Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №640/6234/20 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 вересня 2026 року № 640/6234/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 13.02.2020 № 3, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов`язання вчинити дії щодо призначення одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом від 13.02.2020 № 3, є протиправним та таким, що порушує права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2020 у справі № 640/6234/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представником Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України до суду подано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності з огляду на обставини того, що оскаржуване позивачем рішення є обґрунтованим, прийнято у межах повноважень та не підлягає скасуванню.

На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу № 640/6234/20.

Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. 13.03.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи відповідно до протоколу від 13.03.2025.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 17.03.2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (01001, м. Київ, пров. Музейний, 12, код ЄДРПОУ 42657144), Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (01001, м. Київ, пров. Музейний, 12) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача Міністерства у справах ветеранів України через канцелярію суду подано оновлений відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Ухвалою суду від 30.09.2026 року замінено відповідача у справі, у порядку процесуального правонаступництва, з Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (код ЄДРПОУ 42657144) на його правонаступника - Міністерство у справах ветеранів України (вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144).

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції.

Позивача відповідно до наказу ГУ НП у м. Києві від 14.06.2018 №579 о/с було звільнено зі служби в поліції згідно п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 15 червня 2018 року.

В якості для видання зазначеного наказу вказано свідоцтво про хворобу №442/3в, видане військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання MBC України по Київській області» 24 травня 2018 року.

При первинному огляді МСЕК згідно виписки з акту огляду МСЕК №1026771 від 02.08.2018 позивачу до 01 вересня 2020 встановлено третю групу інвалідності з 02.08.2018 року. Водночас, зазначено, що захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції.

При повторному огляді 01.04.2019 позивачу встановлено третю групу інвалідності з 28.03.2019 року. Водночас, зазначено причину інвалідності захворювання: так, одержано під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. Інвалідність встановлено до 01 вересня 2020 року, про що свідчить виписка з акту огляду МСЕК до довідки серії АВ №1026924.

При повторному огляді позивача 29.07.2019 року останньому встановлено другу групу інвалідності з 29 липня 2019 року довічно; причина інвалідності - захворювання так, одержано під час безпосередньої участі в антитерористичній операції забезпеченні її проведення.

У позовній заяві позивачем вказано, що він, маючи право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням спочатку ІІІ групи інвалідності у зв`язку з проходженням служби в поліції, отримав таку допомогу в розмірі 123000, 00 грн.

Згідно із листом ГУ НП у м. Києві від 03.10.2019 року позивачу рекомендовано звернутися до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з захворюванням, одержаним під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Відтак, позивачу через органи поліції було виплачено одноразову грошову допомогу у загальному розмірі 123000,00 грн, оскільки захворювання отримане під час проходження служби в органах поліції.

Відповідно до постанови Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України від 28.03.2019 захворювання колишнього співробітника поліції ОСОБА_1 , ТАК, одержано під часу безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

При повторному огляді 01.04.2019 позивачу було встановлено третю групу інвалідності з 28.03.2019 року та водночас зазначено причину інвалідності як захворювання, так, одержано під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення; інвалідність встановлено до 01 вересня 2020 року, про що свідчить виписка з акту огляду МСЕК до довідки серії АВ №1026924.

При повторному огляді позивача 29.07.2019 року останньому встановлено другу групу інвалідності з 29 липня 2019 року довічно та причина інвалідності вказана як захворювання, так, одержано під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , додаток до якого виданий 12.08.2019, позивач є інвалідом 2 групи (довічно) і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, отримавши відповідний статус лише в 2019 році, тобто після отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» через органи поліції, 07.10.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням статусу ветерана війни-особи з інвалідністю внаслідок війни.

Представником відповідача у поданому до суду оновленому відзиві на позов вказано, що після отримання заяви позивача відповідач листом від 08.11.2019 № 3279/02/07.1-19 звернувся до Міністерств, центральних органів виконавчої влади та інших державних органів відповідно до пункту 9 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі - Порядок № 336), яким визначено, що Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Міжвідомча комісія) розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні, у зв`язку з уникненням бюджетних втрат у зв`язку із подвійною виплатою одноразової грошової допомоги.

Також представником відповідача вказано, що Міністерством було винесено подані позивачем матеріали на засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

При цьому, Міністерство листом №3279/02/07.1-19 звернулось до Національної поліції України з клопотанням від 08.11.2019 надати інформацію про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності.

Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України листом від 20.11.2019 №4801/29/2/01-2019 було повідомлено, що позивачу у 2018 році Головним управління Національної поліції у м. Києві призначена та виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку із встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання. пов`язаного з проходженням служби в поліції у сумі 123340,00 грн.

Відповідно до листа Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 20.02.2020 згідно із протоколом Міжвідомчої комісії від 13.02.2020 №3 прийнято рішення відмовити ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку з призначенням такої допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

У позовній заяві позивачем наведено доводи стосовно того, що оскільки захворювання та його причини виникло у позивача лише в 2019 році, тобто після отримання одноразової грошової допомоги через органи поліції, та між первинним та повторним встановленням групи інвалідності та зміни причини захворювання не пройшло більше 2 років, враховуючи право позивача на вибір підстави для виплати одноразової грошової допомоги, остання має бути призначена відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 року №336 в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність (другу групу інвалідності встановлено з 29.07.2019) з урахуванням виплаченої суми одноразової грошової допомоги в розмірі 123000,00 грн відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач, вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду із позовом у цій справі.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Положеннями ч.7 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551) визначено, що особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв`язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із положеннями пунктів 11-13 ч.2 ст.7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:

- військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, деяких категорій осіб (далі - одноразова грошова допомога) (далі - Порядок № 336).

У пункті 2 Порядку № 336 зазначені особи, які є одержувачами одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пп.4 Порядку № 336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.

З аналізу викладеного вище, слід дійти висновку про те, що законодавством передбачено для одержувача одноразової грошової допомоги право вибору підстави її виплати у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів.

Згідно із п.17 Порядку № 336 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться:

1) якщо загибель (смерть) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, або інвалідність осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, є наслідком:

- вчинення ними злочину або адміністративного правопорушення;

- вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);

- подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;

2) у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит;

3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього Порядку.

Суд зазначає, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 12.04.2023 у справі № 440/2563/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «норми Порядку № 336 у своїй сукупності вказують на те, що одноразова грошова допомога згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-ХІІ може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.

При цьому, виходячи з аналізу абзацу 6 пункту 6 у поєднанні із пунктом 17 Порядку № 336, колегія суддів приходить до висновку, що протягом двох років після первинного встановлення інвалідності особа може реалізувати своє право на призначення та виплату отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановлені вищої групи інвалідності лише при наявності обставин, що при первинному встановлені інвалідності було одноразову грошову допомогу було призначено та виплачено відповідно до Закону № 3551-ХІІ.

У разі, якщо особі було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу на підставі іншого закону, то в разі встановлення вищої групи інвалідності, право на отримання такої допомоги в більшому розмірі реалізується на підставі того ж нормативно-правового акта, за яким таку допомогу було призначено вперше.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище та беручи до уваги те, що у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності (первинно) Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області 10.02.2021 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 580-VIII у розмірі 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII, колегія суддів приходить до висновку, що Міжвідомчою комісією було прийнято правомірне рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-ХІІ, оскільки він не може реалізувати право на призначення та виплату отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановлені вищої групи інвалідності за цим законом, з огляду на те, що при первинній виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням позивачу інвалідності ІІІ групи, було застосовано положення Закону № 580-VIII.».

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом і постанові від 30.05.2023 року у справі №640/9709/19, від 20.06.2023 року у справі №640/32345/21, у постанові від 18.07.2024 року у справі №380/16981/21,

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу вперше було встановлено інвалідність 02.08.2018 (ІІІ група) із причиною інвалідності: «захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції».

В подальшому, при повторному огляді 01.04.2019 позивачу інвалідність вже не встановлювалася (оскільки вона в нього вже була) та група інвалідності не змінювалась, а лише було змінено причину цієї групи інвалідності на «захворювання, так, одержано під час безпосередньої участі в антитерористичній операції забезпеченні її проведення».

У подальшому при огляді МСЕК позивачу інвалідність також вже не встановлювалася (оскільки вона в нього вже була) та не змінювалась причина інвалідності, а лише було змінено групу інвалідності на ІІ групу,

У зв`язку із отриманням посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни позивач з 12.08.2019 став належати до категорії «осіб, зазначених у пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що грошова допомога є одноразовою виплатою, тобто виплачується один раз.

Під час розгляду справи встановлено доводи позивача стосовно того, що йому була попередньо виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку із встановленням інвалідності відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” у розмірі 123000,00 грн у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.

Отже, враховуючи обставини справи, встановлені судом під час розгляду справи, а також з огляду на приписи ч.7 ст.13 Закону № 3551-ХІІ, пп.2 п.17 Порядку № 336, суд доходить висновку про те, що відповідачі діяли обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, у зв`язку із чим суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", та не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому, доводи позивача не спростовують висновків суду у цій справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерство у справах ветеранів України (вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144), Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (01001, м. Київ, пров. Музейний, 12) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.