Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №380/9878/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 рокусправа № 380/9878/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузана Р. І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Дрогобицької міської ради Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Дрогобицька окружна прокуратура (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29; код ЄДРПОУ 0291003121) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98; код ЄДРПОУ 38057086) звернулася до суду з позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області (82200, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055972), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дрогобицької міської ради Львівської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Алея вікових лип» в с. Снятинка Дрогобицького району, площею 0,5 га. та закріплення їх в натурі (на місцевості);

- зобов`язати Дрогобицьку міську раду забезпечити відповідно до вимог чинного законодавства проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Алея вікових лип» в с. Снятинка Дрогобицького району, площею 0,5 га. та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів № 495 від 09.10.1984 створено ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Алея вікових лип» площею 0,5 га в с. Снятинка Дрогобицького району Львівської області. Охоронним зобов`язанням від 11.11.2005 № 04-05-192 передано зазначений об`єкт під охорону Снятинській сільській раді Дрогобицького району Львівської області, в особі сільського голови Котика Мирона Івановича. Унаслідок реорганізації та утворення Дрогобицької міської територіальної громади Дрогобицька міська рада є правонаступником майна, прав та обов`язків Снятинської сільської ради. Утім, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки у зв`язку з наявністю об`єкта природно-заповідного фонду до Державного земельного кадастру не внесені, межі пам`ятки природи в натурі (на місцевості) не винесені та не закріплені. Незважаючи на неодноразові звернення Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, відповідач тривалий час не вживає заходів щодо забезпечення винесення меж території ботанічної пам`ятки природи та закріплення її в натурі (на місцевості) та розроблення і затвердження відповідного проєкту. На думку прокурора, така триваюча бездіяльність відповідача порушує вимоги Закону України «Про природно-заповідний фонд України», унеможливлює належну охорону об`єкта природно-заповідного фонду та створює загрозу його збереженню, що порушує інтереси держави. Оскільки Державна екологічна інспекція у Львівській області належних заходів судового захисту самостійно не вжила, прокурор набув підстави для представництва інтересів держави відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 КАС України. З врахуванням викладеного просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 08.06.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що Дрогобицька міська рада Львівської області не вчиняла протиправної бездіяльності, а процедура винесення меж об`єктів природно-заповідного фонду в натуру є комплексною геодезичною та землевпорядною процедурою, виконання якої залежить від дій інших суб`єктів (розробників документації із землеустрою та органів Держгеокадастру), а не лише від волевиявлення міської ради. Крім того, пам`ятка природи «Алея вікових лип» розташована в межах смуги відведення автомобільної дороги державного значення Дрогобич-Снятинка, балансоутримувачем якої є Департамент дорожнього господарства ЛОВА, а тому організація робіт із винесення її меж належить до компетенції даного балансоутримувача. Відповідач також зазначає, що ним вживалися організаційні заходи, зокрема, розпорядженням міського голови від 18.11.2024 № 662-р створено відповідну робочу групу, а Департаментом міського господарства підготовлено проєкт рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою для внесення на розгляд сесії, а законодавством не встановлено конкретного строку для завершення процедури винесення меж природно-заповідного фонду. Разом з тим, невинесення меж в натуру не позбавляє об`єкт статусу та режиму охорони, а позивачем не надано доказів порушення інтересів держави. З цих підстав у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Від позивача надійшла відповідь на відзив.

Від третьої особи - Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації пояснень щодо позову не надходило.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи довідки про доставку.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 09.10.1984 № 495 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області» створено ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Алея вікових лип» площею 0,5 га, пунктом 3.2 якого вирішено обласним управлінням, підприємствам, установам, сільськогосподарським та іншим організаціям, у підпорядкуванні яких знаходяться території і об`єкти природно-заповідного фонду, нанести границі територій і об`єктів природно-заповідного фонду на планово-картографічні матеріали, до 01.01.1985 винести їх в натуру, постановивши біля них охоронні знаки і інформаційні аншлаги.

11.11.2005 Державним управлінням екології та природних ресурсів у Львівській області оформлено та видано охоронне зобов`язання № 04-05-192, яким Снятинській сільській раді Дрогобицького району Львівської області, в особі сільського голови Котика Мирона Івановича, передано під охорону ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Алея вікових лип» площею 0,5 га розташовану в с. Снятинка Дрогобицького району Львівської області.

Відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», Снятинська сільська рада увійшла до складу Дрогобицької міської територіальної громади. Рішенням Дрогобицької міської ради від 10.12.2020 № 18 «Про початок реорганізації Стебницької міської ради... Снятинської… сільських рад шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради» проведено процедуру реорганізації Снятинської сільської ради шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради Львівської області як правонаступника. Відповідно до п. 18.1 цього рішення Дрогобицька міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Снятинської сільської ради.

Вказаним охоронним зобов`язанням землекористувача зобов`язано зберігати зазначений заповідний об`єкт, дотримуватися екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно зі статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об`єкта в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю та нанесення на планово-картографічні матеріали. Крім того, охоронним зобов`язанням визначено заповідний режим, згідно з яким на заповідній території забороняється проведення такої господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об`єкту та порушити екологічну рівновагу. Особи, винні у порушенні заповідного режиму, відповідно до статті 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» несуть відповідальність, встановлену законодавством.

Відомості про наявність у межах зазначеної земельної ділянки об`єкта природно-заповідного фонду — ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Алея вікових лип», а також відповідні обмеження природоохоронного характеру до Державного земельного кадастру не внесені.

Листом Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації від 07.11.2023 № 31-3071/0/2-23 Дрогобицьку міську раду повідомлено, що в межах Дрогобицької територіальної громади, серед інших об`єктів природно-заповідного фонду, розташована ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Алея вікових лип» в с. Снятинка Дрогобицького району, площею 0,5 га, яка створена рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 09.10.1984 № 495 «Про мережу територій в об`єктів природно-заповідного фонду області». У цьому ж листі, Департамент наголосив на необхідності вжиття заходів щодо розроблення землевпорядної документації з винесення в натуру меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Львівською обласною державною адміністрацією листом від 20.06.2024 № 5/42-7246/0/2-24/9-31, адресованим територіальним громадам Львівщини, повторно наголошено на необхідності вжиття заходів щодо встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру відповідно до вимог законодавства, акцентовано, що відомості про межі територій природно-заповідного фонду, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

На повторне звернення Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації від 08.08.2024 № 31-5384/0/2-24 Дрогобицька міська рада повідомила, що надсилає інформацію про проведену роботу та заплановані заходи щодо встановлення меж територій та об`єктів природно заповідного фонду в натурі та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру. Водночас у листі зазначено, що подальші заходи щодо встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі будуть здійснюватися лише за наявності коштів у бюджеті Дрогобицької міської ради.

Листом Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації від 10.12.2025 № 31-7668/0/2-25 Дрогобицьку міську раду додатково повідомлено, що у поданій нею таблиці не вказано інформацію щодо винесення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема, кадастрових номерів та реєстраційних номерів обмежень, наявності проєктів землеустрою, вартості робіт. У зв`язку з цим, Департамент просив надати інформацію щодо винесення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду із зазначенням кадастрових номерів та реєстраційних номерів обмежень по кожному об`єкту природно заповідного фонду, який знаходиться в межах Дрогобицької територіальної громади.

Листом Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації від 27.03.2026 № 31-2427/0/2-26 Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради повідомлено, що у його листі не зазначено інформації про наявність ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Алея вікових лип» в с. Снятинка Дрогобицького району, площею 0,5 га.

Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 03.04.2026 за № 752/15-26, інформація про розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) по спірному об`єкту не виготовлялася.

Листом Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради від 30.01.2026 № 409 повідомлено на запит Дрогобицьку окружну прокуратуру, що станом на дату надання відповіді триває процедура вибору землевпорядної організації для подальшого укладення договорів та виготовлення землевпорядної документації щодо винесення в натуру земельних ділянок об`єктів природно-заповідного фонду.

Дрогобицька окружна прокуратура, уважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Алея вікових лип» площею 0,5 га та закріплення їх в натурі (на місцевості), звернулась з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України від 06 червня 1992 року № 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України» (далі Закон № 2456).

Відповідно до статті 1 Закону № 2456 завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Статтею 3 Закону № 2456 визначено класифікацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду України.

Відповідно до положень цієї статті до природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам`ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам`ятки природи можуть розташовуватися на території інших об`єктів природно-заповідного фонду.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі статтею 27 Закону № 2456 пам`ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Оголошення пам`яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

За змістом частини третьої статті 53 Закону № 2456 рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Частиною п`ятою цієї ж статті визначено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 60 Закону № 2456 охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 7 Закону № 2456 землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі Закон № 858).

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 цього Закону:

- заходи із землеустрою - передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об`єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів;

- землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

У статті 20 Закону № 858 вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Підставою для здійснення землеустрою відповідно до статті 22 Закону № 858 є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судові рішення.

За змістом частини першої статті 25 Закону № 858 документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Водночас, норми пункту «в» частини другої статті 25 Закону № 858 визначають такий вид документації із землеустрою як проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 858 замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Згідно з частиною другою статті 47 Закону № 858 проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Цією ж статтею визначено, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища визначені статтею 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97), відповідно до пункту 9 якого, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить таке делеговане повноваження як організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Відповідно пунктів 34, 37 частини першої статті 26 Закону № 280/97, яка визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Статтею 25 Закону № 280/97 визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, відповідно до статті 19 Закону № 858 до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Частиною першою статті 59 Закону № 280/97 визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, до повноважень зокрема, міських рад належить прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій , що підлягають особливій охороні; здійснення землеустрою, що включає в себе, зокрема встановлення і закріплення на місцевості меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 09.10.1984 № 495 «Про мережу територій в об`єктів природно-заповідного фонду області» створено ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Алея вікових лип» площею 0,5 га, пунктом 3.2 якого вирішено обласним управлінням, підприємствам, установам, сільськогосподарським та іншим організаціям, у підпорядкуванні яких знаходяться території і об`єкти природно-заповідного фонду нанести границі територій і об`єктів природно-заповідного фонду на планово-картографічні матеріали, до 01.01.1985 року винести їх в натуру, постановивши біля них охоронні знаки і інформаційні аншлаги.

Згідно з відповіді ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 03.04.2026 за № 752/15-26, інформація про розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) по об`єктах згідно з переліком не виготовлялася.

Суд відзначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли існує законодавчо встановлений обов`язок суб`єкта владних повноважень вчинити конкретні дії, але він не виконаний.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що не вчинивши дій щодо винесення меж ботанічної пам`ятки природи «Алея вікових лип» площею 0,5 га та закріплення їх в натурі (на місцевості), за наявності визначеного законодавством обов`язку щодо вчинення таких дій, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої, із урахуванням п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, є необхідність зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Посилання відповідача на те, що розпорядженням міського голови від 18.11.2024 №662-р створену робочу групу з організації та планування землеустрою територій ботанічних пам`яток природи місцевого значення, що не свідчить про повну бездіяльність відповідача, суд відхиляє з огляду на таке.

Пункт «в» частини другої статті 25 Закону № 858 визначає такий вид документації із землеустрою як проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Статтею 47 Закону № 858 визначено, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Оцінюючи посилання відповідача на лист Департаменту міського господарства від 30.01.2026 № 109 щодо процедури вибору землевпорядної організації для подальшого укладення договорів та виготовлення землевпорядної документації щодо винесення в натуру земельних ділянок об`єктів природно-заповідного фонду, суд зазначає, що вказані дії вчинені Дрогобицькою міською радою Львівської області вже після звернення прокурора з цим позовом до суду. Сам по собі факт вжиття заходів щодо виготовлення землевпорядної документації під час судового провадження не спростовує факту тривалої бездіяльності відповідача та не свідчить про повне виконання ним покладених законом обов`язків.

Суд зауважує, що станом на день розгляду справи відповідачем не надано рішення, яким затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж ботанічної пам`ятки природи «Алея вікових лип» площею 0,5 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

За таких обставин суд погоджується із аргументами прокурора про те, що у спірному випадку відсутні підстави вважати, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, виправив оскаржувані порушення. Тому позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву, про відмову у задоволенні позовних вимог є необґрунтованою, а відтак до уваги судом не береться.

За таких обставин заявлені позовні вимоги належить задовольнити повністю у такий належний спосіб: визнати протиправною бездіяльність Дрогобицької міської ради Львівської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Алея вікових лип» в с. Снятинка Дрогобицького району, площею 0,5 га. та закріплення їх в натурі (на місцевості) та зобов`язати Дрогобицьку міську раду забезпечити відповідно до вимог чинного законодавства проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Алея вікових лип» в с. Снятинка Дрогобицького району, площею 0,5 га. та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, допущену бездіяльність жодним чином не спростовують, а відтак на висновок суду про задоволення заявленого позову не впливають.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі позивач є суб`єкт владних повноважень, позов якого задоволено, проте який судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Дрогобицької міської ради Львівської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Алея вікових лип» в с. Снятинка Дрогобицького району, площею 0,5 га. та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Дрогобицьку міську раду забезпечити відповідно до вимог чинного законодавства проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Алея вікових лип» в с. Снятинка Дрогобицького району, площею 0,5 га. та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан