Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №335/2399/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/2399/25 1-кп/335/365/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

процесуального прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

захисника (в режимі відеоконференції) адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082060000189 від 12 лютого 2025 року у відношенні

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

26.12.2024 приблизно о 16:30 год. ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 в якості запрошеного гостя, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав з кишені сумки потерпілої каблучку, виконану із золота 583 проби, округлої форми, загальною вагою 1,9 г, вартістю 4 583,10 грн, каблучку, виконану із золота 583 проби, загальною вагою 1,95 г вартістю 4 703,71 грн, каблучку, виконану із золота 585 проби, загальною вагою 1,8 г вартістю 4 356,79 грн, каблучку, виконану із золота 585 проби, квадратної форми, загальною вагою 1,35 г, вартістю 3 267,59 грн, що належали потерпілій ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_6 покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду загальним розміром 16 911,19 грн.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, зазначивши, що злочин він не вчиняв. 27.12.2024 йому зателефонував ОСОБА_8 , коли він знаходився в лікарні, вони домовились про зустріч. Коли вони зустрілись, ОСОБА_8 передав йому каблучку, яку, як він сказав, знайшов в маршрутці. Вони разом пішли в ломбард і заклали цю каблучку, оформивши документи за паспортом ОСОБА_4 . Після цього вони пішли по своїх справах.

02.01.2025 йому знов зателефонував ОСОБА_8 та при зустрічі передав йому дві каблучки про які також сказав, що знайшов їх. ОСОБА_4 поїхав до батьків, поблизу місця проживання яких заклав ці каблучки в ломбард. ОСОБА_8 забрав в нього гроші.

Що було 07.01.2025 не пам`ятає. Після цього ОСОБА_8 також телефонував йому, але він слухавку не брав.

Потерпіла ОСОБА_9 спочатку звернулась до Відділу поліції № 1 із заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_8 , якого відвезли до цього відділу поліції, де він надав показання. Після цього ОСОБА_8 зателефонував йому і сказав, щоб він не брав слухавку, якщо будуть дзвінки з приводу каблучок. Наступного дня біля дому обвинуваченого затримали оперуповноважені поліції. Далі проводились слідчі дії.

ОСОБА_8 він знає декілька років, їх познайомив спільний друг ОСОБА_10 . Він думав, що ОСОБА_8 звати ОСОБА_11 , про те, що його справжнє ім`я ОСОБА_12 дізнався у райвідділі поліції. З ОСОБА_13 його познайомив ОСОБА_8 . Він був у неї вдома лише один раз, один в кімнаті знаходився 15 хвилин, поки ОСОБА_8 був в туалеті. У цей час дивився в свій телефон і нічого не крав. У відсутність ОСОБА_14 він вдома в неї не бував. ОСОБА_8 був готовий заплатити йому 30 тис. грн, але не заплатив.

Просив його виправдати.

Разом із тим, не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його винуватість у вчиненні злочину, за обставин, викладених у вироку, доводиться поза розумним сумнівом такими доказами, які досліджені у судовому засіданні судом безпосередньо, та яким надано оцінку з точки зору їх достовірності, належності та допустимості, у їх сукупності та взаємозв`язку.

Так, за змістом протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 11.02.2025, ОСОБА_7 просить притягнути до кримінальної відповідальності невстановлену особу, яка в період часу з 16.10.2024 до 10.01.2025 шляхом вільного доступу з її сумки викрала золоті прикраси. Крадіжку виявила за місцем свого мешкання. Матеріальні збитки оцінює в 20 000 грн (а.с. 99).

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що в неї було 5 золотих каблучок, які вона зберігала в чорній великій сумці. На початку січня 2025 року вона помітила, що вони пропали. Вона проживала разом із ОСОБА_15 з жовтня 2024 року, а тому спочатку подумала, що каблучки вкрав він. Вона звернулась до поліції 11.02.2025 і подала заяву про вчинення кримінального правопорушення. Зі слів працівників поліції вона дізналась, що в ломбард здав каблучки ОСОБА_4 , який бував у них в гостях як друг ОСОБА_16 4-5 разів. Востаннє він був у них вдома приблизно 26.12.2024. Каблучки їй дотепер не повернуто. Слідчий повідомив їй, що в ломбард було здано 4 каблучки. Документів щодо їх придбання немає, оскільки це були каблучки її родичів як подарунки. Підтримала заявлений цивільний позов, просила стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду розміром 16 910 грн та моральну шкоду 17 000 грн.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 пояснив, що він проживав разом з потерпілою за адресою: АДРЕСА_4 . Одного дня до нього у відсутність ОСОБА_14 прийшов його знайомий ОСОБА_17 , з яким дружили з 13 років. Він вийшов до туалету, що робив ОСОБА_18 в цей час, не бачив. Він знаходився один приблизно 20 хвилин у залі. Через деякий час ОСОБА_4 йому подзвонив і сказав, що знайшов золото, свідок двічі ходив із ОСОБА_4 в ломбард, куди ОСОБА_4 заклав золоті прикраси. Всього у квартирі ОСОБА_4 бував два рази. У перший раз вони з потерпілою готували їжу, а ОСОБА_18 оглядав квартиру. А другий раз вони були удвох, про що зазначив раніше. Про те, що знайшов каблучки, він повідомив свідка після другого візиту до ломбарду. Здавав 2 каблучки в ломбард «Капітал» по вулиці Гагаріна, а пізніше ще 1 каблучку в ломбард на вулиці Сталеварів. Свідок зазначив, що у потерпілої раніше цих каблучок не бачив, де вона зберігає коштовні речі, вона йому не казала. ОСОБА_4 йому казав, що знайшов ці каблучки у транспорті, а другий раз – на вулиці.

Згідно з протоколом огляду місця події від 11.02.2025 з доданою до нього фототаблицею слідчим, за участі понятих, потерпілої, оглянуто квартиру АДРЕСА_5 , яка знаходиться на другому поверсі, яка є двокімнатною. В кімнаті № 2 знаходиться сумка чорного кольору, яка на момент огляду відкрита, в якій зі слів потерпілої знаходились 5 каблучок, які були викрадені. Обстановка в кімнаті не порушена (а.с. 100–105).

Отже, враховуючи вищезазначені докази, суд доходить висновку, що крадіжка золотих прикрас потерпілої відбулась саме у квартирі АДРЕСА_5 , в якій проживала потерпіла ОСОБА_7 . Водночас, в обвинувальному акті вказано – квартира АДРЕСА_6 , що з урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає опискою, яка не впливає на зміст пред`явленого обвинувачення та кваліфікацію інкримінованого діяння.

За змістом висновку експерта судово-товарознавчої експертизи від 26.02.2025 № 18, ринкова вартість каблучки за ціною брухту НБУ, виконаної із золота 583 проби, округлої форми, загальною вагою 1,9 г, у користуванні з 2021 року, станом на 26.12.2024 становить 4 583,10 грн; ринкова вартість каблучки за ціною брухту НБУ, виконаної із золота 583 проби, загальною вагою 1,95 г, у користуванні з 2021 року, станом на 26.12.2024 становить 4 703,71 грн; ринкова вартість каблучки за ціною брухту НБУ, виконаної із золота 585 проби, загальною вагою 1,8 г, у користуванні з 2023 року, станом на 26.12.2024 становить 4 356,79 грн; ринкова вартість каблучки за ціною брухту НБУ, виконаної із золота 585 проби, квадратної форми, загальною вагою 1,35 г, у користуванні з 2019 року, станом на 26.12.2024 становить 3 267,59 грн; ринкова вартість каблучки за ціною брухту НБУ, виконаної із золота 585 проби, вагою приблизно до 2 г, у користуванні з 2019 року не визначалась, оскільки наданої інформації недостатньо для проведення дослідження, а саме відсутні дані щодо товарної характеристики виробу (а.с. 109–116).

З відповіді ПТ «Ломбард «Компроміс» ОСОБА_19 і Компанія» від 17.02.2025 № 13075/25-сб на запит слідчого в порядку ст. 93 КПК України випливає, що ОСОБА_4 до вказаного ломбарду передавалось майно, а саме: 27.12.2024 – каблучка жіноча 583 проби вагою 1,9 г за договором № 0001290307; 02.01.2025 – перстень чоловічий 585 проби 1,8 г за договором № 0000003598; 02.01.2025 – каблучка жіноча 583 проби вагою 1,95 г за договором № 0000003599; 07.01.2025 – перстень чоловічий 585 проби вагою 1,35 г за договором № 0000028374. Клієнтом прострочено в передбачений договором строк повернення фінансового кредиту та нарахованих відсотків, після закінчення строку дії договору кредитором звернуто стягнення на заставне майно (а.с. 118–119). До вказаної відповіді долучено копії специфікацій про прийняття предмету застави за вищезазначеними договорами, в яких відображені характеристики каблучок, їх оціночна вартість та умови їх повернення. У всіх специфікаціях наведена інформація про ОСОБА_4 як позичальника, із зазначенням його паспортних даних, РНОКПП, адреси проживання (а.с. 120–123).

З урахуванням позиції сторони захисту, виклик і допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які є працівниками ломбардів, не проводився, у зв`язку із тим, що сторона захисту після вжиття заходів щодо виклику вказаних свідків, які не надали результату, від їх допиту відмовилась.

Крім того, ухвалою суду від 26.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання захисника про витребування речей і документів, а саме інформації провайдерів мобільного зв`язку щодо вихідних та вхідних дзвінків з номерів телефонів ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 .

Проаналізувавши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов переконливого висновку, що 26.12.2024 приблизно о 16:30 год. ОСОБА_4 вчинив крадіжку золотих каблучок потерпілої, які остання зберігала в чорній сумці в квартирі АДРЕСА_3 . Зокрема, з показань свідка ОСОБА_8 встановлено, що у цей день ОСОБА_4 знаходився у вказаній квартирі в гостях, у відсутність потерпілої, був залишений свідком наодинці протягом приблизно 20 хвилин, перебував поза межами поля зору свідка, та вже наступного дня заклав у ломбард одну з викрадених золотих каблучок, 02.01.2025 – заклав ще дві каблучки, 07.01.2025 – ще одну каблучку, – що доводиться вищезазначеними письмовими доказами. При цьому, ОСОБА_4 зобов`язання за договором із ломбардом не виконав, внаслідок чого ломбард звернув стягнення на ці каблучки.

Показання ОСОБА_4 про те, що каблучки викрав саме ОСОБА_8 , а він лише здав їх у ломбард за його проханням, об`єктивно жодними доказами не доводяться. Свідок ОСОБА_8 , будучі допитаним судом та попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, про такі обставини суду не повідомляв, а навпаки зазначив, що ОСОБА_4 здавав в ломбард ці каблучки самостійно, що свідок бачив безпосередньо, при цьому, вказував свідкові, що ці каблучки знайшов. При цьому, під час допиту вказаного свідка ані ОСОБА_4 , ані його захисник, не ставили питань свідкові з приводу достовірності наданих ним показань. Наявності у цього свідка підстав обмовити обвинуваченого судом також не встановлено.

Доводи захисника у судових дебатах, які ґрунтуються на інформації, зазначеній у витягу з ЄРДР, рапорті чергового поліції та протоколі допиту потерпілої під час досудового розслідування, за якими потерпіла підозрювала у вчиненні крадіжки ОСОБА_8 , який раніше її неодноразово обманював щодо грошових питань та ніде не працював, на переконання суду, не заслуговують на увагу, оскільки на момент внесення відомостей до ЄРДР орган досудового розслідування не встановлює конкретних обставин, які покладаються в основу подальшого обвинувачення, у витягу з ЄРДР зазначається фабула кримінального правопорушення, яка необхідна для порушення кримінального провадження і початку проведення досудового розслідування. Рапорт чергового поліції також не є доказом, а є службовим документом, яким черговий повідомляє керівництво про ті чи інші обставини, а у даному випадку - про обставини зі слів потерпілої, які на той момент органом досудового розслідування не перевірялись. Протокол допиту потерпілої на стадії досудового розслідування суду не надавався і, відповідно, судом не досліджувався, а його врахування як доказ є неможливим з огляду на положення ч. 1 ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК України.

Також не є переконливими доводи захисника щодо перебування у квартирі потерпілої й інших осіб, оскільки вищезазначеними письмовими доказами – специфікаціями з ломбардів, доводиться, що саме обвинувачений здійснював закладення викраденого майна в ломбарди.

Крім того, не спростовує винуватості ОСОБА_4 посилання сторони захисту на те, що саме ОСОБА_8 телефонував йому та прохав надати паспорт для використання в ломбардах у різні дні, на підтвердження чого захисник просила витребувати відповідну інформацію від операторів мобільного зв`язку, в чому їй було судом відмовлено, оскільки вказана інформація сама по собі не доводить змісту розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та не спростовує інших доказів по справі.

Також не є переконливим висновок захисника щодо нелогічності дій ОСОБА_8 , про які він вказував під час допиту як свідка, а саме щодо телефонування обвинуваченим саме йому як хлопцю дівчини, в якої ніби то обвинувачений викрав прикраси, оскільки, на думку захисника, ОСОБА_8 міг впізнати ці прикраси та викрити обвинуваченого, – оскільки вказаний висновок суперечить змісту показань свідка ОСОБА_8 , який суду пояснив, що ніколи не бачив у потерпілої золотих каблучок і не знав, як вони виглядають.

Не знайшли в ході судового розгляду свого підтвердження й доводи захисника щодо тиску на обвинуваченого, висловлення йому пропозицій з боку ОСОБА_8 з приводу визнання винуватості тощо. Як зазначила сама захисник в дебатах, обвинувачений жодних скарг щодо неправомірних дій поліцейських не подавав. Водночас, суд звертає увагу і на те, що ані захисником, ані обвинуваченим не порушувалось питання про притягнення свідка ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, зокрема, у зв`язку з наданням ним неправдивих показань як органу судового розслідування, так і суду.

Порушення права обвинуваченого на захист під час досудового розслідування також не встановлено. Доказів відмови обвинуваченому у залученні захисника на будь-якій стадії процесу суду не надано. Водночас, згідно з положеннями ст. 52 КПК України у даному кримінальному провадженні участь захисника не є обов`язковою, а обвинувачений не був позбавлений права самостійно залучити захисника у будь-який час на стадії досудового розслідування. Під час судового провадження встановлено, що захисник був залучений обвинуваченому спочатку за дорученням для надання безоплатної правничої допомоги від 04.03.2025 (а.с. 16), а в подальшому, починаючи з першого підготовчого судового засідання у розгляді справи брав участь захисник, залучений обвинуваченим самостійно на підставі договору.

За таких обставин суд доходить переконливого висновку про наявність у ОСОБА_4 корисливого мотиву та умислу на заволодіння чужим майном, а також доведеність вчинення саме ОСОБА_4 крадіжки золотих каблучок потерпілої за обставин, зазначених в обвинувальному акті та встановлених судом вище, а тому вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, спричинених наслідків – кримінальним правопорушенням заподіяна матеріальна і моральна шкода потерпілій, яка не відшкодована.

Суд також враховує особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, зареєстрований у м. Запоріжжі, фактично проживає у м. Львів, не одружений, працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи обставини вчинення злочину, його мету та мотиви, дані про особу обвинуваченого, його молодий вік, поведінку після вчинення злочину, а саме те, що він, хоча і не усвідомив протиправність своєї поведінки, не відшкодував потерпілій завданої шкоди, цивільний позов не визнав, однак, не ухилявся від суду, необґрунтованих неявок в судові засідання не допускав, виконував свої процесуальні обов`язки, суд вважає, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, зі звільненням від реального його відбування на підставі положень ст.ст. 75, 76 КК України із застосуванням іспитового строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню було проведено судово-товарознавчу експертизу, висновки якої покладено в основу обвинувачення, і органом досудового розслідування документально підтверджені процесуальні витрати на загальну суму 424,08 грн. на залучення експерта, суд вважає за необхідне стягнути вказані витрати із обвинуваченого ОСОБА_4 .

Цивільний позов потерпілої на суму матеріальної шкоди 16 910,00 грн та моральної шкоди в сумі 17 000 грн суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

В межах висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, вартість викраденого майна, встановлена висновком експерта судової товарознавчої експертизи від 26.02.2025 № 18, становить загальну суму 16 911,19 грн, яка складається з вартості викрадених золотих каблучок. Вказаний розмір матеріальної шкоди обвинуваченим на засадах змагальності не спростований. Доказів, що викрадене майно має іншу вартість, аніж зазначено у вказаному висновку експертизи, суду не надано.

Відтак, з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_7 підлягає стягненню матеріальна шкода розміром 16 911,19 грн.

Щодо вимог цивільного позову ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Як випливає з пояснень, наданих потерпілою ОСОБА_7 в судовому засіданні, потерпілій було завдано моральної шкоди у зв`язку із протиправними діями ОСОБА_4 , яка полягає в моральних стражданнях та переживаннях внаслідок неправомірного викрадення її майна – золотих каблучок, які були пам`ятними подарунками від її родичів. Внаслідок дій обвинуваченого, остання пережила психологічний стрес, негативні переживання, пов`язані із небхідністю звернення до правоохоронних органів, відвідування судових засідань, що спричинило дискомфорт у її звичному житті. Водночас, у цивільному позові потерпіла вказаних негативних наслідків не конкретизувала і доказів на підтвердження розміру моральної шкоди, яку вона визначила у 17 000 грн., не надала.

На переконання суду вказані події в сукупності з обставинами вчинення кримінального правопорушення свідчать, що потерпіла зазнала психологічної шкоди, відчула негативні емоції, стрес, викликані протиправними діями обвинуваченого, які досягли рівня страждання у розумінні ст. 23 ЦК України, що свідчить про завдання моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з засад розумності та справедливості, а також враховує конкретні обставини справи, зокрема, обставини вчинення кримінального правопорушення, які зафіксовані вищезазначеними доказами, сам факт вчинення злочину щодо неї, подальшу поведінку обвинуваченого, ставлення до скоєного, а також те, що шкоду він добровільно не відшкодував, а тому вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої компенсацію заподіяння їй моральної шкоди розміром 3 000 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_4 на її користь матеріальної шкоди розміром 16 911,19 грн. та компенсації моральної шкоди розміром 2 000 грн.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Клопотань про його обрання до набрання вироком законної сили прокурором не заявлялось.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду розміром 16 910 (шістнадцять тисяч дев`ятсот десять) грн 00 коп та моральну шкоду розміром 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експерта при проведенні судової експертизи № 18 від 26 лютого 2025 року в сумі 424 (чотириста двадцять чотири) грн 08 коп.

Речові докази – специфікації щодо прийняття предмету застави № 0001290307 від 27.12.2024 (ID 000129030724) на 1 арк., № 0000003598 від 02.01.2025 (ID № 000000359825) на 1 арк., № 0000003599 від 02.01.2025 (ID № 000000359925) на 1 арк., № 0000028374 від 07.01.2025 (ID 000002837425) на 1 арк., укладені між ПТ «Ломбард Компроміс» ОСОБА_19 і Компанія» та ОСОБА_4 , долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На підставі п. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Суддя ОСОБА_1