Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №335/9161/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/9161/26 2/335/4647/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є опікуном малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_4 позбавлена відносно дитини батьківських прав та з неї рішенням суду стягнуто аліменти на його утримання. Відповідач у справі - ОСОБА_2 є батьком дитини, у якого дитину відібрано без позбавлення батьківських прав. Малолітня дитина проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , і вона повністю займається його вихованням та утриманням. Батьки дитини матеріально не допомагають.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до повноліття дитини.

Ухвалою судді від 27.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Позивач суду подала письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно з якою не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 29.09.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Хортицьким районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 58.

Заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 18.06.2025 року у справі № 335/6161/25, яке набрало законної сили 21.07.2025 року, відібрано малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення його батьківських прав, та дитину передано органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району для його подальшого влаштування.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 08.09.2025 року № 678/4 малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 11.09.2025 року № 770р над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено опіку та призначено його опікуном ОСОБА_1 .

На підставі ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 СК України, встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

На підставі досліджених доказів, судом встановлено, що відповідач є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , таким чином, відповідно до вимог Закону несе обов`язок матеріального забезпечення дитини.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується, що ним матеріальної допомоги на утримання дитини не надається. Відомості щодо офіційного доходу відповідача у суду відсутні та ним в ході розгляду справи не було надано суду даних, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу малолітній дитині.

На підставі аналізу наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про підтвердження обставин, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З поданих суду матеріалів позову встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, даних щодо наявності на його утриманні інших непрацездатних осіб суду не надано, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини, та вважає розмір аліментів, який просить стягнути позивач, цілком виправданий та необхідний для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів, суд виходить з інтересів дитини та її потреб на достатній рівень життя та розвитку, та, з урахуванням всіх обставин справи та вимог ст.ст. 182, 183 СК України, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку із зазначеним, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з дня подачі позову до суду, тобто з 19.08.2026 року.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 1 331,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 76-82, 89, 141, 247, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 19.08.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна