Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/13550/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №380/13550/26

Суддя: Сподарик Наталія Іванівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокусправа № 380/13550/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 247, кв. 8; код ЄДРПОУ 43333553) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:

- визнати протиправним і скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000168/2 від 04.02.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2026/000306;

рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000233/2 від 17.02.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2026/000463;

рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000362/2 від 04.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2026/000646.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 03.07.2026 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали). На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 10.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 13.07.2026 за вх.№61488 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також Львівська митниця вказала, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 30.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (місцезнаходження: вул.Б.Хмельницького, 247 кв.8, м.Львів, 79037; код ЄДРПОУ: 43333553) зареєстроване як юридична особа 06.11.2019 року. Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля одягом і взуттям (КВЕД 46.42). Позивач взятий на облік як платник податку на додану вартість з 01.12.2019 року, індивідуальний податковий номер 4333355313074.

23.12.2021 між ТзОВ «Лемберг ЗІЗ» (покупець) та Фірмою «Рав-Поль Стефаньский» повне товариство (продавець) укладено Контракт № 01-12 (надалі - контракт) на продаж товару.

Згідно з п.1.1 контракту, продавець передає товар, а покупець купує товар та платить за нього. За умовою п.2.1. контракту, ціна товару може бути визначена у доларах США, євро або польських злотих, і виходить із пропозиції Продавця, а за п.2.2. контракту, продавець має право змінювати ціни за час дії контракту.

У п.3.1. контракту визначено, що умови доставки товару за даним контрактом — FCA Юліанов (Польща), Інкотермс 2020; за п.3.8. контракту визначено, що строк отримання товару становить 30 днів з моменту передоплати.

У п.4.2. контракту зазначається, що строк оплати - передоплата.

У п. 13.1 контракту зазначається, що строк дії контракту до 31.12.2023.

Додатковою угодою №5 від 22.12.2023 до контракту №01-12 строк дії контракту було продовжено до 31.12.2025, додатковою угодою №7 від 19.12.2025 строк дії контракту було продовжено до 31.12.2027.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №26UA209230009599U0, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № FSE0001520688160226E від 03.02.2026;

- рахунок-проформа №PRN0059020688160226 від 02.02.2026;

- рахунок-фактура (iнвойс) №FSE0001520688160226E від 03.02.2026;

- автотранспортна накладна №б/н від 03.02.2026;

- сертифікат про походження товару № PL/MF/AS 0129174 від 04.02.2026;

- сертифікат про походження товару №PL/MF/AS 0129175 від 04.02.2026;

- декларацiя про походження товару № FSE0001520688160226E від 03.02.2026;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AU 0183478 04.02.2026;

- статус особи, яка подає митну декларацію 2;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 343JBKLQ2 02.02.2026;

- калькуляція транспортних витрат 04/02/2026 04.02.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01-12 23.12.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 5 22.12.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 7 19.12.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) DELIVERY NOTE FSE0001520688160 03.02.2026;

- договір про надання послуг митного брокера 60/2025 23.04.2025;

- інші некласифіковані документи виписка за період з 02.02.2026 по 04.02.2026;

- копія митної декларації країни відправлення 26PL445010000ZTNB0 03.02.2026.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

За результатами розгляду електронної митної декларації №26UA209230009599U0 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000168/2 від 04.02.2026.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000168/2 від 04.02.2026, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (...named place) Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б “Складові митної вартості, гривень” зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

У калькуляції транспортних витрат від 04.02.2025 за №04/02/2026 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України (а саме, страхування).

Також необхідно відмітити відсутність інформації щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня.

- відповідно до вимог п.8.1 зовнішньоекономічного Контракту від 23.12.2021 за №01-12 визначено, що якість товару повинна відповідати національним стандартам країни виробника або технічним умовам фірми-виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи, що підтверджують виробника товару та ТМ.

- для підтвердження оплати за товари декларантом надано банківську платіжну інструкцію в іноземній валюті №343JBKLQ2 від 02.02.2026 року, яку неможливо визначити як таку, що стосується партії оцінюваного товару у зв`язку з тим, що у гр. «Призначення платежу» вищевказаного платіжного документа зазначено лише Контракт відповідно до якого проведено оплату, без вказання конкретного товаросупровідного документа.

Вищевикладене не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеним договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано.

За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2ґ (ст.64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:

- тов.№4-МД№25UA209140025486U4 від 02.10.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Взуття для чоловіків на підошві…» становить 14,28 дол. США/кг.

- тов.№5-МД№25UA209140029102U4 від 10.11.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Водонепроникне взуття з підошвою і верхом з ПВХ…» становить 21.16 дол. США за кг.;

- тов.№7–МД№25UA209230102688U7 від 28.10.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Взуття на підошві та з верхом з гуми або пластмаси, із захисним металевим підноском: черевики робочі з металевим підноском» становить 13.57 дол. США за кг.;

-тов.№10-МД25UA209230033718U0 від 11.04.25 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Взуття на підошві з гуми…» становить 13,01 дол. США/кг.

-тов.№11-МД25UA209230078035U7 від 19.08.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Взуття на підошві з поліуретану…» становить 13,56 дол. США/кг

Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/003382.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000168/2 від 04.02.2026.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №26UA2209230014131U4, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № FSE0002120688160226E від 16.02.2026;

- рахунок-проформа (№ PRN0083120688160226 від 13.02.2026;

- рахунок-фактура (iнвойс) № FSE0002120688160226E від 16.02.2026;

- автотранспортна накладна № б/н від 16.02.2026;

- декларацiя про походження товару № FSE0002120688160226E від 16.02.2026;

- статус особи, яка подає митну декларацію №2;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №346JBKLQ2 від 16.02.2026;

- калькуляція транспортних витрат №17/02/2026 від 17.02.2026.

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 22.12.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 19.12.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № FSE0002120688160 від 16.02.2026;

- договір про надання послуг митного брокера №60/2025 від 23.04.2025;

- інші некласифіковані документи виписка за період з 13.02.2026 по 17.02.2026

- копія митної декларації країни відправлення №26PL445010001D5MB1 від 16.02.2026.

За результатами розгляду електронної митної декларації №26UA2209230014131U4 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000233/2від 17.02.2026.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000233/2від 17.02.2026, в графі 33 зазначено наступне:

В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

У калькуляції транспортних витрат від 17.02.2026р. № 17/02/2026 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України (а саме, страхування).

Також необхідно відмітити відсутність інформації щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня.

Довідка про транспортні витрати не може вважатися належним документом, оскільки вона не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а згідно з п.44.1 ст. 44 платникам податків забороняється формування показників митних декларації на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

- відповідно до вимог п. 8.1 зовнішньоекономічного контракту від 23.12.2021 за № 01-12 визначено, що якість товару повинна відповідати національним стандартам країни виробника або технічним умовам фірми-виробника.

Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи, що підтверджують виробника товару та ТМ;

- банківський платіжний документ № 3 346JBKLQ2 від 16.02.2026 року не може бути взятий до уваги, як підтвердження оплати за отриманий товар, оскільки такий документ не містить інформації відповідно до якого документу здійснювався платіж (інвойс, рахунок-проформа, тощо) а суми перерахованих коштів не відповідають вартості задекларованого товару.

Відповідно до вимог п. 8.1 зовнішньоекономічного контракту від 23.12.2021 № 01-12 визначено, що якість товару повинна відповідати нормам та технічним характеристикам продавця товару в країні виробництва Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи, що підтверджують виробника товару та ТМ.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларантом документів не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій- третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: тов.№ 3 слугувала мд № 25UA209170101982U5 від 28.01.2026 де митна вартість товару (т.5 Взуття на підошві з гуми, та з верхом виготовленим із пластмаси) становить 23,80 дол. США за кг.; тов.№ 4 слугувала мд № 25UA209140029102U4 від 10.12.2025 де митна вартість товару (т.142 Водонепроникне взуття з підошвою і верхом з ПВХ) становить 21.16 дол. США за кг.; тов.7 слугувала мд № UA209230/2025/043690 від 12.05.2025 де митна вартість товару (т.5 Взуття на підошві з поліуретану та з верхом з натуральної яловичої шкіри ) становить 13,32 дол. США /кг.; тов. № 8 слугувала мд № UA209230/2025/078035 від 19.08.2025 де митна вартість товару (т.1 Взуття на підошві з поліуретану та з верхом з натуральної яловичої шкіри) становить 13,56 дол. США за кг; тов.№9 слугувала мд 25UA209230091200U0 від 26.09.25 де митна вартість товару (т.41 Взуття на підошві з гуми, носову частину якого закрито захисним металевим підноском) становить 13,01 дол. США /кг.; тов. №10– слугувала мд № 26UA209230007305U0 від 28.01.2026 де митна вартість товару (т.12 Взуття на підошві з поліуретану та з верхом з натуральної яловичої шкіри ) становить 13,81 дол США за кг.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000233/2від 17.02.2026.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №26UA209230019469U0, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № FSE0002920688160326E від 03.03.2026 ;

- рахунок-проформа №PRN0113120688160326 від 02.03.2026;

- рахунок-фактура (iнвойс) № FSE0002920688160326E від 03.03.2026;

- автотранспортна накладна № б/н від 03.03.2026;

- сертифiкат про походження товару № PL/MF/AS 0129183 від 03.03.2026;

- сертифiкат про походження товару №PL/MF/AS 0129184 від 03.03.2026;

- декларацiя про походження товару №FSE0002920688160326E від 03.03.2026;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AU 0183499 від 03.03.2026;

- статус особи, яка подає митну декларацію 2;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №347JBKLQ3 від 02.03.2026;

- калькуляція транспортних витрат №04/03/2026 від 04.03.2026;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 22.12.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 19.12.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № FSE0002920688160 від 03.03.2026;

- договір про надання послуг митного брокера №60/2025 від 23.04.2025;

- інші некласифіковані документи виписка за період з 02.03.2062 по 04.03.2026;

- копія митної декларації країни відправлення №26PL445010001T62B0 від 03.03.2026.

За результатами розгляду електронної митної декларації №26UA209230019469U0 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000326/2 від 04.03.2026.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000326/2 від 04.03.2026, в графі 33 зазначено наступне:

« Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на страхування цих товарів.

У калькуляції транспортних витрат від 04.03.2026 р. за № 04/03/2026 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України (а саме, страхування). Також необхідно відмітити відсутність інформації щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня.

- відповідно до вимог п. 8.1 зовнішньоекономічного Контракту від 23.12.2021 за № 01-12 визначено, що якість товару повинна відповідати національним стандартам країни виробника або технічним умовам фірми-виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи, що підтверджують виробника товару та ТМ.

- для підтвердження оплати за товари декларантом надано банківську платіжну інструкцію в іноземній валюті № 347JBKLQ3 від 02.03.2026 року, яку неможливо визначити як таку, що стосується партії оцінюваного товару у зв`язку з тим, що у гр. «Призначення платежу» вищевказаного платіжного документа зазначено лише Контракт відповідно якого проведено оплату, без посилання на конкретний товаросупровідний документа. Вищевикладене не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари;

У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни 0 відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових орг. анізацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Товари № 3,5,6,13,14,15,34,35 На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;- виписку з бухгалтерської документації.

Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:

- тов.№3- МД№25UA209230073744U5 від 06.08.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Взуття на підошві та верхом з пластмаси…. » становить 21,17 дол. США / кг.;- тов.№5- МД № 25UA209140025486U4 від 02.10.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Взуття для чоловіків на підошві…» становить 14,28 дол. США /кг.;- тов. №6– МД №25UA209230096544U5 від 12.10.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Чоботи риболовні зимові…..» становить 22,65 дол. США за кг.; тов.№13- МД № 25UA209230102688U7 від 28.10.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Взуття на підошві та з верхом з гуми або пластмаси…,» становить 13.57 дол. США /кг.;- тов.№14- МД 25UA209230078035U7 від 19.08.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Взуття на підошві з поліуретану…» становить 13,56 дол. США / кг- тов.№15- МД №25UA209230105469U3 від 05.11.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Взуття на підошві з поліуретану…..» становить 13,01 дол. США / кг.- тов.№34- МД 26UA209230007305U0 від 28.01.2026 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Одяг робочий для чоловіків або хлопців…» становить 7,89 дол. США / кг- тов.№35- МД 26UA209230002517U0 від 14.01.2026 де митна вартість товару зі схожими характеристиками «Додаткові речі до одягу з гуми: рукавички одноразові латексні…..» становить 7,11 дол. США / кг.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000326/2 від 04.03.2026.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 “Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів”, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У частинах четвертій, п`ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Як встановив суд, уповноважена особа декларанта для здійснення митного оформлення подала до відповідача:

- по митній декларації №26UA209230009599U0: пакувальний лист № FSE0001520688160226E від 03.02.2026; рахунок-проформа №PRN0059020688160226 від 02.02.2026; рахунок-фактура (iнвойс) №FSE0001520688160226E від 03.02.2026; автотранспортна накладна №б/н від 03.02.2026; сертифiкат про походження товару № PL/MF/AS 0129174 від 04.02.2026; сертифiкат про походження товару №PL/MF/AS 0129175 від 04.02.2026; декларацiя про походження товару № FSE0001520688160226E від 03.02.2026; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AU 0183478 04.02.2026; статус особи, яка подає митну декларацію 2; банківський платіжний документ, що стосується товару 343JBKLQ2 02.02.2026; калькуляція транспортних витрат 04/02/2026 04.02.2026; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01-12 23.12.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 5 22.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 7 19.12.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) DELIVERY NOTE FSE0001520688160 03.02.2026; договір про надання послуг митного брокера 60/2025 23.04.2025; інші некласифіковані документи виписка за період з 02.02.2026 04.02.2026; копія митної декларації країни відправлення 26PL445010000ZTNB0 03.02.2026;

- по митній декларації №26UA2209230014131U4: пакувальний лист № FSE0002120688160226E від 16.02.2026; рахунок-проформа (№ PRN0083120688160226 від 13.02.2026; рахунок-фактура (iнвойс) № FSE0002120688160226E від 16.02.2026; автотранспортна накладна № б/н від 16.02.2026; декларацiя про походження товару № FSE0002120688160226E від 16.02.2026; статус особи, яка подає митну декларацію №2; банківський платіжний документ, що стосується товару №346JBKLQ2 від 16.02.2026; калькуляція транспортних витрат №17/02/2026 від 17.02.2026; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01-12 від 23.12.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 22.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 19.12.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № FSE0002120688160 від 16.02.2026; договір про надання послуг митного брокера №60/2025 від 23.04.2025; інші некласифіковані документи виписка за період з 13.02.2026 по 17.02.2026; копія митної декларації країни відправлення №26PL445010001D5MB1 від 16.02.2026;

- по митній декларації №26UA209230019469U0: пакувальний лист № FSE0002920688160326E від 03.03.2026 ; рахунок-проформа №PRN0113120688160326 від 02.03.2026; рахунок-фактура (iнвойс) № FSE0002920688160326E від 03.03.2026; автотранспортна накладна № б/н від 03.03.2026; сертифiкат про походження товару № PL/MF/AS 0129183 від 03.03.2026; сертифiкат про походження товару №PL/MF/AS 0129184 від 03.03.2026; декларацiя про походження товару №FSE0002920688160326E від 03.03.2026; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AU 0183499 від 03.03.2026; статус особи, яка подає митну декларацію 2; банківський платіжний документ, що стосується товару №347JBKLQ3 від 02.03.2026; калькуляція транспортних витрат №04/03/2026 від 04.03.2026; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01-12 від 23.12.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 22.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 19.12.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № FSE0002920688160 від 03.03.2026; договір про надання послуг митного брокера №60/2025 від 23.04.2025; інші некласифіковані документи виписка за період з 02.03.2062 по 04.03.2026; копія митної декларації країни відправлення №26PL445010001T62B0 від 03.03.2026.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта, відповідно до вимог частин другої-третьої статті 53 МК України, вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений частиною третьою статті 53 МК України.

3 цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо підтвердження фактично сплаченої ціни товару, суд зазначає таке.

В оскаржуваних рішеннях відповідач, серед іншого, зазначив, що подані до митного оформлення документи та документи, додатково надані декларантом, не містять усіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Суд вважає такі висновки відповідача необґрунтованими, з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що умовами контракту передбачено здійснення оплати за товар шляхом передоплати.

На підтвердження виконання відповідних умов позивачем надано не лише інвойси та проформи, а й банківські документи, які дають можливість простежити зв`язок між контрактом, конкретною поставкою та здійсненим платежем.

Так, щодо поставки, яка стала підставою для прийняття рішення №UA209000/2026/000233/2, у рахунку-проформі PRN0083120688160226 визначено вартість товару у сумі 47 342,16 PLN. Платіжною інструкцією №346JBKLQ2 від 16.02.2026 сплачено 47 342,16 PLN. У призначенні платежу зазначено отримувача коштів, його банківські реквізити, контракт №01-12 від 23.12.2021 та відповідну проформу. Здійснення платежу також підтверджувалося банківською випискою.

Щодо поставки, за результатами оформлення якої прийнято рішення №UA209000/2026/000326/2, рахунком-проформою PRN0113120688160326 визначено загальну вартість товару 74 636,37 PLN, тоді як платіжною інструкцією №347JBKLQ3 від 02.03.2026 здійснено оплату саме у розмірі 74 636,37 PLN. У платіжному документі зазначено контракт №01-12 від 23.12.2021 та відповідну проформу, а факт здійснення платежу додатково підтверджено банківською випискою за 02.03.2026.

Щодо першої поставки позивачем також надано платіжну інструкцію №343JBKLQ2 від 02.02.2026, у якій зазначено отримувача, банківські реквізити, контракт №01-12 та відповідний рахунок, а також банківську виписку, яка підтверджує здійснення такого платежу.

Таким чином, надані позивачем документи у своїй сукупності дозволяли ідентифікувати відповідні господарські операції та встановити розмір фактично здійснених платежів.

Суд наголошує, що при здійсненні контролю митної вартості документи повинні оцінюватися не ізольовано один від одного, а у взаємному зв`язку. Тому сама по собі наявність певної неточності чи відмінності у реквізитах окремого документа може бути підставою для сумніву лише тоді, коли така обставина унеможливлює ідентифікацію платежу або створює обґрунтовану невизначеність щодо розміру фактично сплаченої ціни.

Відповідач натомість не навів належного обґрунтування того, чому подані інвойси, проформи, платіжні документи та банківські виписки у їх сукупності не дають можливості встановити ціну відповідного товару.

Отже, посилання митного органу на непідтвердження фактично сплаченої ціни не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.

Щодо документального підтвердження транспортних витрат.

Митний орган також послався на неналежне підтвердження транспортних витрат, зокрема на відсутність документального підтвердження усіх їх складових та на те, що заявлена вартість перевезення перебуває на значно нижчому рівні порівняно з іншими транспортними витратами відповідно до кілометражу.

Суд не погоджується з такими доводами.

Як встановлено з матеріалів справи, товар поставлявся на умовах FCA Юліанов (Польща), Incoterms 2020.

При цьому перевезення товару здійснювалося позивачем власними транспортними засобами, а не на підставі договору перевезення зі стороннім перевізником. Відтак відсутність тарифу стороннього перевізника за один кілометр перевезення чи одиницю ваги товару об`єктивно обумовлена способом організації такого перевезення та сама по собі не свідчить про недостовірність визначених позивачем транспортних витрат.

З наданих калькуляцій вбачається, що позивачем зазначено маршрут та його протяжність за межами митної території України, витрати пального, амортизацію транспортного засобу та добові водія. Щодо першої поставки зазначено відстань 404 км та витрату пального 15 л/100 км, а щодо наступних поставок – відстань 404 км та витрату пального 10 л/100 км.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу, що якщо законом не визначено доказ, виключно яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

З наведеного випливає, що відсутність документа певного виду або форми сама по собі не може свідчити про непідтвердження транспортних витрат, якщо їх розмір можливо встановити з інших належних документів.

Крім того, твердження митного органу про те, що задекларована позивачем вартість перевезення є значно нижчою від інших транспортних витрат відповідно до кілометражу, має порівняльний характер, а тому для його обґрунтованості митний орган повинен був зазначити дані, з якими здійснювалося таке порівняння.

Однак відповідачем не наведено конкретних відомостей про інші перевезення, їх маршрути, відстань, вид та вантажопідйомність транспортних засобів, обсяг товару, спосіб організації перевезення чи інші умови, які дозволяли б зробити висновок про співставність таких перевезень із перевезенням, здійсненим позивачем.

За таких обставин твердження про «значно нижчий» рівень транспортних витрат фактично зводиться до припущення, оскільки не містить ані визначеної бази порівняння, ані відповідного розрахунку, ані пояснення того, яким саме повинен був бути розмір транспортних витрат у спірних правовідносинах.

Щодо відомостей, зазначених у CMR, то на переконання суду, не є достатньою підставою для невизнання митної вартості і зауваження відповідача щодо оформлення міжнародних автомобільних накладних.

З матеріалів справи вбачається, що державні номерні знаки транспортних засобів, зазначені позивачем у калькуляціях транспортних витрат, відповідають відомостям, зазначеним у CMR. Крім того, CMR містять відомості про продавця, підпис водія та відбиток штампу позивача.

Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, на яку посилається позивач, зазначив, що умови міжнародного перевезення товарів не стосуються та безпосередньо не впливають на ціну товару, а самі по собі недоліки оформлення вантажних накладних CMR не можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що транспортний документ може мати значення для контролю митної вартості у тій частині, в якій його відомості стосуються складових такої вартості. Однак формальний недолік його оформлення не може автоматично свідчити про недостовірність ціни товару, визначеної у зовнішньоекономічному договорі та інвойсі і підтвердженої банківськими документами.

Відповідачем не встановлено, що відповідні особливості оформлення CMR призвели до заниження транспортної складової або іншим чином вплинули на числове значення митної вартості.

Щодо страхування товару, то суд зазначає наступне.

Суд також відхиляє зауваження відповідача, пов`язані з відсутністю документів про страхування.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 МК України страхові документи та документи, які містять відомості про вартість страхування, подаються у випадку, якщо страхування здійснювалося.

Як зазначено позивачем, страхування товару за спірними поставками не здійснювалося.

Відтак за відсутності самого факту страхування відповідна складова не могла бути включена до митної вартості, а страхові документи об`єктивно не могли бути подані митному органу.

Митний орган, зі свого боку, не навів доказів того, що товар фактично страхувався або позивач поніс відповідні витрати.

Тому відсутність документів про витрати, яких фактично не було, не може свідчити про неповноту документального підтвердження заявленої митної вартості.

Щодо умов поставки FCA.

Так, пунктом 3.1 контракту №01-12 від 23.12.2021 сторони погодили умови поставки FCA Юліанов (Польща), Incoterms 2020.

У постанові Верховного Суду від 16.06.2023 у справі №825/2410/16, на яку міститься посилання у матеріалах справи, наведено правову оцінку змісту умов поставки FCA, відповідно до яких поставка відбувається при передачі продавцем товару, що пройшов митне очищення для експорту, визначеному покупцем перевізнику або іншій особі у погодженому місці.

Таким чином, для висновку про неповноту заявленої митної вартості відповідач повинен був установити конкретні витрати, які відповідно до фактичних умов поставки понесені покупцем, відповідно до вимог МК України підлягають включенню до митної вартості, однак декларантом до неї не включені.

Суд зауважує, що самого посилання на умови FCA для цього недостатньо. У спірних рішеннях відповідачем не визначено конкретного виду витрат, які фактично понесені позивачем, але не включені до митної вартості, та не наведено їх числового значення.

У постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 та від 07.07.2023 у справі №803/718/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Враховуючи, що МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), відтак калькуляція транспортних витрат є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд зазначає, що витрати на транспортування підтверджені документально, до митного органу подано наступні документи: калькуляція транспортних витрат, оскільки позивач власними транспортними засобами здійснював поставку товару від місця навантаження визначеного у контракті. Відтак, таке порушення є необґрунтованим.

За таких обставин відповідні доводи не підтверджують заявлення декларантом неповних відомостей про митну вартість.

Щодо доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Щодо посилань відповідача на те, що заявлена митна вартість ввезених товарів є нижчою від подібних і аналогічних товарів, суд враховує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Суд також зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних Держмитслужби, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

З оскаржених рішень видно, що джерелом коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом є митні декларації.

Проте, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), що додатково свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

При цьому, в силу положень ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

З огляду на все викладене вище та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 247, кв. 8; код ЄДРПОУ 43333553) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000168/2 від 04.02.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2026/000306.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000233/2 від 17.02.2026.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000362/2 від 04.03.2026.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» судовий збір в сумі 13312 (тринадцять тисяч триста дванадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua