Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №380/9970/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9970/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області (далі –ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошовому допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до спеціального страхового стажу періоди: з 05.09.1985 по 30.08.1988, з 20.09.1988 по 20.09.1989, з 20.09.1989 по 25.11.1991, з 28.11.1991 по 26.08.1992, з 01.09.1992 по 31.08.1994, з 01.12.1994 по 01.12.1997, з 03.03.1998 по 28.08.1998, з 01.10.1999 по 14.03.2013, з 15.03.2013 по 02.03.2022, з 03.03.2022 по 03.01.2025.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У відповідності до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набув право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки має 40 років 2 місяці 16 днів спеціального страхового стажу у сфері охорони здоров`я на посадах згідно з Переліком, затвердженим постановою КМУ № 909 від 04.11.1993. З цією метою, 03.04.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги, до якої долучив підтверджуючі документи та розрахунок спеціального страхового стажу. Вказана заява розглядалась за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Полтавській області. За результатами розгляду, відповідачем прийнято рішення №134550031861 від 10.04.2026, яким відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з відсутністю законних підстав. Як зазначає відповідач в оскаржуваному рішенні, стаж роботи заявника, який дає право на виплату вказаної грошової допомоги підтверджений у встановленому законодавством порядку становить 15 років 04 місяці 22 дні, якого недостатньо для виплати 10 пенсій. Вважаючи такі дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 25.05.2026 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

26.05.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 01.06.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

17.06.2026 від відповідача за вх. №52322 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги заперечує, пояснивши, що згідно з п.7-1. Розділу XV “Прикінцеві Положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 “Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати”, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст.10), що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років". ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою № 3562 від 03.04.2026 р., щодо перерахунку пенсії у зв`язку з допризначенням з наданими додатковими документами (виплата 10 пенсій). В ході розгляду заяви встановлено, що стаж роботи заявника, який дає право на виплату вказаної грошової допомоги підтверджений у встановленому законодавством порядку становить 15 років 04 місяці 22 дні, якого недостатньо для виплати 10 пенсій. Враховуючи викладене, за результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення від 10.04.2026 №134550031861 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з допризначенням у зв`язку з наданими додатковими документами згідно поданої заяви № 3562 від 03.04.2026, у зв`язку з відсутністю правових підстав. Оскільки електронна пенсійна справа ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області, доступ до документів наявних в матеріалах електронної пенсійної справи у ГУ ПФУ в Полтавській області відсутній. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

22.06.2026 від позивача за вх. №53814 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача пояснив, що твердження відповідача про неможливість дослідження документів через перебування електронної пенсійної справи позивача в іншому управлінні повністю спростовується самим фактом процедури подачі та опрацювання заяви за принципом екстериторіальності. Під час подання заяви від 03.04.2026 про нарахування та виплату грошової допомоги позивачем було надано вичерпний пакет документів, що підтверджують спеціальний страховий стаж роботи. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) від 25.11.2005, працівник сервісного центру ПФУ, який приймав заяву, належним чином оцифрував (відсканував) усі надані документи. Таким чином, ГУ ПФУ в Полтавській області на момент винесення оскаржуваного рішення від 10.04.2026 №134550031861 мало у своєму безпосередньому розпорядженні в електронній системі ПФУ повні, чіткі та завірені скан-копії усіх первинних документів на підтвердження достатності стажу позивача для призначення йому грошової допомоги. Замість того, щоб дослідити надані позивачем документи, оцінити їхній зміст та вирахувати стаж, відповідач просто проігнорував їх, що свідчить про явну протиправну бездіяльність та поверхневий підхід до виконання посадових обов`язків. Відсутність паперової чи електронної справи в конкретному управлінні, за умови надання позивачем первинних документів (трудової книжки та довідок), не є і не може бути законною підставою для прийняття рішення про відмову у виплаті допомоги. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набув право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки має 40 років 2 місяці 16 днів спеціального страхового стажу у сфері охорони здоров`я на посадах згідно з Переліком, затвердженим постановою КМУ № 909 від 04.11.1993.

03.04.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги, до якої долучив підтверджуючі документи та розрахунок спеціального страхового стажу.

Вказана заява розглядалась за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Полтавській області.

За результатами розгляду, відповідачем прийнято рішення №134550031861 від 10.04.2026, яким відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Оскаржуване рішення відповідачем мотивоване тим, що стаж роботи заявника, який дає право на виплату вказаної грошової допомоги підтверджений у встановленому законодавством порядку становить 15 років 04 місяці 22 дні, якого недостатньо для виплати 10 пенсій.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 46 Конституції України).

Згідно з п. 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

З системного аналізу викладеного суд зазначає, що право на отримання відповідної грошової допомоги не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком.

Зазначений висновок міститься у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №442/456/17 та від 13.02.2019 у справі №233/4308/17.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок №1191).

Порядок №1191 визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV.

Відповідно до п. 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е ж статті 55 Закону України №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909).

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України №1058-IV, та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е ж статті 55 Закону України №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України №1058-IVстаном на день її призначення.

Згідно з п. 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, визначені заклади і установи охорони здоров`я та посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.01.2025 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, на момент призначення пенсії (04.01.2025) позивачу виповнилося 60 років.

Як вбачається з матеріалів справи, страховий стаж позивача складає 40 років 02 місяці 16 днів.

Так, відповідно до ч. 1 розділу 2 «Охорона здоров`я» Переліку №909 право виходу на пенсію за вислугу років мають, зокрема, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач в період з 05.09.1985 по 30.08.1988 – працював медбратом у Львівській обласній клінічній лікарні, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_1 від 09.06.1981; довідкою КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» №1284/ с від 06.05.2025 та відомостями про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026.

У відповідності до Розділу ІІІ Додатку 1 до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25.12.1992 №195 та Класифікатора професій ДК 003:2010, посаду медсестри (брат медичний) віднесено до посад середнього медичного персоналу.

Тобто, спеціальний страховий стаж позивача на цій посаді становить: 2 роки 11 місяців 26 днів.

В період з 20.09.1988 по 20.09.1989 позивач був інтерном у Львівській обласній клінічній лікарні, що підтверджується відомостями трудової книжки (номер запису 12-13), довідкою КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» №1283/ с від 06.05.2025 та відомостями про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026.

Згідно із п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до Положення про однорічну спеціалізацію (інтернатуру) випускників лікувальних та педіатричних факультетів медичних інститутів, затвердженого наказами Міністерства охорони здоров`я СРСР від 27.03.1967 №240 та Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР від 27.03.1967 №187, основним завданням інтернатури є підготовка лікарів спеціалістів по одній із клінічних спеціальностей.

Отже, спеціальний страховий стаж позивача становить: 1 рік 1 місяць.

В період з 20.09.1989 по 25.11.1991 позивач працював на посаді лікар-хірург в Турківській центральній лікарні, що підтверджується відомостями трудової книжки (номер запису 14-15), довідкою КНП «Турківська центральна міська лікарня» №107/02 від 15.05.2025, відомостями про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026.

Вказана посада та установа передбачені Переліком № 909.

Відтак, спеціальний страховий стаж позивача становить: 2 роки 2 місяці 6 днів.

В період з 28.11.1991 по 26.08.1992 позивач працював на посаді лікаря швидкої медичної допомоги підстанції №2 в Станції швидкої медичної допомоги м. Львова, що підтверджується відомостями трудової книжки (номер запису 16-17), довідкою КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» №67 від 05.05.2025, відомостями про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026.

Вказана посада та установа передбачені Переліком № 909.

Спеціальний страховий стаж позивача становить: 8 місяців 30 днів.

В період з 01.09.1992 по 31.08.1994 – позивач перебував на посаді ординатора у Львівському медінституті (сучасна назва: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького), що підтверджується відомостями трудової книжки (номер запису 18-19), відомостями про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026, листом-відповіддю КНП "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" №260201-вих-166666 від 17.11.2025 на адвокатський запит.

Відповідно п. 4 постанови КМУ № 1418 від 29.12.2009 до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років (яка корелює зі спеціальним стажем), зараховується час навчання у клінічній ординатурі.

Як вбачається з листа-відповіді КНП "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" №260201-вих-166666 від 17.11.2025 на адвокатський запит, ОСОБА_1 з 01.09.1992 по 31.08.1994 здійснював лікувальну роботу в 1-му та в 3-му хірургічних відділеннях (клінічна база) Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (КМК ЛШМД) м. Львова в якості клінічного ординатора кафедри хірургії факультету післядипломної освіти (ФПДО) Львівського державного медичного інституту на підставі "Положення про клінічну лікувально-профілактичну установу" (наказ МОЗ України № 32 від 21.02.1992) і відповідно до ст.352 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я". Згідно записів у операційних журналах 1-го та 3-го хірургічних відділень КМК ЛШМД м. Львова ОСОБА_1 протягом вказаного періоду оперував 37 разів і асистував 148 разів, що підтверджує виконання ним функцій лікаря.

Отже, спеціальний страховий стаж позивача на цій посаді становить: 2 роки.

В період з 01.12.1994 по 01.12.1997 позивач навчався в аспірантурі у Львівському медінституті (сучасна назва: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького), що підтверджується відомостями трудової книжки (номер запису 20 21), листом – відповіддю КНП "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" №260201-вих-166666 від 17.11.2025 на адвокатський запит, відомостями про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026.

В силу п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як вбачається з листа-відповіді КНП "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" №260201-вих-166666 від 17.11.2025, ОСОБА_1 з 01.12.1994 по 01.12.1997 здійснював лікувальну роботу в 3-му хірургічному відділенні (клінічна база) КМК ЛШМД м. Львова в якості аспіранта (очна форма) кафедри хірургії ФПДО ЛДМІ на підставі "Положення про клінічну лікувально-профілактичну установу" (наказ МОЗ України № 32 від 21.02.1992) і відповідно до ст. 352 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я". Згідно записів у операційних журналах 3-го хірургічного відділення КМК ЛШМД м. Львова ОСОБА_1 протягом вказаного періоду оперував 21 раз і асистував 58 разів, що підтверджує виконання ним функцій лікаря.

Відтак, спеціальний страховий стаж становить: 3 роки 1 день.

В період з 03.03.1998 по 28.08.1998 позивач працював на посаді лікар-трансфузіолог в Стрийській ЦРЛ м. Стрий, що підтверджується відомостями трудової книжки (номер запису 24-25), довідкою КНП «ТМО «СМОЛ» №55 від 13.05.2025, відомостями про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026.

Вказана посада та установа передбачені Переліком № 909.

Отже, спеціальний страховий стаж становить: 5 місяців 26 днів.

В період з 01.10.1999 по 14.03.2013 позивач був асистентом, доцентом у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького, що підтверджується відомостями трудової книжки (номер запису 27-34), довідкою ЛНМУ ім. Данила Галицького №113/к від 31.01.2025, відомостями про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026, листом-відповіддю КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний діагностичний центр» №453 від 19.11.2025.

Згідно відповіді КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний діагностичний центр» №453 від 19.11.2025, ОСОБА_1 здійснював діагностично-лікувальну роботу з 01.10.1999 по 20.12.2005 в якості асистента кафедри ендоскопії та малоінвазивної хірургії, а з 21.12.2005 по 14.03.2013 в якості доцента кафедри ендоскопії та малоінвазивної хірургії факультету післядипломної освіти (ФПДО) Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького в ендоскопічному відділенні Львівського обласного клінічного діагностичного центру (клінічна база) на підставі Положення про клінічний заклад охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 07.07.1997 р. за №245/2049 та договору про співпрацю між Львівським обласним клінічним діагностичним центром та ЛНМУ.

Відповідно до листа-відповіді КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний діагностичний центр» №453 від 19.11.2025, згідно з електронними базами реєстрації пацієнтів ендоскопічного відділення у межах запитуваного періоду ОСОБА_1 виконав 2565 ендоскопічних лікувально-діагностичних процедур, що підтверджує виконання ним функцій лікаря.

Крім того, згідно з записами в трудовій книжці (сторінки 54-55) та відомостях про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026 (сторінки 3 4) позивач у період з 12.04.2007 по 14.03.2013 працював на посаді лікаря-ендоскопіста для надання ургентної допомоги в Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги по сумісництву.

Вказана посада та установа також передбачені Переліком № 909.

Відтак, спеціальний страховий стаж становить: 13 років 5 місяців 11 днів.

В період з 15.03.2013 по даний час позивач працює на посаді завідувача ендоскопічного відділення – лікар ендоскопіст, лікар-ендоскопіст у Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги (сучасна назва КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», ВП "Лікарня Святого Пантелеймона", Центр хірургії та онкохірургії), що також підтверджується відомостями трудової книжки (номер запису 35 45), довідкою КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» №91 від 03.02.2025, відомостями про трудову діяльність з РЗО від 22.03.2026.

Вказана посада та установа передбачені Переліком № 909.

Згідно Довідки про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) від 22.03.2026 та Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) у вказаний період роботодавцем із заробітку позивача сплачувалися страхові внески.

Спеціальний страховий стаж позивач на цій посаді становить: 8 років 11 місяців 16 днів моменту призову на військову службу – 02.03.2022.

В період з 03.03.2022 по 03.01.2025 позивач перебував на посаді начальника медичної служби-начальник медичного пункту в/ч НОМЕР_2 – військова служба в Збройних Силах України в особливий період, що також підтверджується витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №3 від 03.01.2025, військово-обліковим документом, посвідченням учасника бойових дій.

Під час військової служби позивачу продовжувалась нараховуватися заробітна плата та сплачуватися страхові внески КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» по липень 2022 року.

Надалі у відповідності до змін у ст. 119 КЗпП України, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин України» від 01.07.2022 № 2352-IX, позивачу було припинено виплату заробітної плати за місцем праці.

Згідно з ст. 119 КЗпП України, за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зберігаються місце роботи і посада.

Отже, спеціальний страховий стаж позивача становить: 2 роки 10 місяців, а з врахуванням ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №3 від 03.01.2025, як особі, яка брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України спеціальний страховий стаж ( загальна вислуга років) за цей період становить: 5 років 4 місяці.

Таким чином, сумарний спеціальний страховий стаж позивача становить 40 років 2 місяці 16 днів.

Суд приймає до уваги те, що Верховний Суд у постанові від 06.04.2022 по справі №345/1597/17 зазначив, що право на набуття пенсії за вислугою років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пов`язане не лише з місцем роботи - закладом охорони здоров`я, а й з посадою, яку обіймає працівник - лікарі та середній медичний персонал.

З огляду на викладене, враховуючи що Переліком №909 передбачені посади лікарів незалежно від форми власності, відомчої належності закладів і установ або статусу, суд зазначає, що періоди роботи позивача на такій посаді, мають зараховуватися до спеціального стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Враховуючи досягнення позивачем на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058 та те, що на день досягнення пенсійного віку позивач працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України №1778, наявності у нього достатнього страхового стажу, суд дійшов висновку про наявність права у позивач на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне, визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 10.04.2026 № 134550031861 про відмову у перерахунку пенсії.

З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошовому допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», попередньо зарахувавши до спеціального страхового стажу періоди: з 05.09.1985 по 30.08.1988, з 20.09.1988 по 20.09.1989, з 20.09.1989 по 25.11.1991, з 28.11.1991 по 26.08.1992, з 01.09.1992 по 31.08.1994, з 01.12.1994 по 01.12.1997, з 03.03.1998 по 28.08.1998, з 01.10.1999 по 14.03.2013, з 15.03.2013 по 02.03.2022, з 03.03.2022 по 03.01.2025.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною відмову ГУ ПФУ в Полтавській області у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то у задоволенні такої слід відмовити, оскільки така відмова оформлена рішенням відповідача від 10.04.2026 № 134550031861, яке суд визнав протиправним і скасував.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2396,16 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.04.2026 № 134550031861 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, адреса місця знаходження: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) одноразову грошовому допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», попередньо зарахувавши до спеціального страхового стажу періоди: з 05.09.1985 по 30.08.1988, з 20.09.1988 по 20.09.1989, з 20.09.1989 по 25.11.1991, з 28.11.1991 по 26.08.1992, з 01.09.1992 по 31.08.1994, з 01.12.1994 по 01.12.1997, з 03.03.1998 по 28.08.1998, з 01.10.1999 по 14.03.2013, з 15.03.2013 по 02.03.2022, з 03.03.2022 по 03.01.2025.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, адреса місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2396 (дві тисячі триста дев`яносто шість) гривень 16 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 29.09.2026.

Суддя Потабенко В.А.