Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №420/18345/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18345/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський кружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо внесення відомостей до «Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів», в тому числі і інших баз даних («Оберіг», «Резерв+», «Армія+», тощо) стосовно визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести відомості до «Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів» », в тому числі і інших баз даних («Оберіг», «Резерв+», «Армія +», тощо) про визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у Тимчасовому посвідчені (замість військового квитка) № НОМЕР_3 від « 12» вересня 2013 року на підставі графи І п. «А» ст. 82 «Положення про ВЛК в ЗСУ» (Наказ МОУ №402 від 14.08.2008р.).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 20 травня 2013 року пройшов обласну ВЛК в м. Одесі та 21.05.2013 року рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку на підставі хвороби, про що йому видано Тимчасове посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_3 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/15412/25 від 11.11.2025, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025, позов ОСОБА_1 задоволено та, серед іншого, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025. Втім, як далі вказує позивач, ІНФОРМАЦІЯ_3 не внесено дані про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про ВО і ВС» як цього вимагає Закон та судове рішення за справою №420/15412/25.

На думку позивача, Порядок №559 не передбачає жодної відмови у задоволенні заяви про внесення/корегування та/або доповнення достовірних даних з паперового ВОД, який в даному випадку у позивача є його Тимчасове посвідчення № НОМЕР_3 видане 12.09.2013 року.

Ухвалою суду від 24.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Ухвалу суду від 24.06.2026 відповідачу було доставлено до електронного кабінету 24.10.2025, що підтверджується наявною у справі довідкою про доставку електронного листа.

У встановлений судом строк та на даний час, відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 від відповідача не надійшло, що в силу приписів КАС України не є перешкодою для розгляду справи.

Як визначено ч. 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто на підставі наявних у ній документів.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

12.09.2013 ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 було видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 (замiсть вiйськового квитка) (далі – Тимчасове посвідчення), згідно якого він прийнятий на тимчасовий облiк запасу Збройних Сил України за ВОС № 956.

Тимчасове посвідчення містить відомості про те, що 21.05.2013 рішенням комісії з питань призову ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 визначний на підставі ст.82А гр.І Нак. МОУ №402-08 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час.

Також тимчасове посвідчення містить відмітку про зняття з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 за хворобою згідно Наказу МОУ №342-2006.

Відповідно до Тимчасового посвідчення воно дійсне до видачі військового квитка.

Згідно із відомостями облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , 19.07.2025 визнаний придатним до військової служби ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 19.07.2025 проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_4 , знятий з військового обліку 19.07.2025 у зв`язку із призовом/прийняттям на військову службу.

11.11.2025 Одеським окружним адміністративним судом постановлене рішення у справі №420/15412/25, яким позов ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025.

Листом №ЮР/5278 від 26.05.2026, наданим у відповідь на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/15412/25 ним повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Під час повторного розгляду встановлено, що заявник посилається на Тимчасове посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_3 (Форма №3) та зазначає про відсутність у військово-обліковому документі відомостей щодо виключення з військового обліку. Заявник посилається на відомості військово облікового документа попереднього зразка, відповідно до якого його було визнано обмежено придатним до військової служби у військовий час. Однак Законом України №3621-ІХ від 21.03.2024, який набрав чинності 04.05.2024, внесено зміни до законодавства України та скасовано статус «обмежено придатний до військової служби». Після внесення змін законодавством передбачено інші висновки військово- лікарської комісії, зокрема: придатний до військової служби, тимчасово непридатний, непридатний до військової служби з переоглядом, непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Отже, категорія «обмежено придатний до військової служби у військовий час», на яку посилається заявник, на даний час чинним законодавством не застосовується. Сам факт наявності записів у військово-обліковому документі попереднього зразка не є безумовною підставою для автоматичного виключення з військового обліку чи автоматичного внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Також, відповідно до наявного у матеріалах справи копії листа ІНФОРМАЦІЯ_1 №ВОіВ/2348 від 26.03.2026, у відповідь на заяву позивача йому повідомлено, що в алфавітній кризі призовників 1992 року міститься запис стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 : «На підставі ст.82 «а» графи І Положення про ВЛК визнаний непридатним до військової служби в мирний час, пр.№31 від 21.05.2013».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у Тимчасовому посвідчені, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 65 Конституції України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Частиною 9 ст.1 Закону №2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із пунктом 1 частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

При цьому, частина 13 статті 2 Закону № 2232-XII передбачає, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 33 Закону № 2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону № 2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.5, 6 ст.37 Закону України «Про військовий облік і військову службу» у реакції, чинній на час видачі позивачу Тимчасового посвідчення, зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України:

2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.

Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності; 9) померли.

Діюча на даний час редакція частин 5, 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ передбачає наступне:

Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: 2) з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

які зараховані до військового оперативного резерву;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Суд звертає увагу, що у зв`язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із абзацом 2 частини 1статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до ст.1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до ст. 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру, зокрема, є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі ст. 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно зі ст. 14 Закону № 1951-VIII, надання громадянам України інформації, відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно з п. 79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до п.1 якого військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Відповідно до п.2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Приписами п.4 Порядку № 559 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, 12.09.2013 ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 було видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , згідно якого він прийнятий на тимчасовий облiк запасу Збройних Сил України за ВОС № 956, а також містить відомості про те, що надалі 21.05.2013 рішенням комісії з питань призову ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач був визнаний на підставі ст.82А гр.І Нак. МОУ №402-08 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час.

Також, згідно вказаного тимчасового посвідчення, позивач був знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 за хворобою згідно Наказу МОУ №342-2006.

Разом з цим, з аналізу положень ст.37 Закону №2232-ХІІ вбачається, що Закон відокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку".

Суд зауважує, що редакція ст.37 Закону №2232-ХІІ, яка була чинною на час видачі позивачу тимчасового посвідчення передбачала таку підставу для виключення з військового обліку як визнання військово-лікарською комісією особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.

В той же час, особа підлягала зняттю з військового обліку в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України. Згідно тимчасового посвідчення позивач був знятий з військового обліку згідно Наказу МОУ №342-2006.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до п.2.9 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 N 402 (в редакції чинній на час внесення до військового квитка позивача відмітки про його непридатність до військової служби), лікар виносить одну з таких постанов: а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1-11; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до (указати дату); в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд; г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

З наведено вбачається, що на момент проходження позивачем ВЛК у 2013 році лікарем могла бути винесена як постанова про непридатність до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, так і постанова про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Втім як встановлено судом, за результатами медичного огляду, враховуючи стан здоров`я позивача, лікарем була винесена постанова саме про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, що була підставою не для виключення військового обліку, а для зняття з нього. На думку суду, це свідчить, про те, що лікарем за результатами медичного огляду не було встановлено підстав для визнання позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Поряд із цим, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які були зняті з військового обліку (абзац 7 пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Суд критично оцінює твердження позивача про відповідність графи І пункту «а» статті 82 Розкладу хвороб Положення №402 в редакції, чинній на час проходження позивачем ВЛК у 2013 році («а» - виявлений під час призову на строкову військову службу та прийняття на військову службу за контрактом після надання відстрочки протягом одного року; Графа І – Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час) графі І пункту «а» статті 82 Розкладу хвороб Положення №402 в редакції на час виникнення спірних відносин ( «а» виявлений під час направлення для проходження базової військової служби та прийняття на військову службу за контрактом після надання відстрочки протягом одного року, Графа І - Непридатні до військової служби), а відтак і про наявність (на думку позивача) підстав для зобов`язання відповідача внести по Реєстру відомості про непридатність позивача до військової служби із виключення із військового обліку, та зазначає наступне.

Пунктами 1.2., 2.1 Розділу 1 Положення № 402 (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно п. 1.1. та п. 1.2 Розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3)

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Враховуючи наведене суд виснує, що визначення придатності позивача до військової служби з огляду на стан його здоров`я, проведення з цією метою медичних оглядів, відповідність хвороб та діагнозів певним статтям Розклад хвороб, - належить до виключної компетенції військово-лікарських комісій. Суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів. А тому суд не може надавати оцінку відповідності стану здоров`я статтям та графам Розкладу хвороб, а також придатності позивача за станом здоров`я до військової служби.

Відтак, зважаючи на те, що позивачем в ході розгляду справи не доведено та судом не встановлено визнання його військово-лікарською комісією непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, а також відсутність таких відомостей у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_3 від 12.09.2013, - суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача внести такі відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також не вбачає протиправності у відмові ІНФОРМАЦІЯ_2 у їх внесенні до Реєстру.

Щодо заявленого позивачем клопотання про застосування до відповідача ч.4 ст.159 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Як уже зазначав суд, відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що з наведеного положення ч.4 ст. 159 КАС України вбачається, шо суду належить право а не обов`язок кваліфікувати бездіяльність відповідача щодо неподання відзиву як визнання позову.

Окрім того, відповідно до ст. 9 КАС України суд зобов`язаний вжити заходів, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Суд також зауважує, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19.

Отже, визначений у ст.77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши доводи позивача, наявні у справі письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА