Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №460/14793/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Рівне№460/14793/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у обмеженні ОСОБА_1 доплати до пенсії за понаднормовий стаж, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), виходячи із понаднормового стажу 20 років (від загального страхового стажу 40 років 5 місяців 2 дні - без урахування пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1 у подвійному розмірі), замість обчислення доплати до пенсії, виходячи із понаднормового стажу 55 років (від загального страхового стажу 75 років 5 місяців 2 дні) та в обмеженні пенсії її максимальним розміром починаючи з 12.05.2025; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії за понаднормовий стаж, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), в розмірі 1 проценту середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, за кожен повний рік роботи понад 20 років, виходячи із загального страхового стажу 75 років 5 місяців 2 дні (з урахуванням пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1 у подвійному розмірі), без обмеження пенсії позивача її максимальним розміром з 12.05.2025; 3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у не проведенні ОСОБА_1 з 01.03.2026 індексації доплати до пенсії за понаднормовий стаж, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), шляхом застосування збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,121 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», починаючи з 01.03.2026; 4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії за понаднормовий стаж, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), в розмірі 1 проценту проіндексованого на 1,121 середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія (39401,13 грн), за кожен повний рік роботи понад 20 років, виходячи із загального страхового стажу 75 років 5 місяців 2 дні (з урахуванням пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1 у подвійному розмірі), без обмеження пенсії позивача її максимальним розміром з 01.03.2026; 5) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у обмеженні ОСОБА_1 розміру збільшення пенсії в результаті перерахунку (індексації) пенсії граничною сумою - «Обмеження в індексації з 01.03.2023 року» у розмірі -1871,89 грн, «Обмеження в індексації з 01.03.2024 року» у розмірі -252,85 грн, «Обмеження індексації з 01.03.2025 року» у розмірі -1233,98 грн та «Обмеження індексації з 01.03.2026 року» у розмірі -612,42 грн, застосованих на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236; 6) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 з 05.02.2026 (в межах строку звернення до суду) перерахунок та виплату пенсії без обмеження розміру збільшення пенсії в результаті перерахунку (індексації) граничною сумою, встановленою постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня і соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році». В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком. Вказує, що через представника дізнався про протиправне зменшення відповідачем загального страхового стажу з 75 років 5 місяців 2 днів до 40 років 5 місяців 2 днів (тобто на 35 років пільгового стажу за Списком №1) та, як наслідок, про зменшення кількості «понаднормових» років з 55 років до 20 років для цілей нарахування доплати за стаж як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС на виконання судового рішення. Листом відповідача від 28.05.2026 №1700-0202-8/43122 на адвокатський запит представника позивача також було повідомлено, що індексація доплати до пенсії за понаднормовий стаж шляхом збільшення середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026 постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 не проводилася. Окрім того, позивач зазначає, що відповідач протиправно обмежує розмір його пенсії десятьма прожитковими мінімуми. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини, встановлені судом:

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, де отримує з 17.02.2013 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На адвокатські запити представника позивача від 04.03.2026 №384/03/2026 та від 22.05.2026 №1140/05/2026 ГУ ПФУ в Рівненській області листом від 28.05.2026 №1700-0202-8/43122 надав копії рішень про перерахунок пенсії та довідку про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 10.03.2026 №1768/05-16 і повідомив, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №460/20798/25 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12.05.2025 виходячи із середньомісячного заробітку 35148,21 грн з врахуванням: фактичного стажу роботи 40 років 5 місяців 2 дні (без урахування 35 років додаткового пільгового стажу за Списком №1); понаднормового стажу 20 років; доплату за понаднормовий стаж в розмірі 1 проценту заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до статті 40 Закону) за кожен рік роботи понад 20 років встановлено в розмірі 7029,64 грн (35148,21 грн - заробітна плата х 20%).

Саме з листа від 28.05.2026 №1700-0202-8/43122 позивачу та його представникові вперше стало відомо про протиправне зменшення відповідачем загального страхового стажу з 75 років 5 місяців 2 днів до 40 років 5 місяців 2 днів (тобто на 35 років пільгового стажу за Списком №1) та, як наслідок, про зменшення кількості «понаднормових» років з 55 років до 20 років для цілей нарахування доплати за стаж як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС на виконання судового рішення. Із наданих відповідачем рішень вбачається, що Пенсійним органом зменшено доплату до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС із 19331,52 грн (за 55 років стажу понад мінімальний стаж 20 років) до 7029,64 грн (за 20 років стажу понад мінімальний стаж 20 років), що перераховано на підставі рішення від 09.03.2026 №956180122360 за період з 12.05.2025.

Листом відповідача від 28.05.2026 №1700-0202-8/43122 на адвокатський запит представника позивача було повідомлено, що індексація доплати до пенсії за понаднормовий стаж шляхом збільшення середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026 постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 не проводилася. Тобто з 01.03.2026 розмір доплати за понаднормовий стаж залишений у сумі 7029,64 грн (обчислений від проіндексованого станом на 01.03.2025 заробітку 35148,21 грн * 20%), тоді як основний розмір пенсії обчислюється від актуального заробітку 39401,13 грн.

Окрім того, зі змісту рішень відповідача про перерахунок пенсії від 09.03.2026 №956180122360 та від 10.03.2026 №956180122360 слідує, що розмір пенсії з надбавками ОСОБА_1 складає: з 01.01.2026 – 30235,59 грн, максимальний розмір пенсії – 25950,00 грн; з 01.03.2026 – 32830,59 грн, максимальний розмір пенсії – 25950,00 грн. При цьому листом від 28.05.2026 №1700-0202-8/43122 (п. 2) відповідач підтвердив, що з 12.05.2025 пенсію ОСОБА_1 , визначену з урахуванням судового рішення у справі №460/20798/25, встановлено в максимальному розмірі на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а саме: 23610,00 грн (2361,00 грн х 10) - з 12.05.2025; 25950,00 грн (2595,00 грн х 10) - з 01.01.2026.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом ч. 2 ст. 56 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII) у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Судом встановлено, що в ході розгляду справи №460/20798/25 підтверджено право ОСОБА_1 на отримання передбаченої ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII доплати до пенсії за стаж як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню.

Із наведеної норми вбачається, що для визначення процентного значення заробітку, з якого обчислюється вказана доплата (надбавка) за стаж потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, враховується весь стаж роботи, у тому числі за Списком №1. Жодних застережень про те, що доплата за понаднормовий стаж обчислюється виключно з фактичного (календарно обчисленого) стажу без урахування пільгового стажу за Списком №1, наведена норма не містить.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 25 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» далі (Закону №1058-IV) страховий стаж обчислюється у місяцях, при цьому обчислення страхового стажу до 1 січня 2004 року здійснюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, у тому числі з урахуванням підстав для пільгового обчислення стажу (Список №1, Список №2, навчання, строкова військова служба тощо).

Абзацом 10 ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Обчислений з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 у подвійному розмірі (додаткові 35 років) загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 75 років 5 місяців 2 дні, що відображено в усіх без винятку рішеннях відповідача про перерахунок пенсії, у тому числі й у рішеннях, прийнятих безпосередньо на виконання рішення суду у справі №460/20798/25 (від 09.03.2026 №956180122360 та від 10.03.2026 №956180122360).

Однак, в березні 2026 року за період починаючи з 12.05.2025, відповідач рішенням про перерахунок пенсії від 09.03.2026 №956180122360 (яке прийнято на виконання рішення суду у справі №460/20798/25 від 10.12.2025) самовільно змінив підхід та обчислив доплату за понаднормовий стаж виходячи із: 1. фактичного стажу роботи 40 років 5 місяців 2 дні (тобто без урахування пільгового стажу за Списком №1); 2. понаднормового стажу 20 років (40 — 20); 3. розміру доплати 7029,64 грн (35148,21 грн * 20%).

Тим самим відповідач, проводячи наступні перерахунки пенсії після виконання вказаного рішення суду, фактично переглянув розрахунок (де було встановлено доплату саме за 55 років понаднормового стажу з 12.05.2025), та зменшив доплату з 12.05.2025 на 12301,88 грн щомісячно (19331,52 — 7029,64), а з 01.03.2026 на 14640,98 грн щомісячно (21670,62 – 7029,64).

Однак, резолютивна частина рішення у справі №460/20798/25 стосується виключно встановлення доплати в розмірі 1 проценту проіндексованого середньомісячного заробітку «за кожен повний рік роботи понад 20 років».

Резолютивна частина рішення суду буквально відтворює формулювання ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII, та не припускає скорочення загального стажу, від якого обчислюється понаднормовий стаж.

Зменшення відповідачем при «виконанні» рішення суду у справі №460/20798/25 раніше визнаного ним же стажу з 75 років до 40 років суперечить принципу заборони повороту виконання судового рішення на гірше та принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права (ч. 1 ст. 8 КАС України).

Виконання судового рішення не може погіршувати становище особи, на користь якої воно ухвалене, порівняно зі становищем, що існувало до його ухвалення. До виконання рішення суду при обчисленні надбавки за стаж на умовах ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV відповідачем враховувався загальний страховий стаж 75 років, а не фактично календарний 40 років, що спростовує його доводи у даній справі.

Тлумачення ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII не дає підстав для висновку про те, що доплата за понаднормовий стаж обчислюється виключно з календарного (фактичного) стажу. Норма однозначно передбачає збільшення пенсії «на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж», тобто над 20-річним мінімальним стажем для чоловіків. Поняття «стаж роботи» у Законі №796-XII охоплює увесь стаж, що зараховується для пенсійного забезпечення, у тому числі стаж роботи за Списком №1, який для пенсійних цілей зараховується у пільговому розмірі. Отже, якщо законодавець прирівняв додаткові 35 років роботи за Списком №1 до повноцінних 35 років стажу для розрахунку пенсії, то ці ж 35 років повинні зараховуватись і для розрахунку доплати за понаднормовий стаж.

Відповідач у листі від 28.05.2026 №1700-0202-8/43122 пояснив зменшення стажу для цілей обчислення доплати так: «встановлено доплату за понаднормовий стаж в розмірі 1 проценту заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до статті 40 Закону) за кожен рік роботи понад 20 років, тобто за 20 років, оскільки фактичний стаж роботи ОСОБА_1 становив 40 років 5 місяців 2 дні».

Однак така позиція суперечить його ж власним рішенням про перерахунок пенсії, в тому числі, прийнятим безпосередньо на виконання рішення суду у справі №460/20798/25 від 09.03.2026 №956180122360 та від 10.03.2026 №956180122360, в яких загальний страховий стаж (повний) незмінно визнається таким, що становить 75 років 5 місяців 2 дні. Інша поведінка відповідача в подібних правовідносинах є непослідовною та не відповідає принципу добросовісності органу публічної влади.

Тому, дії відповідача в частині обчислення з 12.05.2025 доплати за понаднормовий стаж виходячи із 20 років, а не із 55 років (з урахуванням пільгового стажу за Списком №1, що у сукупності з фактичним стажем становить 75 років 5 місяців 2 дні загального страхового стажу), є протиправними та порушують право позивача на отримання передбаченої ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII доплати у належному розмірі і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо не проведення позивачу індексації доплати до пенсії за понаднормовий стаж, суд зазначає наступне.

Частиною другою ст. 56 Закону №796-XII доплата до пенсії обчислюється виходячи із заробітку (з якого така пенсія розраховується).

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Пенсія за віком позивачу обчислюється відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV, що відповідачем не заперечується.

Так, відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Таким чином, Законом чітко встановлено спосіб осучаснення щороку пенсійної виплати з метою поступового підвищення та покращення соціального статусу осіб, зниження впливу інфляції на пенсіонерів.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058- IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124).

Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-IV.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Отже, для перерахунку пенсії з метою індексації не застосований вказаний вище множник Зс. Натомість у формулі перерахунку пенсії із зазначеною метою вказано показники зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні та споживчих цін за попередній рік (у відсотках).

Згідно із п.5. Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 3 жовтня 2017 р. №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2008 р., №25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до п.6. Порядку №124 під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Саме на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124 кабінетом Міністрів України щороку приймаються постанови про індексацію пенсійної виплати.

Для реалізації пункту 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України 25 лютого 2025 року прийняв постанову №209, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі — коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Рішенням відповідача від 09.03.2026 №956180122360 про перерахунок пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 №460/20798/25 підтверджується, що доплата до пенсії за понаднормовий стаж (право на яку відновлено в судовому порядку) обчислена із проіндексованого розміру заробітної плати з 12.05.2025 – 7029,64 грн (35148,21 х 20%).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Як вбачається з рішення відповідача про перерахунок пенсії від 10.03.2026 №956180122360 (вид перерахунку — «Індивідуально (масовий). Індексація заробітку»):

(а) основний розмір пенсії ОСОБА_1 , визначений відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV, проіндексовано шляхом збільшення показника середньомісячного заробітку на коефіцієнт 1,121: з 35148,21 грн (станом на 01.03.2025) до 39401,13 грн (станом на 01.03.2026). Розмір пенсії за віком (ст. 27) збільшено з 26507,73 грн до 29715,15 грн (39401,13 * 0,75417);

(б) доплату за понаднормовий стаж з 01.03.2026 НЕ проіндексовано: вона залишена в незмінному розмірі 7029,64 грн, обчисленому від «не актуального» (станом на 12.05.2025) заробітку 35148,21 грн х 20%.

Відповідач у листі від 28.05.2026 №1700-0202-8/43122 (п. 5) прямо підтвердив це: Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.08.2026 11 «Індексація доплати до пенсії за понаднормовий стаж ОСОБА_1 шляхом збільшення середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 не проводилася».

Отже, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України вказаної вище постанови, розмір доплати до пенсії ОСОБА_1 за понаднормовий стаж з 01.03.2026 обчислений зі зменшеної заробітної плати з якої обчислюється пенсія – 35148,21 грн (актуальної з 12.05.2025 по 28.02.2026), а не проіндексованого її розміру – 39401,13 грн (з 01.03.2026).

Разом з тим, ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV не передбачає жодних виключень для доплат до пенсії за понаднормовий стаж потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС. Перерахунок проводиться щодо всіх раніше призначених пенсій (зокрема й її складових, що обчислюються із зарплати) шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

Оскільки за змістом ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII доплата обчислюється з того самого заробітку, з якого обчислюється основний розмір пенсії, при індексації заробітку індексованим стає й розмір доплати. Інше тлумачення позбавляло би сенсу самої ідеї індексації - основна пенсія зростала би разом із заробітком, а доплата залишалась би «замороженою» в історичному розмірі заробітку, що поступово знецінювало би її реальну купівельну спроможність та було б прихованою формою скасування законного права позивача на доплату.

Пунктом шостим Порядку №124 прямо передбачає врахування «сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством» при перерахунку пенсії. Доплата за понаднормовий стаж, передбачена ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII, є саме такою доплатою до пенсії, встановленою законодавством, тому виключити її з індексації відповідач права не мав.

Тому, дії відповідача суперечать принципу єдності пенсійної виплати: доплата за понаднормовий стаж не є самостійним видом виплати, а є складовою частиною пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згідно з рішенням відповідача про перерахунок пенсії від 10.03.2026 № 956180122360 «Загальний розмір пенсії» з 01.03.2026 обчислюється з єдиного показника середньомісячного заробітку, передбаченого ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV, тому й індексація має поширюватися на всі складові пенсійної виплати, а не вибірково — лише на одну з них.

Зазначене в сукупності дає підстави для висновку, що дії відповідача, які полягають у не проведенні з 01.03.2026 індексації доплати до пенсії за понаднормовий стаж потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС шляхом збільшення показника середньомісячного заробітку, з якого вона обчислюється, на коефіцієнт 1,121 (на підставі постанови КМУ від 25.02.2026 №236), є протиправними та такими, що порушують право позивача на отримання індексованої пенсії в цілому.

Таким чином, і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо обмеження позивачу розміру пенсії десятьма прожитковими мінімуми, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.

Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" частину третю статті 27 Закону № 1058-ІV викладено в такій редакції: "3. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Абзац 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VI передбачав, що встановлене цим Законом обмеження максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.10.2011.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VI передбачено, що пенсії, які перевищують встановлені цим Законом обмеження максимального розміру пенсії, хоча і не зменшуються, проте нараховуються без здійснення будь-яких перерахунків та індексації до того моменту, поки їх розмір не буде меншим, ніж встановлені Законом обмеження.

Отже, після 01.10.2011 пенсії, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів не перераховуються до того моменту, поки їх розмір не буде меншим, ніж встановлені Законом обмеження. Відповідно, перераховані пенсії, розмір яких був меншим, ніж десять прожиткових мінімумів до 01.10.2011, обмежуються граничним розміром.

На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як вбачається зі встановлених у справі обставин, внаслідок перерахунку пенсії позивача його розмір перевищив максимальний.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI, тому до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з наведеного, розмір перерахованої відповідно до Закону № 1058-IV в редакції, чинній з 01.10.2011, зокрема, і належної позивачу пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

Суд зазначає, що особливості застосування п. 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI були предметом дослідження Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

У постанові від 24.06.2020 у справі № 580/234/19 Верховним Судом сформульовано правову позицію, відповідно до якої норми п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" є лише частиною вказаного нормативно-правового акту, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону. Разом з тим із часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України.

Відтак, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду, зокрема, у постановах від 02.05.2018 у справі № 704/87/17, від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17, від 15.05.2019 у справі № 554/4191/17, від 21.11.2019 у справі № 161/14321/16-а, від 10.12.2020 у справі № 580/492/19, від 05.09.2023 у справі № 120/1602/23,на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону № 1058-ХІІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 05.09.2023 у справі № 120/1602/23 наведені в п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

На цій підставі, Верховний Суд виснував, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли бути звужені. У зв`язку з цим положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, застосовуються у системному зв`язку між собою.

Отже, п. 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI, в контексті перехідних положень, не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01.10.2011 вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Таким чином, текстуальний аналіз п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень ст. 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.

Дані висновки узгоджуються з правовою позицією щодо застосування п. 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 440/4371/18, від 25.01.2023 у справі № 380/12268/20, від 15.11.2023 у справі № 120/6735/23.

Разом з тим, з часу набрання чинності Законом № 3668-VI він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI також кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 27 Закону № 1058-IV.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний та з 01.01.2026 становить 25950,00 грн.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку пенсії в період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то відповідачем правомірно застосовано положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Положення ст. 2 Закону № 3668-VІ та ч. 3 ст. 27 Закону № 1058-IV станом на момент виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення в цій справі неконституційними не визнавалися, є чинними та обов`язкові для застосування.

Посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)2024 є безпідставними, оскільки предметом спору у цій справі є обмеження максимального розміру пенсії та перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.

Наслідки ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України не можуть регулювати право позивача щодо виплати пенсії без обмеження граничним розміром.

Інші доводи позивача не спростовують висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи частково довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли часткове підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на вказане, сума судового збору в розмірі 532,48грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у обмеженні ОСОБА_1 доплати до пенсії за понаднормовий стаж, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), виходячи із понаднормового стажу 20 років (від загального страхового стажу 40 років 5 місяців 2 дні - без урахування пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1 у подвійному розмірі), замість обчислення доплати до пенсії, виходячи із понаднормового стажу 55 років (від загального страхового стажу 75 років 5 місяців 2 дні), починаючи з 12.05.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії за понаднормовий стаж, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 11.10.2017, в розмірі 1 проценту середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, за кожен повний рік роботи понад 20 років, виходячи із загального страхового стажу 75 років 5 місяців 2 дні (з урахуванням пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1 у подвійному розмірі), починаючи з 12.05.2025.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у не проведенні ОСОБА_1 з 01.03.2026 індексації доплати до пенсії за понаднормовий стаж, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 11.10.2017, шляхом застосування збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,121 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», починаючи з 01.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії за понаднормовий стаж, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 11.10.2017, в розмірі 1 проценту проіндексованого на 1,121 середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія (39401,13 грн), за кожен повний рік роботи понад 20 років, виходячи із загального страхового стажу 75 років 5 місяців 2 дні (з урахуванням пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1 у подвійному розмірі), починаючи з 01.03.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у сумі 532,48грн (п`ятсот тридцять дві гривні, 48 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Т.О. Комшелюк