Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №420/18913/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18913/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою керівника Роздільнянської окружної прокуратури (місцезнаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8; код ЄДРПОУ 0352855233) до Роздільнянської міської ради Одеської області (місцезнаходження: 67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17; код ЄДРПОУ 33356925) про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення державної реєстрації права власності на об`єкт комунальної власності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Роздільнянської окружної прокуратури (місцезнаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8; код ЄДРПОУ 0352855233) до Роздільнянської міської ради Одеської області (місцезнаходження: 67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17; код ЄДРПОУ 33356925), в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області, яка полягає у неоформленні правовстановлюючих документів та не проведенні державної реєстрації права комунальної власності на будівлю будинку культури с. Кам`янка, розташовану за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Кам`янка, вул. Леніна, б/н.

зобов`язати Роздільнянську міську рада Роздільнянського району Одеської області (адреса: вул. Муніціпальна, 17, місто, Роздільна, Роздільнянський район Одеська область, 67400, код ЄДРПОУ 33356925) вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації права комунальної власності на будівлю будинку культури с. Кам`янка, розташовану за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Кам`янка, вул. Леніна, б/н.

Ухвалою від 29.06.2026 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

08.07.2026 року (вх. № ЕС76728/26) представником відповідача до канцелярії суду подано Відзив на позовну заяву.

13.07.2026 року (вх. № ЕС78390/26) представником позивача до канцелярії суду подано Відзив на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час вивчення Роздільнянською окружною прокуратурою стану додержання вимог законодавства органами влади та місцевого самоврядування в частині оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки будинку культури с. Кам`янка, розташовану за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Кам`янка, вул. Леніна, б/н, функціонує комунальний заклад «Роздільнянський районний Палац Культури», який використовує земельну ділянку площею 866,88 кв.м. Однак земельна ділянка вказаного комунального закладу використовується без оформлення та реєстрації права власності чи користування.

Вказує, що Бездіяльність органу місцевого самоврядування суперечить інтересам держави в цілому та територіальної громади зокрема, оскільки позбавляє її можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном (об`єктами нерухомості), а також отримувати дохід від передачі в користування третім особам тощо. Без державної реєстрації права комунальної власності орган місцевого самоврядування не може реалізовувати функції власника, в тому числі звертатись до суду в разі самовільного зайняття вказаного нерухомого майна чи вчинення інших протиправних дій, якими порушуються інтереси територіальної громади, що створює передумови для зловживань при розпорядженні відповідним об`єктом і ризики для нормального функціонування комунального закладу та розвитку культурного дозвілля жителів громади, а також може привести до негативних наслідків, таких як руйнування будівлі та/або незаконне відчуження нерухомого майна.

Позивач вважає вказанні дії протиправним, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Роздільнянської окружної прокуратури Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, Роздільнянською окружною прокуратурою встановлено, що за результатами проведення адміністративно-територіальної реформи 12 червня 2020 року на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» адміністративним центром Роздільнянської територіальної громади визначено місто Роздільна, Роздільнянського району Одеської області. З моменту набуття чинності рішень про обрання нових рад громад (жовтень-листопад 2020 року), новостворені ради, зокрема, Роздільнянська міська рада стали правонаступниками всього майна, прав та обов`язків колишніх сільських рад, які увійшли до їхнього складу на підставі Закону № 1009-IX від 17.11.2020.

Рішенням VI сесії VIII скликання Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області від 11.02.2021 №134-VIII «Про затвердження акту приймання-передачі до комунальної власності Роздільнянської міської територіальної громади зі спільної власності територіальних громад Роздільнянського району Одеської області майна Районного комунального закладу «Роздільнянський районний Палац культури», що знаходиться за адресою: вул. Європейська, 36 м. Роздільна, Роздільнянський район, Одеська область (код ЄДРПОУ 39331871)», затверджено акт приймання-передачі нерухомого майна, включено майно до Переліку об`єктів та майна комунальної власності Роздільнянської міської територіальної громади, надано згоду на передачу майна в оперативне управління комунальному закладу «Роздільнянський Палац культури» та ін.

Таким чином, наразі засновником (Власником) комунального закладу «Роздільнянський районний Палац культури» є Роздільнянська міська рада Роздільнянського району Одеської області. Рішенням Виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області від 10.03.2021 №83 затверджено акт приймання – передачі майна комунальної власності Роздільнянської міської територіальної громади в оперативне управління комунальному закладу «Роздільнянський Палац культури» Роздільнянської міської ради (РКЗ «Роздільнянський районний Палац культури»).

Відповідно до вищевказаного акту приймання – передачі, серед іншого, передано будинок культури с. Кам`янка Роздільнянського району Одеської області. Листом Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області від 11.06.2026 № 663 на запит Роздільнянської окружної прокуратури від 05.06.2026 № 62-2402ВИХ-26 надано перелік філій комунального закладу «Роздільнянський палац культури» Роздільнянської міської ради, серед яких наявний технічний паспорт на будинок культури Кам`янської сільської ради, який розташований за адресою: Одеська область, Роздільнянський район с. Кам`янка, вул. Леніна, б\н, що підтверджується технічним паспортом на адміністративну будівлю будинка культури Кам`янської сільської ради від 03.02.2014. Будівля складається з восьми приміщень та має загальну площу 866,88 кв. м. та не зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Роздільнянською міською радою Роздільнянського району Одеської області не проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт комунальної власності – будинок культури, який розташований за адресою с. Кам`янка, вул. Леніна, б/н, що суперечить вимогам ст. 182 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. Також, Роздільнянська міська рада у своєму листі зазначила, що вказані будинки культури Роздільнянською міською радою прийняті до комунальної власності Роздільнянської міської територіальної громади від реорганізованих шляхом приєднання 9 колишніх сільських рад Роздільнянського району та від Роздільнянської районної ради та були передані в оперативне управління Комунальному закладу «Роздільнянський палац культури» Роздільнянської міської ради.

Як вбачається з наданого технічного паспорту та випливає з листа Роздільнянської міської ради від 11.06.2026 № 663, з моменту отримання у власність і до сьогодні жодних заходів, направлених на реєстрацію об`єкту нерухомого майна, що належить громаді. Крім зазначеного, міською радою не надано до окружної прокуратури інформації та документів (договори та інше) з третьою особою про проведення заходів технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна або виготовлення технічної документації тощо з метою подальшої реєстрації – будинку культури с. Кам`янка.

За таких обставин, будівля вказаного закладу культури всупереч вимог законодавства, використовується без оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Таким чином, незважаючи на те, що підстава для набуття права комунальної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна у Роздільянській міській раді виникла ще в 2021 році, органом місцевого самоврядування дотепер не вжито заходів щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на будівлю.

Вважаючи дії відповідача протиправними, тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі 826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі 806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Верховний суд у постанові від 14.02.2023 року при розгляді справи 580/1374/22 вказав, що прийняття рішень щодо оформлення речових прав на об`єкти комунальної власності є обов`язком відповідної ради.

За таких обставин, у даному випадку прокурор звертається до суду в інтересах держави самостійно, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки у межах спірних правовідносин саме Роздільнянської міської ради Одеської області є органом, уповноваженим здійснювати функції управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Так, спірним в даній справі є бездіяльність Роздільнянської міської ради Одеської області, яка полягає у неоформленні правовстановлюючих документів та непроведенні державної реєстрації права комунальної власності на нерухоме майно, а саме: будівлю будинку культури, розташовану за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Кам`янка, вул. Леніна, б/н.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року 280/97-ВР.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» регламентує питання, пов`язані з правом комунальної власності, відповідно якої територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, окрема, нежитлові приміщення, заклади культури, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1, 3 ст. 5, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження, зокрема, на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 Цивільного кодексу України відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Бессарабська селищна рада Болградського району Одеської області, як суб`єкт, який уповноважений управляти комунальним майном і здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, несе обов`язок щодо державної реєстрації в установленому порядку права власності територіальної громади та належного оформлення правовстановлюючих документів на об`єкти права власності територіальної громади.

До суду не надано доказів виготовлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на вищевказане нерухоме майно.

Отже відповідач не здійснив дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на приміщення будинку культури, а тому його використання здійснюється із порушенням вимог законодавства без державної реєстрації права власності.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не вжито належних заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на будівлю будинку культури, розташовану за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Кам`янка, вул. Леніна, б/н.

Таким чином, доводи прокурора щодо протиправної бездіяльності Роздільнянської міської ради Одеської області, яка полягає у не проведенні державної реєстрації права власності на об`єкт комунальної власності є обґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 75-78, 90, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву керівника Роздільнянської окружної прокуратури (місцезнаходження: 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8; код ЄДРПОУ 0352855233) до Роздільнянської міської ради Одеської області (місцезнаходження: 67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17; код ЄДРПОУ 33356925) про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення державної реєстрації права власності на об`єкт комунальної власності та зобов`язання вчинити певні дії,– задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області, яка полягає у неоформленні правовстановлюючих документів та не проведенні державної реєстрації права комунальної власності на будівлю будинку культури с. Кам`янка, розташовану за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Кам`янка, вул. Леніна, б/н.

Зобов`язати Роздільнянську міську рада Роздільнянського району Одеської області вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації права комунальної власності на будівлю будинку культури с. Кам`янка, розташовану за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Кам`янка, вул. Леніна, б/н.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2026 р.

Суддя О.М. Тарасишина