Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №480/468/25 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №480/468/25

Суддя: І.Г. Шевченко

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Справа № 480/468/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/468/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо поновлення на військовий облік ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 утриматися від вчинення дій по поновленню ОСОБА_1 на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації на весь період дії військового стану.

Вимоги вмотивовані тим, що позивач 08.05.2024 був виключений з військового обліку на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу". Проте, після того, як працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 намагалися застосувати щодо позивача мобілізаційні дії, він направив відповідачу лист з доказами на підтвердження того, що він не підлягає мобілізації під час дії військового стану у зв`язку із виключенням із військового обліку. Проте на лист позивача начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 листом повідомив ОСОБА_1 про те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 та внесеними змінами до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" ОСОБА_1 підлягає поновленню на військовому обліку, тому йому необхідно з`явитися у найкоротший термін до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 480/468/25, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 21.04.2025 у відповідача витребувано додаткові докази та пояснення.

На виконання вказаної ухвали суду, відповідач надав пояснення, у яких зазначив, що станом на час розгляду справи ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває та поновлений на обліку не був (а. с. 45-46).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до записів тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 08.05.2024 виключений з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину) (а. с. 13-14).

Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунок "Резерв+") щодо ОСОБА_1 станом на 30.12.2024 в категорії обліку міститься запис "не військовозобов`язаний", а також міститься запис "виключено" та запис "порушення правил військового обліку" (а. с. 16).

Позивач 19.08.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив внести в електронний реєстр військовозобов`язаних " ІНФОРМАЦІЯ_4 " відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку (а. с. 37).

Листом від 23.09.2024 № 2/5540 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 та внесеними змінами до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" ОСОБА_1 підлягає поновленню на військовому обліку, тому йому необхідно з`явитися у найкоротший термін до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік (а. с. 15).

Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 , суд вказує наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 виключений з військового обліку 08.05.2024, а докази взяття (поновлення) позивача на військовому обліку відсутні.

За таких обставин, на переконання суду передчасно стверджувати про порушення прав ОСОБА_1 відповідачем, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 утриматися від вчинення дій щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку та призову на військову службу, суд вказує наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, введений воєнний стан триває станом і на сьогодні.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XIІ (далі – Закон № 2232-XIІ).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції чинній на час в и к л ю ч е н н я позивача 08.05.2024 з військового обліку) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 08.05.2024 відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ був виключений з військового обліку як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (а. с. 13-14).

Водночас Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18 травня 2024 року, статтю 37 Закону № 2232-ХІІ викладено в новій редакції.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-ХІІ у новій редакції, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ у новій редакції, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку".

Тобто з 18.05.2024 передбачено взяття на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки також громадян України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань. При цьому редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ вже не передбачала такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно із частиною 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, 16.05.2024 відповідно до вказаної норми Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 560 (набрала чинності 18.05.2024), якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та пунктом 4 розділу "Загальні питання" якого передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, серед іншого:

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.

З огляду на наведені вище положення Закону № 2232-ХІІ та Порядку № 560, з 18.05.2024 особи, які раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Щодо приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, на необхідність застосування яких посилається позивач, суд зазначає таке.

У Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із вступом його в силу і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Отже, за обставин у цій справі йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Разом з тим, законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, і це не означає погіршення становища особи.

У зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII звужено коло підстав для виключення осіб з військового обліку. Впроваджуючи такі зміни, законодавець мав на меті розширення мобілізаційного ресурсу задля забезпечення обороноздатності держави в умовах дії правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації, що обґрунтовано державним інтересом.

Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.

З огляду на викладене, відповідач зазначаючи в листі від 23.09.2024 № 2/5540 про необхідність позивачу з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік керувався чинними нормами частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції Закону № 3633-IX).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.09.2026.

Суддя І.Г. Шевченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua