Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №304/1515/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1515/26 Провадження № 2/304/1068/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі: Галас А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасове місце реєстрації внутрішньопереміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , тимчасове місце реєстрації внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_4 ), про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

03.08.2026 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Темненко В.О., до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає про те, що 25 листопада 2006 року між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області зроблено актовий запис №549, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 25.11.2006 року.

Від шлюбу мають доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на теперішній час, вже є повнолітньою.

Позивачка вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося, вони мають різні погляди на питання життя у шлюбі в цілому, також питання родини і шлюбу, обов`язків і прав подружжя у подружньому житті.

Позивачка зазначає, що на теперішній час шлюб носить формальний характер. З січня 2026 їх сімейні стосунки фактично припинені. В даний час взаєморозуміння і довіра між подружжям цілком відсутня. Позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливе, примирення доцільним та вважає, що збереження шлюбу суперечить як її інтересам, так і інтересам відповідача.

Також позивачка вказує, що неодноразово пропонувала відповідачу вирішити питання розірвання шлюбу в органах РАЦС, але до теперішнього часу відповідач не висловив бажання це зробити, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому позивачка просить розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 25 листопада 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, за актовим записом № 549. Після розірвання шлюбу її прізвище позивачка просить залишити без змін « ОСОБА_5 », також просить стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1331 грн. 20 коп., які складаються зі сплаченого нею при пред`явленні позову до суду судового збору.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 серпня 2026 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №3041515/26 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Темненко В.О. в судові засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, проте 20.08.2026 позивачкою ОСОБА_1 подано до суду письмову заяву, в якій остання просить розглянути справу про розірвання шлюбу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, наведеними у позовній заяві, у разі неявки відповідача, просить ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте, на адресу суду відповідачем подано заяву від 28.08.2026 року, в якій він висловив прохання розглянути справу без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення, та просить вирішити питання за вимогами позивачки ОСОБА_1 про стягнення судового збору, в порядку ст.142 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, представників сторін, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Всебічно та повно дослідивши матеріали цивільної справи 304/1515/26, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13,43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований 25 листопада 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, за актовим записом № 549, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , копія якого є в матеріалах справи (а.с.7). Після державної реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » позивачкою змінено на прізвище « ОСОБА_5 ».

Я позові зазначено, що від спільного подружнього життя сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на теперішній час досягла повноліття.

Подружні стосунки між сторонами припинені по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного, та припинення шлюбних відносин, у зв`язку з чим позивачка звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу. Відповідач проти розірвання шлюбу безпосередньо в органах ДРАЦСу заперечує, тому позивачка вимушена звернутися з даним позовом до суду.

Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України (далі СК України).

Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ст.111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати їх прийняти заходи до примирення.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу обґрунтовані та підлягають задоволенню та суд приходить до висновку, що дана сім`я розпалася остаточно та будь-яких підстав до її збереження судом не встановлено та відповідачем в ході розгляду справи не доведено.

Крім того, оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про розірвання шлюбу, визнання позову відповідачем ОСОБА_2 у повному обсязі, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують, та формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивачки та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, у разі задоволення судом позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати по даній справі складаються з судового збору, сплаченого позивачкою ОСОБА_1 при зверненні з позовом до суду, в сумі 1331,20 грн., що підтверджується квитанцією № 2436 від 16.07.2026 року, копія якої є в матеріалах справи /а.с.4/.

Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд вважає необхідним повернути позивачеві ОСОБА_1 з державного бюджету - 50 % судового збору, сплаченого нею при пред`явленні позову до суду, а саме: в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.51,124 Конституції України, ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.7, 10, 11, 81, 142, 206, 265-268, 279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та який зареєстрований 25 листопада 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 549.

Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу - залишити без змін « ОСОБА_5 ».

Повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасове місце реєстрації внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 ) сплачений нею згідно квитанції № 2436 від 16.07.2026, виданої АТ «Таскомбанк» - судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , тимчасове місце реєстрації внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасове місце реєстрації внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Копію рішення направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану до відома.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено - 25.09.2026 року.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО