Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №445/1263/21 — Золочівський районний суд Львівської області

Суд: Золочівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №445/1263/21

Суддя: Бакаїм М. В.

Справа № 445/1263/21

провадження № 2/445/15/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М. В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

представника відповідача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна ,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до Золочівського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про про поділ майна подружя.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що із 20.09.2001 по 18.03.2021 перебував зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив придбане за час шлюбу майно, а саме : автомобіль Fiat Doblo 1 25 TDi 5dr 5MT реєстраційний номер НОМЕР_1 ,ФОТО-ВІДЕО технічного обладнання, а саме: дзеркальний фотоапарат Canon EOS 60D body, дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D Mark II, ; Дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D 2016р.в 23627, 2013р.в.,Об`єктив Tamron SP AF17-50mm F/2.8, Об`єктив Canon LENS 24-70mm F/2.8L II USM, Об`єктив Canon EF LENS 24-105mm f/4.L IS USM, Цифровий диктофон handy recorder Zoom H4n, стабілізатор для камери Beholder EC1, Професійна відео камера Panasonic AG-HMC154; Штатив Manfrotto MVM500A, Штатив Manfrotto 190XPROB , кошти на рахунку в КБ"Приватбанк" 69 376, 72 грн, кошти на рахунку в КБ"Приватбанк" 4258,72 у.о.США, готівкові кошти в сумі 18500 у.о.США. об`єктами спільною сумісною власністю ОСОБА_3 до ОСОБА_2 .

В порядку поділу майна стягнути грошову компенсацію ФОТО-ВІДЕО технічного обладнання, а саме: дзеркальний фотоапарат Canon EOS 60D body, дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D Mark II, ; Дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D 2016р.в 23627, 2013р.в.,Об`єктив Tamron SP AF17-50mm F/2.8, Об`єктив Canon LENS 24-70mm F/2.8L II USM, Об`єктив Canon EF LENS 24-105mm f/4.L IS USM, Цифровий диктофон handy recorder Zoom H4n, стабілізатор для камери Beholder EC1, Професійна відео камера Panasonic AG-HMC154; Штатив Manfrotto MVM500A, Штатив Manfrotto 190XPROB із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1/2 частини середньої ринкової вартості в сумі 48 597 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в порядку поділу майна кошти на рахунку в КБ"Приватбанк" 69 376, 72 грн, а саме1/2 частини коштів в сумі 34 688 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в порядку поділу майна кошти на рахунку в КБ"Приватбанк" 4258,72 у.о.США, а саме1/2 частини коштів в сумі 2129,36 у.о.США.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в порядку поділу майна готівкові кошти 18500 у.о.США, а саме1/2 частини коштів в сумі 9250 у.о.США.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримав, просили задоволити повністю.

В судовому засіданні відповідач та представник відповідача позов визнав частково. Відповідач згідний поділити ФОТО-ВІДЕО технічне обладнання, щодо інших позовних вимог заперечує повністю.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , яка є дочкою сторін, пояснила, що після розірванню шлюбу ОСОБА_2 йшовши із дому забрав свої особисті речі та забрав ФОТО-ВІДЕО технічне обладнання, автомобіль Fiat Doblo та особисто бачила як забрав із собою всі готівкові кошти, які батьки разом відкладали.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Статтею 4 ЦПК України та статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що сторони по справі пебували у зареєстрованому шлюбі із 20.09.2001 по 18.03.2021.Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 18.03.2021 між сторонами розірвано шлюб зареєстрований між сторонами 20.09.2001 у відділі реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Львівські області, актовий запис №132.

Згідно висновку про вартість майна від 12.08.2021р. ФОТО-ВІДЕО технічного обладнання, а саме: дзеркальний фотоапарат Canon EOS 60D body, дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D Mark II, ; Дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D 2016р.в 23627, 2013р.в.,Об`єктив Tamron SP AF17-50mm F/2.8, Об`єктив Canon LENS 24-70mm F/2.8L II USM, Об`єктив Canon EF LENS 24-105mm f/4.L IS USM, Цифровий диктофон handy recorder Zoom H4n, стабілізатор для камери Beholder EC1, Професійна відео камера Panasonic AG-HMC154; Штатив Manfrotto MVM500A, Штатив Manfrotto 190XPROB- загальна оцінка обєктів становить 97195,4 грн.

Згідно висновку судового експерта № 96 від від 26.08.2022р. вартість автомобіля Fiat Doblo 1 25 TDi 5dr 5MT реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду становить 110266,07 грн.

Як вбачається із технічного паспорту № НОМЕР_2 Fiat Doblo реєстраційний номер НОМЕР_1 , був придбаний 07.08.2012 р.та зареєстрований на ОСОБА_5 .

Згідно виписки Приватбанку від 05.08.2022 р. № 20.1.0.0/7-220803/8000 у ОСОБА_2 надана інформація щодо вкладів, а саме: 69 376, 72 грн, та 4258,72 у.о.США.

Згідно з вимогами ст. 13, 77, 81 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні вказаного спору між сторонами з приводу спірних правових відносин суд керується нормами Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, оскільки вони стосуються права власності на майно, набуте за час шлюбу.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини 4 якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності на підставах, що не заборонені законом.

Нормами частин 1,3 статті 355 ЦК України визначено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Норми Сімейного кодексу України у статтях 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна (майно, яке належить подружжю на праві спільної власності та майно, яке є особистою приватною власністю кожного з них).

Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту ( ч.1 ст. 61 СК України).

Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст. 69 СК України).

У пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб ( ч.4 ст. 65 СК України).

Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18), від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц (провадження № 61-8518св18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

У постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що у частині другій статті 328 ЦК України передбачено презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, зокрема, якщо інше прямо не випливає із закону. Інше передбачене статтею 60 СК України, згідно з якою будь-яке майно, набуте за час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що вищевказане майно сторін по справі є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набуте сторонами за час шлюбу і за спільні кошти подружжя, а тому є об`єктом поділу в рівних частинах.

Вказані обставини щодо обсягу спільного майна подружжя сторонами підтверджено та не оспорюється.

Відповідно до статті 70 СК України в разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно із статтею 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Суд враховує, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). У випадку множинності об`єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов`язувати сторону сплачувати компенсацію.

Тобто, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суд повинен розглянути можливість здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначенням такої у мінімальному розмірі.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі № 565/495/18, від 09 червня 2021 року в справі № 537/5528/16, від 12 жовтня 2022 року в справі № 757/64512/16-ц, від 02 серпня 2023 року в справі № 2-7539/09.

Відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК).

Суд також приймає зазначений висновок експертизи до уваги, оскільки він є повним та обгрунтованим, дає чіткі відповіді на поставлені запитання.

Однак сторони не дійшли згоди щодо поділу спільного майна.

Враховуючи обставини справи, та вирішуючи кому із сторін в порядку поділу майна виділити спірне майно, суд враховує та бере до уваги інші обставини, що мають істотне значення.

Зокрема, суд враховує, що транспортний засіб Fiat Doblo 1 25 TDi 5dr 5MT реєстраційний номер НОМЕР_1 був придбаний під час шлюбу, даним транспортним засобом користувався відповідач і він знаходиться у нього, даний факт відповідач не заперечив в судовому засіданні, тому суд вважає, що слід стягнути компенсацію транспортного засобу на користь ОСОБА_3 1/2 частини середньої ринокової вартості в сумі 48 597 грн., а також ФОТО-ВІДЕО технічного обладнання, а саме: дзеркальний фотоапарат Canon EOS 60D body, дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D Mark II, ; Дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D 2016р.в 23627, 2013р.в.,Об`єктив Tamron SP AF17-50mm F/2.8, Об`єктив Canon LENS 24-70mm F/2.8L II USM, Об`єктив Canon EF LENS 24-105mm f/4.L IS USM, Цифровий диктофон handy recorder Zoom H4n, стабілізатор для камери Beholder EC1, Професійна відео камера Panasonic AG-HMC154; Штатив Manfrotto MVM500A, Штатив Manfrotto 190XPROB,яке відповідач після розлучення забрав із собою та використував в особистих потребах, що було встановлено в судовому засіданні, а тому також слід стягнути компенсацію на користь ОСОБА_3 1/2 частини середньої ринокової вартості в сумі 48 597 грн. грн.,

В судовому засіданні було встановлено, що сторони під час перебування у шлюбі мали заощадження , які згідно виписки Приватбанку від 05.08.2022 р. № 20.1.0.0/7-220803/8000 у ОСОБА_2 надана інформація щодо вкладів, а саме: 69 376, 72 грн, та 4258,72 у.о.США, які також підлягають поділу, а саме 69 376, 72 грн, а саме1/2 частини коштів в сумі 34 688 грн. та 4258,72 у.о.США, а саме1/2 частини коштів в сумі 2129,36 у.о.США, які слід стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .

Щодо позовної вимоги про стянення готівкових коштів в сумі 18500 у.о. США.., то дана вимога не знайшла підтвердження в судовому засіданні, а також позивачем не надано жодних доказів, та відповідач заперечив дану вимогу, вважаю, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

На думку суду, такий поділ майна буде відповідати інтересам сторін, забезпечуватиме усталений порядок користування ним і збереже цілісність майна з метою задоволення інтересів кожного з подружжя.

Як вказувалось вище, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, зокрема, в натурі (стаття 71 СК України), спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.

Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.

Такий підхід відповідає закріпленим у статті 7 СК України засадам розумності і добросовісності, оскільки відповідач надає свою згоду на позбавлення його частки у праві власності, отримуючи, у свою чергу, гарантоване грошове відшкодування.

У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.

Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

У такому випадку, заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому.

Оцінюючи положення частини п`ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, слід виходити з того, що ця норма права не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Крім того, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як убачається з матеріалів справи, позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. 4, 5, 10, 12,13, 76-79, 81-83, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Визнати автомобіль Fiat Doblo 1 25 TDi 5dr 5MT реєстраційний номер НОМЕР_1 ,ФОТО-ВІДЕО технічного обладнання, а саме: дзеркальний фотоапарат Canon EOS 60D body, дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D Mark II, ; Дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D 2016р.в 23627, 2013р.в.,Об`єктив Tamron SP AF17-50mm F/2.8, Об`єктив Canon LENS 24-70mm F/2.8L II USM, Об`єктив Canon EF LENS 24-105mm f/4.L IS USM, Цифровий диктофон handy recorder Zoom H4n, стабілізатор для камери Beholder EC1, Професійна відео камера Panasonic AG-HMC154; Штатив Manfrotto MVM500A, Штатив Manfrotto 190XPROB , кошти на рахунку в КБ"Приватбанк" 69 376, 72 грн, кошти на рахунку в КБ"Приватбанк" 4258,72 у.о.США, об`єктами спільною сумісною власністю ОСОБА_3 до ОСОБА_2 .

В порядку поділу майна стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію 1/2 частини середньої ринокової вартості автомобіля Fiat Doblo 1 25 TDi 5dr 5MT 2007 р. реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі

55 133 грн.

В порядку поділу майна стягнути грошову компенсацію ФОТО-ВІДЕО технічного обладнання, а саме: дзеркальний фотоапарат Canon EOS 60D body, дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D Mark II, ; Дзеркальний фотоапарат Canon EOS 6D 2016р.в 23627, 2013р.в.,Об`єктив Tamron SP AF17-50mm F/2.8, Об`єктив Canon LENS 24-70mm F/2.8L II USM, Об`єктив Canon EF LENS 24-105mm f/4.L IS USM, Цифровий диктофон handy recorder Zoom H4n, стабілізатор для камери Beholder EC1, Професійна відео камера Panasonic AG-HMC154; Штатив Manfrotto MVM500A, ОСОБА_6 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1/2 частини середньої ринокової вартості в сумі 48 597 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Суддя М. В. Бакаїм

Оригінал: reyestr.court.gov.ua