Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №520/19493/26
Суддя: Садова М.І.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року Справа № 520/19493/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на території Золочівської селищної територіальної громади, Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
Позивач звернувся до з позовом до відповідачів, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на території Золочівської селищної територіальної громади (надалі – відповідач-1) №433 від 28.05.2026;
- визнати протиправним висновок комісії про можливість відновлення квартири (будинку) шляхом капітального ремонту або реконструкції як такий, що суперечить технічному звіту за результатами комісійного обстеження, відповідно до якого об`єкт має категорію пошкоджень 81-100%, є непридатним для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність та перебуває в аварійному стані з небезпекою обвалення;
- встановити, що житловий будинок (квартира) є аварійним, непридатним для проживання та таким, відновлення якого є економічно недоцільним, відповідно до технічного звіту експерта;
- зобов`язати комісію повторно розглянути заяву про надання компенсації з урахуванням правової оцінки суду та висновків технічного звіту;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що пошкоджено квартиру, яка належала позивачу на праві приватної власності. 17.09.2025 подано заяву № 3В-17.09.2025-243976 про надання компенсації. Листом від 25.01.2026 повідомлено про те, що 05.01.2026 року комісією проведено обстеження квартири та складено відповідний акт. Із зазначеного листа вбачається, що комісією встановлено факт значних пошкоджень квартири, а також зазначено про необхідність подання висновку сертифікованого спеціаліста для остаточного вирішення питання щодо надання компенсації. На виконання вимог комісії мною було замовлено технічне обстеження об`єкта та подано висновок сертифікованого спеціаліста. Висновок підтвердив: значні пошкодження конструктивних елементів квартири; наявність істотних руйнувань; фактичний технічний стан квартири; необхідність проведення значного комплексу будівельних робіт. Незважаючи на це, 28 травня 2026 року комісія прийняла рішення №433 про відмову у наданні компенсації. Підставою відмови зазначено пункт 2 частини шостої статті 6 Закону України №2923-IX, a саме нібито подання заявником недостовірних відомостей. Комісія зазначає про нібито подання недостовірних відомостей. 3 іншого боку фактично погоджується із наявністю пошкоджень квартири, аналізує її технічний стан та можливість відновлення. Така суперечність свідчить про відсутність належного дослідження обставин справи, поверховий характер розгляду заяви та порушення принципу належного урядування. Крім того, комісія не надала жодної оцінки висновку сертифікованого спеціаліста, який був витребуваний саме за її вимогою. Фактично Комісія проігнорувала основний доказ у справі, не зазначивши причин його відхилення та не спростувавши викладені у ньому висновки. За таких обставин рішення №433 від 28.05.2026 року є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.
Відповідачем Золочівською селищною радою Богодухівського району Харківської області (надалі – відповідач-2) подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що за результатами розгляду заяви позивача, врахувавши звіт про проведення технічного обстеження об`єкту нерухомого майна від 19.11.2025, виготовлений ТОВ «ПромБудконструкція», акт №996/1/ПС від 05.01.2026 та наявні фотоматеріали, комісією прийнято рішення про відмову у наданні компенсації з підстав, визначених чинним законодавством, а саме: на підставі пункту 2 частини 6 статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України» у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (об`єкт нерухомого майна може бути відновлений шляхом капітального ремонту, реконструкції). Вказане рішення комісії було затверджено розпорядженням начальника Золочівської селищної військової адміністрації від 01.06.2026 № 832-од. Під недостовірними даними вважаємо інформацію, зазначену заявницею в заяві про отримання компенсації про повне руйнування (знищення) квартири, оскільки за результатом проведеного огляду комісією по організації невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії рф, пов`язаних із пошкодженням будівель і споруд не було підтверджено вказаний факт. Вказаною комісією було встановлено ступінь пошкодження об`єкта: наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, - рекомендовано виконання робіт з відновлення, капітального ремонту або реконструкції. Враховуючи вищевикладене, заявнику було рекомендовано звернутись з заявою про надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф, за правилами встановленими Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381. Просить у позові відмовити.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Наводить пояснення, які є аналогічними змісту обставин, що викидані у адміністративному позові.
Відповідачем-1 не подано до суду відзив, який би містив заперечення на позов.
13.07.2026 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.08.2026 ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів у адміністративній справі № 520/19493/26 залишено без задоволення.
26.08.2026 ухвалою суду залучено до справи Золочівську селищну раду Богодухівського району Харківської області у якості другого відповідача.
Відповідно до пп. 15.3 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Зважаючи на те, що початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС наразі не забезпечено, суд з огляду на наявні у суді технічні можливості, вважає за доцільне здійснити розгляд (формувати та зберігати) цієї адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна – квартира АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що вказаний об`єкт нерухомого майна був пошкоджений унаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, у зв`язку з чим через електронну публічну послугу єВідновлення ним подано заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
05.01.2026 комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на території Золочівської селищної територіальної громади складено акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №996/1. Назва об`єкта, що обстежувався, код згідно з ДК 018-2000: 1122. Будинки багатоквартирні масової забудови. Адреса розташування: АДРЕСА_2 . Результати обстеження та висновок Комісії: наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, - рекомендовано виконання робіт з відновлення, капітального ремонту або реконструкції. Виявлені візуальні пошкодження спричинені бойовими діями, потребують додаткового огляду сертифікованих фахівців визначених пунктами 2 та 21 Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва № 257 від 12.04.2017, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
28.05.2026 комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на території Золочівської селищної територіальної громади, за результатами проведення попереднього аналізу та перевірки заяви, врахувавши звіт про проведення технічного обстеження об`єкту нерухомого 2 майна від 19.11.2025, виготовленого ТОВ «Пром-Будконструкція», комісія дійшла висновку: відмовити у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна № 3В17.09.2025-243976 позивачу на підставі пункту 2 частини 6 статті 6 Закону, у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. Вирішено: рішення «Про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна позивача за заявою №3В-17.09.2025-243976» прийняти та повідомити про це заявника (рішення від 28.05.2026р. № 433). Дані обставини підтверджене витягом з протоколу відповідача-1 від 28.05.2026 №37.
Рішенням відповідача-1 від 28.05.2026 № 433, відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» № 2923-ІХ від 23.02.2023 (зі змінами) (далі - Закон), врахувавши звіт про проведення технічного обстеження об`єкту нерухомого майна від, 19.11.2025, виготовленого ТОВ «Пром-Будконструкція», комісія вирішила відмовити у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна № 3В-17.09.2025-243976 позивача на підставі пункту 2 частини 6 статті 6 Закону, у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві про наданих компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Розпорядженням Золочівської селищної військової адміністрації Богодухівського району Харківської області від 01.06.2026 №832-од затверджено рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на території Золочівської селищної територіальної громади від 28 травня 2026 року № 433 «Про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 за заявою № ЗВ-17.09.2025-243976.
Попри те позивачем було здійснено звернення до експерта з технічного обстеження будівель та споруд, яким проведено обстеження і складено звіт за результатами візуального обстеження.
19.11.2025 складено технічний звіт товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-БУДКОНСТРУКЦІЯ» № № 19/11/01-ТО, відповідальний виконавець експерт ОСОБА_2 , з обстеження та оцінки технічного стану квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що пошкоджена внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Даний звіт складений за результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Висновок за результатами обстеження: об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта. Виконати демонтаж будівлі, розбирання завалів та очищення території. Рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта. Перед виконанням робіт з демонтажу потрібно заборонити допуск людей на територію будинку, так як можливе раптове обвалення. Рекомендовано виконання робіт, щодо демонтажу (ліквідації) об`єкту. Подальша експлуатація будівлі неможлива. Відновлення будівлі можливо шляхом проведення демонтажних робіт та повної реконструкції будівлі або виконання нового будівництва. Категорія пошкоджень об`єкта: об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти). Орієнтовний ступінь пошкоджень об`єкта в цілому 81-100%. Рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта.
У зв`язку із наведеним обставинами позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, визначено Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (надалі - Закон № 2923-ІХ).
Згідно з пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX визначено, що знищені об`єкти нерухомого майна - це об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.
Отримувачами компенсації не можуть бути: 1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України Про санкції; 2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I Злочини проти основ національної безпеки України Особливої частини Кримінального кодексу України; 3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону № 2923-IX до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються: 1) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом а пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об`єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Компенсація за знищені об`єкти нерухомого майна регламентована положеннями статті 8 Закону № 2923-ІХ, згідно частин першої та другої якої компенсація за знищений об`єкт нерухомого майна надається шляхом: 1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім`я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України; 2) фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката; 3) передачі у власність отримувачу компенсації об`єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об`єкта нерухомого майна. Компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається за вибором отримувача компенсації в один із способів, визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до статті 8 Закону № 2923-ІХ Кабінетом Міністрів України постановою від 30.05.2023 № 600 Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна був затверджений Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі Порядок № 600), який визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
Відповідно до пункту 2-1 Порядку № 600, подання особою, яка є власником знищеного об`єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, визначеного згідно з підпунктом а пункту 4 частини першої статті 1 Закону, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п`яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).
Пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 6 вказаного Закону передбачено, що розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає: - встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, - забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви); - прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є: 1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви; 2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; 3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною 1 статті 4 цього Закону.
Таким чином, громадян України, які є власниками знищених житлових будинків, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону № 2923-ІХ та цей перелік не підлягає розширеному тлумаченню.
Суд звертає увагу, що підставою для відмови у наданні компенсації позивачу за знищений об`єкт нерухомого майна, відповідач зазначив пункт 2 частини шостої статті 6 Закону №2923-ІХ.
При цьому, суд вважає необґрунтованими мотиви відповідача, наведені в оспорюваному рішенні, а саме підстава для відмови: п. 2 ч. 6 ст. 6 Закону №2923-ІХ, яким встановлено, що підставою для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, зокрема є виявлення недостовірних даних, однак комісією не зазначено які саме відомості або документи містять такі недостовірні дані, у чому полягає їх недостовірність, якими доказами це підтверджується.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивачем до заяви щодо надання компенсації були подані лише офіційні документи, які не можуть бути визнані недостовірною інформацією.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №922/2598/18 і у постанові від 09.06.2022 у справі № 759/18854/20 документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Відмінність між пошкодженими та знищеними об`єктами полягає в можливості та/або доцільності їх відновлення.
Суд повторно відмічає, що експертом з технічного обстеження ОСОБА_2 проведено технічне обстеження спірного об`єкта, за результатами якого складено звіт про технічне обстеження з реєстраційним номером 19/11/01, у якому визначено, що об`єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь і характер яких свідчать про небезпеку аварійного обвалення об`єкта, орієнтовний ступінь пошкоджень становить 81-100 %, а також рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта.
Виходячи з вищенаведеного суд прийшов висновку, що у відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення і при його затвердженні не було правових підстав для відмови позивачу в компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна з посиланням на виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві про надання компенсації за пошкоджений об`єкт, адже суд не установив, що у заяві позивача про отримання компенсації за знищене майно наведені недостовірні дані.
Також суд зазначає, що фактично відповідачем зроблений висновок про пошкодження майна позивача, що підтверджено актом відпоідапча-1 від 05.01.2026 № 996-1ПС. Проте, у своєму зверненні позивачем було порушено питання щодо компенсації за належне нерухоме майна, що було зруйновано на його переконання на день подання відповідної заяви.
Отже, відмінність між пошкодженими та знищеними об`єктами полягає в можливості та/або доцільності їх відновлення.
Згідно з приписами п.13 Порядку №600 право власності отримувача компенсації на знищений об`єкт нерухомого майна відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону припиняється у зв`язку з його знищенням.
Виходячи з наведеного суд прийшов висновку, що у відповідача-1 при прийнятті оскаржуваного рішення не було правових підстав для відмови позивачам в компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна з посиланням на виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві про надання компенсації за пошкоджений об`єкт, адже суд не установив, що у заяві позивача про отримання компенсації за знищене майно наведені недостовірні дані.
07.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 815 «Деякі питання проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій» (надалі - постанова КМУ № 815).
Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 5 ст. 15 Закону № 2932 Кабінет Міністрів України постановив затвердити особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, що додаються.
