Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №309/2227/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2227/25

Провадження № 1-в/309/48/26

У Х В А Л А

30 вересня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 18.06.2026 року про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу,

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2026 року начальник Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення. Вказує, що у ході виконання ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025071050000258 від 21.04.2024 р. відносно ОСОБА_4 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом встановлено, що в ухвалі не зазначено місце госпіталізації психіатричного закладу. Заявник просить роз`яснити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, про час та місце розгляду належним чином повідомлені.

Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом задоволено. Застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом.

У клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру прокурор просив застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом.

По вказаному кримінальному провадженню була проведена судово-психіатрична експертиза.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 3 червня 2005 року N 7 визначаючи відповідно до частин 3 - 5 ст. 94 КК тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.

Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК) суд має спочатку з`ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме). При цьому в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 239 від 29.05.2025 р., ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння виявляв ознаки розладу психічної діяльності у вигляді параноїчної шизофренії, безперервний перебіг, про що свідчать дані динамічного спостереження у лікаря-психіатра по місцю проживання, неодноразові стаціонарні обстеження та лікування у психіатричних закладах області, визнання його інвалідом ІІ-ї групи по даному захворюванню, а також клінічними ознаками – паралогічність, розірваність мислення, наявність психотичної симптоматики, емоційна неадекватність, відсутність критики. Ступінь наявних порушень така, що на момент інкримінованого йому діяння, він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рекомендовано застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування у спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

У висновку експерта зазначений тип психіатричного закладу.

Відповідно до ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом. Ухвала постановлена з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи № 239 від 29.05.2025 року, в якій зазначено тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме.

Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Вказаної правовою нормою визначено, що заявник повинен обґрунтувати свою заяву про роз`яснення судового рішення, а саме зазначити, що саме йому не зрозуміло в судовому рішенні.

Суд не вправі змінювати зміст судового рішення, з огляду на положення ст. 380 КПК України.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викладає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

За змістом наведеної норми закону роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю неоднакового тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Таким чином, відповідно до загальних положень законодавства, рішення суду має бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Тобто, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме в ньому (у резолютивній частині) є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання тощо.

Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналізуючи клопотання про роз`яснення судового рішення, суд вважає, що у ньому не викладено обставини, що саме не зрозуміло у судовому рішенні, а тому відповідно до вимог ст. 380 КПК України це є підставою для відмови в роз`ясненні рішення.

Керуючись ст.ст. 370-372, 380 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні начальника Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 18.06.2026 року про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу - відмовити.

Ухвала суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Хустський районний суд Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1