Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №333/3140/24 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3140/24

Провадження № 2/333/72/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Єрмоленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування в розмірі 27 030,96 грн., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ЮНЕКС БАНК» з анкетою заявкою про відкриття поточного рахунку з використанням платіжної карти та видачу та видачу платіжної карти. Відповідачу на підставі Анкети-Заяви, здійснено відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 .UAH з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 у гривні та встановлено кредитний ліміт в розмірі 20 000 грн. 00 коп., ціль кредиту – на споживчі потреби, процентна ставка за користування кредитними коштами – 52,00% річних, строком до 13 грудня 2020 року з можливістю продовження на новий строк (продовження строку дії на 12 місяців) до закінчення строку дії платіжної картки, згідно банківського продукту «Кредитна картка Хочука». В період з 13.12.2019 р. Відповідач отримав грошові кошти у розмірі 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується Випискою по особовому рахунку за період з 13.12.2019 р. по 31.03.2021. 31.03.2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу №31/03-2021, відповідно до умов якого АТ «ЮНЕКС БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі, у тому числі стосовно відповідача.

Відповідач належним чином не виконав покладені на нього зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 31.03.2021 року складає 27 030 грн. 96 коп., з яких: 19 994 грн. 53 коп. – прострочена заборгованість по тілу кредиту; 883 грн. 05 коп. - проценти за користування кредитними коштами (прострочені на день подання позовної заяви); 1461 грн. 47 коп. – прострочені проценти за користування кредитними коштами. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 12.04.2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.05.2024 року від представника відповідача - адвоката Травянко І.В. надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що загальний строк позовної давності по кредиту складає 3 роки та відраховується з моменту закінчення договору, враховуючи те, що строк дії вказаного договору визначений до 13.12.2020 року, строк давності сплив 13.12.2023 року, позивачем подано позов 04.04.2024 року, а отже після спливу строку позовної давності.

23.05.2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача було подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, в якому останній наполягав на задоволенні позову, зазначив що доводи відповідача щодо спливу строків позовної давності не підлягають задоволенню, оскільки ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» звернулося із позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 02 квітня 2024 року, тобто у строк дії воєнного стану, який розпочався із 24.02.2022 року, а позовна вимога в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами розпочинається в період дії карантину (з 12.03.2020), який відмінено з 01.07.2023 року, але продовжено строком дії воєнного стану. Отже, строк позовної давності не було пропущено, оскільки на час подання позовної заяви такий строк було продовжено.

03.10.2024 року від представника відповідача, адвоката Травянко І.В. надійшло клопотання, в якому вона наполягала на застосуванні строку позовної давності, зазначивши що позиція позивача протирічить правовій позиції Верховного Суду.

07.10.2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача було подано заперечення на клопотання, в якому останній просив відмовити у задоволенні клопотання, наполягав на задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримала клопотання про застосування строку позовної давності. В подальшому, в судові засідання не з`являлася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

13.12.2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заявку (опитувальник клієнта фізичної особи) № UA853225390000026201082613002.UAH на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної карти та видачу платіжної картки.

Підписанням Анкети-Заяви, Відповідач акцептував та приєднався до Публічної пропозиції АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена на офіційому сайті Банку за електронною адресою: www.unexbank.com.ua та погодився, що ця Анкета-Заява разом із Публічною пропозицією АТ «ЮНЕКС БАНК» та додатками до неї (правилами, умовами, тарифами) становить між Клієнтом та Банком та ним Договір про комплексне банківське обслуговування (далі по тексту – Договір про комплексне банківське обслуговування).

Відповідач підтвердив, що ознайомився і погодився із Публічною пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами кредитування та Тарифами.

Публічна пропозиція АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка затверджена Рішенням Правління ПАТ «ЮНЕКС БАНК» Протокол Правління № 124 від 14.11.2013 р. (зі змінами та доповненнями), містить в собі: терміни та поняття, предмет та основні умови Договору; порядок використання ПК та обслуговування КР; порядок підключення та використання додаткових послуг; права та обов`язки сторін; відповідальність Сторін та порядок врегулювання спорів; форс-мажор, строк дії, розірвання та зміна умов Договору, додатки: Додаток № 1 Правила користування платіжною карткою.

