Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №443/1919/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1919/26

Провадження №3/443/759/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за частиною 1 статті 51 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 14.07.2026 близько 12 год 00 хв перебуваючи за адресою: вул.Львівська, 8 у м. Ходорів Стрийського району Львівської області в приміщенні Нової Пошти вчинив шахрайські дії, а саме: під час огляду товару здійснив його підміну та зробив відмову від отримання, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 51 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав, суду пояснив, що йому на Нову пошту прийшла посилка, яку він оглянув, після чого повернув. У подальшому з нього на Новій Пошті вимагали 1 000 грн через те, що ця посилка повернулася без її належного вмісту. Він нічого не підміняв, а лише повернув те, що прийшло.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, повністю підтримавши надані нею пояснення.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зваживши на позицію потерпілої, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 51 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 51 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №218880 від 02.09.2026, згідно з якими ОСОБА_1 14.07.2026 близько 12 год 00 хв перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 в приміщенні Нової Пошти вчинив шахрайські дії (а.с.5);

рапортом від 09.08.2026, якими повідомлено начальника правоохоронного органу про обставини виявлення заміни товару у відділенні Нової Пошти 09.08.2026 (а.с.3);

заявою ОСОБА_2 від 09.08.2026, якою повідомлено правоохоронний орган про прийняття міри до ОСОБА_1 , який вчинив шахрайські дії в приміщенні Нової Пошти (а.с.4);

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які відповідають викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам (а.с.7);

долученими до матеріалів справи відеозаписом на носії інформації (компакт-диску), який дозволяє чітко встановити обставини справи, дії та поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та який узгоджуються з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами (а.с.8).

Проаналізувавши вищевказані документи, відеозапис, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 51 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв шахрайських дій шляхом підміни товару, оскільки такі пояснення не узгоджуються із сукупністю досліджених судом доказів та спростовуються встановленими на їх підставі фактичними обставинами.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 дрібного викрадення чужого майна шляхом шахрайства, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 51 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; особу правопорушника, який є пенсіонером; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 51 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 51 КУпАП у виді штрафу. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 5 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 51 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів