Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №309/3523/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3523/26

Провадження № 2/309/1918/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Ткач О.О.

з участю секретаря судового засідання: Кальчевої Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 жовтня 2012 року Хустським районним судом Закарпатської області у справі № 713/3462/12, провадження № 2/713/1266/12, ухвалено заочне рішення, яким з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 05 вересня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

З часу ухвалення зазначеного рішення минуло майже 14 років. За цей час істотно змінилися економічні умови та вартість життя, значно зросли витрати на харчування, одяг, взуття, засоби особистої гігієни, медикаменти, транспорт, навчання та інші щоденні потреби дитини. На момент встановлення розміру аліментів доньці було менше двох років, тоді як на цей час їй виповнилося 15 років, у зв`язку з чим її потреби у матеріальному забезпеченні суттєво зросли.

Особливо значними є витрати, пов`язані з навчанням доньки у КЗ «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради на платній основі.

Позивачка зазначає, що у зв`язку з урахуванням рівня інфляції за попередній календарний рік вартість навчання на 2026–2027 навчальний рік збільшено на 2 224 гривні та становить 30 024 гривні на рік. Крім того, наданою квитанцією підтверджується здійснення оплати за навчання ОСОБА_3 у КЗ «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради в сумі 15 132 гривні.

Окрім безпосередньої оплати навчання, дитині кожного навчального дня необхідно добиратися до коледжу та повертатися додому. Відстань становить близько 20 км в один бік, тобто орієнтовно 40 км щоденного проїзду в обидва боки. Такі регулярні поїздки протягом навчального року спричиняють значні та постійні транспортні витрати, які додатково збільшують загальну вартість утримання дитини.

Таким чином, лише витрати на навчання становлять 30 024 гривні на рік, не враховуючи витрат на щоденний проїзд до навчального закладу, харчування під час навчання, придбання одягу, взуття, навчального приладдя, засобів гігієни, медикаментів, мобільного зв`язку, інтернету та інших необхідних для дитини витрат.

Встановлений рішенням суду у 2012 році розмір аліментів у сумі 500 гривень щомісячно на цей час, на думку позивачки, є недостатнім для забезпечення належного утримання, навчання та всебічного розвитку неповнолітньої дитини.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить суд ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , та стягувати на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року справу прийнято до провадження судді Ткач О.О. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу ОСОБА_2 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами, запропоновано подати відзив, однак відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав. Крім того відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом відправлення повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу, вказану у Єдиному державному демографічного реєстрі.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Хустського районного суду від 25 жовтня 2012 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 28.12.2010 року у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України та є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений у сімейному законодавстві.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, як це передбачено ч. 1 ст. 184 СК України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Так, згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2026 становить – 3512 гривень.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Також ч.1 та 2 ст.27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Як роз`яснено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Також, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Та обставина, що з віком потреби дітей зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їхнє утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дітей, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.

Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.

З огляду на те, що з моменту ухвалення рішення суду від 25 жовтня 2012 року пройшов значний час, то зазначені вище обставини, самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивачки, що в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів.

З урахуванням наведеного, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та має бути не меншим 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з огляду на інтереси дитини, з точки зору стабільності врегулювання правовідносин між сторонами, підходячи системно до даної ситуації, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення суду від 25 жовтня 2012 року до 5000 гривень, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили.

Згідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору. У зв`язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 223, 247, 274, 277, 263-265, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Змінити розмір аліментів, що встановлений рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2012 року та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 5000 ( п`ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Ткач О.О.