Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №480/11975/23 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Справа № 480/11975/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/11975/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, Військова частина НОМЕР_1 ), в якій, серед іншого, просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 грошової допомогу за 2022, 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 рік;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу за 2022, 2023 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 рік.

Вимоги в цій частині вмотивовані тим, що з червня 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , втім, після отримання бойового травмування під час виконання бойового завдання та підтвердження ВЛК отримання травми із проходженням військової служби, позивача наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2023 №82-РС було звільнено у запас за п.п. "ґ" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а наказом Військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023 № 250 - виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Втім, при звільненні з військової служби позивачу не було виплачено грошову допомогу за 2022 та 2023 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки.

Ухвалою суду від 07.11.2023 у справі № 480/11759/23 було виділено в окреме самостійне провадження вказані позовні вимоги, що зареєстровані в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 08.11.2023.

Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 480/11975/23, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позову з огляду на те, що відповідно до довідки про розміри грошового забезпечення від 24.11.2023 № 6624 позивачу 29.12.2022 та 14.09.2023 була виплачена грошова допомога для оздоровлення за 2022 та 2023 роки у розмірах 13268,70 грн та 21329,25 грн відповідно. Також відповідно до вказаної довідки позивачу 29.12.2022 була виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі 530,00 грн.

У відповідності до пункту 9 розділу XXIV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги. До військової частини НОМЕР_1 протягом періоду проходження військової служби в 2023 році рапорт позивача про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не надходив, у зв`язку з чим підстава для виплати зазначеної допомоги відсутня.

Враховуючи викладене, відповідачем не було порушено права та інтереси позивача, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.06.2022 № 142 ОСОБА_1 призначено на посаду навідника розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти ВОС-124281А та поставлено на всі види забезпечення, крім харчового, з 01.06.2022 року (а. с. 7 зворотній бік).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 250 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.06.2023 № 82-РС у запас за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 31.08.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а. с. 8). У вказаному наказі зазначено, що грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік ОСОБА_1 не отримував.

Позивач вважає, що при звільненні з військової служби йому не було виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2022 та 2023 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки , у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Тобто грошове забезпечення включає в себе усі, встановлені законом, надбавки, доплати та винагороди, передбачені під час проходження служби.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Так, пунктом 2 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Пунктами 1, 2, 6 розділу XXIII "Виплата грошової допомоги для оздоровлення" Порядку № 260 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно довідки про розміри грошового забезпечення за 2022 рік ОСОБА_1 вбачається, що позивачу 29.12.2022 нарахована грошова допомога на оздоровлення у розмірі 13268,70 грн. З урахуванням податків і зборів розмір нарахування вказаної допомоги становить 13069,67 грн (а. с. 44).

Саме таку суму відповідно до відомості зарахувань заробітної плати виплачено позивачу 30.12.2022 - 13069,67 грн (а. с. 45).

Згідно довідки про розміри грошового забезпечення за 2023 рік ОСОБА_1 вбачається, що позивачу 14.09.2023 нарахована грошова допомога на оздоровлення у розмірі 21329,23 грн. З урахуванням податків і зборів розмір нарахування вказаної допомоги становить 17561,75 грн (а. с. 45).

Саме таку суму відповідно до відомості зарахувань заробітної плати виплачено позивачу 19.09.2023 - 17561,75 грн (а. с. 46).

Відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та за 2023 рік підтверджується довідками військової частини НОМЕР_1 про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2023 роки (а. с. 44) та відомостями зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення) за період з 07.07.2022 по 30.12.2022 та за період з 18.01.2023 по 27.12.2023 (а. с. 45, 46).

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та за 2023 рік, суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу ХХІV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно пунктом 7 розділу ХХІV Порядку № 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 9 розділу XXIV Порядку № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Таким чином, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу. Цей вид грошового забезпечення надається військовослужбовцям у межах асигнувань, за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника).

Крім того, Законом № 2011-ХІІ не визначено порядку та розміру виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, при цьому, згідно частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження щодо визначення порядку виплати грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядком № 260 встановлено лише граничний розмір виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, який повинен не перевищувати місячного грошового забезпечення; право керівників державних органів надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань обмежене розміром асигнувань, що виділяються на утримання таких державних органів.

Отже, Законом № 2011-ХІІ делеговано Міністру оборони України повноваження щодо визначення порядку виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які обмежені лише граничним розміром такої виплати та розміром виділених асигнувань на утримання військовослужбовців.

Згідно довідки про розміри грошового забезпечення за 2022 рік ОСОБА_1 вбачається, що позивачу 29.12.2022 нарахована матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 530,00 грн. З урахуванням податків і зборів розмір нарахування вказаної допомоги становить 522,05 грн (а. с. 44).

Саме таку суму відповідно до відомості зарахувань заробітної плати виплачено позивачу 30.12.2022 - 522,05 грн (а. с. 45).

Як слідує із матеріалів справи, зокрема, із дослідженого судом наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 250, яким ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, вбачається, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік позивач не отримував.

Водночас суд зазначає, що з огляду на положення пункту 7,9 розділу XXIV Порядку № 260 виплата військовослужбовцю матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється саме у межах асигнувань та виключно за їх заявою (рапортом), проте у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із рапортом на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для виплати позивачу вказаної матеріальної допомоги, а тому його поведінку у спірному випадку не можна вважати неправомірною.

Крім того, 01.02.2023 Міністром оборони України прийнято Окреме доручення № 2683/з, відповідно до пункту 6 якого матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

Інші підстави для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та її розміри будуть доведені окремим рішенням Міністра оборони України.

Оскільки позивачем не подано рапорту до військової частини НОМЕР_1 з наведенням підстав надання матеріальної допомоги, визначених п. 6 окремого Доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з, тому у відповідача не виник обов`язок з нарахування та виплати позивачу такої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.

За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.09.2026.

Суддя І.Г. Шевченко