Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №320/9522/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/9522/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» із позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_1 від 25.02.2026;

- стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» безпідставно стягнутий виконавчий збір в сумі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн 00 коп.;

- визнати дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» витрат виконавчого провадження в сумі 300 (триста) грн 00 коп. протиправними;

- стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» безпідставно стягнуті витрати виконавчого провадження в сумі 300,00 (триста) грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 12.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваних дій та рішення з огляду на добровільне виконання ним виконавчого документа у період до відкриття виконавчого провадження.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки у межах спірних правовідносин він діяв у відповідності до вимог закону.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2024 у справі №216/6935/23 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - Товариство, Боржник, Позивач) задоволено частково, а саме:

- визнано незаконним встановлений АТ «Криворіжгаз» на підставі п. 8 постанови КМУ №620 від 16.05.2002, режим нарахування об`ємів спожитого природного газу після зняття загальнобудинкового вузла обліку газу для побутового споживача природного газу ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язано ТОВ «Газорозподільні мережі України» поновити ОСОБА_1 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою КМУ від 27.02.2019 №143 «Питання споживання природного газу» та здійснити ОСОБА_1 перерахунок плати за спожитий природний газ, починаючи з 01.05.2020 року відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою КМУ від 27.02.2019 року №143 «Питання споживання природного газу».

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.01.2025 по справі №216/6935/23 рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.02.2025 по справі №216/6935/23 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» відмовлено.

29.04.2025 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кухарського Олександра Миколайовича відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа по справі №216/6935/23 виданого 26.02.2025 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов`язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» поновити ОСОБА_1 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою КМУ від 27.02.2019 року №143 «Питання споживання природного газу» та здійснити ОСОБА_1 перерахунок плати за спожитий природний газ, починаючи з 01.05.2020 року відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою КМУ від 27.02.2019 №143 «Питання споживання природного газу».

29.04.2025 державним виконавцем, відповідно до статті 42 Закону відносно боржника винесено постанову ВП № НОМЕР_2 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, в розмірі 300,00 грн.

Також старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення з ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконавчого збору в сумі 32000,00 грн.

Платіжними інструкціями від 25.02.2026 №3613 та №3612 з ТОВ «Газорозподільні мережі України» стягнуто виконавчий збір в сумі 32000,00 грн. та виконавчі витрати в сумі 300,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Так, згідно отриманого відповідачем повідомлення від ТОВ «Газорозподільні мережі України», а саме листа від 10.06.2025 зазначалось про виконання виконавчого листа № 216/6935/23 від 26.02.2025. Проте, з огляду супровідного листа та долучених ксерокопій документів вбачається, дата фактичного виконання рішення суду ТОВ «Газорозподільні мережі України» не зазначалась, докази фактичного дня виконання рішення суду не долучались, долучено лише здійснений розрахунок за фактично розподіленого об`єму природного газу починаючи з серпня 2023 по травень 2025 (хоча в рішенні вказано що розрахунок потрібно з 01 травня 2020 року - тобто ТОВ «Газорозподільні мережі України» станом на 10.06.2025 виконав рішення частково в неповному обсязі).

Також, згідно отриманого Відділом повідомлення від ТОВ «Газорозподільні мережі України», а саме листа від 12.06.2025 зазначалось про виконання виконавчого листа № 216/6935/23 від 26.02.2025. Проте з огляду супровідного листа та долучених ксерокопій документів вбачається, що дата фактичного виконання рішення суду ТОВ «Газорозподільні мережі України» не зазначалась, докази фактичного дня виконання не долучались.

Також ТОВ «Газорозподільні мережі України» не надає суду жодного підтверджуючого документу з відображенням дати фактичного виконання рішення суду, а лише зазначає, що це мало місце 15.04.2025.

Долучений ТОВ «Газорозподільні мережі України» до матеріалів справи розрахунок також не містить відомостей дати здійснення розрахунку, дати його направлення Стягувану або коли узгоджено зазначений розрахунок сторонами виконавчого провадження.

Відтак, докази добровільного виконання позивачем виконавчого документа у період до відкриття виконавчого провадження у матеріалах справи відсутні, що свідчить про безпідставність протилежних доводів позивача.

При цьому, як вже зазначалось, 25.02.2026 державним виконавцем відносно боржника винесено постанову про стягнення виконавчого збору, в розмір 32000,00 грн.

Згідно частини 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно вимог частини 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» з боржника за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

На підставі вищезазначеного, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 25.02.2026 в розмір 32 000, 00 грн. є правомірною, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» зобов`язано державного виконавця виносити відповідну постанову.

Згідно з 2 другої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно з частиною 3 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчої о провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

В силу наведених положень виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Примусове виконання рішень згідно статті 5 Закону покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувану).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувану) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією

Вказаний документ в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

Суд наголошує, що позивачем, крім зазначених вище, та оцінку яким було надано судом, не наведено доводів протиправності стягнення з нього витрати виконавчого провадження.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій та рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.