Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №380/14386/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 рокусправа № 380/14386/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року;

- зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив публічну службу в органах внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах рядового і начальницького складу, присвятивши службі понад два десятиліття. Наказом Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області від 20 листопада 2015 року № 1090/с його звільнено зі служби в запас у спеціальному званні підполковника внутрішньої служби з посади начальника установи виконання покарань Сокальської виправної колонії (№ 47) за віком (пункт 64 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ), маючи вислугу на день звільнення у пільговому обчисленні 26 років.

Позивач є отримувачем пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), та перебуває на постійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

Позивач зазначає, що в силу положень статей 43 та 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі — Постанова № 704) він має законне право на перерахунок основного розміру пенсії у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року. З огляду на втрату чинності пунктом 6 постанови КМУ № 103 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не стала величина станом на 01.01.2018.

Реалізуючи своє право на належне пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 17 червня 2026 року звернувся до органу, уповноваженого на видачу відповідних довідок щодо осіб, звільнених із ДКВС України, - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із мотивованою заявою. У своїй заяві позивач просив оформити та скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за прирівняною посадою начальницького складу із зазначенням посадового окладу й окладу за спеціальним званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) на відповідні тарифні коефіцієнти, а також із зазначенням нарахованих на ці оклади відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби тощо) та премії, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

Листом від 26 червня 2026 року за № 5к/вих./4.2./6961 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції відмовило у задоволенні поданої заяви. Уповноважений орган зазначив, що Кабінетом Міністрів України не приймалося окремого нормативно-правового акта про проведення загального перерахунку пенсій військовослужбовцям і співробітникам ДКВС у 2023 році, а згідно з Порядком № 45 та Порядком № 3-1 виготовлення довідок здійснюється виключно на підставі офіційно сформованих списків, наданих територіальними органами Пенсійного фонду України, які щодо позивача не надходили.

Позивач вважає таку бездіяльність і відмову відповідача протиправними, такими, що нівелюють гарантований Конституцією України рівень соціального захисту ветерана та грубо суперечать сталій правозастосовчій практиці Верховного Суду. Вказуючи, що відсутність нової довідки унеможливлює здійснення пенсійним органом перерахунку виплат за законом, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 16 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами відповідно до приписів статей 12, 257– 263 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для надіслання до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження.

Згідно з довідкою суду про доставку електронного листа копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав у свій електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16 липня 2026 року о 18:42, тобто належним чином у порядку частини п`ятої статті 18 та частини шостої статті 251 КАС України.

Проте Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористалося, заяв про продовження строку на подання відзиву чи клопотань щодо наявності поважних причин його неподання суду не надало.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на сплив установленого процесуального строку та відсутність будь-яких пояснень з боку суб`єкта владних повноважень, суд здійснює розгляд справи та ухвалює рішення по суті заявлених позовних вимог на підставі наявних письмових доказів, доданих стороною позивача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно та безпосередньо оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах середнього та старшого начальницького складу.

Наказом Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (по особовому складу) від 20 листопада 2015 року № 1090/с підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника установи виконання покарань Сокальської виправної колонії (№ 47), було звільнено зі служби у запас Збройних Сил України за підпунктом 64 «а» (за віком) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Загальна вислуга років позивача на день звільнення становила: у календарному обчисленні - 21 рік 00 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 00 місяців 28 днів.

Після звільнення зі служби позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 51% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач військової пенсії (пенсійна справа № 1306013577), що підтверджується посвідченням пенсіонера органів ДПтС України серії НОМЕР_1 , виданим 30 грудня 2015 року.

Крім того, ОСОБА_1 має спеціальний статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 29 вересня 2023 року військовою частиною НОМЕР_3 на підставі пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

17 червня 2026 року позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із письмовою заявою (запитом), в якій просив оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за нормами, чинними на зазначену дату.

У своїй заяві позивач наполягав на розрахунку посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року (2 684,00 грн), на встановлені Постановою № 704 тарифні коефіцієнти, а також із обов`язковим зазначенням сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби) та премії у відсоткових розмірах, встановлених за аналогічною (прирівняною) посадою начальника виправної установи станом на січень 2023 року, для проведення перерахунку основного розміру призначеної пенсії з 01 лютого 2023 року.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач надав відповідь у формі листа від 26 червня 2026 року № 5к/вих./4.2./6961, якою відмовив у виготовленні та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Свою позицію відповідач мотивував тим, що чинним законодавством України не визначено нового порядку оформлення та видачі таких довідок, а відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій № 45 та Порядку подання документів № 3-1 довідки про розмір грошового забезпечення складаються уповноваженими органами виключно на підставі списків осіб, яким необхідно провести перерахунок, що надсилаються головними управліннями Пенсійного фонду України. Оскільки відповідні списки пенсіонерів від ГУ ПФУ у Львівській області щодо позивача до міжрегіонального управління не надходили, відповідач зазначив про відсутність у нього законних повноважень на самостійне складання та направлення такої довідки пенсійному органу за індивідуальною заявою особи.

Незгода позивача із зазначеною відмовою суб`єкта владних повноважень та невиконанням обов`язку щодо видачі оновленої довідки про грошове забезпечення слугувала безпосередньою підставою для звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма закріплює імперативний принцип верховенства права та спеціально-дозвільний тип правового регулювання для суб`єктів владних повноважень, який виключає можливість свавільної відмови у реалізації прав громадян за наявності чітких законодавчих гарантій.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України та деяких інших органах спеціального призначення, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Преамбулою Закону № 2262-XII закріплено, що цей Закон має на меті реалізацію конституційного обов`язку держави щодо забезпечення гідного життєвого рівня осіб, які перебували на службі та захищали правопорядок і безпеку держави, шляхом встановлення їм справедливого пенсійного забезпечення, не нижчого від встановлених державних гарантій, регулярного його перерахунку у зв`язку зі зміною та підвищенням рівня грошового забезпечення діючих службовців, а також недопущення звуження набутих прав.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам рядового і начальницького складу, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їхніх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Правова основа для перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення врегульована частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII. За змістом зазначеної норми усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій розміри пенсій звільненим зі служби особам є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII імперативно визначено часові межі та порядок реалізації права на перерахунок: перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер та інтенсивність службової діяльності.

На виконання зазначених законодавчих приписів Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року ухвалив постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року.

Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції на момент її прийняття було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) пункт 4 Постанови № 704 було змінено та викладено в редакції, за якою розміри посадових окладів та окладів за спеціальними (військовими) званнями визначалися множенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким вносилися зазначені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

З моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції.

Водночас суд враховує, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII) встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Оскільки норми закону мають вищу юридичну силу за підзаконні акти уряду, частина пункту 4 Постанови № 704 щодо розрахунку окладів на основі «не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати» не підлягає застосуванню. Натомість базовою і єдиною розрахунковою величиною залишається розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн (тоді як станом на 01 січня 2018 року він складав 1 762,00 грн).

Зростання розміру базового державного соціального стандарту - прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року зумовило автоматичне збільшення розрахункової величини посадових окладів та окладів за спеціальними званнями для діючого особового складу, а відтак призвело до підвищення загального грошового забезпечення.

В силу приписів статей 51, 63 Закону № 2262-XII зазначені обставини є безумовною правовою підставою для виникнення у звільнених зі служби пенсіонерів права на перерахунок пенсії з першого числа місяця, наступного за зміною - з 01 лютого 2023 року.

Правова позиція Верховного Суду щодо обов`язку видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, є сформованою, усталеною та загальнообов`язковою.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21, від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/2775/23 та від 14 березня 2024 року у справі № 120/5264/23 сформульовано такий правовий висновок:

«З 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року втратили актуальність та вступили у суперечність із актами вищої юридичної сили — законами про Державний бюджет України на відповідні роки. Розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року. Збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб тягне за собою підвищення грошового забезпечення діючих службовців, що є законодавчо визначеною підставою для видачі уповноваженим органом оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та подальшого перерахунку раніше призначених пенсій з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали ці обставини».

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи компетенцію та правовий статус Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, суд бере до уваги норми Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі — Порядок № 45).

Згідно з пунктами 1, 3 та додатком 2 до Порядку № 45 саме на Міністерство юстиції України та його територіальні органи (міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань) покладено обов`язок щодо складання та видачі довідок про розмір грошового забезпечення особам, звільненим зі служби в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Суд відхиляє викладені у листі-відповіді від 26 червня 2026 року № 5к/вих./4.2./6961 доводи відповідача про те, що довідки складаються виключно за списками органів Пенсійного фонду України, а за їх відсутності управління не наділене повноваженнями виготовляти такі документи за особистою заявою пенсіонера.

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 24 червня 2020 року за наслідками розгляду зразкової адміністративної справи № 160/8324/19 вказала:

«Питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1. Відповідно до пунктів 23, 24 цього Порядку підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, може бути як рішення Кабінету Міністрів України, так і відповідна індивідуальна заява пенсіонера з доданими документами.

Невиконання органами Пенсійного фонду України чи уповноваженими державними органами покладених на них обов`язків щодо автоматичного формування списків або взаємного обміну інформацією не може бути перешкодою для реалізації особою конституційного права на належне пенсійне забезпечення. За наявності заяви пенсіонера та правових підстав для перерахунку грошового забезпечення уповноважений орган зобов`язаний виготовити та подати до територіального органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення».

Суд також наголошує, що згідно зі статтями 43, 63 Закону № 2262-XII, пунктом 5 Порядку № 45 та структурою Постанови № 704 довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинна бути повною та відображати всі складові грошового забезпечення. Відповідач зобов`язаний зазначити в довідці не лише перераховані основні види грошового забезпечення (посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, надбавку за вислугу років), але й усі встановлені за відповідною штатною посадою на 01 січня 2023 року щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення окладу, надбавка за особливості проходження служби тощо) та премію у середніх або встановлених нормативно розмірах.

Невиконання відповідачем обов`язку щодо видачі такої довідки унеможливлює здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що безпосередньо порушує майнове право позивача на отримання пенсійної виплати у визначеному законом розмірі.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач обов`язку доказування правомірності своїх дій не виконав, правом на надання відзиву на позов не скористався, а доводи позивача жодними доказами не спростував. Натомість матеріали справи повністю підтверджують неправомірність відмови відповідача у виготовленні оновленої довідки про грошове забезпечення.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивач ОСОБА_1 має спеціальний статус ветерана війни - учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 від 29.09.2023) та звільнений від сплати судового збору за подання цього адміністративного позову. Судовий збір позивачем не сплачувався, відомостей щодо понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із визначенням посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.

3. Зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (79005, м. Львів, вул. Архипенка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 40867243) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із визначенням посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний