Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №309/3745/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3745/26

Провадження № 1-кс/309/431/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , володілець майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026071050000379 від 17.07.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України про арешт тимчасово вилученого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_5 за погодженням прокурора Хустської окружної ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026071050000379 від 17.07.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України звернувся в суд з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

У клопотанні зазначено, що матеріалами кримінального провадження встановлено, що громадянка ОСОБА_4 у період з 03 липня по 17 липня 2026 року, періодично перебувала у домогосподарстві за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7 , де на прохання останньої, на час її перебування на добовому чергуванні у ККНП «Хустська ЦРЛ імені Віцинського О.П.» відповідно до графіку, здійснювала догляд за худобою, маючи доступ до території домогосподарства, надвірних господарських споруд окрім житлового будинку, який власниця зачиняла на ключ та забирала з собою. У вказаний період, ОСОБА_4 встановивши, що власниця не зачиняє пластикове вікно на приміщенні спальної кімнати, скориставшись відсутністю власниці, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення шляхом викрадення чужого майна, таємно, через відчинене вікно спальної кімнати, поникала до житлового будинку де у приміщенні приймальної кімнати, з дивану на якому під подушкою, власниця ОСОБА_7 зберігала свої грошові заощадження – 210 000 Чеських крон, 10 000 доларів США, 1150 Євро та 265 000 гривень, з яких, викрала частину заощаджень, а саме: 5 600 доларів США, 75 000 Чеських крон та 160 000 гривень. Відповідно до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України станом на 17 липня 2026 року, один долар США становив 44,6173 Українських гривень та одна Чеська корона становила 2,1149 гривні. Таким чином, громадянка ОСОБА_4 , викрала грошові кошти на загальну суму 568 474 гривень 38 копійок, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму яка, відповідно до ч.3 примітки до ст.185 КК України, становить великі розміри.

Окрім цього, громадянка ОСОБА_4 вчинивши крадіжку грошових коштів на загальну суму - 568 474 гривень 38 копійок, з будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_7 , незаконно володіючи вказаним майном – грошовими коштами та знаючи, що таке майно одержано злочинним шляхом, з метою його легалізації (відмивання), використала частину викрадених грошових коштів, шляхом вчинення правочинів – купівлі товарів а саме: 13 липня 2026 року у магазині «AppleTrade», розташованому за адресою м.Хуст вул. Карпатської Січі, 28 «а», придбала мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Max» з додатковими опціями за 37 700 гривень; 14 липня 2026 року у магазині «Київстар» розташованому за адресою м.Хуст вул.Духновича, 2, придбала мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI 15C» за 8699 гривень; 14 липня 2026 року у магазині «Фокстрот» розташованому за адресою м.Хуствул.Духновича, 17«а»/2, придбала холодильник марки «ВЕКО» та мультипіч марки «Liberton» за 29 270,20 гривень та 17 липня 2026 року у магазині «Алло», розташованому за адресою м.Хуст вул.Карпатської Січі, 40 корпус 6, придбала планшетний пристрій марки «Black Shark Pad 7 Pro» з додатковими опціями, за 14 565 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 легалізувала (відмила) майно – грошові кошти, одержані злочинним шляхом на загальну суму 90 234 гривні 20 копійок.

У ході досудового розслідування встановлено, що останнє встановлене придання ОСОБА_4 здійснила у магазині «Алло», розташованому за адресою м.Хуст вул.Карпатської Січі, 40 корпус 6, планшетного пристрою марки «Black Shark Pad 7 Pro» 17.07.2026 та розраховувалася за придбаний товар, грошовими коштами - 15 купюр номіналом 1000 гривень,викладаючи на прилавок з гаманця червоного кольору з застібкою та у гаманці, після викладання грошових кошів в якості оплати, візуально видно наявність значної кількості купюр.

25 вересня 2026 року, на підставі ухвали слідчого судді, проведено обшук за адресою АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_4 , з метою відшукання та вилучення: мобільного телефону марки «iPhone 15 ProMax», мобільного телефону марки «Xiaomi REDMI 15C», холодильника марки «ВЕКО», мультипечі марки «Liberton», планшетного пристрою марки «Black Shark Pad 7 Pro» та грошових коштів здобутих злочинним шляхом.

У ході обшуку, за вказаною адресою були виявлені мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Max», мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI 15C», холодильник марки «ВЕКО», мультипіч марки «Liberton», планшетний пристрій марки «Black Shark Pad 7 Pro», які залишені на зберігання ОСОБА_4 , під розписку. Також у ході обшуку, вилучені грошові кошти в сумі 1530 доларів США, які були видані з гаманця червоного кольору аналогічного тому, з якого ОСОБА_4 розраховувалася під час придбання вищезазначених товарів та 50 000 гривень купюрами номіналом 1000 гривень, які надані окремо та грошові кошти упаковані у спеціальний пакет Національна поліція України №NPU5027349.

Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України, при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 170 КПК України, зазначено зокрема, що - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Також зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 171 КПК України визначено, зокрема, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Також зазначено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

У зв`язку з тим, що вилучені мобільний телефон марки «iPhone 15 ProMax», мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI 15C», холодильник марки «ВЕКО», мультипіч марки «Liberton», планшетний пристрій марки «Black Shark Pad 7 Pro», грошові кошти в сумі 1530 доларів США, та 50 000 гривень купюрами номіналом 1000 гривень, у даному кримінальному провадженні, мають значення речового доказу, то просить накласти арешт на дане майно.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_3 питання щодо вирішення арешту вилучених речей залишила на розсуд суду, однак заперечила щодо накладення арешту на грошові кошти. Так, грошові кошти у виді 1530 доларів США є власністю матері ОСОБА_4 – ОСОБА_8 , яка була присутня при обушку та добровільно їх видала. При цьому пояснила слідчого, що ці кошти є її особистими і призначені на встановлення пам`ятника її чоловіку. Щодо коштів у виді 50 000 грн, то такі належать сестрі ОСОБА_4 – ОСОБА_9 . Відповідні кошти також добровільно видані матір`ю ОСОБА_4 – ОСОБА_8 , якій її дочка ОСОБА_9 переслала з Чеської Республіки де проживає, працює та отримує значний дохід, про що є відповідні докази. А отже вважає, що дані грошові кошти не мають відношення до кримінального провадженні і на них не може бути накладено арешт.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала захисника.

В судове засідання слідчий ОСОБА_10 не з`явився, клопотання містить прохання про розгляд справи без його участі.

На підставі ст. 172 ч.1 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання у відсутності учасників кримінального провадження, які не з`явилися.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.

При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що така частина майна, а саме: мобільний телефон марки «iPhone 15 ProMax», мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI 15C», холодильник марки «ВЕКО», мультипіч марки «Liberton», планшетний пристрій марки «Black Shark Pad 7 Pro» - дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно зберегло на собі його сліди.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене вище майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає у частині накладення арешту на мобільний телефон марки «iPhone 15 ProMax», мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI 15C», холодильник марки «ВЕКО», мультипіч марки «Liberton», планшетний пристрій марки «Black Shark Pad 7 Pro» - підлягає до задоволення оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Враховуючи, що вказані речі, відповідають критеріям, які визначені в ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, є речовим доказом у справі, відповідає критеріям тимчасово вилученого майна, то наявні підстави для накладання на них арешту.

Щодо клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ст. 167 КПК України, тимчасово вилучатися можуть лише речі, документи, гроші, які відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Інші речі під час обшуку не можуть бути тимчасово вилучені. А отже, у випадку тимчасового вилучення під час обшуку в підозрюваного речей, слідчий повинен при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна навести переконливі мотиви, що зазначені речі відповідають критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України та може ставити питання про їх арешт лише з правових підстав, що визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України. Посилатися на інші правові підстави слідчий не може, оскільки, якщо речі не відповідатимуть критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, вони будуть вважатися такими, що вилучені та зберігаються органом досудового розслідування поза дозволеним законом порядком. Відповідно слідчий суддя не може розглядати таке майно як предмет арешту і накладати на нього арешт.

Слідчий суддя констатує, що відповідні грошові кошти в сумі 1530 доларів США, та 50 000 гривень купюрами номіналом 1000 гривень, також були вилучені слідчим під час проведення обшуку 25.09.2026.

Позиція захисника зводиться до того, що грошові кошти в сумі 1530 доларів США є власністю матері ОСОБА_4 – ОСОБА_8 , яка була присутня при обушку та добровільно їх видала, ці кошти є її особистими і призначені на встановлення пам`ятника її чоловіку; грошові кошти 50 000 гривень купюрами номіналом 1000 гривень, належать сестрі ОСОБА_4 – ОСОБА_9 , такі кошти також добровільно видані матір`ю ОСОБА_4 – ОСОБА_8 , якій її дочка ОСОБА_9 переслала з Чеської Республіки.

Зазначені доводи сторони захисника узгоджуються з матеріалами клопотання та наданими доказами.

Так у протоколі обшуку від 25.09.2026 вказано, що кошти у сумі 1530 доларів США видала саме ОСОБА_8 та пояснила, що це її кошти, які відклала а пам`ятник чоловіку, оскільки приїхала 18.09.2026 із заробітків з Чеської Республіки. Вказані твердження ОСОБА_8 узгоджуються з наданими захисником доказами, а саме викопіювання з переписки з особою з ніком « ОСОБА_11 » з якої убачається, що дійсно мала місце домовленість про встановлення надгробного пам`ятника і ще у травні 2026 погоджена ціна саме 1530 доларів США.

Також у протоколі обшуку від 25.09.2026 вказано, що грошові кошти у сумі 50 000 грн також видала ОСОБА_8 , яка пояснила, що ці кошти належать її дочці ОСОБА_9 , як проживає і працює за кордоном. Вказані твердження ОСОБА_8 також узгоджуються з наданими захисником доказами, які підтверджують факт проживання ОСОБА_9 у Чеській Республіці та отримання там заробітної плати. Також надано докази здійснення у вересні 2026 року переказів від ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_4 значних сум коштів (які перевищують 50 000 грн) та зняття коштів на значні суми у банкоматі «ПриватБанк».

З урахуванням наведеного на думку слідчого судді, є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти належать особам, які не мають відношення до даного кримінального провадження, однак були присутні під час проведення обшуку у будинку щодо якого мають право на проживання у ньому. Це у свою чергу свідчить, що відповідні грошові кошти не відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, у тому відсутній підстави для накладення на них арешту.

А отже клопотання слідчого підлягає лише частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.132, 170-173,175, 309 КПК України слідчий суддя, –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026071050000379 від 17.07.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України про арешт тимчасово вилученого майна – задоволити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Max», мобільний телефон марки «Xiaomi REDMI 15C», холодильник марки «ВЕКО», мультипіч марки «Liberton», планшетний пристрій марки «Black Shark Pad 7 Pro», вилучені під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 , по місцю проживання ОСОБА_4 .

У решті вимог клопотання відмовити.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали виготовлено 30 вересня 2026 року о 09 год. 20 хв.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1