Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №320/47310/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Київ справа №320/47310/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в якому просить суд:

- визнати протиправну відмову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу в служби в поліції;

- визнати протиправну відмову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України внести зміни до Наказу №230о/с від 30.03.2020 про звільнення ОСОБА_1 , вказавши повну вислугу, в тому числі пільгову вислугу за весь період служби, включивши її в календарну;

- зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких іншим осіб" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період: з 20.06.2001 по 30.03.2015 - у загальній кількості 06 років 10 місяців 20 днів в пільговому обчисленні;

- зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України внести відповідні зміни до Наказу №230о/с від 30.07.2020 про звільнення ОСОБА_1 , в частині календарної вислуги років, з урахуванням перерахунку та зарахування ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні сформовану за весь час служби у загальній кількості 06 років 10 місяців 20 днів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що має право на зарахування вислуги років у пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії позивача за вислугу років, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей». Позивач звернувся до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України із заявами щодо зарахування йому до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вислуги років в пільговому обчисленні, а також здійснити перерахунок та зарахування до календарної вислуги років вислугу в пільговому обчисленні з розрахунку 1,5 місяця за 1 місяць. Однак відповідач відмовив у такому зарахуванні, оскільки не передбачене законодавством.

На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною та порушує його права, що змусило його звернутися до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до статті 12 Закону №2262-XII обов`язковою умовою набуття права на пенсію за вислугу років є наявність саме необхідної календарної вислуги, тоді як пільгове обчислення окремих періодів служби не може бути враховане для визначення права на призначення пенсії та має значення лише при визначенні її розміру.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 , виданий 8017, 18.12.2020.

Відповідно до записів №9-10 трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 17.01.2001 по 06.11.2015 працював в органах внутрішніх справ.

Відповідно до послужного списку №М-001679 позивач працював:

- з 20.06.2001 по 01.07.2002 - оперуповноваженим 3-го відділу 2-го відділу зовнішнього спостереження Управління боротьби з небезпечними злочинами і організованою злочинністю Головного управління кримінального пошуку Міністерства внутрішніх справ України;

- з 01.07.2002 по 14.12.2002 - оперуповноваженим 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби Міністерства внутрішніх справ України;

- з 14.12.2002 по 01.10.2003 - старшим оперуповноваженим 3-го відділення 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби Міністерства внутрішніх справ України;

- з 01.10.2003 по 01.05.2004 - старшим оперуповноваженим 3-го відділення 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби Міністерства внутрішніх справ України;

- з 01.05.2004 по 20.10.2004 - старшим оперуповноваженим 2-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

- з 20.10.2004 по 06.06.2005 - старшим оперуповноваженим з особливих доручень 3-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

- з 06.06.2005 по 01.09.2006 - старшим оперуповноваженим з особливих доручень 3-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби Міністерства внутрішніх справ України;

- з 01.09.2006 по 31.10.2006 - старшим оперуповноваженим з особливих доручень 2-го відділення 1-го відділу візуального спостереження Управління оперативної служби при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області;

- з 31.10.2006 по 15.02.2007 - оперуповноваженим відділення Державної служби боротьби з економічною злочинністю Києво-Святошинського районного відділу;

- з 15.02.2007 по 01.11.2007 - оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією та хабарництвом Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві;

- з 01.11.2007 по 01.08.2008 - оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві;

- з 01.08.2008 по 30.10.2009 - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві;

- з 30.10.2009 по 30.03.2010 - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах Північного міжрегіонального антикорупційного бюро (на правах відділу) (місто Київ) центрального антикорупційного бюро (на правах управління) Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

- з 30.03.2010 по 21.04.2010 - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу координації антикорупційного бюро (на правах управління) Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

- з 21.04.2010 по 18.11.2010 - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією антикорупційного бюро (на правах управління) Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

- з 18.11.2010 по 09.04.2011 - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби з хабарництвом антикорупційного бюро (на правах управління) Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

- з 09.04.2011 по 30.03.2015 - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби з хабарництвом антикорупційного бюро (на правах управління) Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

- з 30.03.2015 по 22.06.2015 - головним оперуповноваженим - інспектором відділу протидії хабарництву управління оперативних розробок Департаменту протидії злочинності у сфері економіки Міністерства внутрішніх справ України;

- з 22.06.2015 по 06.11.2015 - заступником начальника відділу протидії хабарництву управління оперативних розробок Департаменту протидії злочинності у сфері економіки Міністерства внутрішніх справ України;

- з 07.11.2015 по 01.02.2017 - головним оперуповноваженим - інспектором Департаменту захисту економіки Національної поліції України;

- з 01.02.2017 по 30.07.2020 - головним оперуповноваженим відділу протидії хабарництву управління оперативних розробок Департаменту захисту економіки.

Відповідно до витягу з наказу Департаменту стратегічних розслідувань від 30.07.2020 №230 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , головного оперуповноваженого 2-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) 2- го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту з 03.08.2020 відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (власним бажанням).

Згідно з даним наказом стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 21 рік 04 місяці 12 днів, вислуга років на пільгових умовах - 06 років 10 місяців 20 днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із щодо зарахування йому до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вислуги років в пільговому обчисленні, а також здійснити перерахунок та зарахування до календарної вислуги років вислугу в пільговому обчисленні з розрахунку 1,5 місяця за 1 місяць.

Листами від 20.06.2024 №13473-2024 та від 20.06.2024 №13475-2024 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України повідомив, що зарахування пільгової вислуги років до календарної для отримання працівником права на призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ не передбачено законодавством.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з абзацом першим преамбули Закону №2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Частиною другою статті 17 Закону №2262-XII передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового складу, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми здобуття освіти) у закладах освіти (крім навчання у закладах спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю, військових навчальних закладах та навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно зі статтею 17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 17-1 Закону №2262-XII Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17 липня 1992 року №393, якою затвердив відповідний Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги.

На час звільнення позивача зі служби 03.08.2020 пункт 3 Порядку №393 передбачав зарахування визначених у ньому видів служби на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсії за вислугу років.

Проте постановою КМУ №119, яка набрала чинності 19 лютого 2022 року, Порядок №393 було доповнено пунктом 2-1, згідно з яким для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться відповідно до пунктів 1, 2 цієї постанови.

Цією ж постановою абзац перший пункту 3 Порядку №393 викладено в редакції, відповідно до якої зазначені у ньому періоди служби зараховуються на пільгових умовах до вислуги років для визначення лише розміру пенсії.

Таким чином, починаючи з 19 лютого 2022 року правове регулювання розмежувало дві юридично різні категорії: календарну вислугу, необхідну для набуття права на призначення пенсії, та пільгове обчислення окремих періодів служби, що застосовується при визначенні розміру пенсії.

Зі змісту пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII у системному зв`язку з положеннями пунктів 2-1, 3 Порядку №393 у редакції постанови КМУ №119 випливає, що після 19 лютого 2022 року пільгова вислуга не може використовуватися для компенсації недостатньої календарної вислуги з метою набуття права на пенсію за вислугу років.

Такий підхід відображений у практиці Верховного Суду, зокрема у постановах від 29 липня 2024 року у справі №480/4196/23, від 24 грудня 2024 року у справі №280/1070/24, від 04 лютого 2025 року у справі №260/716/23.

Водночас 28.08.2025 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 та від 08.12.2025 у справі № 440/254/25).

Суд зазначає, що статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою № 393 (у відновленій редакції) визначено, зокрема порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Суд також звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06 серпня 2026 року у справі №380/16471/24, у якій Суд вирішив питання про застосування у часі редакцій Порядку №393 за обставин, коли особу звільнено зі служби до 19 лютого 2022 року, але питання про оформлення та призначення пенсії вирішувалося вже після набрання чинності постановою КМУ №119.

У зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке вже є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. З огляду на це, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права.

Верховний Суд у справі №380/16471/24 також зазначив, що визначальним для встановлення застосовного нормативно-правового регулювання у цій справі є момент виникнення правовідносин щодо оформлення та призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Як зазначалось судом раніше, позивача звільнено зі служби 03.08.2020. Водночас із заявою про зарахування спірних періодів служби у пільговому обчисленні до календарної вислуги років та стажу служби позивач звернувся до відповідача вже після набрання чинності постановою КМУ №119, а відповідач відмовив 20.06.2024. Отже, правомірність дій відповідача підлягає оцінці з урахуванням нормативного регулювання, чинного на момент вирішення поданої позивачем заяви.

Станом на день прийняття відмови відповідача пункт 2-1 Порядку №393 передбачав календарне обчислення вислуги років для призначення пенсії, а пункт 3 Порядку №393 - пільгове обчислення окремих періодів служби для визначення розміру пенсії.

Суд зазначає, що на день звільнення зі служби 03.08.2020 календарна вислуга позивача становила 21 рік 04 місяці 12 днів.

Оскільки позивача звільнено до 30 вересня 2020 року, для призначення пенсії за пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII необхідною є вислуга 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Отже, встановлена у позивача календарна вислуга була недостатньою для набуття права на пенсію за вислугу років.

За правового регулювання, чинного станом на день відмови відповідача, пільгова вислуга тривалістю 06 років 10 місяців 20 днів не підлягала зарахуванню до календарної вислуги років, необхідної для набуття права на призначення пенсії за вислугу років.

У зв`язку з цим відповідач, відмовляючи у зарахуванні пільгової вислуги до календарної для цілей набуття права на пенсію, діяв відповідно до правового регулювання, чинного на момент прийняття відмови.

Щодо зарахування пільгової вислуги до стажу служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частина друга статті 78 Закону №580-VIII визначає, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Зміст цієї норми свідчить, що законодавець визначив саме види та фактичні періоди служби, які підлягають зарахуванню до стажу служби в поліції, однак не встановив їх кратного обчислення залежно від особливих умов проходження такої служби.

Пункт 3 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, також відсилає при визначенні вислуги років для надбавки до періодів, передбачених частиною другою статті 78 Закону №580-VIII.

Верховний Суд уже неодноразово висловлювався щодо співвідношення статті 78 Закону №580-VIII та Порядку №393. У постановах від 22 лютого 2023 року у справі №320/12166/20, від 26 жовтня 2023 року у справі №140/7147/20, від 23 травня 2024 року у справі №640/30284/20 Суд дійшов висновку, що питання обчислення стажу служби в поліції для цілей встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки врегульовано виключно положеннями статті 78 Закону №580-VIII.

Порядок №393 прийнятий на виконання Закону №2262-XII та регулює питання пенсійного забезпечення осіб, звільнених зі служби. Його положення щодо пільгового обчислення вислуги років не регулюють правовідносини з визначення стажу служби в поліції під час проходження служби або для цілей виплати надбавки та визначення тривалості додаткової відпустки.

Отже, відсутні правові підстави для додаткового кратного зарахування до стажу служби в поліції 06 років 10 місяців 20 днів пільгової вислуги, сформованої за положеннями Порядку №393.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2026 №260/6950/25.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.