Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №309/1708/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1708/26

Провадження № 2/309/906/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Росоха Д.І.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про зміну розміру стягуваних аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачка ОСОБА_3 звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів. Посилається на те, що 06 жовтня 2011 виконкомом Боронявської сільської ради Хустського району було зареєстровано шлюб між позивачкою та ОСОБА_2 .

У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12.11.2018 року у справі №309/2756/18, яке набрало законної сили 12.12.2018 року, було задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 і стягнуто з останнього на користь позивачки аліменти на утримання двох малолітніх дітей у розмірі по 1000,00 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 20.09.2018 року і до досягнення дітьми повноліття. 12 листопада 2018 року в суді позивачка отримала виконавчі листи і подала їх на примусове виконання до Хустського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. 26 вересня 2019 року державним виконавцем Хустського РВ ДВС ГТУ юстиції у Закарпатській області Шеверя В.Й. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60085264.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 24.09.2019 року у справі №309/1851/19, яке набрало законної сили 24.10.2019 року, шлюб між позивачкою та ОСОБА_2 було розірвано. 03 квітня 2024 року Хустським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що було складено відповідний актовий запис №64, в результаті чого позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Діти продовжують проживати з позивачкою. З часу ухвалення судового рішення від 12.11.2018 року у справі №309/2756/18 потреби дітей значно збільшилися, купівельна спроможність національної валюти суттєво зменшилася внаслідок інфляційних процесів в країні, особливо після початку повномасштабного вторгнення. Внаслідок зростання цін на всі види товарів, які є необхідними для належного забезпечення життя та розвитку дітей, витрати позивачки на утримання дітей з вересня 2018 року зросли в кілька разів. Так, середньомісячні витрати позивачки для належного утримання однієї дитини складають орієнтовно 10000,00 грн, в тому числі витрати на: одяг та взуття – біля 2000,00 грн; харчування – біля 3000,00 грн; здоров`я та гігієна – 1500,00 грн; освіта, розвиток та дозвілля – 3000,00 грн; інше – 500,00 грн. Позивачка вже тривалий час самостійно забезпечує вищевказаний рівень витрат на утримання дітей. При цьому розмір аліментів, які на час підготовки даного позову стягуються з ОСОБА_2 у рамках виконавчого провадження №60085264, становить 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років на кожну дитину, тобто фактично з відповідача на утримання дітей у примусовому порядку стягується загалом 3512,00 грн щомісячно. Окрім цієї суми, ОСОБА_2 не надає жодної додаткової допомоги позивачці на утримання дітей. У рамках виконавчого провадження №60085264 державним виконавцем було здобуто інформацію про те, що з листопада 2025 року ОСОБА_2 працевлаштувався у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як свідчить відповідь Державної податкової служби України на запит Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.05.2026 року №334340188, у 4 кварталі 2025 року ОСОБА_2 отримав доходи у ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 72 505,24 грн, з яких було утримано податків на суму 13 050,95 грн. Отже, чистий дохід ОСОБА_2 за листопад-грудень 2025 року склав 59 454,29 грн.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що з часу ухвалення Хустським районним судом Закарпатської області рішення від 12.11.2018 року у справі №309/2756/18 матеріальне становище ОСОБА_2 значно покращилося. Він є молодий за віком, здоровий, офіційно працевлаштований, регулярно отримує заробітну плату, інших утриманців, окрім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має. Відповідно він має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей у більшому розмірі.

У зв`язку із вказаним, позивачка просить суд змінити розмір стягуваних аліментів на утримання дітей, визначений рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12.11.2018 року у справі №309/2756/18, шляхом їх збільшення у твердій грошовій сумі по 5000,00 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Представник позивачки ОСОБА_3 подав заяву, у якій просить про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі, просять такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення йому поштової кореспонденції за адресою реєстрації місця проживання, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення йому відповідної кореспонденції.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачем у встановлений судом строк відзив не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 жовтня 2011 року, який рішенням Хустського районного суду від 24 вересня 2019 року розірвано.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2011 року виданого виконкомом Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області, встановлено що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . ( а.с.11)

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06 лютого 2017 року виданого виконавчим комітетом Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області, встановлено що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . (а.с.12)

Згідно рішення Хустського районного суду від 12 листопада 2018 року ухвалено стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 20.09.2018 року до досягнення ними повноліття. (а.с.15-17).

Згідно Витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 . (а.с.13-14).

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини».

Згідно із статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Так, згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026 року - 3512 гривень.

Та обставина, що з віком потреби дітей зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їх утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дітей, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.

Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.

З огляду на те, що з моменту ухвалення рішення суду від 12 листопада 2018 року пройшов значний час, то зазначені вище обставини, самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивачки, що в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів.

Суд враховує те, що відповідач є здоровою та працездатною людиною, а отже не позбавлений можливості сплачувати аліменти. З урахуванням наведеного, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, з огляду на інтереси дітей, з точки зору стабільності врегулювання правовідносин між сторонами, підходячи системно до даної ситуації, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Хустського районного суду від 12 листопада 2018 року до 4 000 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору. У зв`язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1331, 20 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ч. 2, 5 ст. 150; ст.ст. 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів- задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що встановлений рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2018 року та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 4 000,00 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави 1331( одна тисяча триста тридцять один) гривень, 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.