Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №299/3026/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3026/26

Номер провадження 2/299/1488/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Надопта А.А.,

з участю секретаря Стрижак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту із нерухомого майна та виключення з єдиного реєстру заборон на відчуження запису про обтяження,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Жолонко О.В. звернулася в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, позивачка набула право власності на житловий будинок, з надвірними спорудами АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892899921212; номер відомостей про речове право: 17794577) на підставі договору купівлі-продажу №2405 від 01.12.2016 року посвідченого приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Рішко О.І.,

18.01.2017 року Виноградівським районним судом Закарпатської області по справі 299/3625/16-ц прийнято рішення згідно якого ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування житловим будинком, з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та знято з реєстраційного обліку.

23.10.2018 року після набуття позивачкою права власності на вказаний житловий будинок Виноградівським відділом державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України накладено арешт .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак її представник, адвокат Жолонко О.В. направив до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Представник Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив

Оскільки, сторони в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України - не здійснюється.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторони, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України).

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є власником житлового будинку, з надвірними спорудами АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892899921212; номер відомостей про речове право: 17794577) на підставі договору купівлі-продажу №2405 від 01.12.2016 року посвідченого приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Рішко О.І.,

18.01.2017 року Виноградівським районним судом Закарпатської області по справі 299/3625/16-ц прийнято рішення згідно якого ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування житловим будинком, з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та знято з реєстраційного обліку.

23.10.2018 року після набуття позивачкою права власності на вказаний житловий будинок Виноградівським відділом державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України накладено арешт .

Про арешт нерухомого майна, житлового будинку, що належить позивачці на праві власності, вона дізналася з усної відповіді реєстратора до якого звернулась з метою вчинення реєстраційних дій щодо місця реєстрації її проживання та проживання її малолітніх дітей, який повідомив про неможливість проведення реєстрації місця проживання у зв`язку з наявністю обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо житлового будинку, з надвірними спорудами АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892899921212; номер відомостей про речове право: 17794577).

З Інформаційної довідки 438529163 від 07.08.2025 вбачається, що на належний позивачці на праві власності житловий будинок придбаний по договору купівлі-продажу №2405 від 01.12.2016 року державним реєстратором Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Чонка Діаною Василівною до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 23.10.2018 року неправомірно внесено запис про реєстрацію обтяження (номер запису про обтяження 28493393 (спеціальний розділ)), оскільки позивачка не являється боржником згідно виконавчого провадження номер 54365485 в межах якого винесена постанова, яка стала підставою накладення арешту на майно та внесення відповідного обтяження на нерухоме майно.

З Інформаційної довідки 438529163 від 07.08.2025 встановлено, що особа, майно/права якої обтяжуються є ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 12.12.2000, видавник: Виноградівський РВУМВС, країна громадянства: Україна. Боржником за виконавчим документом є ОСОБА_2 . За даними АСВП - комп`ютерної програми, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу (п.2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження» 05.08.2016 року №2432/5), відомо, що у Виноградівському РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебувало виконавче провадження за № в АСВП: 54365485, боржником за яким визначено ОСОБА_2 , (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а стягувачем ПАТКБ «Приватбанк» Виконавче провадження було відкрито 24.07.2017, а станом на 19.12.2025 року зазначено, що «Стан ВП: Завершено».

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною третьою статті 13 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно дост. 319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

На підставі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Верховний Суд у постанові від 08.11.2019 року у справі № 643/3614/17 зазначив, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову), і виникають із цивільних правовідносин та відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі №911/1247/18 (провадження № 12-99гс19).

Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки заборона на відчуження обмежує позивача у можливості реалізувати його право власності, а підстави для даних обмежень відсутні, а тому суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є повністю обґрунтовані та підлягають задоволенню.

А тому на підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 60, 154, 174, 209, 212, 214-215, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Зняти арешт нерухомого майна та припинити в Єдиному реєстрі заборон відчуження запис про обтяження (номер запису про обтяження: 28493393 (спеціальний розділ)) Дата, час державної реєстрації: 23.10.2018 11:00:59 внесений Державним реєстратором: Чонка Діана Василівна, Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Закарпатська обл. згідно постанови, серія та номер: 54365485, видавник: Виноградівський РВДВС

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийНадопта А. А.