Також постановою КМУ № 815 затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких у постанові Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд»: 1) пункт 3 викладено в такій редакції:
3. Установити, що акт обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації (акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації), складений відповідно до пункту 8-1 Порядку, затвердженого цією постановою, та/або звіт з технічного обстеження, складений відповідно до пункту 9 Порядку, затвердженого цією постановою, є документами, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації для цілей реалізації положень пунктів 8-11 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про споживче кредитування і Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України;
2) у Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженому зазначеною постановою: пункт 6-1 викладено в такій редакції:
6-1. З метою фіксації факту знищення об`єктів, які розташовані на територіях активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, проводиться обстеження:
1) за відсутності безпосередньої загрози життю та здоров`ю людей під час проведення обстеження, зумовленої воєнними (бойовими) діями, та за умови наявності можливості дотримання заходів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, - шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно пункту 9 цього Порядку;
2) в інших випадках - шляхом проведення комісією, утвореною відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815.
Рішення щодо проведення обстеження знищених об`єктів приймається уповноваженим органом на підставі пропозицій комісії, утвореної відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та повинне містити інформацію про вид обстеження (комісійне, дистанційне або технічне). При цьому план робіт не складається.
Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд» (надалі постанова КМУ № 473) передбачена можливість фіксації факту знищення об`єкту, який розташований на територіях активних бойових дій, шляхом проведення комісією дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 815, для цілей реалізації положень Закону № 2923-ІХ.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону 2923-IX, комісія з розгляду питань щодо надання компенсації має доступ та право на отримання документів та/або інформації з інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації або про відмову в її наданні, перевірки відомостей, зазначених у заявах про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 не досліджено всі обставини, викладені у заяві позивача, не прийнято належним чином вмотивоване рішення про відмову або про надання компенсації.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд акцентує увагу й на тому, що суб`єкт владних повноважень повинен належним чином мотивувати своє рішення (висновок). Це дає можливість зацікавленому суб`єкту, чиїх прав, свобод та інтересів воно стосується, оскаржити таке рішення до суду й визначити підстави позову, обґрунтувати свої вимоги. Недотримання суб`єктом владних повноважень вимог стосовно обґрунтованості прийнятого ним адміністративного акта свідчить про недотримання визначених у частині другій статті 2 КАС критеріїв, серед яких закріплено вимоги до владних суб`єктів діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 160/18668/21 зазначено, що стосовно вимог до адміністративного акта суб`єкта владних повноважень у судові практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим).
Слід зазначити, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мали б зважати на ефективність такого захисту.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту, згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 від 28.05.2026 №433 про відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними висновку відповідача-1 про можливість відновлення квартири шляхом капітального ремонту за результатами комісійного обстеження, позовних вимог про встановлення, що житловий будинок (квартира) є аварійним, непридатним для проживання та таким, відновлення якого є економічно недоцільним, відповідно до технічного звіту експерта та зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути заяву про надання компенсації за знищено майно, суд прийшов наступного.
Відповідно до п. 6 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473, обстеження пошкоджених об`єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 9 цього Порядку, - відповідно до затвердженого плану робіт (надалі Порядок №473).
Вид обстеження (комісійне або технічне), а також черговість та строки виконання робіт з обстеження визначаються уповноваженим органом під час складання плану робіт (з урахуванням результатів попереднього візуального огляду пошкоджених об`єктів (характеру та ступеня наявних пошкоджень), а також наявних джерел і обсягів фінансування робіт з обстеження та подальшого відновлення пошкоджених об`єктів).
Першочергово комісійному/технічному обстеженню (далі - обстеження) підлягають, зокрема, пошкоджені об`єкти житлового фонду, а саме багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки.
Пунктом 8-1 Порядку № 473 передбачено, що з метою забезпечення проведення комісійного обстеження пошкоджених об`єктів уповноваженим органом утворюється комісія, до складу якої залучаються фахівці/фахівець, який здобув вищу освіту у галузі знань Будівництво та архітектура, крім спеціальності Геодезія та землеустрій.
До проведення комісійного обстеження залучаються (за можливості) уповноважені представники власника або управителя (балансоутримувача) об`єкта.
За результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації (далі - акт комісійного обстеження), в якому, зокрема, зазначається: інформація про уповноважений орган, який утворив комісію, склад комісії та рішення щодо її утворення, дата обстеження; інформація щодо форми власності та власника (управителя) пошкодженого об`єкта (за наявності), а для багатоквартирних будинків - інформація щодо юридичної особи, якою здійснюється управління зазначеним об`єктом; інформація про пошкоджений об`єкт - назва, адреса, загальна площа, кількість поверхів, секцій тощо, дані про наявність в об`єкта статусу об`єкта культурної спадщини (в тому числі відомості про категорію пам`ятки культурної спадщини або статус щойно виявленого об`єкта культурної спадщини); інформація щодо обсягу та ймовірних причин пошкоджень (якщо можливо визначити); інформація щодо виконаних на дату обстеження ремонтно-відновлювальних та/або реставраційних робіт на об`єкті з метою усунення пошкоджень; висновки за результатами обстеження (в тому числі інформація щодо фіксації факту пошкодження або знищення об`єкта та відповідна категорія пошкоджень об`єкта), а також інформація щодо необхідності проведення технічного обстеження відповідно до пункту 9 цього Порядку (у разі встановлення такої необхідності).
До акта комісійного обстеження обов`язково додаються результати фотофіксації об`єкта, що свідчать про характер та обсяг руйнувань.
Саме на підставі складених за наслідками комісійного обстеження та/або технічного обстеження актів (та/або звітів) Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації може розглядати питання щодо наявності підстав для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (за відсутності прямо передбачених законодавством України підстав для відмови в наданні такої компенсації).
Пунктом 17-1 Порядку № 600 передбачено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії здійснюється у такому порядку, зокрема, у разі незгоди з даними акта комісійного обстеження заявник має право подати заперечення до Комісії протягом п`яти робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви, а якщо комісійне обстеження було проведено до дати подання заяви, - протягом п`яти робочих днів після подання заяви. Заперечення повинні бути в обов`язковому порядку розглянуті та враховані Комісією під час прийняття рішення про надання/відмову в наданні компенсації, про що повинно бути зроблено примітку в такому рішенні.
Суд установив, що під час розгляду заяви позивача, комісія за результатами попереднього проведення аналізу та перевірки заяви дійшла висновку про відмову у наданні компенсації позивачу за його заявою про знищення майна.
Будь-яких заперечень із сторони позивача стосовно акта від 05.01.2026 судом у порядку п. 17.1 Порядку №600, не установленого із поданих сторонами доказами.
Разом із тим, відповідачем не подано до суду та останнім не установлено із акта від 05.01.2026 інформація щодо фіксації факту пошкодження (фотофіксації), які можна відновити шляхом проведення відповідних робіт з відновлення, капітального ремонту або реконструкції, що суперечить висновкам технічного звіту від 19.11.2025, у якому містяться фотофіксація пошкодження, які не підлягають відновленню.
Такі розбіжності унеможливлюються суд з урахування аналізу та оцінки доказів як окрема кожен так і в сукупності між собою установити характер та обсяг руйнувань, адже докази з одного і того ж питання містяться різні за своєю суттю висновки.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд зазначає, що повноваження відповідача-1, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.
Отже, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, з дотриманням процедури, встановленої Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2023 №600, з урахуванням висновків суду.
Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідача-2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на території Золочівської селищної територіальної громади, Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на території Золочівської селищної територіальної громади від 28.05.2026 №433 про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_1 .
Зобов`язати комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на території Золочівської селищної територіальної громади повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від №ЗВ-17.09.2025-243976, з дотриманням процедури, встановленої Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2023 №600, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України на території Золочівської селищної територіальної громади, місцезнаходження - Харківська область, Богодухівський район, смт. Золочів, вулиця Центральна,13-А, код ЄДРПОУ 25175462;
відповідач Золочівська селищна рада Богодухівського району Харківської області, місцезнаходження - Харківська область, Богодухівський район, смт. Золочів, вулиця Центральна,13-А, код ЄДРПОУ 2517546.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.09.2026.
Суддя М. І. Садова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua