Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №380/4468/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокусправа № 380/4468/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №33 від 20.02.2026 в частині 1 застосування дисциплінарного стягнення до мене старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20 лютого 2026 року начальником Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції видано наказ №33 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області дисциплінарних стягнень», відповідно до п. 1 якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у наказі наведені лише загальні та оціночні формулювання щодо нібито «непрофесійності дій» та «безвідповідального ставлення до виконання службових обов`язків» та нечіткі, неоднозначні формулювання, які не містять конкретизації порушеної норми права та не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням дисциплінарного стягнення.

Позивач також вказує, що його не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування, а лише було надано бланк письмових пояснень, у якому вже містилась відмітка про ознайомлення з наказом, при цьому сам наказ пред`явлений не був; права та обов`язки позивачу не роз`яснювались; під час надання пояснень не проводилось повноцінне опитування та не ставились уточнюючі запитання, а службове розслідування фактично мало формальний характер. Вважає, що його було позбавлено можливості реалізувати свої права під час дисциплінарного провадження. Крім цього, наказом №33 одночасно притягнуто до дисциплінарної відповідальності декількох працівників поліції. При цьому наказ не містить чіткого визначення ступеня вини кожного працівника та конкретних дій кожного з них. Такий підхід, на думку позивача, суперечить принципу індивідуального характеру дисциплінарної відповідальності. Станом на момент проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваного наказу я не мав жодного діючого дисциплінарного стягнення. Разом з тим відповідно до положень ст.13 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України» система дисциплінарних стягнень передбачає їх послідовну градацію, найменш суворим із яких є зауваження. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції. Проте ,під час прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначені обставини відповідачем належним чином не враховані та порушені.

Ухвалою суду від 18.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що у ході службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінкою дисциплінарна комісія встановила, що 09.12.2025 реалізовуючи свої службові обов`язки позивач проявив непрофесійність дій та безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, а саме: володіючи інформацією, що громадянин ОСОБА_2 є військовозобов`язаним, порушив правила мобілізаційного законодавства, чим допустив адміністративне правопорушення передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП не оцінили належним чином ситуацію, не розрахували свої дії наперед з розрахунком на гірше, а також не вжили належних заходів щодо постійного перебування поруч із останнім, який знаходився у транспортному засобі, що призвело до втечі із місця події громадянина ОСОБА_2 та уникнення доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, члени дисциплінарної комісії дійшли висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог: 1. пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»; пунктів 1, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; підпункту 2.1.2 пункту 2.1, підпунктів 2.2.2, 2.2.3 пункту 2.2 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 10.06.2025 № 1917; пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію».

На підставі пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, члени дисциплінарної комісії дійшли висновку про необхідність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що в подальшому було реалізовано через оскаржуваний наказ.

Відповідач вважає доводи позивача безпідставними та необґрунтованими, оскільки при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходить службу на посаді інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.

На підставі частин першої - четвертої статті 14, частин першої, другої статті 15, статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1 та 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, пунктів 2 та З розділу І, пункту 1 розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці підполковника поліції Пилат Ірини, заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Львівській області ДПП), № 1602вн/41/12/01- 2026 від 28.01.2026 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УПП у Львівській області ДПП, наказом начальника УПП у Львівській області ДПП від 28.01.2026 №26 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію.

Відповідно до Висновку службового розслідування від 10.02.2026, дисциплінарною комісією встановлено наступне:

07.01.2026 за № 306вн/41/12/02-2026 в УПП у Львівській області ДПП зареєстровано доповідну записку, у якій вказано про результати розгляду рапорту №22536вн/41/12/01-2025 від 15.12.2025. Зі змісту вказаного документу установлено, що 09.12.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, та старшого лейтенант поліції ОСОБА_3 , інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, виявили ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» потребував доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак поліцейські не вжили заходів щодо доставлення

ОСОБА_4 даному рапорті майор поліції ОСОБА_5 зазначив, що до нього з рапортом звернувся командир взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , у якому повідомив про можливі виявлені ним недоліки порушення службової дисципліни та вимог чинного законодавства інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 . До рапорту долучив рапорт старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 .

Старший лейтенант поліції ОСОБА_8 у рапорті зазначив, що 09.12.2025, перебуваючи на посаді командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, ним було виявлено можливе неналежне виконання службових обов`язків підпорядкованим особовим складом.

Зокрема, 09.12.2025 близько 17 год. 20 хв. у телефонному режимі з ним зв`язався старший лейтенант поліції ОСОБА_9 та повідомив, що під час несення служби у складі наряду № 802 близько 17 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ними було виявлено громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого, згідно з базою ІКС «ІПНП», наявне активне звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також було повідомлено, що зазначена особа перебувала власному автомобілі, зачинилася в ньому та відмовлялася виходити. Наряду було надано вказівку провести адміністративне затримання особи, а також у разі невиконання законних вимог працівників поліції - скласти адміністративні матеріали за ст. 185 КУпАП. Згодом, у телефонному режимі, старший лейтенант поліції ОСОБА_9 повторно повідомив, що зазначена особа залишила місце події. Після перегляду відеозаписів відеореєстраторів було встановлено, що нарядом не здійснювався належний контроль за діями вказаної особи, що дало їй можливість самовільно залишити місце події.

Вивчивши розстановку сил та засобів батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, встановлено, що з 14 год. 00 хв. по 00 год. 00 хв. 09.12.2025, старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , заступив у складі наряду 802 спільно з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 .

Дисциплінарною комісією опрацьовано дані з Інформаційно- комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» (далі - ІКС «ІПНП») із яких встановлено, що 09.12.2025, старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , здійснив винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6312072 від 09.12.2025 за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході проведення службового розслідування опрацьовано факти, відповідно до даних ІКС «ІПНП», установлено, що 09.12.2025 о 17 год 39 хв. зареєстровано звернення в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 38761 від 09.12.2025 Відділу поліції № 1 Львівським районним управлінням поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області). У вищезазначеному зверненні вказується про виявлення особи у розшуку, а саме, що № звернення: Е3842829 02.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 активне ОСОБА_2 23.01.1997.

За результатом опрацювання даного звернення, в електронному рапорті старший лейтенант поліції Демко Н. вказав, що «Пр-т В. Чорновола, 653а порушення ч.З ст.122 КУпАП на підставі п.З ст.35 ЗУ «Про національну поліцію» був зупинений автомобіль KIA Optima НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 23.01.1997 в ході розгляду справи, встановлено, що згідно звернення Е3842829 від 02.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 порушення ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» останній після розгляду справи, різко вибіг з автомобіля та побіг в напрямку вулиця Липинського та втік в пішому порядку. Камери 474409, 471903».

Відповідно до даних ІКС «ІПНП», установлено, що 05.11.2025 о 21 год 29 хв. зареєстровано звернення в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 17372 від 05.11.2025 Шептицький районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

У вищезазначеному зверненні вказується про ухилення від призову, мобілізації, військового обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до даних ІКС «ІПНП», установлено, активну інформацію щодо необхідності у доставлені ОСОБА_12 до Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області. Підстава доставлення: ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці (для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду).

В ході службового розслідування опрацьовано відеозаписи здійснені на портативні відеореєстратори № 471903 та № 474409, зафіксовано, що 09.12.2025 о 17 год. 11 хв. старший лейтенант поліції ОСОБА_9 підійшов до громадянина, повідомив його про вчинене правопорушення та висунув законну вимогу пред`явити документи. У подальшому інспектором було здійснено розгляд справи відносно водія, після чого він попрямував до службового транспортного засобу з метою оформлення бланка постанови. Перебуваючи в службовому транспортному засобі, працівники поліції обговорювали підстави розшуку вказаного водія. Після цього старший лейтенант поліції ОСОБА_9 повідомив водієві прийняте рішення, ознайомив його з постановою, надав можливість отримати її копію, після чого водій підписав зазначену постанову. Надалі старший лейтенант поліції ОСОБА_9 повідомив водієві про перебування останнього в розшуку. У відповідь водій зазначив, що має відстрочку, однак підтвердних документів при собі не має. У зв`язку з цим інспектор запропонував пред`явити документи, що підтверджують вказані обставини, зокрема шляхом їх доставлення на місце події, та повідомив, що у разі відсутності таких документів виникне необхідність у прослідуванні або доставленні водія до ТЦК та СП. Натомість водій пред`явив лише паспорт іншої держави. Під час подальшого спілкування водій повідомив, що протягом п`яти хвилин має відбутися телефонний дзвінок, однак конкретних відомостей щодо особи та мети дзвінка з розмови встановлено не було. Після цього працівники поліції прийняли рішення прослідувати до службового транспортного засобу. Перебуваючи в ньому, працівники між собою обговорювали можливість втечі водія та необхідність переслідування у разі такого розвитку подій. У подальшому старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , перебуваючи в службовому транспортному засобі, здійснив телефонний дзвінок до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 , під час якого повідомив про обставини події, зазначивши, що на даний момент відсутні підстави для здійснення адміністративного затримання, а також що водій не вчиняє правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, у зв`язку з чим складання відповідного протоколу не здійснюватиметься. О 17 год. 48 хв. працівниками поліції було озвучено, що водій виходить зі транспортного засобу. Після цього старший лейтенант поліції ОСОБА_9 негайно вийшов зі службового автомобіля та почав переслідування водія, який втік, перетинаючи смуги руху транспортних засобів. Надалі старший лейтенант поліції ОСОБА_9 здійснював пошуки будинку № 13, оскільки за попередньою інформацією водій повідомляв, що проживає за вказаною адресою, опитував громадян та вживав заходів щодо встановлення місця перебування втікача, однак зазначені заходи результату не дали. Відтак, працівники поліції повернулися до службового транспортного засобу, відразу зауважили, що пасажир ймовірно від`їхала на автомобілі ОСОБА_12 та покинула місце події. Працівниками поліції відразу було повідомлено чергову частину та керівника про всі обставини які відбулися та про втечу з місця події громадянина ОСОБА_14 .

Опитаний у ході службового розслідування інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у наданому поясненні зазначив, що по факту події 09.12.2025, а також службового розслідування може пояснити наступне. Порушень вимог законодавства службової дисципліни, наказів, інструкцій та нормативних актів з боку опитуваного допущено не було. Вважає свої дії обґрунтованими та такими, що відповідають службові необхідності та обстановці яка склалась під час даної події.

Разом з тим, в ході службового розслідування надано додаткові запитання старшому лейтенанту поліції ОСОБА_15 , щодо заходів які були вжиті ним та його напарником старшим лейтенантом поліції ОСОБА_16 після події з метою притягнення громадянина ОСОБА_2 та не уникнення доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відтак, на що опитуваний старший лейтенант поліції ОСОБА_17 повідомив наступне: В подальшому було здійснено наступні заходи забезпечення правопорушення в справах про адміністративні правопорушення з метою проведення адміністративного затримання, а саме: переслідування правопорушника, обслідували прилеглі території до місця ймовірного перебування правопорушника, перевірено транспортний засіб по номерних знаках по системі ЦБМ на якому можливо пересувався правопорушник.

Аналізом Протоколу «Оперативної наради при т.в.о. начальника УПП у Львівській області ДПП майора поліції Володимира Струка» від 18.04.2025 вих. № 6808вн/41/12/-2025 дисциплінарною комісією встановлено, що 18.04.2025 проведено оперативну нараду на якій обговорювався ряд питань, зокрема питання про виявлення осіб, які порушили вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та перебувають в статусі «Ухилянт», осіб (військовослужбовців), які самовільно залишили військову частину або місце служби.

На підставі зібраних у ході службового розслідування матеріалів та їх оцінкою дисциплінарна комісія встановила, що 09.12.2025 реалізовуючи свої службові обов`язки інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 проявили непрофесійність дій та безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, а саме: володіючи інформацією, що громадянин ОСОБА_2 є військовозобов`язаним, порушив правила мобілізаційного законодавства, чим допустив адміністративне правопорушення передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП не оцінили належним чином ситуацію, не розрахували свої дії наперед з розрахунком на гірше, а також не вжили належних заходів щодо постійного перебування поруч із останнім, який знаходився у транспортному засобі, що призвело до втечі із місця події громадянина ОСОБА_18 та уникнення доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами службового розслідування, дисциплінарна комісія рекомендувала за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 2.1.2 пункту 2.1, підпунктів 2.2.2, 2.2.3 пункту 2.2 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № З батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції відЮ.06.2025 № 1917, пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», застосувати до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом начальника УПП у Львівській області ДПП від 20.02.2026 №33 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (пункт 1 наказу).

Вважаючи протиправним оскаржуваний наказ відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ч. 1 ст. 2 Закону № 580-VIII).

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII).

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ч. 1 ст. 17 Закону №580-VII).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

За приписами ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII, відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Відповідно до ч. 10 ст. 62 Закону №580-VIII, яка визначає гарантії професійної діяльності поліцейського, поліцейський користується повноваженнями, передбаченими цим Законом, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу, та може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов`язків та своїх професійних, особистих якостей.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно ч.ч.1-2 ст. 1 Дисциплінарного статуту дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому, рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 1 цієї статті Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Частиною 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Частиною 7 ст. 19 Дисциплінарного статут передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 9, 10 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Водночас Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі – уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

- у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

- неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

- зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. за № 1355/32807) (далі – Порядок №893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (п. 1 розділу І Порядку №893).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку №893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який зафіксовано в матеріалах службового розслідування. Висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Аналіз викладеного дає суду підстави зробити висновок, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку зі застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за недотримання ним пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18, пунктів 2, 3, 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, пп. 2.1.2 п. 2.1, пп. 2.2.2, 2.2.3 п. 2.2 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № З батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП

З висновку службового розслідування від 10.02.2026, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників УПП у Львівській області ДПП, затвердженого начальником УПП у Львівській області ДПП 10.02.2026, суд вбачає, що 09.12.2025 реалізовуючи свої службові обов`язки інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 проявили непрофесійність дій та безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, а саме: володіючи інформацією, що громадянин ОСОБА_2 є військовозобов`язаним, порушив правила мобілізаційного законодавства, чим допустив адміністративне правопорушення передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП не оцінили належним чином ситуацію, не розрахували свої дії наперед з розрахунком на гірше, а також не вжили належних заходів щодо постійного перебування поруч із останнім, який знаходився у транспортному засобі, що призвело до втечі із місця події громадянина ОСОБА_2 та уникнення доставлення до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як визначено ч. 4 ст. 8 Закону № 580-VIII, під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно пунктів 2, 3, 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону № 580-VIII за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що, відповідно до даних ІКС «ІПНП», 05.11.2025 о 21 год 29 хв. зареєстровано звернення в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 17372 від 05.11.2025 Шептицький районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. У вищезазначеному зверненні вказується про ухилення від призову, мобілізації, військового обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Установлено активну інформацію щодо необхідності у доставлені ОСОБА_12 до Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області. Підстава доставлення: ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці (для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду).

Пунктом 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_5 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних, зокрема: звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно абз. 2, 6 п. 16 Порядку №560 керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації): організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів; організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне затримання провадиться:

органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у разі вчинення поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної крадіжки, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.

ЗІ змісту вищенаведених норм суд висновує, що поліцейські, у разі наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи, самостійно можуть здійснити адміністративне затримання і доставлення особи до ТЦК.

Водночас, як свідчать матеріали справи, позивач разом з іншим поліцейським з наряду, володіючи інформацією, що громадянин ОСОБА_2 є військовозобов`язаним, порушив правила мобілізаційного законодавства, чим допустив адміністративне правопорушення передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, не оцінили належним чином ситуацію, не розрахували свої дії наперед з розрахунком на гірше, а також не вжили належних заходів щодо постійного перебування поруч із останнім, який знаходився у транспортному засобі, що призвело до втечі із місця події вказаного громадянина та уникнення доставлення до РТЦК та СП.

У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

З огляду на це, суд вважає, що дисциплінарна комісія зробила правильний висновок про порушення позивачем службової дисципліни, за що передбачена дисциплінарна відповідальність. При визначенні виду дисциплінарного стягнення, комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

При цьому, відповідачем враховано довідку про наявність заохочень та державних нагород» надану начальником відділу кадрового забезпечення УПП у Львівській області ДПП від 03.02.2026, згідно якої позивач не заохочувався, нагороджувався 1 раз медаллю « 10 років сумлінної служби» (наказ НП №1143 о/с від 04.07.2024), а також до позивача застосовувались наступні дисциплінарні стягнення: зауваження (наказ ДПП від 13.03.2018 №293), сувора догана (наказ УПП у Львівській області від 22.03.2023 №33), зауваження (наказ УПП у Львівській області від 29.05.2025 №111).

У постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 Верховний Суд вказав, що частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту.

Таким чином, такий вид дисциплінарного стягнення як догана застосовано відповідачем з урахуванням попередньо вчинених позивачем порушень, їх наслідків та посадового статусу особи, є помірним і дозволяє зберегти працівнику право на виправлення. Вибір виду стягнення належить до дискреційних повноважень керівника і не підлягає перегляду судом, якщо інше не доведено.

Вищевказане спростовує доводи позивача про порушення принципу пропорційності.

Щодо твердження позивача про те, що в оскаржуваному наказі відсутній чіткий опис конкретних дій або бездіяльності, які б свідчили про вчинення ним дисциплінарного проступку, а також не наведено обґрунтування того, що саме дії позивача або бездіяльність спричинили такі наслідки, суд зазначає, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу в частині, що стосується позивача, став висновок дисциплінарної комісії від 10.02.2026, у якому зафіксовані вчинені позивачем дисциплінарні проступки, що відповідає вимогам ст. ст. 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту.

Твердження позивача про те, що чинне законодавство України не передбачає повноважень поліцейського здійснювати примусове затримання особи виключно на підставі інформації, отриманої з інформаційних баз, спростовується вищевказаними нормами ч. 5 ст. 24 Закону № 580-VIII та ст. 262 КУпАП.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що його не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування, оскільки Порядок № 893 не визначає обов`язкового ознайомлення з наказом про призначення службового розслідування, на відміну від ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування та наказу про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Щодо тверджень позивача, що його було позбавлено можливості реалізувати свої права під час дисциплінарного провадження; не роз`яснення його прав та обов`язків; не проведення повноцінного опитування та відсутність уточнюючих запитань, то такі спростовуються матеріалами службового розслідування. Так, в матеріалах службового розслідування наявний бланк пояснень від 03.02.2026, заповнений власноручно позивачем, у якому позивач підтвердив особистим підписом про ознайомлення із вимогами ст. 63 Конституції України; про надання згоди на обробку персональних даних; про ознайомлення з наказом УПП від 28.01.2026 №26 щодо проведення службового розслідування та ч. ч. 1-3 ст. 18 Дисциплінарного статуту.

Крім цього, за змістом Висновку службового розслідування від 10.02.2026, дисциплінарною комісією було надано позивачу додаткові запитання щодо заходів, які були вжиті ним та його напарником після події з метою притягнення громадянина ОСОБА_19 та не уникнення доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд відхиляє як безпідставні доводи позивача про порушення вимог наказу МВС України від 18.12.2018 №1026 щодо відеофіксації службових дій під час проведення дисциплінарних дій, оскільки норми Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, не поширюються на процедуру проведення службового розслідування та не регулюють порядок роботи дисциплінарних комісій.

Щодо твердження позивача про порушення принципу індивідуалізації дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 19 Дисциплінарного статуту У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Оскільки оскаржуваний наказ містить окремі, самостійні пункти щодо притягнення до відповідальності кожного з поліцейських, в тому числі позивача, ця вимога закону повністю дотримана. Таким чином, зазначене твердження позивача є безпідставним.

Таким чином, доводи позивача не спростовують висновків службового розслідування щодо вчинення ним правопорушення, а відтак висновок щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованим.

За вказаних обставин суд робить висновок про обґрунтованість застосування до позивача дисціплінарного стягнення у вигляді догани, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову повністю.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 30.09.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович