Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №480/7900/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р. Справа № 480/7900/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинського районного суду Сумської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Липоводолинського районного суду Сумської області (далі - відповідач-1, Липоводолинський районний суд Сумської області), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - відповідач-2, ТУ ДСА в Сумській області), в якій просила:

1) визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року №1 к-б «Про встановлення умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад на 2024 рік та перерахунок надбавок встановлених за вислугу років на державній службі» в частині здійснення з 25 січня 2024 року перерахунку надбавки за вислугу років на державній службі у відсотковому розмірі з 3% на 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу та встановлення ОСОБА_1 надбавки у розмірі 26 відсотків посадового окладу,

2) визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 серпня 2024 року № 24 к-б «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 28 відсотків посадового окладу;

3) зобов`язати ТУ ДСА в Сумській області здійснити позивачу з 25 січня 2024 року перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» , а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої вимоги мотивувала тим, що згідно наказу керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області № 37 к-б від 29.08.2023 року «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » позивачу було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 39 відсотків посадового окладу з 01 вересня 2023 року , як такій, стаж державної служби якої становив 13 років.

01 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року №3460-IX, абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

При цьому, згідно з частиною першою статті 52 Закону «Про державну службу» надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Тобто, Верховна Рада України Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року №3460-IX, яким передбачено встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям не більше 30 відсотків посадового окладу, що менше ніж передбачено спеціальним законом «Про державну службу».

Так, на виконання вимог зазначеного Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року №3460-IX, наказом керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року № 1 к-б, на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» позивачу було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі з 25 січня 2024 року у розмірі 26 відсотків посадового окладу при стажі державної служби на 01.01.2024 року - 13 років 04 місяці.

Позивач вважає, що при розрахунку надбавки за вислугу років на державній службі Липоводолинським районним судом Сумської області як суб`єктом владних повноважень мають бути застосовані норми Закону України «Про державну службу» як найбільш сприятливі для неї, а застосування норм Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», якими змінюється обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій державних службовців, передбачених спеціальним законом у сфері державної служби - Законом України «Про державну службу», - суперечить Конституції України та Бюджетному кодексу України, суперечить принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.

Ухвалою суду від 18.09.2024 визнано поважною причину пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено їй такий строк в частині вимог з 25.01.2024 до 05.06.2024, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 29.11.2024 провадження у справі було зупинено, а ухвалою суду від 30.09.2026 поновлено та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ТУ ДСА України в Сумській області у відзиві заперечувало проти задоволення вимог з огляду на те, що ТУ ДСА України в Сумській області як розпорядник коштів нижчого рівня не має правових підстав для самостійного нарахування поза межами видатків державного бюджету та без застосування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-ІХ. Абзацом 2 пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі на рівні 2% посадового окладу державного службовця, за кожен календарний рік, але не більше 30% посадового окладу.

Позивач подала відповідь на відзив, в якій вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Липоводолинський районний суд Сумської області відзиву до суду не подав. При цьому, частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи (а.с.8зворот-10), позивач з 01.09.2010 та на момент виникнення спірних правовідносин обіймала посаду секретаря Липоводолинського районного суду Сумської області.

Згідно наказу керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області № 37 к-б від 29.08.2023 «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » позивачу було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 39 відсотків посадового окладу з 01 вересня 2023 року , як такій, стаж державної служби якої становив 13 років (а.с.11 зворот).

Наказом керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 08.02.2024 №1 к-б «Про встановлення умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад на 2024 рік та перерахунок надбавок встановлених за вислугу років на державній службі», на підставі абзацу 2 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», здійснено з 25.01.2024 перерахунок надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Липоводолинського районного суду Сумської області у відсотковому розмірі з 3 % на 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу (пункт 2) та встановлено крім інших ОСОБА_1 з 25.01.2024 надбавку за вислугу років у розмірі 26% посадового окладу державного службовця як такій, стаж державної служби якої станом на 01.01.2024 становить 13 років 4 місяці (пункт 3) (а.с.12).

У подальшому наказом керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 29.08.2024 №24 к-б «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » встановлено секретарю Липоводолинського районного суду Сумської області ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 28 % посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить 14 років (а.с.10 зворот).

Позивач, не погоджуючись з тим, що їй при розрахунку надбавки за вислугу років на державній службі оскаржуваними наказами відповідачем були застосовані приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX, у якому зазначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України Про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється в розмірі, встановленому законодавством про державну службу. Розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів. (частина 4 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)

Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) відповідно до його преамбули визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Статтею 3 Закону № 889-VIII визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років (частина 1 статті 46 Закону № 889-VIII)

Відповідно до частин 1-2, 4-5, 8 статті 50 Закону № 889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.

Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

Особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України Про судоустрій і статус суддів.

Частиною 1 статті 52 Закону № 889-VIII встановлено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Водночас 9 листопада 2023 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік» №3460-IX (який набрав чинності 01 січня 2024року), пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» якого передбачено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Норми Закону № 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» запроваджено інші умови оплати праці державних службовців, відмінні від положень частини 1 статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме в частині визначення максимальної межі розміру надбавки за вислугу років на державній службі 30 відсотків замість 50 відсотків, а також розміру самої надбавки 2 відсотки - замість 3 відсотки посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.

Спірним у цій справі є з`ясування питання, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру надбавки державного службовця за вислугу років: законодавства про державну службу чи про державний бюджет.

Суд зазначає, що вказане питання було предметом розгляду Верховним Судом під час вирішення зразкової справи №240/7215/24.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24 визначені наступні ознаки типової справи:

позивач державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу;

відповідачі місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;

предмет спору розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;

спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX;

предмет позову позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про: визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов`язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи, що ця справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24, висновки такої постанови є обов`язковими для суду при ухваленні рішення у цій справі.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24 висловлені наступні узагальнені висновки:

"Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби."

З урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду слід вважати, що нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, який зупинив дію приписів Закону № 889-VIII і неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався, а тому правомірно застосований відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, стосовно позивача під час визначення розміру її набавки за вислугу років, як державного службовця.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати протиправним наказ керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 08.02.2024 №1 к-б «Про встановлення умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад на 2024 рік та перерахунок надбавок встановлених за вислугу років на державній службі» в частині, що стосується встановленого позивачу розміру надбавки за вислугу років на 2024 рік на рівні 26 відсотків місячного посадового окладу, а також наказ керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 29.08.2024 №24 к-б «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 », яким позивачу встановлено з 01 вересня 2024 року надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 28 % посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить 14 років (а.с.10 зворот).

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши зібрані у справі докази та надавши правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням наведеного вище правового регулювання та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваних наказів та похідних вимог про зобов`язання ТУ ДСА в Сумській області провести перерахунок та виплату позивачу надбавки за вислугу років на державній службі.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Липоводолинського районного суду Сумської області (вул.Роменська, 6,с-ще. Липова Долина,Роменський район, Сумська область,42500, код ЄДРПОУ 02886404), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (40002, м.Суми, вул.Українських Перемог, буд.4, код ЄДРПОУ 26270240) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.09.2026.

Суддя І.Г. Шевченко