Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №480/476/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Справа № 480/476/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/476/26

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо не надання ОСОБА_1 довідки про вартість неотриманого речового майна за період з 13 грудня 2023 року по 17 листопада 2025 року.

2. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна за період з 13 грудня 2023 року по 17 листопада 2025 року.

3. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 14.11.2025.

4. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової компенсації за неотримане речове майно за весь період служби з 13 грудня 2023 року по 17 листопада 2025 року у Військовій частині НОМЕР_2 відповідно до “Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної Гвардії. Служби безпеки. Служби зовнішньої розвідки. Державної прикордонної служби. Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління держаної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в період з 13 грудня 2023 року по 17 листопада 2025 року проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України військової частини НОМЕР_2 .

За час проходження служби у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 не видавалося речове майно протягом усього періоду служби, а також не здійснювалися нарахування та виплата грошової компенсації за неотримане речове майно за весь період служби, а саме з 13 грудня 2023 року по 17 листопада 2025 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення, відповідно до «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і Управління державної охорони України грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178.

Позивач звертався до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ) із заявою, в якій просив видати довідку про вартість неотриманого речового майна за період з 13 грудня 2023 року по 17 листопада 2025 року та здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно за весь період служби, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення, відповідно до зазначеного порядку.

Листами від 20.12.2025 року № 06.1.4/Т-1268/1251 та від 02.01.2026 року № 09/Т- 1270/4 військова частина НОМЕР_2 повідомила, що позивач не набув права на виплату грошової компенсації за неотримане речове майно під час звільнення, у зв`язку з чим така грошова компенсація не виплачується. Довідку на вказані заяви не видавали.

Не погоджуючись із вищевказаною відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 28.01.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач з 15.12.2023 по 15.11.2025 проходив військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ). 15 грудня 2023 року був зарахований до особового складу відповідача згідно наказу №1116-ОС від 17.12.2023 року, оскільки прибув для проходження військової служби в складі органів Державної прикордонної служби України за призовом під час мобілізації, на особливий період із ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто є мобілізованим.

Зазначив, що відповідно до вимог пункту 5 розділу 3 Інструкції про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.05.2024 року №310, військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкової військової служби, під час мобілізації, на особливий період та військової служби за призовом із числа резервістів в особливий період, звільняються в тій формі одягу, що знаходилась в їх користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням таких військовослужбовців вони можуть звільнятися в запас або у відставку у власному цивільному одязі. У такому випадку речове майно, що перебувало в їхньому користуванні, здається на речовий склад органу Держприкордонслужби.

Враховуючи вищевикладене, Інструкцією врегульовано питання забезпечення речовим майном військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період. Вказана категорія військовослужбовців не набуває права на виплату грошової компенсації за неотримане речове майно під час звільнення.

Таким чином, позивачу, як військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період при звільненні речі, які ним не були отримані з будь-яких причин за період служби не видаються, тобто, при звільненні в нього не виникає право на отримання таких речей. Наведене свідчить, що в позивача, зарахованого на всі види грошового забезпечення військової частини та звільненого зі служби в особливий період, не виникло право на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане ним під час проходження служби, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 28-29).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 116-ОС від 17.12.2023 рядового запасу ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період з ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до списків особового складу частини з 15.12.2023 (а.с. 11).

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 1686-ОС від 15.11.2025 солдата ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас наказом від 15.11.2025, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 17.11.2025 (а.с. 12).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.12.2025 про видачу довідки про речове майно (а.с. 13) та із заявою від 05.01.2026 про виплату компенсації за неотримане речове майно (а.с. 16).

Листами від 20.12.2025 та від 02.01.2026 відповідачем повідомлено про відсутність підстав для видачі довідки та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно (а.с.14, 15).

На адвокатський запит щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно (а.с. 17-19) листом від 20.01.2026 відповідач також повідомив про відсутність підстав для виплати такої компенсації (а.с. 20).

Не погоджуючись із відмовою, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан, який продовжувався в подальшому та діє до цього часу.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно ч.2 ст.1-2 Закону України №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно абз.2 п.1 ст.9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).

За п.2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Пункт 3 Порядку №178 визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Відповідно п.4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Пунктом 5 Порядку №178 закріплено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.05.2024 року №310 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція №310).

Пунктом 4 розділу І Інструкції №310 передбачено, що речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно.

Майно поточного забезпечення призначається для використання військовослужбовцями, військовозобов`язаними, резервістами, призваними на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, ліцеїстами та працівниками.

Майно фонду зборів призначається для резервістів та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, а під час мобілізації - для мобілізаційного розгортання Держприкордонслужби.

Майно непорушного запасу призначається для забезпечення мобілізаційного розгортання Держприкордонслужби і створення запасів на особливий період.

Використання речового майна не за цільовим призначенням забороняється.

Відповідно п.14 пп.1 розділу ІІІ Інструкції №310 у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця, переведення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини, такому військовослужбовцю (членам сім`ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця), виплачується грошова компенсація вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.

Пунктом 5 пп.4 розділу ІІІ Інструкції №310 встановлено, що військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкової військової служби, під час мобілізації, на особливий період та військової служби за призовом із числа резервістів в особливий період, звільняються в тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням таких військовослужбовців вони можуть звільнятися в запас або у відставку у власному цивільному одязі. У такому випадку речове майно, що перебувало в їхньому особистому користуванні, здається на речовий склад органу Держприкордонслужби.

Аналізуючи вищевказане, вищезазначені законодавчі приписи спрямовані саме на збереження в наявності у військової частини предметів речового майна для передачі їх за потреби новопризначеним військовослужбовцям і жодним чином не обмежують право військовослужбовця на отримання компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, яке встановлено ст.9-1 Закону №2011-XII.

Особливості речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил в особливий період регламентовані розділом V Інструкції № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту».

Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 232, основною метою речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил в особливий період є створення умов, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань особливого періоду.

Відповідно до пункту 8 розділу V Інструкції № 232, з уведенням воєнного часу військові частини і установи Збройних Сил переходять на забезпечення речовим майном з норм мирного часу на норми воєнного часу. Наявне речове майно і технічні засоби речової служби, які перебувають на поточному забезпеченні (отримані у мирний час), за винятком непридатного майна, використовуються на забезпечення потреб військ (сил). Строки носіння предметів у тилу обчислюються за нормами воєнного часу з дня їх видачі.

Пунктом 28 розділу V Інструкції № 232 передбачено, що військовослужбовці, призвані на військову службу за мобілізацією, забезпечуються речовим майном за нормами забезпечення на особливий період.

Під час переведення військових частин на штати воєнного часу із введенням режиму воєнного стану дія норм забезпечення повсякденної форми одягу, військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, призупиняється.

Військовослужбовці строкової служби в особливий період забезпечуються за Нормами мирного часу.

Пунктом 30 розділу V Інструкції № 232 встановлено, що особи сержантського, старшинського та рядового складу речовим майном забезпечуються за відповідними Нормами. Видача речового майна проводиться після прибуття їх до місця служби і зарахування до списків військової частини.

Військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходили військову службу в мирний час за контрактом, на воєнний час забезпечуються на загальних підставах з усіма солдатами, матросами, сержантами та старшинами.

Військовослужбовці строкової служби, які звільняються в запас або відставку, а також ті, які вибувають у відпустку у зв`язку з хворобою та іншими обставинами, забезпечуються речовим майном згідно з Переліком предметів речового майна, яким забезпечуються військовослужбовці строкової служби під час їх звільнення з військової служби в запас, відставку або відправлення для здачі вступних іспитів у військові навчальні заклади, та видаються атестати на речове майно з відміткою про це у відповідних документах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ні при звільненні, ні у подальшому після звільнення, не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна.

До того ж варто зауважити, що визначення порядку виплати компенсації за неотримане речове майно, яке покладено Законом на Кабінет Міністрів України, ніяким чином не дає право Кабінету Міністрів України обмежувати право військовослужбовця на компенсацію за неотримане речове майно, яке прямо визначено Законом.

Приписи Інструкції №310 передбачають лише обмеження права військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період під час звільнення на отримання речового майна, яке не було отримане під час проходження служби, проте жодним чином не позбавляє їх права на отримання компенсації, право на яку вони мають відповідно до Закону №2011-ХІІ.

Вищевказана правова позиція була підтримана у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 року у постанові №420/35502/25.

Враховуючи вищевказане, посилання військової частини на п.п.5 п.4 розділу ІІІ Інструкції 310, як на підставу для відмови у виплаті позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно, є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.06.2025 року у справі №560/4729/24.

За ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доказів виплати позивачу грошової компенсації речового майна, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з метою належного та ефективного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 14.11.2025 року та зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 14.11.2025 року та визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 14.11.2025 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за належне, але неотримане речове майно у зв`язку зі звільненням 14.11.2025 з військової служби.

Відповідно до норм Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, а тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 14.11.2025 року.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 14.11.2025 року.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 14.11.2025.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошової компенсації вартості за належне, але неотримане речове майно у зв`язку зі звільненням 14.11.2025 з військової служби.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук