Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №304/1371/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1371/26 Провадження № 2/304/1022/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі: Кибза М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

15.07.2026 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що 06 травня 2017 року між нею, ОСОБА_1 ою та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що зокрема видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 15 від 06.05.2017 року.

Позивачка вказує, що ще до моменту офіційної реєстрації шлюбу вона з ОСОБА_2 з 2012 року проживали у цивільному шлюбі, та від фактичних шлюбних відносин у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження серія НОМЕР_2 від 08.05.2013 батьком дитини значиться ОСОБА_2 .

31 травня 2021 року Перечинським районним судом Закарпатської області видано судовий наказ у справі № 304/594/21 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на одну дитину у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідно до ст.180-183 Сімейного кодексу України, ст.160-163, 167-169 Цивільного процесуального кодексу України.

Також позивачка зазначає, що після укладення шлюбу їх сімейне життя не склалося. Між нею та відповідачем постійно виникали сварки та конфлікти, вони втратили взаєморозуміння, повагу та довіру один до одного. Спільного господарства не ведуть, сімейні стосунки фактично припинені. Примирення між ними вважає неможливим, наміру відновлювати сім`ю жоден із них не має.

Вказує, що спору щодо спільного майна наразі між сторонами немає. Вважає позивачка, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їх дитини. За її переконанням, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 06 травня 2017 року Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 15 від 06.05.2017 року.

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 20.07.2026 прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 , відкрито провадження у цивільній справі № 304/1371/26 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте 20.08.2026 до суду позивачкою ОСОБА_1 подано письмову заяву, в якій остання просить розглянути справу без її участі, заявлені нею позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити за наведеними у ньому підставами та обґрунтуваннями, після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 », на стягненні судових витрат з відповідача не наполягає.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений судом своєчасно та належним чином, однак 31.08.2026 року до суду відповідачем подано письмову заяву, в якій вказує, що з позовною заявою та вимогами ОСОБА_1 він ознайомлений, проти розірвання шлюбу не заперечує та заявлені позовні вимоги підтримує.

Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи №304/1371/26, з`ясувавши всі обставини у вказаній цивільній справі, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами цієї справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13,43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 06 травня 2017 року сторони по справі – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уклали шлюб, який зареєстрований Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис №15, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , оригінал якого є в матеріалах справи (а.с.10). Після державної реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_6 » було змінено на прізвище « ОСОБА_4 ».

Сторони мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та у свідоцтві про народження якого батьком записаний ОСОБА_2 , відповідач у справі, а в графі «мати» - ОСОБА_1 (позивачка) та копія вказаного свідоцтва серії НОМЕР_2 від 08.05.2013 року є в матеріалах справи (а.с.11).

Як вбачається з копії судового наказу, виданого 31 травня 2021 року Перечинським районним судом Закарпатської області у справі № 304/59421, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 20.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12).

У пред`явленому позові ОСОБА_1 вказує на те, що подружні стосунки між сторонами припинені по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного, та припинення шлюбних відносин, у зв`язку з чим позивачка звертається до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України (далі СК України).

Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ст.111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати їх прийняти заходи до примирення.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та суд приходить до висновку, що дана сім`я розпалася остаточно та будь-яких підстав до її збереження судом не встановлено та відповідачем в судовому засіданні не доведено.

Крім того, оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Примушування до шлюбу не допускається, відповідно до приписів статті 24 СК України. А тому, подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу між сторонами суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи № 304/1371/26, вивчивши обґрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про розірвання шлюбу, відсутність відзиву (заперечень проти позову) відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують, та формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивачки та порушує її інтереси, що має істотне значення, та враховуючи також подані відповідачем ОСОБА_2 заяви в редакції від 22.08.2026, відповідно до яких відповідач позов ОСОБА_1 визнав повністю, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх малолітньої дитини.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Крім того, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, у разі задоволення судом позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, враховуючи позицію позивачки ОСОБА_1 , яка в поданій до суду 20.08.2026 року заяві просить сплачений нею при пред`явленні позову до суду судовий збір в сумі 1331,20 грн. з відповідача не стягувати та судові витрати покласти на неї, а отже, питання відшкодування судових витрат у даній справі, судом не вирішується.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.51,124 Конституції України, ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.7, 10, 11, 265-268, 279 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 06 травня 2017 року Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис №15.

Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу – залишити без змін « ОСОБА_4 ».

Копію рішення направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, для відома.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено - 22.09.2026 року.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО