Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №332/5918/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту народження, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №332/5918/26

Суддя: Марченко Н. В.

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5918/26

Провадження №: 2-о/332/225/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Марченко Н.В., при секретарі судового засідання Волкова Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу, в порядку окремого провадження, за заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковалишкіна В`ячеслава Валерійовича, треті особи: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя, із заявою в порядку окремого провадження звернулася ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковалишкіна В`ячеслава Валерійовича, треті особи: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.

Заяву обґрунтовує тим, що 05.10.2019 заявниця ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 . Після державної реєстрації шлюбу спільним прізвищем подружжя є ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя на тимчасово окупованій території України народилася донька. Місце народження дитини - місто Генічеськ Херсонської області. Батьки назвали дитину ОСОБА_4 . Факт народження дитини підтверджується, зокрема, документами, виданими органами окупаційної влади: 1. Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 02.02.2024 Сімферопольським районним відділом РАЦС № 2 Департаменту РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим. 2. Довідкою про народження № Р-0051, виданою 02.02.2024 Сімферопольським районним відділом РАЦС № 2 Департаменту РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим. Оригінали цих документів знаходяться у заявниці. Копія додається. У зазначених документах місцем народження дитини визначено місто Генічеськ Херсонської області. Обидва батьки дитини є громадянами України, що підтверджується паспортами громадян України, копії яких додаються до цієї заяви. Дитина народилася під час тимчасової окупації Генічеського району Херсонської області, де органи державної влади України не мають можливості здійснювати свої повноваження в повному обсязі. У зв`язку з окупацією у батьків дитини була відсутня можливість здійснити державну реєстрацію її народження в органах державної реєстрації актів цивільного стану України в загальному порядку. Саме тому вони були вимушені отримати документи про народження дитини від органів, створених окупаційною владою. Встановлення факту народження необхідне заявниці для проведення державної реєстрації народження дитини відповідно до законодавства України, отримання свідоцтва про народження українського зразка, належного документального підтвердження громадянства України дитини та реалізації нею всіх передбачених законом прав і свобод.

На підставі викладеного просять суд Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Генічеську Херсонської області, Україна. 3. Встановити для проведення державної реєстрації народження такі відомості про батьків дитини: у графі «мати» - громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с. Червоне Озеро Путивльського району Сумської області; у графі «батько» - громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: с. Подове Новотроїцького району Херсонської області.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2026 заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

30.09.2026 заявником усунуті виявлені недоліки.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.09.2026 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковалишкіна В`ячеслава Валерійовича, треті особи: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України. Призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження в судове засідання на 14:00 год. 30 вересня 2026 року у приміщенні Заводського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, 65.

Заявник в судове засідання не з`явився. У прохальній частині заяви, просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, при цьому зазначили, що при складанні актового запису про народження графа «місце народження батьків» відсутня, а натомість є графа «місце проживання», тому просять суд врахувати це при ухваленні рішення.

До заяви про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України долучено заяву заінтересованої особи: ОСОБА_2 , відповідно до якої, останній проти задоволення заяви не заперечував та вваж є викладені у ній обставини такими, що відповідають дійсності, у звязку з перебуванням на тимчасово окупованій території Генічеського району у судове засідання з`явитися не має можливості.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, доходить висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України, виданого 08.11.2019, органом 6311.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України, виданого 29.04.2021, органом 6528.

05.10.2019 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 05.10.2019, серія НОМЕР_2 .

Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання особи від 17.01.2020 №03 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та від 11.05.2021 №196/08-15 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про народження , серії НОМЕР_1 , виданого 02.02.2024 Симферопольським районним відділом РАГС №2 Департаменту РАГС Міністерства юстиції Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 , місце народження: Російська Федерація, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ. У графі «батько» зазначений ОСОБА_2 , в графі «матір» зазначена ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про народження №Р-00511, виданої 02.02.2024 Симферопольським районним відділом РАГС №3 Департаменту РАГС Міністерства юстиції Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 , місце народження: Російська Федерація, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ. У графі «батько» зазначений ОСОБА_2 , в графі «матір» зазначена ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені статтею 317 ЦПК України, якою запроваджено спрощений порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Отже, правила статті 317 ЦПК України надають батькам право звертатися до суду цивільної юрисдикції з метою встановлення факту народження їх дитини на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.

Відповідно до статті 6 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-ІІІ) громадянство України набувається, зокрема, за народженням.

Згідно із статтею 7 Закону № 2235-ІІІ особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частини 3, 4 статті 49 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 13 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до СК України.

Згідно із статтею 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану України. Невиконання цього обов`язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987) територія Новотроїцької селищної територіальної громади Генічеського району Херсонської області з 24.02.2022 є територією України, що тимчасово окупована російською федерацією, у зв`язку з чим на вказаній території органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють свою діяльність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Частинами 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

За положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Суд, даючи оцінку допустимості наданих заявниками письмових доказів, виданих на тимчасово окупованій території, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема, ґрунтуючись на консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібіє (Namibiacase), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на таких територіях органів влади.

Відтак, суд як виняток приймає до уваги дані про народження дитини (дату, місце, дані про батьків), які зазначені у документах, виданих на окупованій території.

Порядок визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою, передбачено ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України.

За вимогами вказаної статті, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Сімейного кодексу України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Матеріалами справи підтверджено, що дитина народилась під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі, а отже, даний факт уможливлює внесення запису останніх про батьків у свідоцтві про народження дитини.

При цьому суд бере до уваги висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 761/32986/23.

Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 643/1873/23 (провадження № 61-9113св23) зауважив, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою, зокрема, фактів народження фізичної особи та її походження. Свідоцтво про народження є основним документом, що засвідчує особу дитини до отримання паспорта громадянина України. Від наявності в дитини такого документа залежить виникнення у неї та реалізація особистих немайнових та майнових прав.

Проаналізувавши вимоги діючого законодавства, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності з точки зору їх належності, допустимості, достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у місті Генічеськ, Генічеського району, Херсонської області, батьками якої є громадяни України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд враховує, що вся територія Новотроїцької селищної територіальної громади Генічеського району Херсонської області з 24.02.2022 є територією України, що тимчасово окупована російською федерацією, тому державні органи влади України тимчасово не здійснюють на цій території свої повноваження, і відповідно заявники не мають можливості отримати свідоцтво про народження своєї дочки у відповідності до вимог діючого на території України законодавства, а також підтвердити відповідний факт в позасудовому порядку заявники також не мають можливості.

Отже, суд доходить висновку, що наявні передбачені законом підстави для задоволення заяви, надані докази є достатніми та переконливими, тому вважає за необхідне заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст. 315-319 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 1, 4, 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковалишкіна В`ячеслава Валерійовича, треті особи: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Генічеську, Генічеського району, Херсонської області, Україна, матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, яка народилась у селі Червоне Озеро, Путивльського району, Сумської області, Україна, батьком якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, який народився у селі Подове, Новотроїцького району, Херсонської області, Україна.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя Н.В. Марченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua