Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №307/3550/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3550/26

Провадження № 2/307/1700/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Чопик В.В., за участю секретаря с/з Рішко О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання доньки. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що шлюб між нею та відповідачем зареєстровано виконкомом Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, України, за актовим записом № 43, який 26 вересня 2024 року рішенням Тячівського районного суду розірвано.

Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей - син ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею та знаходяться на її повному утриманні та вихованні.

Рішенням Тячівського районного суду від 29 жовтня 2024 року з відповідача присуджено стягувати аліменти на її користь на утримання - сина

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2700 гривень щомісячно та сина

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи з 30 серпня 2024 року, і до досягнення ними повноліття.

На сьогоднішній день розмір аліментів, який був визначений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2024 року менший ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та є недостатнім для належного утримання дітей, придбання одягу, взуття, продуктів харчування, шкільного приладдя.

Відповідач не піклується про дітей, не цікавиться їх здоров`ям, духовним та моральним розвитком, а всі питання щодо виховання та утримання дітей вирішується лише нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.

Відповідач є працездатною і здоровою людиною, працює закордоном у Чеській Республіці, має неповнолітню дитину від першого шлюбу (яка проживає з матір?ю), живе в своє задоволення, має постійний заробіток і має можливість сплачувати аліменти на утримання синів в більшому розмірі. Розмір аліментів, які стягуються з відповідача, в умовах стрімкого збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину, недостатній для матеріального утримання синів, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище та позбавляє дітей гідного розвитку та навчання. Вказані вище обставини погіршили її матеріальний стан позивачки.

Ті обставин, що з віком потреби дітей зростають, сину ОСОБА_4 зараз 10 року і 8 місяців, сину ОСОБА_5 зараз 6 років 5 місяців, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема з боку матері з якою проживають діти, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного огляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання синів, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.

Зазначає, що з моменту ухвалення рішення суду від 29 жовтня 2024 року пройшов значний час, то зазначені вище обставини, самі по собі свідчать про погіршення її майнового стану, що у свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів.

Вважає, що відповідач має змогу сплачувати аліменти в більшому розмірі, оскільки він виїжджає за кордон, де отримує хороші заробітки, і оскільки він працює не офіційно, то надати суду офіційну інформацію про його доходи вона не має можливості, а сам він приховує від неї їх розмір. Стан здоров?я відповідача задовільний, він молодий за віком, має неповнолітню дитину від першого шлюбу, а тому, вважає, що він спроможний і зобов?язаний сплачувати аліменти на утримання синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі по 6000 (шість) гривень на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ними повноліття.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву в якій просить суд розглянути справу у її відсутності, при цьому, позовні вимоги підтримує повністю з мотивів, викладених у позові, просить позов задовольнити, а тому суд на підстав ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, а тому, суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки зазначає про можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Судом встановлено, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який 26 вересня 2024 року рішенням Тячівського районного суду розірвано.

Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей - син ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні та вихованні.

Рішенням Тячівського районного суду від 29 жовтня 2024 року з відповідача присуджено стягувати аліменти на її користь на утримання - сина

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2700 гривень щомісячно та сина

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи з 30 серпня 2024 року, і до досягнення ними повноліття.

Збільшуючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, які підлягають до стягнення із відповідача на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей, суд виходить з вимог ст. 192 СК України у їх системному зв`язку з положеннями ч. 2 ст. 182 СК України, оскільки утримання двох неповнолітніх дітей потребує від позивачки значних зусиль та матеріальних витрат, а визначений у 2024 році розмір аліментів на дітей з урахуванням зростання цін на споживчі товари і послуги, інфляцію тощо, є недостатнім для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування, а також враховує те, що відповідач є працездатною і здоровою людиною, працює закордоном у Чеській Республіці, а відтак має можливість сплачувати аліменти на утримання синів в більшому розмірі.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити та збільшити розмір стягуваних аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються з відповідача на користь позивача щомісячно, та стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 3500,00 гривень на кожного щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили.

У відповідності ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 81,141, 209, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Збільшити розмір стягуваних аліментів за рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2024 року та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3500,00 гривень на кожного щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 331, 20 (Одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцепроживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя : В.В. Чопик