Крім того, 13.12.2019 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (інформацію, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (стандартизована форма).

Пунктом 2.14 Договору визначено, що Договір набирає чинність з моменту його укладення, тобто отримання Банком від Клієнта належним чином заповненої та підписаної Анкети-Заяви, та діє до моменту його розірвання або припинення з будь-яких інших причин.

Відповідачу на підставі Анкети-Заяви, здійснено відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 з використанням платіжної картки № 5375хххххххх8283 у гривні та встановлено кредитний ліміт в розмірі 20 000 грн. 00 коп., ціль кредиту – на споживчі потреби, процентна ставка за користування кредитними коштами – 52,00% річних, строком до 13 грудня 2020 року з можливістю продовження на новий строк (продовження строку дії на 12 місяців) до закінчення строку дії платіжної картки, згідно банківського продукту «Кредитна картка Хочука».

Днем (моментом) погашення Кредиту, нарахованих відсотків та інших платежів за додаткові та супутні послуги вважається день надходження коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ЮНЕКС БАНК», код Банку 322539.

Пунктом 4 Анкети-Заяви визначено, що Клієнт приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Публічною пропозицією АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб стосовно клієнтів, рівно як і банк Бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав передбачених цією Публічною пропозицією стосовно Банку. Вказані умови було узгоджено Сторонами у Паспорту споживчого кредиту, що підписаний Відповідачем 13.12.2019 року.

Згідно з п.п. 5.2.3. п. 5.2. Договору Клієнт зобов`язаний неухильно дотримуватись всіх положень Договору, Тарифів Банку і Правил та протягом дії цього Договору належно виконувати або забезпечувати належне виконання вимог, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.п. 5.2.10. п 5.2. Договору Клієнт зобов`язаний контролювати свій витратний ліміт, не допускати виникнення несанкціонованого овердрафту та відновлювати незнижувальний залишок на КР, якщо він передбачений Тарифами Банку. Погашати всі заборгованості по КР та кредиту/овердрафту (у разу наявності) в строки, передбачені Договором. У разі виникнення простроченої та/або несанкціонованої заборгованості, першочергово здійснити повернення простроченої заборгованості за процентами та кредитом, штрафами, пенями та/або несанкціонованої заборгованості, а потім скористатися правом на отримання кредиту.

Згідно пп. 5.2.14 п 5.2. Договору Клієнт гарантує Банку повернення заборгованості за дозволеним та несанкціонованим овердрафтом всіма коштами, майном та майновими правами, що йому належать.

Підпунктом 5.2.28. п. 5.2. Договору встановлено, що Клієнт зобов`язується здійснити остаточне погашення кредиту/овердрафту, встановленого за КР, та процентів за користування ним та виконати інші зобов`язання згідно Договору та Тарифів Банку не пізніше дати закінчення строку дії Кредитного ліміту/овердрафту, а у випадках подовження строку дії Кредитного ліміту/овердрафту - в останній робочий день строку надання Кредитного ліміту/овердрафту. Клієнт несе відповідальність за несвоєчасне та неналежне виконання умов Договору відповідно до чинного законодавства України і Договору (пп. 6.1.1. п.6.1. Договору).

Відповідно до п.п. 6.1.2. п. 6.1. Договору Клієнт несе повну відповідальність по всіх операціях, здійснених по його КР, в тому числі по операціях з використанням ПК, включаючи операцій, здійснені довіреними особами Клієнта впродовж всього строку користування ними, а також протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після припинення дії Договору. Клієнт несе повну відповідальність за заборгованість по КР, включаючи заборгованість, яка виникає в результаті операцій/трансакцій, здійснених держателем додаткової ПК та/або довіреною особою (пп. 6.1.3. п.6.1. Договору).

Згідно п.п. 6.1.4. п. 6.1. Договору визначено, що при непогашенні Клієнтом заборгованості перед Банком за Договором, в т.ч. непогашенні несанкціонованого овердрафту, несплаті комісійной винагороди відповідно до Тарифів у строк, визначений умовами Договору, Клієнт гарантує погашення заборгованості всіма належними йому коштами, майном, майновими правами тощо, при цьому Банк має право самостійно здйснювати списання грошових коштів відповідно до п.3.7 та 5.3.23 з КР та інших рахунків Клієнта, відкритих у Банку, на погашення заборгованості. Вказане положення є правом, але не обов`язком Банку, і не звільняє Клієнта від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Договором.

Факт видачі АТ «ЮНЕКС БАНК» та отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 0 UA853225390000026201082613002.UAH від 13.12.2019 року підтверджується випискою за особовим рахунком за період з 13.12.2019 по 31.03.2021.

Відповідачем не надано будь яких доказів щодо спростування факту отримання грошових коштів.

З виписки з кредитного рахунку відповідача вбачається, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, а відповідач користувався кредитними коштами, при цьому не належним чином виконував свої кредитні зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, внаслідок чого утворилась заборгованість.

31.03.2021 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року (Реєстр прав вимог станом на кінець дня 31 березня 2021 року). Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, в день підписання цього Договору.

Відповідно до умов даного Договору ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК» в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № UA853225390000026201082613002.UAH від 13.12.2019 року.

Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» щодо Відповідача підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року.

Загальний розмір заборгованості станом на 31.03.2021 року за кредитним договором № UA853225390000026201082613002.UAH від 13.12.2019 року складає 27 030 грн. 96 коп., з яких: 19 994 грн. 53 коп. – прострочена заборгованість по тілу кредиту; 883 грн. 05 коп. - проценти за користування кредитними коштами (прострочені на день подання позовної заяви); 6 153 грн. 38 коп. – прострочені проценти за користування кредитними коштами.

ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» 17.05.2021 року надіслало боржнику повідомлення про відступлення права вимоги та надало строк для погашення суми заборгованості.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» посилалося на те, що воно набуло права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 року.

Згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Позивач виконав зобов`язання за договором, видав відповідачеві кошти у сумі та на умовах, передбачених договором, натомість відповідач допустив порушення зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів у встановлений у договорі строк.

Факт наявності наведеної вище заборгованості в розмірі 27 030,96 грн. за наведеним вище договором підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами й не спростований відповідачем по справі.

За таких обставин, враховуючи, що факти викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, наявні у матеріалах справи є допустимими доказами, які підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року вказаним Законом.

Вказане співпадає із правовим висновком, який висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався і триває надалі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності 30 січня 2024 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

Вказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року в справі № 903/602/24, де зазначено, що у разі, якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

04 вересня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року, який відновлює перебіг строків позовної давності. З розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено норму, що зупиняла строки на час воєнного стану (пункт 19).

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» звернувся до суду з відповідним позовом 04 квітня 2024, врахувавши загальний строк позовної давності у три роки та вище вказані вимоги закону, отже строк позовної давності не пропущено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування строку задоволенню не підлягає.

Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Позивач на підтвердження понесених витрат в розмірі 5000,00 грн. надав: договір про надання правової допомоги від 07.12.2023 року, укладений між ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» та адвокатським об`єднанням «Немесіда»; акт наданих послуг від 02.04.2024 року; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №104 від 03.04.2024 року; ордер на надання правничої допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Кумко Оксани Дмитрівни.

Відповідно до акту наданих послуг від 02.04.2024 року, виконавець (Адвокатське об`єднання «Немесіда») надала, а клієнт (ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») прийняв правову допомогу загальною вартістю 5000,00 грн.: вивчення матеріалів кредитної справи, проведення правового аналізу та визначення правової позиції за договором, 2 години, 2000,00 грн; складання позовної заяви, підготовка доказів до неї, аналіз судової практики, 3 години, 3000,00 грн; разом 5000,00 грн.

У Постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Суд враховує, що (І) складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, (ІІ) позовна заява в цій справі є рамочною (уніфікованою) для позивача, (ІІІ) адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, (IV) справа розглядається у спрощеному провадженні, (V) позивач участі у судових засідань не приймав, тобто надання правничої допомоги адвокатом у цій справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правову допомогу до 2000,00 грн.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн., який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 512, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ - 42436323; адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007) суму заборгованості за кредитним договором № UA853225390000026201082613002.UAH від 13.12.2019 року у розмірі 27 030 (двадцять сім тисяч тридцять) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ - 42436323; адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007) витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова