Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №380/14585/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 рокусправа № 380/14585/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення відмову в перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.05.2026 року №104750001249, яким відмовлено у переведенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “ Про державну службу”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , період роботи з 03.06.2002 року по 18.03.2026 рік в органах державної податкової служби;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на пенсію державного службовця за віком та здійснити їй нарахування та виплату пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 22.04.26 року №44/10-36-10-02-11, довідці про інші складові заробітної плати для призначення державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах , що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 22.04.2026 року, № 45/10- 36-10-02-11, виданих ГУ ДПС у Київській області, починаючи з дати звернення із заявою про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

04 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України через відділ обслуговування громадян із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону № 1058-IV, на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу” на підставі пунктів 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”.

Разом із заявою позивачкою надано документи, зокрема трудову книжку, а також первинні фінансові документи: довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 22.04.2026 № 44/10-36-10-02-11 та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд за період з березня 2021 року по лютий 2026 року) від 22.04.2026 № 45/10-36-10-02-11, видані Головним управлінням ДПС у Київській області.

За принципом екстериторіальності розподілу та обробки пенсійних справ розгляд заяви здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яке за результатами розгляду прийняло рішення від 11 травня 2026 року № 104750001249 про відмову в проведенні перерахунку (переведення) пенсії.

Підставою для прийняття відмовного рішення пенсійний орган визначив те, що станом на 01 травня 2016 року позивачка нібито не займала посади державної служби та не набула необхідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідач мотивував свою відмову тим, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, у період перебування на яких їм було присвоєно персональні або спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, оскільки визначальним критерієм для такого зарахування є присвоєння особі рангу державного службовця, а не спеціального звання податкової служби.

Позивачка вважає таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області незаконним, необґрунтованим і таким, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення. Зокрема, вона зазначає, що безперервно проходила публічну службу в органах державної податкової служби понад 23 роки — з 03 червня 2002 року по 18 березня 2026 року, і була звільнена наказом податкового органу саме у зв`язку з виходом на пенсію державного службовця відповідно до пункту 7 частини першої статті 83 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”.

Позивачка підкреслює, що станом на 01 травня 2016 року вона перебувала на посаді державної служби та мала стаж роботи в податкових органах понад 13 років, тобто значно більше визначеного законом десятирічного цензу, а її загальний стаж служби перевищує 20 років, що надає їй гарантоване державою право на призначення пенсії державного службовця за віком. Крім того, прямими нормами статті 344 Податкового кодексу України встановлено, що періоди служби в контролюючих органах осіб, яким присвоєно спеціальні звання, беззастережно зараховуються до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII. У зв`язку з цим оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень підлягає скасуванню, а порушене право особи - поновленню в судовому порядку з дати первинного звернення із заявою.

Ухвалою від 20 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами

29 липня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до статті 25 Закону України № 3723-XII та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 503-р до категорій посад державних службовців віднесено лише посади працівників податкових органів, які не мали спеціальних звань. Оскільки ОСОБА_1 у період роботи присвоювалися спеціальні звання “інспектор податкової служби” відповідних рангів згідно зі статтею 15 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, пенсійний орган стверджує, що вказані періоди не зараховуються до спеціального стажу державної служби, а підпунктом 17 пункту 3 статті 3 Закону України № 889-VIII визначено, що його дія не поширюється на працівників, яким присвоюються спеціальні звання.

Крім того, пенсійний орган послався на неможливість застосування поданих позивачкою довідок ГУ ДПС у Київській області про розмір заробітної плати від 22.04.2026 № 44/10-36-10-02-11 та № 45/10-36-10-02-11, стверджуючи, що чинним законодавством України (зокрема Законом № 1058-IV та постановою КМУ № 622) з 01.01.2015 скасовано механізм перерахунку раніше призначених пенсій державних службовців у зв`язку з підвищенням розміру оплати праці працюючим державним службовцям. На підставі викладеного відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного рішення та просить суд повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши подані сторонами заяви по суті спору, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, досягла встановленого законом пенсійного віку, перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Як встановлено з копії трудової книжки позивачки серії НОМЕР_2 , її службова діяльність в органах державної податкової служби розпочалася 03 червня 2002 року, коли наказом начальника Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції у Київській області № 54-п від 03.06.2002 ОСОБА_1 призначено на посаду державного податкового інспектора групи справляння податку з доходів громадян відділу оподаткування фізичних осіб.

У подальшому позивачка безперервно проходила державну службу в органах державної податкової (фіскальної) служби України на посадах спеціалістів та керівних працівників інспекції, що підтверджується послідовними записами в її трудовій книжці:

записом № 17 від 02.01.2003 зафіксовано присвоєння спеціального звання “інспектор податкової служби III рангу” (наказ Тетіївської МДПІ № 1 від 02.01.2003);

записом № 19 від 12.02.2005 зафіксовано присвоєння спеціального звання “інспектор податкової служби II рангу” (наказ Тетіївської МДПІ № 12 від 12.02.2005);

записом № 24 від 26.11.2007 зафіксовано присвоєння чергового рангу державного службовця — “інспектор податкової служби I рангу” (наказ Тетіївської МДПІ № 118 від 26.11.2007);

записом № 29 від 25.12.2013 зафіксовано присвоєння спеціального звання “інспектор податкової та митної справи I рангу” (наказ Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № 329-о від 25.12.2013).

Станом на 01 травня 2016 року - день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” - ОСОБА_1 продовжувала безперервно працювати на посаді державної служби в органах державної податкової (фіскальної) служби та станом на вказану дату мала стаж державної служби в податкових органах понад 13 років 10 місяців.

Згідно із записом № 49 трудової книжки серії НОМЕР_2 позивачки, наказом Головного управління ДПС у Київській області від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 припинено державну службу та звільнено з посади головного державного інспектора відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Київській області у зв`язку з виходом на пенсію державного службовця відповідно до пункту 7 частини першої статті 83 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”.

Загальний та безперервний період роботи позивачки в органах державної податкової служби склав з 03 червня 2002 року по 18 березня 2026 року, що становить 23 роки 09 місяців 15 днів.

04 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою № 3042 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-IV на пенсію державного службовця за віком згідно зі статтею 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу” у порядку, визначеному пунктами 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”.

До заяви про призначення пенсії позивачкою було долучено повний пакет документів, зокрема:

копію паспорта громадянина України та реєстраційного номера облікової картки платника податків;

копію трудової книжки серії НОМЕР_2 із записами про проходження державної служби;

довідку Головного управління ДПС у Київській області від 22.04.2026 № 44/10-36-10-02-11 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

довідку Головного управління ДПС у Київській області від 22.04.2026 № 45/10-36-10-02-11 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за 60 календарних місяців підряд (з березня 2021 року по лютий 2026 року), з яких у повному обсязі нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, із зазначенням сум премій, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на загальну суму 417 413,05 грн.

За принципом екстериторіальності, визначеним Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, розгляд заяви ОСОБА_1 та доданих матеріалів здійснювався відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11 травня 2026 року № 104750001249 позивачці відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця за віком.

У рішенні зазначено, що станом на 01 травня 2016 року позивачка не обіймала посаду державної служби та не має необхідного стажу державної служби, оскільки періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби, в період перебування на яких особам було присвоєно персональні або спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію за статтею 37 Закону України № 3723-XII, а визначальним критерієм для зарахування стажу є встановлення за посадою відповідного рангу державного службовця, а не спеціального звання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із таких мотивів та норм права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, а також особливості пенсійного забезпечення державних службовців визначаються Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” (далі - Закон № 889-VIII), який набрав чинності 01 травня 2016 року.

Згідно зі статтею 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV).

Водночас пунктом 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII установлено, що з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Законодавець у перехідних положеннях нового Закону прямо закріпив гарантію збереження набутих пенсійних прав для тих працівників, які присвятили значну частину своєї професійної діяльності публічній службі державі.

Так, згідно з пунктом 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Порядок призначення пенсій за нормами статті 37 Закону № 3723-XII особам, визначеним пунктами 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” (далі – Порядок № 622).

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Системний та логічний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що після 01 травня 2016 року право на призначення (або переведення) на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII зберігається за особою за наявності сукупності трьох обов`язкових юридичних умов:

досягнення встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV пенсійного віку;

наявність необхідного загального страхового стажу;

наявність спеціального стажу державної служби визначеної тривалості:

або не менше 10 років стажу державної служби станом на 01.05.2016 за умови, що особа на цю дату фактично займала посаду державної служби (пункт 10 розділу XI Закону № 889-VIII);

або не менше 20 років стажу державної служби станом на 01.05.2016 незалежно від факту роботи на державній службі на зазначену дату (пункт 12 розділу XI Закону № 889-VIII).

Вказаний правовий висновок є усталеним у судовій практиці та повною мірою узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18 (провадження № 11-903заі18). Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII пов`язують збереження права на пенсійне забезпечення за статтею 37 Закону № 3723-XII виключно з наявністю у суб`єкта на день набрання чинності новим Законом (станом на 01.05.2016) відповідного стажу державної служби на посадах, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та відповідними актами Кабінету Міністрів України, досягненням пенсійного віку та наявністю мінімально необхідного страхового стажу. При цьому право на призначення пенсії державного службовця особа може реалізувати й після набрання чинності Законом № 889-VIII у будь-який час за умови дотримання наведених критеріїв.

Конституційний Суд України у рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 наголосив, що принцип верховенства права передбачає внесення законодавчих змін із визначенням певного перехідного періоду (розумного часового проміжку між офіційним оприлюдненням закону і набранням ним чинності), який дасть особам час для адаптації до нових обставин. Тривалість перехідного періоду при зміні правового регулювання суспільних відносин має визначати законодавець у кожній конкретній ситуації з урахуванням таких критеріїв: мети закону в межах правової системи і характеру суспільних відносин, що ним регулюються; кола осіб, до яких застосовуватиметься закон, і їх здатності підготуватися до набрання ним (його новими положеннями) чинності; інших важливих обставин, зокрема тих, що визначають час, необхідний для набрання чинності таким законом.

Відтак, ключовим та вирішальним питанням для правильного вирішення даного адміністративного спору є встановлення факту наявності у позивачки необхідного стажу державної служби на дату набрання чинності Законом № 889-VIII (станом на 01 травня 2016 року), а також правомірності врахування до цього стажу періодів її безперервної служби в органах державної податкової служби, за час проходження якої їй присвоювалися персональні та спеціальні звання.

Щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи в органах державної податкової служби, суд звертає увагу на такі законодавчі норми та сталу правозастосовну практику Верховного Суду.

Правовий статус посадових осіб податкових органів у спірний період визначався Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” (далі – Закон № 509-XII), а з 01 січня 2011 року - Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України).

Статтею 4 Закону № 509-XII було чітко закріплено, що державна податкова служба в Україні складається з органів державної податкової служби, посадові особи яких є державними службовцями. Відповідно до статті 15 цього ж Закону посадовим особам органів державної податкової служби присвоювалися спеціальні звання, а стаття 12 Закону № 509-XII імперативно встановлювала, що на посадових осіб органів державної податкової служби поширюється дія Закону України “Про державну службу”, якщо інше не передбачено цим Законом.

З прийняттям Податкового кодексу України законодавець не змінив публічно-правової природи служби в органах податкової системи. Так, за приписами пункту 342.1 статті 342 ПК України посадовими особами контролюючих органів є працівники, які здійснюють повноваження, передбачені цим Кодексом та нормативно-правовими актами з питань митної справи. Пунктом 342.4 статті 342 ПК України прямо закріплено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Окрему увагу суд звертає на спеціальну матеріально-правову норму статті 344 Податкового кодексу України, яка безпосередньо регулює пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів.

Відповідно до частини першої статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу”. При цьому законодавець недвозначно передбачив:

“Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом”.

Наведена норма закону є прямою, спеціальною та імперативною. Вона не ставить зарахування стажу служби в контролюючих органах у залежність від факту присвоєння особі рангів державного службовця за статтею 25 Закону № 3723-XII чи положеннями Закону № 889-VIII, а прямо гарантує прирівнювання періодів служби зі спеціальними званнями до категорій посад державних службовців саме для цілей пенсійного забезпечення.

Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (який діяв протягом більшої частини періоду служби позивачки), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби.

Згідно з пунктом 6 чинного Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби, обчислений відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 889-VIII, зберігається та не підлягає ревізії чи зменшенню.

Твердження пенсійного органу у відзиві про те, що дія Закону № 889-VIII не поширюється на працівників податкових органів зі спеціальними званнями, а тому цей стаж не дає права на пенсію державного службовця, ґрунтується на хибному тлумаченні норм права.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та норми спеціального законодавства, весь період безперервної роботи ОСОБА_1 в органах державної податкової служби з 03 червня 2002 року по 18 березня 2026 року підлягає безумовному зарахуванню до її стажу державної служби.

При цьому суд звертає увагу, що:

станом на 01 травня 2016 року позивачка займала посаду державної служби в податкових органах та мала стаж державної служби 13 років 10 місяців 27 днів, що значно перевищує 10 років, встановлені пунктом 10 розділу XI Закону № 889-VIII;

загальний стаж державної служби позивачки на дату припинення державної служби (18 березня 2026 року) складає 23 роки 09 місяців 15 днів, що також перевищує двадцятирічний ценз, передбачений пунктом 12 розділу XI Закону № 889-VIII;

позивачка досягла пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV, має понад 30 років страхового стажу та звільнена з державної служби саме за пунктом 7 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII у зв`язку з виходом на пенсію.

Таким чином, ОСОБА_1 набула беззаперечне, гарантоване Конституцією та законами України право на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію державного службовця за віком за нормами статті 37 Закону № 3723-XII.

Твердження Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відзиві щодо неможливості застосування наданих позивачкою довідок про заробітну плату через скасування норм про перерахунок раніше призначених пенсій державних службовців суд відхиляє як необґрунтовані та юридично неспроможні.

Спірні правовідносини не стосуються перерахунку раніше призначеної пенсії у зв`язку з підвищенням посадових окладів за статтею 37-1 Закону № 3723-XII (норми якої дійсно втратили чинність). Предметом розгляду у цій справі є первинне призначення (переведення) особи з одного виду пенсії на інший вид пенсії за її заявою.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Порядок обчислення розміру заробітної плати при первинному призначенні пенсій державним службовцям за пунктами 10, 12 розділу XI Закону № 889-VIII врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” (далі - Порядок № 622).

Пунктами 4, 5 Порядку № 622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення у розмірі 60 відсотків суми їхньої заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про заробітну плату встановленої форми.

Позивачкою разом із заявою від 04.05.2026 було надано відповідачу належні довідки, форма яких затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2024 року № 2-1 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.02.2024 за № 168/41513):

довідку ГУ ДПС у Київській області від 22.04.2026 № 44/10-36-10-02-11 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

довідку ГУ ДПС у Київській області від 22.04.2026 № 45/10-36-10-02-11 про інші складові заробітної плати за 60 календарних місяців підряд (з березня 2021 року по лютий 2026 року), з яких у повному обсязі нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок.

Жодних зауважень щодо автентичності, правильності заповнення форми чи арифметичної точності сум, зазначених у цих довідках, пенсійний орган в оскаржуваному рішенні від 11.05.2026 не висловлював.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Оскаржуване рішення відповідача зазначеним критеріям не відповідає.

За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11 травня 2026 року № 104750001249 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права відповідно до вимог статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період її роботи в органах державної податкової служби з 03 червня 2002 року по 18 березня 2026 року, перевести позивачку з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію державного службовця за віком згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, визначеного на підставі наданих довідок ГУ ДПС у Київській області від 22.04.2026 № 44/10-36-10-02-11 та № 45/10-36-10-02-11, здійснивши нарахування та виплату пенсії з дати звернення із заявою - 04 травня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачкою за подання цього адміністративного позову сплачений судовий збір у сумі 1064,96 грн згідно з квитанцією від 07.07.2026 № 6678-3224-7057-2932 (із застосуванням коефіцієнта 0,8 для позовів в електронній формі). Оскільки позов задоволено у повному обсязі, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11 травня 2026 року № 104750001249 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул.. Митрополита Андрея 10, код ЄДРПОУ: 13814885) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) період роботи в органах державної податкової служби з 03 червня 2002 року по 18 березня 2026 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул.. Митрополита Андрея 10, код ЄДРПОУ: 13814885) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на пенсію державного службовця за віком та здійснити їй нарахування та виплату пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 22.04.26 року №44/10-36-10-02-11, довідці про інші складові заробітної плати для призначення державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах , що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 22.04.2026 року, № 45/10- 36-10-02-11, виданих ГУ ДПС у Київській області, починаючи з дати звернення із заявою про призначення пенсії.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул.. Митрополита Андрея 10, код ЄДРПОУ: 13814885) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2026 року.

Суддя О. І. Коморний