Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №340/5486/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5486/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 110850002647 від 24.02.2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області № 110850002647 від 03.04.2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; -

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській

області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії період військової служби з 02.05.1984 року по 16.06.1986 року згідно військового квитка НОМЕР_1 від 02.05.1984 року та період роботи з 16.10.1986 по 01.09.2002 року згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 16.10.1986 року та архівної довідки № 66/06-04/26 від 12.02.2026 та повторно розглянути заяву від 16.02.2026 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 26.12.2025 року.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.29).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалася на те, що ОСОБА_1 16.02.2026 року, у зв`язку з досягненням 60-ти річного віку, подав до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заява за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ у Львівській області та рішенням ГУ ПФУ № 110850002647 від 24.02.2026 року, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Рішення обґрунтовано тим, що страховий стаж заявника становить 23 роки 03 місяці 07 днів тоді, як відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний страховий стаж становить 32 роки. При цьому, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача такі періоди: з 02.02.1984 року згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 виданої 16.10.1986 року, оскільки запис про звільнення відсутній. Для зарахування періоду необхідно долучити уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів; з 16.10.1986 року по 01.09.2002 року згідно архівної довідки від 12.02.2026 року № 66/06-04/26, оскільки в довідці зазначено, що у наказах з кадрових питань відсутні накази про звільнення ОСОБА_1 . Страховий таж відповідачем зараховано з 01.01.1999 року згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За підрахунками пенсійного органу, позивач набуде права на пенсію з 27.12.2030 року. 27.03.2026 року позивач повторно подав заяву на призначення пенсії за віком, надавши додаткові документи про стаж. Заява за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ у Рівненській області та рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області № 110850002647 від 03.04.2026 року відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 . За підрахунками відповідача-2, страховий стаж позивача становить 21 рік 01 місяць 22 дні. До страхового стажу відповідачем 2 не зараховано: період військової служби з 02.05.1984 по 16.06.1986, згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 02.05.1984, оскільки дата звільнення з військової служби дописана чорнилом іншого кольору, уточнююча довідка відсутня. До страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки її заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, оскільки на титульній сторінці наявне виправлення в даті заповнення; з 02.02.1984 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки запис про звільнення відсутній; з 16.10.1986 по 01.09.2002 згідно архівної довідки від 12.02.2026 року № 66/06/-04/26, оскільки у довідці зазначено, що у наказах з кадрових питань відсутні накази про звільнення у 2002 році ОСОБА_1 ; не зараховано періоди роботи згідно довідки № 129/06/04/26 від 18.03.2026 року, виданої за результатами перевірки довідки № 66/06-04/26 від 12.02.2026 року, оскільки прізвище, ім`я, по батькові в довідці не відповідає паспортним даним заявника, а саме зазначено не повністю. Вважає, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідачі вдались до надмірного формалізму, що спричинило прийняття протиправних рішень та порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.

Представником відповідача-1 – ГУ ПФУ у Львівській області подано відзив, у якому заперечив проти позову та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 16.02.2026 встановленого зразка про призначення пенсії за віком та пакетом документів. За принципом екстериторіальності, за результатами розгляду заяви позивача, ГУ ПФУ у Львівській області 24.02.2026 прийнято рішення № 110850002647 про відмову у призначенні пенсії. Страховий стаж позивача становив 23 роки 03 місяці 07 днів. Необхідний страховий стаж для призначення пенсії відповідно до положень ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” становить 32 роки. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 02.02.1984, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , виданої 16.10.1986, оскільки запис про звільнення відсутній; період роботи з 16.10.1986 по 01.09.2002, згідно архівної довідки від 12.02.2026 № 66/06-04/26, оскільки в довідці зазначено, що у наказах з кадрових питань відсутні накази про звільнення у 2002 році ОСОБА_1 . До страхового стажу зараховано в тому числі періоди: з 02.05.1984 по 16.06.1986 (військова служба); з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.03.1999 по 30.09.1999, з 01.11.1999 по 31.12.2001 (зараховано на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма ОК-5). Оскільки, у позивача був відсутній необхідний 32 річний страховий стаж передбачений частини 1 ст. 26 Закону № 1058, ГУ ПФУ у Львівській області 24.02.2026 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Отже, вважає, що дії органів Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії є правомірними, такими, що відповідають чинному законодавству України.

Відповідач-2 ГУ ПФУ в Рівненській області правом подання відзиву не скористався.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.01.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. (а.с.48-49)

Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та прийнято рішення про відмову у призначення пенсії за віком від 27.01.2026 № 110850002647. (а.с.64) Рішення мотивовано відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.

Вказане рішення позивачем не оскаржується.

ОСОБА_1 повторно 16.02.2026 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. (а.с.46-47)

Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення про відмову у призначення пенсії за віком від 24.02.2026 № 110850002647. (а.с.63) Рішення мотивовано відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Страховий стаж становить 23 роки 03 місяці 07 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 02.02.1984, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , виданої 16.10.1986, оскільки запис про звільнення відсутній; період роботи з 16.10.1986 по 01.09.2002, згідно архівної довідки від 12.02.2026 № 66/06-04/26, оскільки в довідці зазначено, що у наказах з кадрових питань відсутні накази про звільнення у 2002 році ОСОБА_1 . Страховий стаж з 01.01.1999 зараховано згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

27.03.2026 ОСОБА_1 вкотре звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. (а.с.50-51)

Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області та прийнято рішення про відмову у призначення пенсії за віком від 03.04.2026 № 110850002647. (а.с.62) Рішення мотивовано відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Страховий стаж позивача становить 21 рік 01 місяць 22 дні. До страхового стажу не зараховано: період військової служби з 02.05.1984 по 16.06.1986, згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 02.05.1984, оскільки дата звільнення з військової служби дописана чорнилом іншого кольору, уточнююча довідка відсутня. До страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки її заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, оскільки на титульній сторінці наявне виправлення в даті заповнення; з 02.02.1984 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки запис про звільнення відсутній; з 16.10.1986 по 01.09.2002 згідно архівної довідки від 12.02.2026 року № 66/06/-04/26, оскільки у довідці зазначено, що у наказах з кадрових питань відсутні накази про звільнення у 2002 році ОСОБА_1 ; не зараховано періоди роботи згідно довідки № 129/06/04/26 від 18.03.2026 року, виданої за результатами перевірки довідки № 66/06-04/26 від 12.02.2026 року, оскільки прізвище, ім`я, по батькові в довідці не відповідає паспортним даним заявника, а саме зазначено не повністю. Страховий стаж з 01.01.1999 року зараховано згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів, адвокат в інтересах позивача звернулася до суду з даним позовом.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до п.а ч.1 ст.3 Закону №1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів*, гіг-спеціалісти, які залучені резидентами Дія Сіті за гіг-контрактами відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок прийняття та оформлення документів для призначення пенсії за віком врегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно пункту 1.8 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (у випадках, передбачених абзацами четвертим та п`ятим пункту 1.1 цього розділу цього Порядку), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Згідно із статтею 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Період, протягом якого особа перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченій пунктом 20 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки", включається до страхового стажу.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 розділу ІІІ ("Пенсії за віком у солідарній системі") Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону №1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з

1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років, з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років. (ч.3 ст.26 Закону №1058-IV).

Частиною 4 ст.26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно зі статтею 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст.62 Закону №1788-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Згідно з пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Із аналізу зазначених норм вбачається, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж може встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу також надаються лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Такий висновок неодноразово висловлено Верховним Судом під час розгляду подібних справ, зокрема у постановах від 31.01.2025 року по справі №120/8471/23 та від 28.01.2025 року по справі № 620/3530/22.

Так, на час початку заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі – Інструкція №162).

Згідно п.п.1.1, 1.2 вказаної Інструкції трудова книжка є основним документом щодо трудової діяльності робітників та службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Відповідно до п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження). (п.2.3 Інструкції №162)

Згідно п.2.4 Інструкції №162 з кожним записом, що вноситься на підставі наказу (розпорядження) у трудову книжку (вкладиш) про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, адміністрація зобов`язана ознайомити власника цієї книжки (вкладиша) під розписку в особистій картці (типова міжвідомча форма №Т -2, затверджена ЦСУ СРСР), в якій має бути повторено точний запис із трудової книжки (вкладиша).

У разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу. У разі потреби адміністрація підприємства видає робітникам та службовцям на їхнє прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок. (п.п.2.5, 2.6 Інструкції №162).

Відповідно до п.п.2.10-2.11 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Освіта – середня, середня спеціальна та вища – вказується лише на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома).

Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіту також може бути здійснений лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу тощо).

Професія чи спеціальність записується у трудовій книжці на підставі документа про освіту чи іншого належно оформленого документа.

Після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.

У подальшому наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно з пунктом 2.14 записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.

Згідно із пунктом 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, заповнення трудових книжок працівників відповідно до вимог законодавчих актів покладається на роботодавця. Найманий працівник не наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за правильністю та своєчасністю внесення відповідних записів до його трудової книжки.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача-1 від 24.02.2026 про відмову у призначенні пенсії позивачу, обґрунтоване відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ч.1 ст.26 Закону. Страховий стаж заявника становить 23 роки 03 місяці 07 днів, а необхідний – 32 роки. При цьому не враховано страховий стаж, а саме період роботи з 02.02.1984, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , виданої 16.10.1986, оскільки запис про звільнення відсутній; період роботи з 16.10.1986 по 01.09.2002, згідно архівної довідки від 12.02.2026 № 66/06-04/26, оскільки в довідці зазначено, що у наказах з кадрових питань відсутні накази про звільнення у 2002 році ОСОБА_1 . Страховий стаж з 01.01.1999 зараховано згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача.

Так, у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 16.10.1986 року містяться наступні записи (а.с.69-720, зокрема:

№1 – 02.02.1984 прийнятий водієм 3-го класу, наказ №18;

№2 – 02.05.1984 призваний в ряди РА, військовий квиток;

№3 – 20.06.1986 звільнений з рядів РА, військовий квиток;

№4 – 16.10.1986 прийнятий водієм 3-го класу в Голованівське районне об`єднання «Сільхозхімія», наказ №85 від 16.10.1986;

№5 – 09.03.1989 переведений водієм 2-го класу, наказ №36 від 09.03.1989;

№6 – 03.10.1990 переведений водієм 1- го класу, наказ №80 від 03.10.1990;

№7 – 27.06.1996 Голованівське районне державне підприємство по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства перетворено на Голованівське ВАТ «Агрохімсервіс», наказ №1309 від 27.06.1996;

№8 – 01.09.2002 звільнений по переводу в ф/г «Колосок», наказ №4 від 01.09.2002;

№9 – 10.09.2002 прийнятий на роботу в ФГ «Колосок» по переводу шофером з 02.09.2002 року, наказ №6 від 10.09.2002...

Як вбачається із записів в трудовій книжці ОСОБА_1 , кожен запис внесено уповноваженою особою чітко, міститься посилання на первинні документи, зазначення посади та підпис уповноваженої посадової особи, яка внесла запис та печатка підприємства. На титульному аркуші трудової книжки міститься виправлення прізвища. Закреслено « ОСОБА_2 » та внесено запис « ОСОБА_3 » (російською мовою). Внесено запис, що прізвище змінено на підставі паспорта НОМЕР_3 . Таке виправлення застережено підписом уповноваженої особи та печаткою та містить дату його здійснення.

Отже, виправлення прізвищі власника трудової книжки здійснено у повній відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціальної політики України № 58 від 29.07.1997 року. Будь-яких інших виправлень трудова книжка позивача не містить.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періодів роботи відповідачем суду не надано.

Отже, враховуючи, що з аналізу вищенаведених законодавчих приписів випливає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка та лише за відсутності такої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, показань свідків.

Факт працевлаштування позивача в спірний період підтверджується записами у трудовій книжці та при цьому на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Можливі порушення порядку оформлення трудової книжки, допущені посадовими особами підприємства під час її заповнення, не можуть покладатися на працівника та самі по собі не можуть бути підставою для неврахування відомостей трудової книжки як доказу трудового стажу.

Зокрема, Верховний Суд неодноразово наголошував, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною судом у постанові від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а.

Згідно правової позиції, сформульованої Верховним Судом у постановах, зокрема від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а та від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 16.10.1986 року містить записи про трудову діяльність позивача у період з 02.02.1984 по 01.09.2002. Вказані записи внесені у хронологічній послідовності, містять відомості про місце роботи, займані посади, реквізити відповідних наказів, посвідчені підписами уповноважених осіб та печатками підприємств. Доказів недостовірності цих записів або їх невідповідності первинним документам відповідачем суду не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 24.02.2026 №110850002647 винесено протиправно, необґрунтовано та не пропорційно, а тому підлягає скасуванню.

Щодо рішення відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії від 03.04.2026 №110850002647.

Вказане рішення мотивовано вже тим, що страховий стаж позивача становить 21 рік 01 місяць 22 дні (що є ще меншим від визначеного у рішенні пенсійного органу від 24.02.2026). До страхового стажу не зараховано: період військової служби з 02.05.1984 по 16.06.1986, згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 02.05.1984, оскільки дата звільнення з військової служби дописана чорнилом іншого кольору, уточнююча довідка відсутня. До страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки її заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, оскільки на титульній сторінці наявне виправлення в даті заповнення; з 02.02.1984 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки запис про звільнення відсутній; з 16.10.1986 по 01.09.2002 згідно архівної довідки від 12.02.2026 року № 66/06/-04/26, оскільки у довідці зазначено, що у наказах з кадрових питань відсутні накази про звільнення у 2002 році ОСОБА_1 ; не зараховано періоди роботи згідно довідки № 129/06/04/26 від 18.03.2026 року, виданої за результатами перевірки довідки № 66/06-04/26 від 12.02.2026 року, оскільки прізвище, ім`я, по батькові в довідці не відповідає паспортним даним заявника, а саме зазначено не повністю.

Так, мотиви щодо правильності записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 та роботи позивача, які зазначені у ній, викладено судом раніше.

Також, суд враховує, що архівними довідками від 12.02.2026 № 66/06-04/26 та від 18.03.2026 №129/06-04/26 підтверджено, що у документах архівного фону наявні відомості про прийняття ОСОБА_1 на роботу та у книгах обліку розрахунків по оплаті праці за період з 1986 по 2002 роки є дані про трудову діяльність позивача та про нарахування йому заробітної плати. (а.с.18-20, 42-43)

При цьому, довідка від 18.03.2026 №129/06-04/26 була предметом перевірки та ГУ ПФУ в Кіровоградській області складено акт перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії від 16.04.2026 №1100-1002-1/1855, відповідно до якого за результатами перевірки довідки від 18.03.2026 №129/06-04/26 про заробітну плату за період роботи з 01.10.1986 по 30.06.2000 у ВАТ "Агрохімсервіс" розбіжностей з первинними документами не встановлено. (а.с.38-39)

Також суд, враховує, що військовим квитком серії НОМЕР_4 підтверджується проходження позивачем строкової військової служби у лавах радянської армії з 02.05.1984 по 16.06.1986 (а.с.15-17)

Щодо не зазначення повністю ім`я, по батькові в довідці та не відповідність їх паспортним даним заявника, то суд зауважує, що зазначення в архівних документах "імені" та "по батькові" позивача у скороченому вигляді не спростовують належності цих документів саме позивачу та також не можуть бути підставою для неврахування підтверджених ними періодів роботи, оскільки такі особливості відображення персональних даних є наслідком ведення первинної документації відповідними посадовими особами, за що позивач відповідальності не несе.

В постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17 судом була викладена правова позиція, де зазначено, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

У постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 229/3431/16-а Верховний Суд дійшов висновку про безпідставність доводів пенсійного органу про неможливість підтвердження трудового стажу через відсутність на зберіганні в державному архіві запитуваних документів та вказав про неможливість надання повного об`єму необхідних для реалізації прав позивача документів та повноти записів у наявних підтверджуючих страховий стаж документах з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, неврахування відповідачами періодів військової служби та роботи позивача, підтверджених військовим квитком, трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 16.10.1986 та архівними довідками від 12.02.2026 № 66/06-04/26 та від 18.03.2026 №129/06-04/26, є порушенням його конституційних прав на отримання належного пенсійного забезпечення. Тому суд вважає, що відповідні періоди повинні бути враховані позивачу до його страхового стажу.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто, пенсійний орган, у випадку сумнівів, виявлення помилок або неточностей у документах, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання; порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів.

Враховуючи викладене, відповідач, маючи цілу низку повноважень, не вчинив жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права позивача на пенсію, поклавши весь тягар відповідальності на останнього.

На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 03.04.2026 №110850002647 винесено протиправно, необґрунтовано та не пропорційно, тому воно також підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що відповідачами було прийнято протиправні рішення та безпідставно не зараховано до загального страхового стажу позивача періоди військової служби з 02.05.1984 по 16.06.1986 згідно військового квитка серії НОМЕР_1 та періоди роботи позивача з 16.10.1986 по 01.09.2002, які підтверджуються трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 16.10.1986 та архівними довідками від 12.02.2026 № 66/06-04/26 та від 18.03.2026 №129/06-04/26, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 16.02.2026, зарахувавши зазначені періоди до його страхового стажу, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1331,20 грн. (а.с.23) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 та у сумі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрія, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Борисенка Олександра, 7, ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №110850002647 від 24.02.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №110850002647 від 03.04.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 16.02.2026, зарахувавши до страхового стажу період військової служби з 02.05.1984 по 16.06.1986 згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 02.05.1984 та періоди роботи з 16.10.1986 по 01.09.2002 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 16.10.1986 та архівних довідок від 12.02.2026 № 66/06-04/26 та від 18.03.2026 №129/06-04/26, й прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ 21084076).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА