Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №380/10509/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 рокусправа № 380/10509/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді за участю:Морської Галини Михайлівни

секретаря судового засідання представника позивача представника відповідачаФінканін М.С. Шевчука В.С., Онущак А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головнjuj управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняті Головним управління ДПС у Львівській області: податкове повідомлення-рішення №7142/13-01-24-09 від 19.02.2026 про визначення податкових зобов`язань із військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 8771,95 грн.; податкове повідомлення-рішення №7146/13-01-24-09 від 19.02.2026 про визначення податкових зобов`язань із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 105263,48 грн.; податкове повідомлення-рішення №7148/13-01-24-09 від 19.02.2026 про застосування штрафних санкцій за не подання до контролюючого органу декларації про майновий стан і доходи розмірі 340 грн. податкове повідомлення-рішення №7149/13-01-24-09 від 19.02.2026 про застосування штрафних санкцій за незабезпечення зберігання первинних документів розмірі 1020 грн.

Ухвалою судді від 29.05.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 22.06.2026.

Ухвалами від 22.06.2026, 29.07.2026, 19.08.2026 розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 16.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

У судовому засіданні 28.09.2026 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні ППР прийняті на підставі документальної позапланової перевірки позивачки, якою встановлено отримання контролюючим органом інформації про отримання ОСОБА_1 доходу від іноземної компанії нерезидента: Fenix International LTD (номер компанії 10354575, юридична адреса: 9th Floor, 107 Cheapside, United Kingdom, London, EC2V 6DN) у 2023 р. у сумі 12318 доларів США, що в перерахунку на гривню за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2023 р. складає 467837,64 грн. Позивачка стверджує, що жодних доходів від такої компанії у 2023 році не отримувала, та будь-якого відношення до створення розважального контенту для Fenix International LTD, що публікується на платформі OnlyFans у 2023 році не мала. А відтак, вважає, що обов`язку подавати декларацію за 2023 рік в такому випадку у неї також не виникало.

За інформацією, отриманою позивачкою від Fenix International LTD, який володіє інтернет платформою Only Fans виплата коштів здійснювалася на карткові рахунки з останніми чотирма цифрами 7691 та 0461, також такі виплати були здійсненні на рахунок Skrill за адресою електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 Підтвердження таких даних, Fenix International LTD в ході електронного листування з Позивачем було надано витяг із обліково статистичних даних по акаунту Lilu Daniel, з якого слідує, що у 2023 р. мали місце транзакції грошових коштів на рахунок отримувача DMYTRO KRUHLOV, номери карток НОМЕР_1 ,Visa, НОМЕР_1 ,Visa, НОМЕР_2 ,Visa. Проте такі картки позивачка на своє ім`я не оформляла та кошти через них не отримувала.

Представник позивачки у судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.

Відповідач надіслав відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що згідно отриманої Листом ДПС від 05.09.2025 року № 21699/7/99-00-24 04-03-07 податкової інформації, платник податків - фізична особа ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_3 ) отримала дохід від британського суб`єкта господарювання «Fenix International LTD» за створення контенту на платформі OnlyFans за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 рік у вигляді іноземних доходів - доходи (прибутки), отримані з джерел за межами України, зазначені у п. 164.4 ст. 164 ПК України в розмірі 467 837,64 грн. Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік не подала, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік від нерезидента - британського суб`єкта господарювання «Fenix International LTD» за створення контенту на платформі OnlyFans не декларувала. Зазначені обставини стали підставою для призначення перевірки, а у подальшому - для прийняття спірних ППР.

Стверджує, що отримання доходу через платформу OnlyFans можливе лише після проходження користувачем процедури ідентифікації із використанням його персональних даних та особистої присутності. Основні особисті дані акаунта заповняються автоматично на основі прикріпленого офіційного документа, в той час, як зазначення платіжних реквізитів та електронної пошти є безверифікаційними діями та не вимагають прив`язки до особистих даних Творця.

Щодо виписок банку та іншої банківської інформації, як доказів доходу платника зазначає, що кошти можуть бути конвертовані у віртуальні активи криптогаманці або біржі і переведені на розташовані за межами юрисдикції України та не відображені у банківських виписках відкритих рахунків на території України.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представники сторін надіслали суду додаткові пояснення, де із посиланням на практику Верховного Суду повторили свої доводи, викладені у позові та відзиві.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Головним управлінням ДПС у Львівській області з 19.01.2026 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 тривалістю 3 робочих дні на підставі Наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 від 10.12.2025 №6920 - ПП.

За результатами проведеної перевірки складений Акт про результати документальної перевірки від 27.01.2026 року № 3686/13-01-24-09/ НОМЕР_3 (далі - Акт перевірки), у якому встановлено наступні порушення:

- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.„в" п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України (встановлено неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік);

- п.163.1. ст.163, пп.164.1.1. п.164.1, п. 164.4 ст.164, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПК України (донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік на загальну суму 84 210,78 грн.);

- пп.1.2, пп.1.3, пп.1.5, пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, п. 164.4 ст. 164. пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України (донараховано військовий збір за 2023 рік на загальну суму 7 017, 56 грн.);

- п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 ПК України (незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів).

За наслідками виявлення вищевказаних порушень, контролюючий орган виніс наступні податкові повідомлення - рішення:

- №7142/13-01-24-09 від 19.02.2026 про визначення податкових зобов`язань із військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 8771,95 грн.;

- №7146/13-01-24-09 від 19.02.2026 про визначення податкових зобов`язань із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 105263,48 грн.;

- №7148/13-01-24-09 від 19.02.2026 про застосування штрафних санкцій за не подання до контролюючого органу декларації про майновий стан і доходи розмірі 340 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №7149/13-01-24-09 від 19.02.2026 про застосування штрафних санкцій за незабезпечення зберігання первинних документів розмірі 1020 грн.

Представник позивачки 09.03.2026 оскаржив ці ППР в адміністративному порядку до ДПС України, яка була залишена без задоволення.

Не погодившись із ППР, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп. 75.1.2 п. 75 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У відповідності до пп. 78.1.2, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: … платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

За положеннями п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Також, п. 79.2 ст. 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Таким чином, за наявності відповідних доводів обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення спору і, відповідно, підлягають першочерговому вирішенню судом.

Так, судом встановлено, що згідно отриманої Листом ДПС від 05.09.2025 № 21699/7/99-00-24 04-03-07 податкової інформації, платник податків - фізична особа ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_3 ) отримала дохід від британського суб`єкта господарювання «Fenix International LTD» за створення контенту на платформі OnlyFans за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 рік у вигляді іноземних доходів - доходи (прибутки), отримані з джерел за межами України, зазначені у п. 164.4 ст. 164 ПК України в розмірі 467 837,64 грн.

Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік не подала, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік від нерезидента - британського суб`єкта господарювання «Fenix International LTD» за створення контенту на платформі OnlyFans не декларувала.

Таким чином, на підставі неподання податкової декларації ОСОБА_1 , контролюючим органом було ініційовано проведення документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 - Л. В., про що винесений Наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 - Л. В. від 10.12.2025 року №6920 ПП.

Разом із Наказом, винесено Повідомлення від 11.12.2025 №1455, яким ОСОБА_1 було проінформовано про дату, час та місце проведення перевірки на покладено обов`язок надати всі необхідні документи, які підтверджують отримання доходів і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.12.2025 № 6920-ПП, а також письмове повідомлення від 11.12.2025 року № 1455 надіслано 11.12.2025 на наявну податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (квитанція № 8140000272928 від 11.12.2025) та вручено 12.12.2025.

Відтак із урахуванням наведеного суд не встановив порушень щодо порядку призначення перевірки позивачки.

Щодо порушень, які були встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Згідно із пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

У відповідності до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

За положеннями п. 163.1 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є, серед іншого, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Відповідно до п. 164.3 ст. 164 ПК України, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

У відповідності до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Пунктом 164.4 статті 164 ПК України встановлено, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, отримані фізичною особою доходи, отримані з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

За приписами пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПК України, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Також, п. 179.1 ст. 179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Крім того, пунктом 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

За положеннями пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України).

У відповідності до пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Виходячи з наведеного обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу дійсно виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

З акта перевірки слідує, що контролюючий орган стверджує про отримання позивачкою у 2023 році доходів у загальному розмірі 467837,64 грн (12318,0 доларів США) від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans.

Разом з тим, відповідач зазначає, що у зв`язку із отриманням зазначеного доходу у позивача виникав обов`язок подати річну декларацію про майновий стан і доходи за відповідні періоди.

В свою чергу, позивачка посилається на неможливість використання інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та стверджує, що не отримувала доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd».

Проте, суд не погоджується із такими доводами позивача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області отриманий лист Державної податкової служби України від 05.09.2025 року № 21699/7/99-00-24 04-03-07, у якому зазначено про надіслання інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік, у додатку до якого у переліку фізичних осіб зазначена ОСОБА_1 , яка отримала дохід за створення контенту на платформі в сумі 12318,0 доларів США.

Зазначені відомості використано при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Львівській області використано інформацію, що надана ДПС України листом від 05.09.2025 та інформацію від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans з наданням відомостей щодо загальної кількості та вартості транзакцій в доларах США, розпорядником якої є ДПС України та яка підлягає розголошенню у визначений законом спосіб.

Відповідно до пп. 72.1.4 п. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Так, стаття 83 ПК України встановлює перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України до таких матеріалів відносить, зокрема, податкову інформацію.

Згідно із п. 3.1 ст. 3 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 5 грудня 2019 року (далі - Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року, яку ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, і для України вона набула чинності 1 липня 2009 року (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції, компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Крім того, Міністерство фінансів України наказом від 16 квітня 2022 року №118 затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Виходячи з наведеного, інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 серпня 2026 року у справі № 600/2950/25-а.

Таким чином інформація отримана на підставі міжнародного запиту від компетентного органу іноземної держави і яка містить конкретні дані про платника (персональні дані позивачки, суму нарахованого їй доходу) підпадає під ознаки податкової інформації.

Так, згідно інформації наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік, у додатку до якого у переліку фізичних осіб зазначена позивачка, яка отримала дохід за створення контенту на платформі на загальну суму 12318,0 доларів США.

Таким чином, інформація отримана на підставі міжнародного запиту від компетентного органу іноземної держави і яка містить конкретні дані про платника підпадає під ознаки податкової інформації.

Отже, висновки про отриманий дохід ґрунтуються на офіційному документі - письмовій відповіді податкового органу Великої Британії щодо виплат позивачу доходів від «Fenix International Ltd». Вказаний документ містить персональні дані позивача, суму нарахованого їй доходу та підтверджує факт її участі в платформі OnlyFans, як отримувача виплат. Отже, використання міжнародної податкової інформації було законним і виправданим, а отримані відомості достовірними. Жодних вимог щодо первинних документів від іноземної компанії ПК України не висуває; достатнім є сам факт отримання офіційних даних від компетентного органу іншої держави.

В свою чергу, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов`язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб`єкта владних повноважень. Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв`язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.

Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов`язання не відповідають дійсності або він не виконав обов`язок щодо подання декларації за наявності об`єкта для декларування, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2022 року у справі № 140/403/19.

Так позивачка стверджує, що не отримувала доходи від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік.

На підтвердження цього зазначає, що дізнавшись про факти виплати для неї грошових коштів, звернулася із відповідним інформаційним електронним запитом до іноземної компанії нерезидента: Fenix International LTD, який володіє інтернет платформою Only Fans. В ході електронного листування з компанією, для Позивача було надано інформацію, що виплата коштів здійснювалася на карткові рахунки з останніми чотирма цифрами 7691 та 0461, також такі виплати були здійсненні на рахунок Skrill за адресою електронної пошти dimonkkrukk@gmail.com. Підтвердження таких даних, Fenix International LTD в ході електронного листування з Позивачем було надано витяг із обліково статистичних даних по акаунту Lilu Daniel, з якого слідує, що у 2023 мали місце транзакції грошових коштів на рахунок отримувача DMYTRO KRUHLOV, номери карток НОМЕР_1 ,Visa, НОМЕР_1 ,Visa, НОМЕР_2 ,Visa.

Зазначені картки не були емітовані на ім`я позивачки, що підтверджується листами банків ПриватБанк від 07.09.2026 № 20.1.0.00/7-260901/24634 та Universal Bank від31.08.2026 № Е/5108.

Із приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 Умов обслуговування, які оприлюднені на сайті, користувачі (Творці), які налаштували свій обліковий запис OnlyFans для публікації вмісту для перегляду шанувальниками, відповідають за свої податкові справи та гарантують, що повідомили та будуть повідомляти в майбутньому про всі платежі, які вони отримують у зв`язку із використанням OnlyFans, відповідному податковому органу у їх юрисдикції, як цього вимагає закон. Творці самостійно несуть відповідальність за своєчасне подання податкових декларацій та сплату будь - яких податків з їх доходів на OnlyFans.

Британський суб`єкт господарювання Fenix International Ltd надає свою платформу OnlyFans для монетизації контенту, який надається особисто українським Творцям, за можливість монетизації свого контенту комісія OnlyFans становить 20% від суми доходу. Для отримання доходу на платформі OnlyFans створюється акаунт, система пропонує пройти верифікацію.

Щоб пройти верифікацію, вибирають країну і вказують вік особи, неповнолітні не допускаються до верифікації та роботи з майданчиком. Для верифікації використовують будь - який офіційний документ: закордонний паспорт, ID картка, водійські права тощо. Після чого проводиться порівняння фото онлайн та фото з документа. Після завершення процедури верифікації Творець приєднується до OnlyFans. Потім у розділі "Банківська операція" в налаштуваннях акаунта додаються реквізити банківського рахунку для отримання доходу. З платформи гроші автоматично надходять до платіжної системи, а звідти перераховуються на банківську картку.

При реєстрації у будь-якій платіжні системі необхідно підготувати банківську картку та встановити з`єднання з інтернет-банкінгом, забезпечивши необхідний баланс для верифікації. Першим кроком є введення основних даних - імені, прізвища, країни, валюти рахунку та електронної адреси. Важливо вибрати валюту рахунку та пароль. Для забезпечення безпеки необхідно ввести номер мобільного телефону та отримати перевірчий код. Це ефективно захищає офіційні дані та унеможливлює несанкціонований доступ. При введенні особистих даних до платіжної системи Творці вказують адресу, місто, поштовий індекс та дату народженні, забезпечуючи відповідність з інформацією у паспорті. Реєстрація в платіжній системі завершується створенням пін - коду для максимального захисту рахунку. Цей фінальний захід забезпечує конфіденційність фінансових операцій та гарантує безпеку користування платіжною системою.

Із наведеного слідує, що обрання способу отримання доходу після завершення процедури верифікації неможливе без участі Творця, тобто позивачки.

Відтак саме позивачка обрала спосіб отримання оплати за розміщення розважального контенту на платформі OnlyFans, і саме позивачка визначила і додала після реєстрації в систему реквізити банківського рахунку для отримання нею доходу.

Із урахуванням наведеного суд відхиляє доводи представника позивачки, що вона не отримувала доходів від Fenix International Ltd за розміщення розважального контенту на платформі OnlyFans.

Суд погоджується із відповідачем, що сучасні міжнародні розрахунки здійснюються різними шляхами: прямі перекази на іноземні кореспондентські рахунки, перерахунки через проміжні банки, використання платіжних агрегаторів і процесингових компаній, е-платіжних систем, електронних гаманців, карткових та мерчант-рахунків, а також перекази на рахунки пов`язаних або афілійованих юридичних осіб.

Кожен із цих каналів може створити ситуацію, коли кошти фактично отримані чи конвертовані, але не відображені у банківських виписках відкритих рахунків на території України. Кошти можуть бути конвертовані у віртуальні активи криптогаманці або біржі і переведені на розташовані за межами юрисдикції України.

Відповідно до пункту 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Оскільки позивачем отримано дохід у 2023 році, необхідно застосовувати валютний курс, що діяв на вказаний момент. Відповідно, офіційний курс Національного банку України долара до гривні станом на 31.12.2023 становив 37,9824.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт отримання позивачкою доходу з джерелом походження за межами України у розмірі 467837,64 грн, який нею не декларувався, обов`язкові податки і платежі не сплачено, у зв`язку з чим відповідачем правомірно збільшено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 84210,78 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21052,70 грн, та збільшено податкові зобов`язання з військового збору на загальну суму 7017,56 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1754,39 грн, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення від 19.02.2026 №7142/13-01-24-09 та №7146/13-01-24-09 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Разом з тим, як зазначалося вище, за приписами пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПК України, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Також, п. 179.1 ст. 179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 49.2 п. 49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 120.1 статті 120.1 ПК України встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено та не заперечується позивачкою, що нею не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, та зважаючи на факт отримання доходів, у позивачки виникав обов`язок подати вказану декларацію, що свідчить про правомірність застосування штарфних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн, а тому податкове повідомлення-рішення №7148/13-01-24-09 від 19.02.2026 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо доводів позивачки про надання нею документів податковому органу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно із пп. 1 пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України, письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

У відповідності до пп. 73.3.2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України).

18.09.2025 на адресу позивачки надійшов запит ГУ ДПС у Львівській області №35858/6/13 01-24-02 від 15.09.2025, у якому ГУ ДПС у Львівській області повідомило про необхідність надання пояснень та їх документального підтвердження щодо виявленої інформації про отримання доходів від Fenix International LTD, а також відповідне документальне підтвердження.

У відповідь на такий запит, позивачкою 19.09.2025 надіслане пояснення, у якому вона повідомила, що не отримувала доходи від Fenix International LTD і додала копії банківських виписок із її особових рахунків за 2023 рік, який отриманий податковим органом, що не заперечується відповідачем.

У подальшому у Повідомленні від 11.12.2025 року №1455, яким ОСОБА_1 було проінформовано про дату, час та місце проведення перевірки, на платника покладений обов`язок надати всі необхідні документи, які підтверджують отримання доходів і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.12.2025 р. № 6920-ПП, а також письмове повідомлення від 11.12.2025 року № 1455 надіслано 11.12.2025 р. на наявну податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (квитанція № 8140000272928 від 11.12.2025 року) та вручене 12.12.2025 .

Позивачка на повідомлення від 11.12.2026 відповіді не надала. Витребувані податковим органом документи у межах перевірки не надіслала.

Відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до позивачки штрафу на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України - ППР №7149/13-01-24-09 від 19.02.2026 на суму 1020 грн.

Також суд погоджується з доводами представника відповідача щодо відсутності обов`язку врахування постанов Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду по справам №560/9531/25, №240/22077/25, оскільки спір у даних справах остаточно не вирішений судом та справи направлені на новий розгляд, натомість при винесенні рішення враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 06.08.2026 року у справі №990/32224/26.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 2 КАС України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 30 вересня 2026 року.

СуддяМорська Галина Михайлівна