Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №380/7133/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7133/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі –ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.04.2026 за вх. №36239, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 26.01.2026 щодо перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV з урахуванням більш вигідного 60-місячного періоду заробітної плати на підставі поданих архівних довідок із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника СЗП, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що позивач з 14.06.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). Пенсія обчислена при страховому стажі 39 років 02 місяці 01 день (зараховано по 30.06.2020 включно) та показнику середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (далі - показник СЗП), який враховувався для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. (за 2017-2019 роки). Розмір пенсії при призначенні становив 3977,71 грн. Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати, у зв`язку з чим набула право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV. 26.01.2026 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою та поясненням (вх. № 16492-20409/Х-03/8-2800/26 від 18.02.2026), в якій просила провести перерахунок пенсії з урахуванням більш вигідного періоду заробітної плати на підставі архівних довідок: №№ 68-43-1440, 68-43-1450 від 11.12.2025 (Національний університет «Львівська політехніка», за 1978-1986 роки) та №№ 1-3 від 05.01.2026 (КДПВІ «Львівагропроект», за 1986-1997 роки), які не були враховані при первісному призначенні пенсії, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника СЗП: з березня 2021 року - 1,11; з березня 2022 року - 1,14; з березня 2023 року - 1,197; з березня 2024 року - 1,0796; з березня 2025 року -1,115. Листом від 04 березня 2026 року №11164-11082/Х-02/8-1300/26 ГУ ПФУ у Львівській області надало відповідь, в якій зазначило, що надані довідки про заробітну плату за період з 01.04.1986 по 31.03.1991 є доцільними для врахування, проте жодного перерахунку проведено не було, рішення по суті не прийнято. Лише засвідчено, що для врахування даних про заробітну плату, довідки необхідно скерувати на перевірку щодо відповідності первинним документам. Крім цього, даним листом ГУ ПФУ зазначено про відсутність підстав для індексації. Позивач надала відповідачу архівні довідки про заробітну плату, які підтверджують більш вигідний для обчислення пенсії 60-місячний період заробітку (1978 - 1997 роки). За власним розрахунком позивача, врахування цих довідок дозволяє визначити розмір пенсії у сумі 9967,23 грн. Відповідач у своїй відповіді визнав, що довідки за період з 01.04.1986 по 31.03.1991 є доцільними для врахування, однак жодного перерахунку не провів та рішення по суті не прийняв, обмежившись посиланням на направлення довідок на перевірку. Таке направлення на перевірку не є підставою для відмови у вирішенні заяви по суті. Тому позивач звернулася до суду.

Ухвалою суду від 20.04.2026 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

30.04.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 04.05.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

20.05.2026 від відповідача за вх. №43012 надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 з 14.06.2020 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону №1058. За матеріалами пенсійної справи та за індивідуальними відомостями про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку – продовжуєте працювати. Пенсію обчислено при страховому стажі 39 років 02 місяці 01 день (зараховано по 30.06.2020 включно). Коефіцієнт страхового стажу – 0,39167. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період роботи з 01.07.2000 по 30.06.2020 за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати – 1,02834. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017– 2019 роки в сумі 7763,17 грн., становив 7983,18 грн. (7763,17 грн. грн. х 1,02834). Розмір пенсії з 14.06.2020 призначено в сумі 3977,71 грн., а саме:- 3126,77 грн. – розмір пенсії за віком (ст. 27) (7983,18 грн. х 0,39167);- 147,42 грн. – доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1. абз. 2) (за 9 років);- 703,52 грн. - підвищення ст. 29 ч.3 (22,5 %). Оскільки розмір пенсії заявниці обчислений з урахуванням показника середньої заробітної плати 7763,17 грн., пенсійна виплата індексації з 01.07.2021, 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 не підлягала. Відповідно до постанов 127, 118, 168 та 185 до пенсійної виплати заявниці встановлено з 01.07.2021 - 100,00 грн.; з 01.03.2022 - 135,00 грн.; з 01.03.02023 100,00 грн.; з 01.03.02024 - 100,00 грн. ОСОБА_1 з 01.04.2023 та з 01.04.2025 автоматично, без додаткового звернення (оскільки заявниця набула право на проведення перерахунку), проведено перерахунок пенсії згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону №1058, при якому до страхового стажу був зарахований стаж з 01.07.2020 по 30.04.2022, який склав 01 рік 10 місяців 00 днів та стаж з 01.05.2023 по 30.11.2024, який склав 00 років 02 місяців 13 днів. Відповідно до Постанови 209 з 01.03.2025 заявниці проведено перерахунок пенсії. Страховий стаж при перерахунку становив 41 рік 01 днів (зараховано по 30.04.2022). Коефіцієнт страхового стажу – 0,41000. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період роботи з 01.07.2000 по 30.06.2020 за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати – 1,02780. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017– 2019 роки в сумі 8913,83 грн., становив 9161,63 грн. (7994,47 грн. х 1,115 х 1,02780). Розмір пенсії після перерахунку з 01.03.2025 складав 4781,61 грн., а саме: 3756,27 грн. – розмір пенсії за віком (ст. 27) (9161,63 грн. х 0,41000); 180,18 грн. – доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1. абз. 2) (за 11 років); 845,16 грн. - підвищення ст. 29 ч.3 (22,5 %). На виконання Постанови 236 з 01.03.2026 заявниці проведено перерахунок пенсії. Страховий стаж при перерахунку становив 41 рік 02 місяці 14 днів (зараховано по 30.11.2024). Коефіцієнт страхового стажу – 0,41167. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період з 01.07.2000 по 30.06.2020 за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати – 1,02780. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017– 2019 роки в сумі 9992,40 грн., становив 10270,19 грн. (8913,83 грн. х 1,121 х 1,02780). Розмір пенсії після перерахунку з 01.03.2026 призначено в сумі 5359,39 грн., а саме: 4227,93 грн. - розмір пенсії за віком (ст. 27) (10270,19 грн. х 0,41167);- 180,18 грн. - доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1) (за 11 років);- 951,28 грн – підвищення ст. 29 ч. 3 (22.5%). Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Після надходження акту перевірки довідки про заробітну плату на відповідність даних первинним документам, зазначених у довідці про заробітну плату, органами Пенсійного фонду України розглядається питання доцільності проведення перерахунку пенсії з урахуванням даних довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000. Також представник відповідача зазначив, що для проведення індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою, або подати заяву разом з сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі – вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 9 91/27436. Оскільки пенсійне забезпечення ОСОБА_1 здійснюється згідно норм чинного законодавства, підстав для задоволення позову немає. Враховуючи наведене, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 з 14.06.2020 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26.01.2026 позивач звернулась до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою та поясненням (вх. № 16492-20409/Х-03/8-2800/26 від 18.02.2026), в якій просила: провести перерахунок пенсії з урахуванням більш вигідного періоду заробітної плати на підставі архівних довідок: №№ 68-43-1440, 68-43-1450 від 11.12.2025 (Національний університет «Львівська політехніка», за 1978-1986 роки) та №№ 1-3 від 05.01.2026 (КДПВІ «Львівагропроект», за 1986-1997 роки), які не були враховані при первісному призначенні пенсії, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника СЗП: з березня 2021 року - 1,11; з березня 2022 року - 1,14; з березня 2023 року - 1,197; з березня 2024 року - 1,0796; з березня 2025 року -1,115.

04.03.2026 листом за вих. №11164-11082/Х-02/8-1300/26 ГУ ПФУ у Львівській області, серед іншого, повідомило позивача про те, що для врахування даних про заробітну плату довідки про заробітну плату необхідно скерувати на перевірку щодо відповідності первинним документам. Також, додатково повідомлено, що для проведення індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою, або подати заяву разом з сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі – вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 9 91/27436.

Вважаючи такі дії відповідача протиправним позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 44 Закону №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Зважаючи, що позивач не погоджується із застосованим коефіцієнтом страхового стажу та коефіцієнтом зарплати та подала відповідну заяву про проведення перерахунку пенсії, відповідач у спірних правовідносинах мав обов`язок дотриматися порядку дій, визначених для нього щодо розгляду заяв про перерахунок пенсії.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV).

Абзац 1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), встановлює, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.12.2015 № 25-1 «Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій» установлено, що Порядок № 22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 01 січня 2016 року; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 01 червня 2016 року; у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 01 липня 2016 року; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 01 серпня 2016 року, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення а у разі недостатності письмово повідомити про ті документи, яких не вистачає. Однак виконання такого обов`язку відповідачем не підтверджено жодним доказом.

Згідно з п. 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (п. 4.3 Порядку № 22-1).

Судом встановлено, що 26.01.2026 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою та поясненням (вх. № 16492-20409/Х-03/8-2800/26 від 18.02.2026), в якій просила: провести перерахунок пенсії з урахуванням більш вигідного періоду заробітної плати на підставі архівних довідок: №№ 68-43-1440, 68-43-1450 від 11.12.2025 (Національний університет «Львівська політехніка», за 1978-1986 роки) та №№ 1-3 від 05.01.2026 (КДПВІ «Львівагропроект», за 1986-1997 роки), які не були враховані при первісному призначенні пенсії, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника СЗП: з березня 2021 року - 1,11; з березня 2022 року - 1,14; з березня 2023 року - 1,197; з березня 2024 року - 1,0796; з березня 2025 року -1,115.

Позивач надала відповідачу архівні довідки про заробітну плату, які підтверджують більш вигідний для обчислення пенсії 60-місячний період заробітку (1978 - 1997 роки). За власним розрахунком позивача, врахування цих довідок дозволяє визначити розмір пенсії у сумі 9967,23 грн.

04.03.2026 листом за вих. №11164-11082/Х-02/8-1300/26 ГУ ПФУ у Львівській області, серед іншого, повідомило позивача про те, що для врахування даних про заробітну плату довідки про заробітну плату необхідно скерувати на перевірку щодо відповідності первинним документам. Також додатково повідомлено, що для проведення індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою, або подати заяву разом з сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі – вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 9 91/27436.

Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що відповідач у своїй відповіді визнав, що довідки за період з 01.04.1986 по 31.03.1991 є доцільними для врахування, однак жодного перерахунку не провів та рішення по суті не прийняв, обмежившись посиланням на направлення довідок на перевірку. Таке направлення на перевірку не є підставою для відмови у вирішенні заяви по суті. Відповідач не надав жодних доказів звернення до Національного університету «Львівська політехніка» чи КДПВІ «Львівагропроект» з метою перевірки поданих довідок.

Отже, розгляд заяви відповідач провів формально, без дотримання передбаченої законом процедури щодо порядку та способу дій для розгляду заяв про перерахунок пенсії та в умовах недостатності відомостей від пенсіонера.

Відтак, суд доходить висновку про протиправну бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо неналежного розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 26.01.2026 щодо перерахунку пенсії.

Що ж стосується позовної вимоги про зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV з урахуванням більш вигідного 60-місячного періоду заробітної плати на підставі поданих архівних довідок із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника СЗП, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України", заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі", заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов`язаний враховувати положення ст. 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.

У постанові від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював такий висновок: у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 22.09.2022 у справі № 380/12913/21.

Разом з цим, ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

До компетенції суду не належить здійснення призначення, перерахунок пенсії та первісного визначення права особи на призначення, перерахунок пенсії, судом здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань. При цьому суд не обраховує страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 26.01.2026 щодо перерахунку пенсії, з урахуванням висновку суду, оскільки суд не в праві втручатися у виключну компетенцію Пенсійного фонду та його територіальних органів в питаннях призначення/перерахунку пенсії.

Оскільки на час судового розгляду пенсія позивача не перерахована, а тому вимога про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV з урахуванням більш вигідного 60-місячного періоду заробітної плати на підставі поданих архівних довідок із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника СЗП, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії є передчасними. Судовому захисту підлягають лише порушені права. При цьому захист права на майбутнє законодавством не передбачений.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 26.01.2026 щодо перерахунку пенсії.

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) від 26.01.2026 щодо перерахунку пенсії, з урахуванням висновку суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 29.09.2026.

Суддя Потабенко В.А.