Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №317/3127/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/3127/26

№/п 2/317/1756/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Ачкасова О.М.

при секретарі – Фененко М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя, у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько – ОСОБА_4 , який на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частина вищезазначеного будинку належить на праві власності третій особі по справі – ОСОБА_3 . Позивачі, як спадкоємці за законом першої черги, своєчасно і належним чином прийняли спадщину після смерті батька, звернувшись з відповідними заявами до Запорізької районної державної нотаріальної контори, в зв`язку з чим була відкрита спадкова справа. Коли позивачі звернулися до нотаріуса Запорізької державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкову 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, то з`ясувалось, що спадкова 1/2 частина житлового будинку не була за життя батька на нього оформлена та зареєстрована в ЗМБТІ, тому 28.05.2026 року нотаріусом Кравцовою Л.М. була винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що у спадкоємців відсутні документи на спадкову 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 , яка за життя не була зареєстрована на спадкодавця, тому позивачі вимушені звернутись до суду із вказаним позовом.

Позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, від їх представника - адвоката Заярної М.А., надійшла заява, у якій вона позов підтримала у повному обсязі, просила суд його задовольнити та розглянути справу за їхньої відсутності.

Представник відповідача - територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, у якій просив суд розглянути справу без участі представника, за наявними у справі доказами.

Третя особа – ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, проти задоволення позову не заперечувала, просила суд розглянути справу за її відсутності.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін, які беруть участь у справі, у загальному позовному провадженні, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі докази у сукупності, суд вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.07.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис про смерть № 488.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спадкове майно, в тому числі, на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 , виданого 28.07.2006 року виконавчим комітетом Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Витягом з Державного реєстру речових прав № 460708752 від 19.01.2026 року, підтверджується реєстрація права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивачок у справі.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 466/2014 рік, відкритої Запорізькою районною державною нотаріальною конторою, вбачається, що спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за законом прийняли його доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Факт родинних відносин позивачки ОСОБА_1 зі спадкодавцем – померлим батьком – ОСОБА_4 підтверджується: копією свідоцтва про її народження, серії НОМЕР_3 , виданим 02.03.1979 р. Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, актовий запис №9, де в графі «батько» зазначений « ОСОБА_4 ».

Факт родинних відносин позивачки ОСОБА_5 зі спадкодавцем – померлим батьком підтверджується: копією свідоцтва про її народження серія НОМЕР_4 , виданим 06.07.1984 р. Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, де в графі «батько» зазначений « ОСОБА_4 ».

Згідно копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_5 , виданого 26.09.2008 року Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, актовий запис про шлюб №05, позивачка ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , у зв`язку з чим позивачка ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за заповітом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 р. 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат», у разі неподання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, нотаріус відмовляє у її вчиненні, про що, на вимогу заінтересованої особи, виносить мотивовану постанову.

Відповідно до копії Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцової Л.М. вих. №775/02-31 від 28.05.2026 року, позивачкам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька в зв`язку з відсутністю правоустановчих документів на спадкову 1/2 частину будинку в АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається після смерті особи.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями за законом першої черги в рівних частках є діти, батьки, чоловік ( дружина) померлого.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як встановлено положеннями ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається: «При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок».

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящихся, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Тобто, записи у погосподарських книгах визначались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до виписки з погосподарської книги №10 за 1991-1995 роки вих. № 133/08.01-06 від 06.05.2026 року, наданої виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, згідно погосподарської книги головою домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_4 .

Таким чином, судом встановлено, що позивачі є спадкоємицями за законом першої черги в рівних частках, які належним чином прийняли спадщину, відкриту після смерті свого батька.

З інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №849 від 27.01.2026 року, яка міститься в матеріалах спадкової справи, вбачається, що в матеріалах інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 наявний лише правовстановлюючий документ на 1/2 частину будинку на ім`я третьої особи – ОСОБА_3 , на іншу 1/2 частину будинку правовстановлюючі документи відсутні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, яка була чинною до 07.07.1994, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затв. заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст

і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію нерухоме майно, збудоване до 05.08.1992, при набутті права власності на такі об`єкти.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до технічного паспорту, складеного 06.10.2023 року ТОВ «Бюро технічної інвентаризації , оформлення землі та нерухомості» за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані наступні будівлі та споруди: житловий будинок літ. «А» загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м., прибудова літ. «а», прибудова літ. «а1», сарай літ. «В», сарай літ. «Д», навіс літ. «Ж», погріб з шийкою літ. «пг», вбиральня літ. «Г», літня кухня літ. «Б», фундамент під сарай літ. «З», паркани 1,2,5, ворота №3, свердловина №4, які збудовані в період з 1985 року, самовільних побудов немає .

Таким чином, з урахуванням факту побудови будинку спадкодавцем у 1958 році, що підтверджується матеріалами справи та відповідно до приписів листа ВССУ від 16.05.2013 року, суд вважає, що за позивачами може бути визнане право власності на 1/2 частину цього будинку в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21.02.2005, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрації по справі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що об`єкти нерухомого майна підлягають спеціальній реєстрації відповідним органом.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майноце офіційне визнання і підтвердження державою факту виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 , ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов`язковою. Право власності, при цьому, виникає з моменту такої реєстрації.

Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено право позивачів на спадщину, відкриту після смерті батька та неможливість оформити це право у відповідності до чинного законодавства у нотаріальному порядку через відсутність у них відповідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 182, 203, 1216-1218, 1220, 1222,1261, 1268-1270, 1297 ЦК України, ст.ст. 12,13,80,81,89,200,259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована : АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за законом по 1/4 частині за кожною на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку літ. «А» загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м, прибудови літ. «а», прибудови літ. «а1», сараю літ. «В», сараю літ. «Д», навісу літ. «Ж», погрібу з шийкою літ. «пг», вбиральні літ. «Г», літньої кухні літ. «Б», фундаменту під сарай літ. «З», паркану №1,2,5, воріт №3, свердловини №4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 25.09.2026 року.

Суддя: О.М. Ачкасов