Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №444/2072/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2072/26

Провадження № 1-кп/444/345/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження 12026141400000088 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2026 року

про обвинувачення ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Старе Село Жовківського району Львівської області, проживаючий та зареєстрований АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня-технічна, одружений, непрацездатних осіб на утриманні немає, раніше судимий, востаннє 15.09.2025 вироком Жовківського районного суду за ст. 126-1 КК України, паспорт НОМЕР_1 ),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України

з участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , 16.04.2025 та 03.11.2025, умисно, систематично вчиняв стосовно своєї рідної сестри ОСОБА_5 , психологічне насильство, яке проявлялося в образах, нецензурній лайці, погрозах фізичною розправою, чим принижував її честь та гідність, що призвело до психологічних страждань потерпілої, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності 20.05.2025 за ч. 1 ст. 173-2 та 06.11.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, рішеннями Жовківського районного суду Львівської області.

Окрім цього, 15.03.2026 близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного проживання, а саме по АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї рідної сестри ОСОБА_5 , розпочав з нею сварку, під час якої умисно ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, як наслідок вчинив психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань потерпілої, тобто вчинив домашнє насильство.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, після роз”яснення йому суті обвинувачення свою вину визнав не визнав та пояснив, що усе пред`явлене обвинувачення є наклепом на нього. Жодних неправомірних дій по відношенню до потерпілої він не вчиняв. Просить виправдати його.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві, які перевірені в судовому засіданні.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_3 є її братом. Вони проживають в одному домогосподарстві. Також з нею проживає її чоловік ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_3 впродовж тривалого періоду часу вчиняє відносно неї домашнє насильтво, за що його вже неодноразово притягували як до адміністративної так і до кримінальної відповідальності, однак він і надалі продовжує вчиняти відносно неї насильство. Дії ОСОБА_3 проявляються в тому, що він постійно з нею свариться, вигукує образливі слова, погрожує фізичною розправою, викрикає під вікно, закриває в хаті та не дає можливості вийти з будинку, у зв`язку із чим має виходити з будинку через вікно. Не дає їй проходу, не впускає в магазин навіть купити хліб чи принести до хати води. Крім цього пояснила, що 15.03.2026 близько 14 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного проживання розпочав з нею сварку, під час якої умисно ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, розбив вікно в будинку. Просить позбавити ОСОБА_3 волі на максимальний термін.

Допитаний в судовому засідані свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що потерпіла є його дружиною. Він із нею проживає в одному господарстві разом із ОСОБА_3 який впродовж тривалого періоду часу вчиняє відносно потерпілої домашнє насильство. Зокрема пояснив, що ОСОБА_3 постійно з нею свариться, вигукує образливі слова в її адресу, погрожує їй фізичною розправою, кидає в неї каміння, закриває в хаті та не дає можливості вийти з будинку, у зв`язку із чим потерпіла виходила з будинку через вікно.

Із рапорта чергового ВП 2 ЛРУП 1 ГУНП у Л/о від 15.03.2026 року вбачається, що 15.03.2026 о 14.38 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.03.2026 року за адресою по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_5 в ході якого вибив вікно.

Із протоколу прийняття заяви від 15.03.2026 р. вбачається, що гр. ОСОБА_5 звернулася в поліцію з приводу систематичного насильства в сім"ї, зокрема від 15.03.2026 р. В даній заяві наявні її пояснення з приводу події від 15.03.2026 р., які є ідентичними тим, що отримані від неї судом в судовому засіданні.

Із психологічного висновку за результатами психодіагностичного обстеження вбачається, що у ОСОБА_5 наслідок тривалого домашнього насильства з боку брата ОСОБА_3 , виявлено виражений психоемоційний дистрес, високий рівень тривожності, емоційне виснаження, гіперпильність, постійне переживання страху та соматизовані прояви психічного напруження. Результати обстеження підтверджують наявність вираженої ситуації домашнього насильства. У структурі ризику виявлено особливо небезпечні фактори: погрози вбивством, погрози ножем, епізоди душіння, переслідування, посилення жорстокості насильства, вживання алкоголю кривдником та реальний страх постраждалої за власне життя і безпеку. Це свідчить про високий рівень небезпеки та високий ризик повторного тяжкого насильства. Проведено оцінку ризику повторного вчинення домашнього насильства згідно з Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2019 № 369/180, у чинній редакції. Відповіді "так" на пункти 6, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 19, 22, 25 свідчать про високий ризик повторного вчинення насильства. Виявлені результати психодіагно стичного обстеження у сукупності з даними клінічної бесіди свідчать про наявність стійкої психотравмуючої ситуації домашнього насильства, яка має виражений негативний вплив на психічний стан ОСОБА_5 .

Із вироків Жовківського районного суду Львівської області від 06.08.2024, 15.09.2025 років, постанов Жовківського районного суду Львівської області від 20.05.2025, 06.11.2025 років вбачається, що ОСОБА_3 систематично притягується до кримінально та адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_5 .

Підстав не вірити показам потерпілої, а також свідка ОСОБА_6 у суду не має, так як такі є послідовними, узгоджуються між собою та з доказами дослідженими в судовому засіданні, а тому, суд такі покази вважає правдивими і покладає їх в основу вироку.

Суд не надає віри поясненням ОСОБА_3 , що він не вчиняв жодних неправомірних дій стосовно ОСОБА_5 , і що такі її пояснення є наклепом на нього, оскільки такі його покази спростовуються поясненнями потерпілої та свідка які об`єктивно підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні зокрема і вироками Жовківського районного суду Львівської області від 06.08.2024, 15.09.2025, постанов Жовківського районного суду Львівської області від 20.05.2025, 06.11.2025, такі його пояснення суд розцінює як бажання виправдати свою поведінку, свої вчинки та уникнути відповідальності.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази потерпілої, свідка, рапорт чергового ВП 2 ЛРУП 1 ГУНП у Л/о від 15.03.2026 року, протокол прийняття заяви від 15.03.2026 р., психологічний висновку вироки Жовківського районного суду Львівської області від 06.08.2024, 15.09.2025 років, постанови Жовківського районного суду Львівської області від 20.05.2025, 06.11.2025 років є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .

Суд також приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї сестри, тобто особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Обставини які обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Призначаючи вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та суспільну небезпеку скоєного ним кримінального правопорушення, раніше судимого, його особу, на психоневрологічному обліку не перебуває, знаходиться на обліку в лікаря нарколога, не працює, характеризується негативно.

Обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, враховує наслідки та обставини вчиненого правопорушення, особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, характеризуючі дані, а тому, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому покарання в межах санкції статті 126-1 КК України, у виді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази у справі відсутні.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу його фактичного затримання та складання протоколу про його затримання.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_1