Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №461/6415/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6415/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Старовецька С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів. В обґрунтування позову вказує на те, що 29 травня 2026 року між ним та відповідачем ФОП ОСОБА_2 було укладено дистанційний договір роздрібної купівлі-продажу шляхом оформлення замовлення №80475 в інтернет-магазині «EASYPARTS.UA». На виконання договору позивачем було сплачено 17 349,00 грн. Із замовленого товару предметом спору стали паливний фільтр вартістю 638,00 грн, масляний фільтр вартістю 461,00 грн та сальник колінчастого вала вартістю 187,00 грн. 01 червня 2026 року позивач повідомив відповідача про розірвання договору щодо вказаних товарів та необхідність їх повернення. За твердженням позивача, відповідач надав реквізити для повернення товару через АТ «Укрпошта», після чого позивач здійснив відправлення товару. Фільтри були отримані відповідачем, після чого їх вартість у сумі 1 099,00 грн була повернута позивачу. Щодо сальника позивач зазначає, що він був відправлений за наданими відповідачем реквізитами, однак відповідач його не отримав, у зв`язку з чим поштове відправлення було повернуто позивачу. Позивач вважає, що належним чином виконав свій обов`язок щодо повернення товару, а відповідач безпідставно не повернув 187,00 грн вартості сальника. У зв`язку з наведеним, просить суд позов задоволити, стягнути з відповідача 187,00 грн вартості товару, 165,00 грн витрат на його повернення, 10,99 грн неустойки за прострочення повернення вартості фільтрів, 132,77 грн неустойки за прострочення повернення вартості сальника, 1,09 грн 3% річних, а також 144,00 грн поштових витрат, понесених у зв`язку з направленням позовної заяви. Крім того, позивач просить стягувати передбачену законом неустойку та 3% річних до дня фактичного виконання грошового зобов`язання.

Відповідач надіслав до суду відзив, в якому проти позову заперечив та зазначив, що не заперечує самого права позивача, як споживача на розірвання дистанційного договору та повернення товару. Разом із тим, відповідач вказав, що фактично отримав лише паливний та масляний фільтри, за які 09 червня 2026 року повернув позивачу 1 099,00 грн. Щодо сальника вартістю 187,00 грн, то відповідач зазначив, що поштове відправлення фактично ним отримано не було, після закінчення строку зберігання воно повернулося позивачу. У зв`язку з цим відповідач вважає, що не мав можливості перевірити стан товару та не повинен нести відповідальність за весь заявлений позивачем період. Відповідач також зазначив, що не відмовлявся від повернення 187,00 грн та був і залишається готовим прийняти сальник і після його фактичного отримання повернути його вартість. Крім того, відповідач заперечив проти стягнення 105,00 грн та 60,00 грн витрат на пересилання товару, а також проти заявлених позивачем сум неустойки та 3% річних. В позові просить відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України, встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що 29 травня 2026 року між Позивачем та відповідачем Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 , який здійснює господарську діяльність за допомогою веб-сайту інтернет-магазину «EASYPARTS.UA», було укладено договір роздрібної купівлі-продажу товарів на відстані (дистанційний договір).

Позивач вчинив акцепт публічної оферти Відповідача, розміщеної на сайті інтернет-магазину «EASYPARTS.UA», шляхом оформлення замовлення № 80475 на автомобільні запчастини та матеріали загальною вартістю 17 349,00 грн.

Належним підтвердженням укладення договору та погодження його істотних умов з боку Відповідача стало відображення вказаного замовлення в особистому кабінеті покупця на сайті інтернет-магазину.

Факт укладення договору сторонами по суті не заперечується.

З усього переліку товарів у замовленні №80475, предметом виникнення даного спору стали до складу замовлення входили, зокрема, сальник к/вала передній (81-24292-10 VICTOR REINZ) вартістю 187,00 грн, фільтр паливний вартістю 638,00 грн та фільтр масляний вартістю 461,00 грн.

На виконання умов вказаного договору було здійснено повну безготівкову передоплату вартості замовленого товару.

Оплата в розмірі 17 349,00 грн була перерахована на IBAN-рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ім`я Відповідача ( ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Таким чином, позивач повністю та належним чином виконав свої зобов`язання з оплати товару.

На виконання умов укладеного дистанційного договору, відповідач здійснив відправку замовленого та оплаченого товару на адресу Позивача у місто Львів.

Відправка була оформлена двома окремими поштовими відправленнями через оператора поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА». Відправником вказаних посилок виступив безпосередньо відповідач - ОСОБА_2 , а отримувачем позивач.

01 червня 2026 року вказані посилки прибули до поштового відділення АТ «УКРПОШТА» за адресою: м. Львів, вул. Валова, буд. 14 (індекс 79008), та були особисто отримані позивачем.

При отриманні товару позивач оплатив вартість послуг з пересилання поштових відправлень готівковими коштами у касі поштового відділення, що підтверджується офіційними розрахунковими документами, а саме за отримання посилки за трек-номером № 0505631296704 сплачено кошти в розмірі 170,00 грн.; за отримання посилки за трек-номером № 0505631294108 сплачено кошти в розмірі 200,00 грн.

Позивач вказує, що вкладений Відповідачем у поштове відправлення документ під назвою «Видаткова накладна №80475» від 25.05.2026 року за своєю правовою природою не є первинним бухгалтерським або фіскальним розрахунковим документом.

01 червня 2026 року (в день отримання товару) позивач повідомив відповідача в месенджері Viber про намір розірвати договір у частині вказаних трьох деталей.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або одержання товару. Повернення товару також свідчить про розірвання договору.

Відповідач не заперечує факту такого звернення та не ставить під сумнів дотримання позивачем встановленого законом строку.

01 червня 2026 року о 14:04 Відповідач у месенджері Viber надав позивачу реквізити для повернення через Укрпошту: «Укрпошта: 33027, м. Рівне, вул. Київська 12. ОСОБА_2 , НОМЕР_3 ».

01 червня 2026 року о 14:10 Позивач направив сальник колінвала за вказаною адресою АТ «Укрпошта» (накладна № 7900800702174 / 7900800705174), сплативши 60,00 грн за доставку.

Посилка з сальником прибула у відділення 33027 м. Рівне 02.06.2026 року. З 02.06.2026 по 12.06.2026 Відповідач ухилявся від її отримання. 12.06.2026 товар повернувся позивачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

02 червня 2026 року Позивач також надіслав масляний та паливний фільтри через ТОВ «Нова Пошта» (ТТН № 59001668336974), сплативши 105,00 грн за доставку.

Вартість фільтрів у сумі 1 099,00 грн була повернута відповідачам лише 10.06.2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця про це протягом чотирнадцяти днів з моменту одержання товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі розірвання договору, укладеного на відстані, грошові кошти, сплачені споживачем, повертаються йому не пізніше ніж протягом семи днів з моменту розірвання договору.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивач самовільно вибрав оператора поштового зв`язку «Укрпошта» для повернення сальника.

Як убачається з матеріалів справи, Відповідач особисто надав реквізити Укрпошти у месенджері Viber 01.06.2026.

Крім того, товар початково доставлявся позивачу саме АТ «Укрпошта».

Відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором чи законом, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відмовляючись від отримання посилки з сальником у відділенні АТ «Укрпошта», ФОП ОСОБА_2 допустив прострочення.

Позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо повернення товару.

Суд враховує, що позивач здійснив відправлення сальника за реквізитами, які, як вбачається з матеріалів справи, були надані відповідачем.

Відповідач у відзиві не заперечує самого факту відправлення товару позивачем, а лише посилається на його фактичне невручення.

За таких обставин суд не вбачає підстав покладати негативні наслідки невручення поштового відправлення на позивача, який здійснив повернення товару у погоджений сторонами спосіб.

При цьому суд бере до уваги, що відповідач фактично отримав повернуті фільтри та добровільно повернув їх вартість у сумі 1 099,00 грн.

Відтак, з відповідача підлягає стягненню вартість сальника у розмірі 187,00 грн.

Щодо витрат на повернення товару, то відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця, який повинен відшкодувати споживачеві витрати у зв`язку з поверненням продукції.

Позивачем надано докази понесення витрат на пересилання фільтрів у розмірі 105,00 грн та сальника у розмірі 60,00 грн.

Зазначені витрати безпосередньо пов`язані з реалізацією позивачем права на розірвання дистанційного договору та повернення товару.

З огляду на це, з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на зворотну доставку товару в сумі 165,00 грн (105,00 грн + 60,00 грн).

Щодо нарахування неустойки (пені) та 3% річних, то згідно з ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення грошей.

Граничний строк повернення коштів за фільтри (1 099,00 грн) сплив 09.06.2026.

Фактичне зарахування коштів відбулося 10.06.2026.

Відповідно до заявленого позивачем розрахунку прострочення становило один день.

Таким чином, пеня за 1 день прострочення становить: 1099,00 / 1% = 10,99 грн.

Щодо вартості сальника, то судом встановлено, що відповідач кошти у розмірі 187,00 грн не повернув.

За період з 10 червня 2026 року по 19 серпня 2026 року включно позивачем нараховано неустойку за 71 день прострочення: 187,00 грн ? 1 % ? 71 день = 132,77 грн.

Зазначений розрахунок суд вважає правильним та таким, що відповідає вимогам частини дев`ятої статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів».

Окрім цього, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Позивач заявляє розрахунок за період з 10.06.2026 по 19.08.2026, відповідно до якого сума 3% річних становить: 187,00 ? 3 % ? 71 / 365 = 1,09 грн.

Окрім цього, оскільки обов`язок щодо повернення 187,00 грн вартості сальника станом на день ухвалення рішення не виконаний, підлягає задоволенню також вимога про стягнення неустойки за подальший період.

З 20 серпня 2026 року по 29 вересня 2026 року включно кількість днів прострочення становить 41 день.

Розмір неустойки за цей період становить: 187,00 грн ? 1 % ? 41 день = 76,67 грн.

Розмір трьох процентів річних за цей період становить: 187,00 грн ? 3 % ? 41 день / 365 = 0,63 грн.

Суд також встановив, що позивач поніс витрати на поштове направлення відповідачу позовної заяви з додатками у розмірі 144,00 грн, що підтверджується відповідними поштовими документами.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з огляду на задоволення позову в повному обсязі, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 279, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

позов задоволити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 вартість повернутого товару (сальник коленвала, каталожний номер 81-24292-10) у розмірі 187,00 грн (сто вісімдесят сім гривень 00 копійок).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки, пов`язані з оплатою транспортних послуг з повернення продукції у загальному розмірі 165,00 грн (сто шістдесят п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за 1 день прострочення повернення коштів за паливний та масляний фільтри у розмірі 10,99 грн (десять гривень 99 копійок).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» за затримку повернення коштів за деталь «сальник к/вала» за період з 10.06.2026 року по 19.08.2026 року (71 день) у розмірі 132,77 грн (сто тридцять дві гривні 77 копійок).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми за період з 10.06.2026 року по 19.08.2026 року у розмірі 1,09 грн (одна гривня 09 копійок).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення повернення коштів за сальник колінчастого вала в розмірі 1 % вартості товару за кожен день прострочення за період з 20 серпня 2026 року по 29 вересня 2026 року у розмірі 76,67 грн (сімдесят шість гривень 67 копійок).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних, нарахованих на суму 187,00 грн, за період з 20 серпня 2026 року по 29 вересня 2026 року включно у розмірі 0,63 грн (шістдесят три копійки).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат на поштові послуги у розмірі 144 грн.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Волоско І.Р.