Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №380/11006/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 рокусправа № 380/11006/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

у с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг в сумі 20068,64 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що станом на 18.05.2026 податковий борг відповідача становить 20068,64 грн і такий, як зазначив позивач, виник у зв`язку із несплатою у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості. Оскільки платником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути 20068,64 грн у судовому порядку.

02.06.2026 суддя звернувся з запитом до відділу обліку та моніторингу інформації по реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно з відповіддю відділу обліку та моніторингу інформації по реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 23.06.2026, адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: « АДРЕСА_2 ».

Ухвалою від 07.07.2025 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме десять днів з дня вручення цієї ухвали. У встановлений строк позивач виконав ухвалу суду.

Ухвалою судді від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Надіслана рекомендованою кореспонденцією відповідачу за вказаною в позовній заяві адресою копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі, повернулася з відміткою поштового відділення на конверті про повернення «закінчення встановленого терміну зберігання».

Відповідно до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду від відповідача не надходило. Суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідно до інформації, наданої відділом обліку та моніторингу інформації по реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про суму податкового боргу від 18.05.2026 № 5380/5/13-01-13-05-09, податковий борг ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 18.05.2026 становить 20068,64 грн та складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

Заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень: № 0580911-2412-1313 від 27.04.2023 на суму 594,32 грн; № 0580912-2412-1313 від 27.04.2023 на суму 2362,61 грн; № 0580913-2412-1313 від 27.04.2023 на суму 2780,17 грн; № 2280598-2412-1313-UA46060250000025047 від 19.08.2024 на суму 2315,44 грн; № 2280599-2412-1313-UA46120130000026331 від 19.08.2024 на суму 742,47 грн; № 2280600-2412-1313-UA46060250000025047 від 19.08.2024 на суму 1967,69 грн; № 2280601-2412-1313-UA46060250000025047 від 19.08.2024 на суму 1932,47 грн; № 1732640-2412-1313-UA46060250000025047 від 14.07.2025 на суму 2085,16 грн; № 1732641-2412-1313-UA46060250000025047 від 14.07.2025 на суму 2453,68 грн; № 1732642-2412-1313-UA46120130000026331 від 14.07.2025 на суму 786,79 грн; № 1732643-2412-1313 від 14.07.2025 на суму 2047,84 грн.

Відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ф» №0001612-1305-1301 від 02.02.2024 на суму податкового боргу 5737,10 грн за адресою: АДРЕСА_3 .. З часу направлення податкової вимоги податковий борг відповідач у повному обсязі не погасив.

Податкові повідомлення-рішення у визначеному Податковим кодексом України порядку відповідач не оскаржував. Протилежного суду не надано.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до п.41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як випливає з довідки про суму податкового боргу ГУ ДПС у Львівській області, станом на 18.05.2025 податковий борг відповідача становить 20068,64 грн.

Суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України. Доказів протилежного станом на момент розгляду справи суду не надано.

Згідно з п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.2 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено права контролюючих органів.

Згідно з підп.20.1.19 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, контролюючий орган має право здійснити примусове стягнення з платника податків не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

При цьому, слід зауважити, що податкова вимога надсилається в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення та вважаються належним чином врученою, якщо надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його представнику).

Абзацом 2 п.45.1 ст.45 Податкового кодексу України передбачено, що податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Згідно з п. 42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 1 розділу 4 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (далі Порядок №610), податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з пунктами 5 розділу 4 Порядку №610 сформована в ІТС податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у паперовій та/або електронній формі.

Відповідно до пункту 6 розділу 4 Порядку №610 податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

Суд встановив, що відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ф» №0001612-1305-1301 від 02.02.2024 за адресою: АДРЕСА_3 .

Однак адреса зареєстрованого місця проживання відповідача з 04.12.2004 є: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю відділу обліку та моніторингу інформації по реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 23.06.2026.

Тобто, позивач надіслав відповідачу податкову вимогу за адресою, яка не відповідає зареєстрованому місцю проживання відповідача, тобто не за його податковою адресою.

Вказані обставини свідчать про недотримання контролюючим органом встановленого Податковим кодексом України порядку направлення податкової вимоги.

Суд зазначає, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують, що податковою аресою відповідача є адреса відмінна від зареєстрованого місця проживання. Також, відсутні і докази, що підтверджують факт надіслання відповідачу податкової вимоги за адресою його зареєстрованого місця проживання.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позивачем не дотримано передбаченої Податковим кодексом України процедури примусового стягнення податкового боргу, а тому, немає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову ГУ ДПС у Львівській області.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кузан Р.І.