Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №200/2261/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №200/2261/26

Суддя: Садова М.І.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Справа № 200/2261/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача у якій просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що полягають в обмеженні основного розміру належної ОСОБА_1 пенсії, гарантованого статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, при перерахунку пенсії з 01.03.2026; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок основного розміру (без урахування доплати за понаднормований стаж) належної ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026 у відповідності до вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

В обґрунтування адміністративного позову покликається на те, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, однак з 01.03.2026 розмір пенсії позивача зменшено на суми індексації.

Відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що розмір пенсії позивача обчислено відповідно до норм чинного законодавства, відтак відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії. При проведенні перерахунку пенсії «Індексація заробітку» з 01.03.2023 загальний розмір підвищення склав 2690,84 грн, так як розмір збільшення не може перевищувати 1500 грн застосовано обмеження в індексації з 01.03.2023 в розмірі — 1190,84 грн. При проведенні індексації з 01.03.2025 загальний розмір підвищення склав 2029,89 грн, так як розмір збільшення не може перевищувати 1500 грн застосовано обмеження в індексації з 01.03.2025 в розмірі — 529,89 грн. При проведенні індексації з 01.03.2026 загальний розмір підвищення склав 2381,42 грн,, що не перевищує 2595 грн. Обмеження в індексації не застосовувалося. Твердження позивача про те, що відповідач протиправно зменшив розмір пенсії, чим порушено його право на отримання мінімального розміру пенсії, гарантованого Законом №345-VI, є необґрунтованим, оскільки не узгоджується з нормами чинного законодавства. Просить у позові відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі № 200/2261/26 відкрито провадження в адміністративній справі.

Харківський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 01.09.2026 прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до пп. 15.3 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Зважаючи на те, що початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС наразі не забезпечено, суд з огляду на наявні у суді технічні можливості, вважає за доцільне здійснити розгляд (формувати та зберігати) цієї адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

РВідтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 28.08.1997 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058).

Перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 здійснено згідно з нормами абзацу третього частини першої статті 28 Закону №1058 у розмірі 80% заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія (80% від 27780,77 грн) – 22224,62 грн; місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2026; обмеження в індексації з 01.03.2023 – 1190,84 грн; обмеження в індексації з 01.03.2025 – 529,89 грн, розмір пенсії з надбавками – 21743,22 грн.

17.03.2026 до відповідача представником позивача надіслано адвокатський запит про інформації про розмір пенсії позивача з 01.03.2025 та з 01.03.2026.

У відповідь на адвокатський запит відповідач надіслав лист рішення про перерахунок пенсії позивача, зокрема з 01.03.2026, згідно з яким сума пенсії за Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 27780,77 грн) – 22224,62 грн; місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2026; обмеження в індексації з 01.03.2023 – 1190,84 грн; обмеження в індексації з 01.03.2025 – 529,89 грн, розмір пенсії з надбавками – 21743,22 грн.

Вважаючи, що відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Сторонами не заперечується, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах та відноситься до кола осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі Закон № 345).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

На підставі статті 8 Закону № 345, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Як визначено абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз норм статті 8 Закону № 345 та статті 28 Закону № 1058 свідчить, що мінімальний розмір пенсії обрахований з розрахунку 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 15 років для чоловіків, за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому Законом № 1058 порядку відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря або три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, статтею 8 Закону № 345 передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124).

Згідно з приписами Порядку № 124, розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Пунктом 5 Порядку № 124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

У свою чергу, під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац 2 пункту 6 Постанови 124).

24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України № 168 прийнято постанову "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова № 168).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168, з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.209 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі постанова № 209) установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Пунктом 3 Постанови № 209 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем при здійсненні масового перерахунку пенсій обмежено розмір пенсії позивача з 01.03.2023 на 1190,84 грн, з 01.03.2025 - на 529,89 грн.

Тобто відповідачем, відповідно до Постанов № 168 і № 209, запроваджено тимчасове обмеження на максимальний розмір індексації пенсії.

Разом з тим, у межах спірних правовідносин визначальною є обставина, що позивач є отримувачем пенсії на підставі статті 8 Закону № 345.

Таким чином, відповідачем обмежено саме гарантований статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» основний розмір пенсії, що не є тотожним обмеженню максимального розміру індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 26 серпня 2025 року у справі № 360/948/24.

Обмеження розміру пенсії позивача суперечить гарантованому розміру Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», адже приписами ст. 8 вказаного Закону чітко встановлено, що мінімальний розмір пенсії складає 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря.

Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права. Тому, такі його дії є протиправними, оскільки, як встановлено матеріалами справи, позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, який здійсним перерахунок пенсії позивача з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене суд дійшов переконання про те, що відповідачем допущено протиправні дії щодо обмеження основного розміру пенсії позивача, гарантованого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", при перерахунку пенсії з 01.03.2026.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок основного розміру пенсії позивача з 01.03.2026 у відповідності до вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексації, а позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Відносно частини позовних вимог про виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, суд відмічає, права та інтереси позивача у цій частині позову не порушено та докази цього відсутні, а відтак, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, суд приходить висновку про відмову у задоволені таких позовних вимог.

У випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, перерахунку буде незгоден з нарахованою до сплати сумою пенсії, він не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд прийшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Щодо клопотання відповідача про пропуск строку звернення до суду із цим позов, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч.2 ст.49 Закону України №1058-ІV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

В даному випадку, під час розгляду справи по суті спірних правовідносин суд встановив протиправність дій саме відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача пенсії з 01.03.2026.

Отже суд прийшов переконання, що не проведення з вини відповідача перерахунку пенсії позивача у відповідності вищенаведеного положення закону, прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави щодо застосування строку звернення до суду із цим адміністративним позовом, а відтак підстав для залишення позову без розгляду не установлено, а тому у такій заяві відповідача необхідно відмовити.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , гарантованого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", при перерахунку пенсії з 01.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 у відповідності до вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексації.

В решті частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження – Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок №3, код ЄДРПОУ 13486010.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.09.2026.

Суддя М. І. Садова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua