Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №340/230/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/230/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159)

відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 у грудні 2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області за призначенням пенсії за віком. ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення №112450001358 від 18.12.2025 року, яким відмовило у призначенні пенсії. Цей відповідач протиправно не врахував до страхового стажу періоди трудової діяльності позивача у колгоспі ім. Калініна, які підтверджені записами у трудовій книжці та архівними довідками, а також період навчання у технікумі, який підтверджений дипломом. З цих підстав представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №112450001358 від 18.12.2025 року про відмову у призначенні пенсії йому за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути подану ним 11.12.2025 року заяву про призначення пенсії за віком; зарахувати до його страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи в колгоспі ім. Калініна протягом 1980, 1983-1986 років згідно з трудовою книжкою №24 від 27.05.1982 року, зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, період навчання з 01.09.1989 року по 25.11.1992 року згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 28.11.1992 року.

Ухвалою судді від 21.01.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком установлено, що він не має 23 років страхового стажу, передбаченого частиною 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Причиною неврахування до страхового стажу позивача окремих періодів роботи у колгоспі стали недоліки у трудовій книжці та архівній довідці. Для зарахування до страхового стажу навчання у технікумі позивачу слід надати довідку щодо періоду та форми навчання.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У грудні 2025 року він звернувся до сервісного центру ГУ ПФУ в Кіровоградській області за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком.

Вказана заява прийнята, зареєстрована 11.12.2025 року за №1653 та за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняло рішення №112450001358 від 18.12.2025 року про відмову у призначенні пенсії. Цим рішенням відмовлено у призначенні пенсії за віком через недостатність страхового стажу, передбаченого частиною 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (не менше 23 років). За розрахунками відповідача страховий стаж становить 21 рік 8 місяців 3 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховані періоди:

- роботи в колгоспі ім. Калініна протягом 1980, 1983 - 1986 років згідно з трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_3 від 27.05.1982, оскільки записи щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) не засвідчені печатками за кожен рік роботи. Не враховані дані архівної довідки №566 від 10.12.2025 року про роботу в колгоспі ім. Калініна протягом липня - грудня 1980 років, травня, серпня - вересня 1983, червня 1984 року - грудня 1985 року, лютого, квітня - грудня 1988 року щодо кількості відпрацьованих вихододнів, оскільки в первинних документах зазначено не повне по батькові особи, а саме " ОСОБА_3 " та не вказано за які роки роботи;

- навчання з 01.09.1989 року по 25.11.1992 року згідно з дипломом НОМЕР_2 від 28.11.1992 року, оскільки період навчання перетинається з періодом роботи в колгоспі ім. Фрунзе. Необхідно надати уточнюючу довідку щодо періоду та форми навчання.

За висновками відповідача-1, позивач набуде право на призначення пенсії після досягнення 65-річного віку.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-IV), який містить такі норми:

Стаття 8. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг

1. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:

1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

Стаття 9. Види пенсійних виплат і соціальних послуг

1. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж

1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

2. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

4. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком

1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

2. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років.

3. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:

починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

4. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Стаття 44. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії

1. Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

3. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Стаття 45. Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії

1. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

2. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

5. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1), який містить такі норми:

I. Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії

1.1. Заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії… подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

1.7. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

1.8. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія).

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

II. Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший

2.1. До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

2.23. При поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

IV. Приймання, оформлення і розгляд документів

4.1. Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

4.2. При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

4.3. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

4.5. Якщо в поданому документі зазначено тільки рік народження без позначення місяця, то за дату народження приймається перше липня цього року.

У випадках, коли в документі про стаж зазначено тільки рік початку трудової діяльності або рік її закінчення без позначення точних дат, датою початку або закінчення вважається перше липня цього року.

Якщо в документі про дату народження (смерті) або про стаж зазначено тільки рік і місяць, без позначення точної дати, то датою народження (смерті) або початку роботи вважається 15-е число відповідного місяця.

4.6. При підрахунку страхового стажу у період до 01 січня 2004 року до одержаної тривалості зазначеного стажу за кожним випадком звільнення додається один день.

4.7. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

У статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" наведені види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, та передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637), який містить такі норми:

1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

2. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

3. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

8. Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

23. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

24. Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.

Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.

26. Якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

27. У тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 року №295/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 року за №251/26696, затверджено Порядок виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів) (надалі - Порядок №295/5).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку №295/5 архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. При цьому зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. Відомості про роботу в різних установах надаються в одній довідці.

Підставою для оформлення архівної довідки про підтвердження трудового стажу є накази (за відсутності наказів з особового складу можуть бути використані накази з основної діяльності), особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відмітки про періоди роботи.

До архівної довідки для призначення пенсії або перерахунку пенсії включаються відомості, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Згідно з пунктами 10, 11 розділу ІІІ Порядку №295/5 невідповідність окремих відомостей, що містяться в документах архіву, даним, викладеним у запиті, не може бути перешкодою для внесення їх до тексту архівної довідки, якщо інша документна інформація не залишає сумніву у тотожності особи чи певних фактів.

Прізвище, ім`я та по батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами. Різночитання, невідповідність їх написання в запиті та в архівних документах позначаються словами "так у документах".

Суд зазначає, що право на пенсію за віком у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування мають застраховані особи у разі досягнення ними певного віку та наявності відповідного страхового стажу.

Розгляд заяв про призначення пенсій здійснюється за принципом екстериторіальності, який полягає в опрацюванні таких заяв територіальними органами ПФУ в порядку черговості надходження заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії.

Територіальний орган ПФУ, який розглядає заяву про призначення пенсії, встановлює право особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів. У разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів повідомляє заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії.

Обчислення страхового стажу здійснюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.07.2000 року) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV, зокрема згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Порядком №637. Обов`язок з надання таких документів про стаж та трудову діяльність покладається на особу, яка звернулася із заявою про призначення пенсії за віком.

Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи за період до впровадження персоніфікованого обліку. У разі відсутності трудової книжки або відсутності у ній відповідних записів або у разі, якщо записи про періоди роботи є неправильними чи неточними, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, які містять відомості про періоди роботи.

За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку (після 01.07.2000 року) територіальний орган ПФУ використовує індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які серед іншого містять відомості про щомісячну сплату страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Органи ПФУ мають право перевіряти обґрунтованість та достовірність поданих відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд установив, що ОСОБА_1 09.01.2026 року виповнилося 63 року. За місяць до цього, а саме 11.12.2025 року він звернувся за призначенням пенсії за віком. Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV умовою призначення пенсії є наявність страхового стажу не менше 23 років.

Разом із заявою від 11.12.2025 року позивач подав трудову книжку колгоспника № НОМЕР_4 , яка заведена 27.05.1982 року під час його роботи у колгоспі ім. Калініна Ульяновського району Кіровоградської області. Також позивач подав архівні довідки №566 та №567 від 10.12.2025 року про кількість відпрацьованих ним вихододнів та про заробітну плату під час роботи у колгоспі ім. Калініна.

Як свідчить розрахунок стажу, складений відповідачем-1 при опрацюванні заяви позивача від 11.12.2025 року, він обчислив страховий стаж в 21 рік 8 місяців 3 дні. Початок страхового стажу – 09.05.1981 року, кінець – 17.10.2025 року. За періоди, починаючи з 1999 року, відповідач використав індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та врахував до страхового стажу періоди роботи (місяці та дні роботи), за які наявні відомості про сплату страхових внесків.

Згідно із записами у трудовій книжці позивача він у 1980 році був прийнятий у члени колгоспу ім. Калініна, працював трактористом. У період з 09.05.1981 року по 04.05.1983 року він проходив строкову військову службу в СА, що також підтверджується військовим квитком. У 1983 – 1989 роках він знову працював у колгоспі ім. Калініна та був звільнений з членів колгоспу на підставі протоколу №8 від 26.05.1989 року.

З розрахунку стажу вбачається, що відповідач-1 врахував до страхового стажу період строкової військової служби з 09.05.1981 року по 04.05.1983 року, підтверджений військовим квитком. Також відповідач врахував до страхового стажу періоди з 01.07.1986 року по 31.12.1987 року, з 01.01.1989 року по 06.06.1989 року як роботу в колгоспі. При цьому період з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року врахував за календарною тривалістю (6 місяців), за 1987 рік врахував до страхового стажу 228 трудоднів (що становить 8 місяців 25 днів), за 1989 рік врахував до страхового стажу 41 трудодень (що становить 1 місяць 20 днів). Тож загалом за період роботи позивача у колгоспі ім. Калініна відповідач-1 зарахував до страхового стажу 1 рік 4 місяці 15 днів.

Відповідач-1 не взяв до уваги записи у трудовій книжці колгоспника про членство / роботу у колгоспі ім. Калініна, пославшись на те, що записи щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) не засвідчені печатками за кожен рік роботи.

Відповідач-1 не взяв до уваги архівну довідку №566 від 10.12.2025 року про стаж та заробітну плату, пославшись на скорочене написання у ній по батькові " ОСОБА_4 ", замість " ОСОБА_5 ".

В оскаржуваному рішенні №112450001358 від 18.12.2025 року відповідач-1 не навів нормативне обґрунтування причин неврахування спірних періодів роботи до страхового стажу та не вказав, яким саме вимогам законодавства не відповідають надані позивачем документи.

Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю Української РСР трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п`ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6, 8, 13 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975 року "Про трудові книжки колгоспників", трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться на усіх членів колгоспів з моменту прийняття їх у члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства у колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.

Усі записи у трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Трудові книжки зберігаються у правлінні колгоспу, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках – іншу відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 року у справі №120/2366/21-а вказав, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

За змістом частини 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавством розмежовано два випадки обчислення стажу роботи члена колгоспу: у разі виконання встановленого річного мінімуму трудової участі відповідний рік роботи зараховується до стажу як календарний рік, а у разі невиконання такого мінімуму без поважних причин - час роботи зараховується виходячи з фактичної тривалості роботи.

У наданій позивачем трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_4 містяться відомості про членство позивача у колгоспі ім. Калініна за 1980 – 1989 роки. У цій трудовій книжці містяться відомості про трудову участь: зазначена кількість відроблених позивачем людино-днів на рік за 1980, 1983 – 1988 роки, а також зазначено про встановлений у господарстві річний мінімум трудової участі за 1983 – 1988 роки.

Також позивач подав архівні довідки про кількість відпрацьованих вихододнів та про заробітну плату під час роботи у колгоспі за 1980, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989 роки.

Надані документи свідчать, що позивач у 1980 році відпрацював 55 трудоднів (відомості про встановлений у господарстві річний мінімум трудової участі відсутні), у 1983 році відпрацював 11 трудоднів (не виконав встановлений річний мінімум 280 днів), у 1984 році відпрацював 252 трудодні (не виконав встановлений річний мінімум 280 днів), у 1985 році відпрацював 280 трудодні (виконав встановлений річний мінімум 280 днів), у 1986 році відпрацював 268 трудодні (не виконав встановлений річний мінімум 280 днів), у 1987 році відпрацював 228 трудодні (не виконав встановлений річний мінімум 280 днів), у 1988 році відпрацював 202 трудодні (не виконав встановлений річний мінімум 280 днів), у 1989 році відпрацював 41 трудодень (відомості про встановлений у господарстві річний мінімум трудової участі відсутні).

У наданих позивачем документах відсутні відомості про поважні причини невиконання ним встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві у відповідні роки.

Суд зазначає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. У разі відсутності у трудовій книжці відповідних записів, що не дозволяє з`ясувати відомості про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема на підставі архівної довідки про підтвердження трудового стажу.

Працівник не несе відповідальності за якість чи правильність ведення кадрового діловодства підприємством, а формальні недоліки у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для позбавлення його права на соціальний захист та зарахування стажу роботи.

Тож відсутність у трудовій книжці колгоспника печатки під річними записами про відпрацьовані дні, на що посилався відповідач-1, не є підставою для неврахування (виключення) періодів роботи зі страхового стажу.

Надана позивачем архівна довідка про підтвердження стажу та заробітку не викликає сумнівів у тотожності позивача і особи, щодо якої складені ця довідка. Окремі технічні помилки чи неточності у написанні по батькові позивача в архівних документах, на підставі яких складена довідка, не спростовують факту належності цих документів позивачу, а також не можуть свідчити про відсутність у нього права на зарахування відповідного періоду роботи до страхового (трудового) стажу. За наявності сумнівів орган Пенсійного фонду мав право самостійно перевірити первинні документи, а не відмовляти у призначенні пенсії.

Суд вважає, що відповідач-1 при підрахунку страхового стажу позивача безпідставно відхилив надану йому трудову книжку колгоспника і архівну довідку №566 від 10.12.2025 року як документи про стаж.

Позивач у цій справі вимагає додатково врахувати до страхового стажу періоди роботи в колгоспі ім. Калініна за 1980, 1983-1986 роки.

У наданих документах за 1980 рік відсутня дата початку роботи позивача у колгоспі ім. Калініна. Тому за правилами, наведеними у пункті 4.5 Порядку №22-1, пункті 27 Порядку №637, початком трудової діяльності слід вважати 01.07.1980 року. Оскільки у наданих документах відсутні відомості про встановлений річний мінімум трудової участі, тому страховий стаж за роботу у 1980 році слід враховувати за фактичною тривалістю вироблених трудоднів, як це передбачено частиною 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (переведенням 55 трудоднів у місяці та дні стажу).

У наданих документах відсутні відомості про трудову участь позивача у громадському господарстві в колгоспі за 1981 – 1982 роки.

У 1983 році позивач не виконав встановлений річний мінімум трудової участі, тому страховий стаж слід враховувати за фактичною тривалістю вироблених трудоднів (переведенням 11 трудоднів у місяці та дні стажу).

У 1984 році позивач не виконав встановлений річний мінімум трудової участі, тому страховий стаж слід враховувати за фактичною тривалістю вироблених трудоднів (переведенням 252 трудоднів у місяці та дні стажу).

У 1985 році позивач виконав встановлений річний мінімум трудової участі, тому страховий стаж слід враховувати повністю як календарний рік.

У 1986 році позивач не виконав встановлений річний мінімум трудової участі, тому страховий стаж слід враховувати за фактичною тривалістю вироблених трудоднів (переведенням 268 трудоднів у місяці та дні стажу).

У 1987 році позивач не виконав встановлений річний мінімум трудової участі, тому страховий стаж слід враховувати за фактичною тривалістю вироблених трудоднів (переведенням 228 трудоднів у місяці та дні стажу).

У 1988 році позивач не виконав встановлений річний мінімум трудової участі, тому страховий стаж слід враховувати за фактичною тривалістю вироблених трудоднів (переведенням 202 трудоднів у місяці та дні стажу).

За 1989 рік відсутні відомості про встановлений річний мінімум трудової участі, тому страховий стаж у 1989 році слід враховувати за фактичною тривалістю вироблених трудоднів (переведенням 41 трудодня у місяці та дні стажу).

Згідно з таким розрахунком страховий стаж позивача за період його членства/роботи у колгоспі ім. Калініна за 1980 – 1989 роки повинен становити понад 4 роки.

Відповідач-2 неправильно обчислив (занизив) страховий стаж позивача, безпідставно відхиливши записи у трудовій книжці колгоспника про членство/роботу позивача у колгоспі ім. Калініна.

Відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 07.06.1989 року був прийнятий у члени колгоспу ім. Фрунзе Ульяновського району Кіровоградської області, працював трактористом і перебував у членах КСП до 2000 року. Водночас, у 1989 - 1992 роках він навчався у Кіровоградському технікумі механізації сільського господарства за спеціальністю механізація сільського господарства (диплом НОМЕР_2 ).

Позивач надав диплом НОМЕР_2 від 28.11.1992 року, з якого вбачається, що він у 1989 році вступив у Кіровоградський технікум механізації сільського господарства і в 1992 році закінчив повний курс по спеціальності механізація сільського господарства, а рішенням державної кваліфікаційної комісії від 25.11.1992 року йому присвоєно кваліфікацію технік-механік.

Позивач висуває вимогу про врахування до його страхового стажу періоду навчання з 01.09.1989 року по 25.11.1992 року, підтвердженого дипломом.

Між тим, з розрахунку стажу вбачається, що відповідач-1 врахував до страхового стажу позивача періоди його роботи в колгоспі ім. Фрунзе, у тому числі за 1989 - 1993 роки - на підставі відомостей трудової книжки колгоспника про виконання встановленого річного мінімуму трудової участі в господарстві. При цьому період роботи з 07.06.1989 року по 31.12.1989 року врахований за фактичною тривалістю (129 трудоднів, що склало 5 місяців 2 дні), 1990 рік врахований за фактичною тривалістю (260 трудоднів, що склало 10 місяців 6 дні), а 1991 - 1992 роки враховані повністю як календарні роки.

Позивач не оспорює правильність розрахунку страхового стажу, набутого у колгоспі ім. Фрунзе у цей період.

Суд зазначає, що за правилами обчислення страхового стажу страховий стаж враховується в одинарному розмірі. Якщо періоди роботи, навчання або іншої діяльності, що дає право на пенсію, збігаються у часі, до стажу зараховується лише один із таких періодів за вибором особи, яка звернулася за пенсією.

Оскільки у випадку позивача період його навчання збігається із роботою у колгоспі, яка вже врахована до страхового стажу, то вимога позову про врахування до страхового стажу періоду навчання задоволенню не підлягає, позаяк одночасне (подвійне) зарахування обох періодів не допускається.

У разі, якщо позивач має намір збільшити кількість місяців стажу за 1989 - 1990 роки, де робота зарахована не повністю, за рахунок навчання у технікумі, то йому слід підтвердити відповідний період навчання за денною формою, надавши відповідну довідку, як це передбачено пунктом 8 Порядку №637.

Суд установив, що позивач на час звернення із заявою від 11.12.2025 року про призначення пенсії мав необхідний страховий стаж (не менше 23 років), що дає йому право на призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV по досягненню віку 63 років.

Попри це, відповідач-1 відмовив позивачу у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного страхового стажу. Відповідач при розгляді заяви позивача та установленні його права на пенсію за віком, зокрема при обчисленні страхового стажу за період його членства/роботи у колгоспі ім. Калініна за 1980 – 1989 роки, порушив вимоги законодавства щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду цього питання.

Спірне рішення №112450001358 від 18.12.2025 року про відмову у призначенні пенсії є протиправним, а позовну вимоги про його скасування слід задовольнити.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Право позивача, порушене незаконним рішенням відповідача-1, має бути відновлено шляхом зобов`язання цього відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.12.2025 року про призначення пенсії за віком, врахувавши до страхового стажу відповідні періоди, підтверджені судом, та прийняти рішення.

Підстав для покладення такого обов`язку на ГУ ПФУ в Кіровоградській області, про що просить позивач у позові, суд не вбачає, тому відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись статтями 9, 90, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №112450001358 від 18.12.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.12.2025 року про призначення пенсії за віком та прийняти за нею рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