Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №300/151/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №300/151/26

Суддя: Кафарський В.В.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. справа № 300/151/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів від 12.12.2025 №2418 та №667 о/с, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі – ГУНП в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ №2418 від 12.12.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) БПОП (стрілецький) ГУНП майора поліції ОСОБА_1 »;

визнати протиправним та скасувати наказ №667 о/с від 12.12.2025 «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;

поновити позивача на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) БПОП (стрілецький) ГУ НП чи рівнозначній посаді згідно штатного розпису ГУНП в Івано-Франківській області із 12.12.2025;

стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.12.2025 по дату набрання законної сили рішення суду.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що 12.12.2025 відповідачем винесено накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за №№2418 та 667о/с. При цьому, ОСОБА_1 не було ознайомлено з наказом про проведення службового розслідування та його висновком. Окрім цього, під час проведення службового розслідування позивач проходив медичні обстеження та перебував на стаціонарному лікуванні. Позивач наголошує, що спірним наказом №2418 від 12.12.2025 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Проте, ОСОБА_1 вважає, що притягнення його до такої суворої міри дисциплінарної відповідальності було неспіврозмірним стосовно дисциплінарного проступку. Крім того, службове розслідування стосовно нього було неповним, поверховим, необ`єктивним і здійсненим з порушенням порядку його проведення та оформлення. Також позивач наголошує, що несвоєчасне ознайомлення його з оспорюваним наказом №241 від 12.12.2025 позбавило права подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, яке гарантується ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Зазначені вище обставини щодо вчинення дисциплінарного проступку і накладення найсуворішого дисциплінарного стягнення, на думку позивача, є неспіврозмірними. При цьому, відповідачем не враховано особисті якості ОСОБА_1 , попередні досягнення на службі, сімейні обставини, стан здоров`я тощо. А тому, не погодившись із застосуванням дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

10.03.2026 ГУНП в Івано-Франківській області подало письмові пояснення на позовну заяву, у яких відповідач щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити. Представник відповідача зазначив, що наказом ГУНП в Івано-Франківській області №128 від 19.11.2025 «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки факту щодо можливого порушення вимог службової дисципліни, а саме за відомостями, викладеними у доповідній записці т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Віталія Котелка з приводу відсутності на службі без поважних причин інспектора взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) БПОП (стрілецький) майором поліції ОСОБА_1 – призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Дисциплінарною комісією встановлено, що до ГУНП в Івано-Франківській області надійшла доповідна записка т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , про факт відсутності на службі без поважних причин поліцейського ГУНП в Івано-Франківській області. Так, дисциплінарна комісія в холі службового розслідування встановила відсутність законних та поважних причин відсутності на службі майором поліції ОСОБА_1 у період часу з 07.11.2025 до 10.11.2025 та в період з 08.12.2025 до 11.12.2025. При цьому, Комісією не встановлено фактів надходження засобами офіційної комунікації до ГУНП в Івано-Франківській області будь-якого роду інформації про повідомлення майором поліції ОСОБА_1 щодо причин чи обставин, які унеможливлюють подальше виконання ним наказу №494 о/с ДСК, відповідно проходження служби на території Донецької області, куди він був відряджений відповідно до зазначеного наказу. Таким чином, дії майора поліції ОСОБА_1 розцінюються комісією як не сприяння керівнику у зміцненні службової дисципліни, що свідчить про грубе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що, в свою чергу, підриває авторитет Національної поліції, як органу державної вдали, одним із повноважень якого є участь в обороні України. За таких обставин, як зазначає представник відповідача, в ході проведення службового розслідування чітко встановлено, що майором поліції ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, що стало можливим внаслідок відвертого ігнорування та недотримання ним основоположних засад діяльності поліції та вимог пп. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII; Наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с дск. В даному випадку, за доводами відповідача, вина майора поліції ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку повністю підтверджена матеріалами службового розслідування в їх сукупності, а тому відповідачем правомірно наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 12.12.2025 №2418 майора поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та, відповідно, наказом ГУНП по особовому складу від 12.12.2025 №667 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 12.12.2025 (а.с. 34-64).

На виконання вимог підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 згідно Протоколу від 11.03.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи головуючим суддею по даній справі призначено Кафарського В.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №300/151/26 та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

25.03.2026 від позивача на адресу суду надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача, у яких ОСОБА_1 наполягає на задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 10.08.2009 ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України. При цьому, наказом заступника начальника УКЗ УМВС №600 від 06.11.2015 позивач звільнений з органів внутрішніх справ та наказом №10 від 07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції. Також 07.11.2015 ОСОБА_1 прийняв присягу на вірність Українському народові.

Надалі, з 17.06.2024 ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу №3 роти №1 поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області.

Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с ДСК «Про відрядження поліцейських ГУНП в Івано-Франківській області» майора поліції ОСОБА_3 відправлено у відрядженні на території Донецької області у складі зведеного підрозділу БАС ЗП ДПД.

Відповідно до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 03.10.2025 №496 о/с майора поліції ОСОБА_1 (0103514) призначено інспектором взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), звільнивши з посади інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення (стрілецький).

До ГУНП в Івано-Франківській області за вих. №13651 від 13.11.2025 надійшли матеріали із батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області (БПОП стрілецький ГУНП) про факт можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) БПОП стрілецький ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби, тобто невиконання наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с ДСК «Про відрядження поліцейських ГУНП в Івано-Франківській області» та відсутності на службі без законної та поважної на те причини з 07.11.2025. Зокрема, до відповідача надійшли доповідна записка від 13.11.2025 т.в.о. командира БПОП стрілецький ГУНП, акти про відсутність на службі від 07.11.2025, від 08.11.2025, від 09.11.2025

У зв`язку із цим, Наказом ГУНП в Івано-Франківській області №2226 від 19.11.2025 «Про призначення та проведення службового розслідування» за вказаним фактом, що містить порушення службової дисципліни, призначено службове розслідування у формі письмового провадження.

Наказом ГУНП в Івано-Франківській області №2329 від 02.12.2025 «Про продовження терміну проведення службового розслідування» продовжено термін розслідування на 15 днів.

Результати службового розслідування відображені у Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором взводу №13 роти №2 БПОП (стрілецький) ГУНП майором ОСОБА_1 , який затверджений начальником ГУНП в Івано-Франківській області 12.12.2025 (далі – Висновок).

Так, згідно Висновку, в ході проведення службового розслідування встановлено, що наказом ГУНП від 02.10.2025 №494 о/с дск з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 03.10.2025 майор поліції ОСОБА_1 був відряджений до угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

При цьому, за погодженням із керівництвом батальйону і ДПД НПУ, майору поліції ОСОБА_1 на підставі його рапорта надано відпустку з 29.10.2025 по 06.11.2025 у зв`язку із сімейними обставинами. Згідно відомостей, зазначених у рапорті, ОСОБА_1 повинен був приступити до виконання службових обов`язків 07.11.2025.

Водночас, опитані командир батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській полковник поліції ОСОБА_4 , заступник командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській капітан поліції ОСОБА_5 , старший інспектор відділення моніторингу та контролю батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, капітан поліції ОСОБА_6 , тимчасово виконуючий обов`язки командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, капітан поліції ОСОБА_2 підтвердили факт невиходу позивача на службу 07.11.2025.

Отже, матеріалами службового розслідування у їх сукупності підтверджено факт невиходу майора поліції ОСОБА_1 на службу без поважних причин у періоди, зафіксовані актами, а саме з 07.11.2025 по 09.11.2025 включно, а також з 08.12.2025 по 11.12.2025 включно. ОСОБА_1 , будучи обізнаним про обов`язок безумовного виконання наказів та про необхідність негайного інформування безпосереднього керівника щодо обставин, які унеможливлюють подальше проходження служби, не забезпечив офіційного повідомлення керівництва у визначеному порядку та не надав належних підтверджуючих документів саме на дні, коли його відсутність задокументована. При цьому зібраними доказами встановлено, що листок тимчасової непрацездатності відкрито лише з 10.11.2025, отже він об`єктивно не може виправдати відсутність у період 07-09.11.2025, а щодо періоду 08-11.12.2025 – будь-яких законних підстав відсутності (лікарняний, рапорт/дозвіл на відсутність, інші документи) не встановлено. За таких обставин невихід на службу є винною бездіяльністю, що свідчить про порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського та самовільне припинення виконання наказу про відрядження, а відтак дисциплінарною комісією така бездіяльність позивача кваліфікована як дисциплінарний проступок, який з урахуванням умов служби під час воєнного стану та наслідків для дисципліни підрозділу тягне за собою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

На підставі викладеного, під час службового розслідування встановлено, що майором поліції ОСОБА_1 свідомо вчинено дисциплінарний проступок, який виразився у тому що він у відповідності до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с ДСК, будучи відрядженим до Донецької області та у відповідності до наказу командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 29.10.2025 №1333 док/ВС, у зв`язку із сімейними обставинами, майор поліції ОСОБА_1 припинив виконувати бойові (спеціальні) завдання у складі ЗП ДПД НПУ на період часу з 29.10.2025 до 06.11 2025 та повернувся до свого місця проживання. Після закінчення вказаного періоду, майор поліції ОСОБА_1 , грубо порушуючи службову дисципліну, не повернувся до місця тимчасової дислокації підрозділу в якому проходив службу на території Донецької області та не приступив до виконання службових обов`язків. В період часу з 07.11 2025 до 10.11.2025 був відсутній на службі без законних та поважних на те причин у результаті чого здійснив підрив спроможності підрозділів поліції БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, на високому професійному рівні здійснювати покладені на нього завдання у період правового режиму воєнного стану у зоні проведення бойових дій. Своїми умисними діями які виразилися у невиконанні наказу, яким майор поліції ОСОБА_1 був відряджений до Донецької області, не сприяв керівнику у зміцненні службової дисципліни в спеціальному підрозділі, а свідомо її підірвав та вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України.

У зв`язку із цим Комісія вважала б службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №2 БПОП (стрілецький) ГУНП майором ОСОБА_1 , завершити, відомості які стали підставою для призначення службового розслідування, визнати такими, що підтвердилися, а тому за вчинення дисциплінарного поступку, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с ДСК, відсутності на службі без поважних та законних підстав, порушенні вимог пп 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ, п.п. 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, до інспектора взводу №1 роти №2 БПОП (стрілецький) ГУНП майора ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 12.11.2025 №2418 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) БПОП (стрілецький) ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » майора поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 16).

На підставі вищезазначеного наказу винесено наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 12.12.2025 №667 о/с «По особовому складу» про звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) БПОП (стрілецький) ГУНП (а.с. 17).

Не погодившись із власним звільненням та з метою захисту порушених прав, ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі – Дисциплінарний Статут).

Окрім того, суд зауважує, що Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан, який триває і на час розгляду даної адміністративної справи.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (далі – Закон №580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (поліція) – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частин 1, 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У відповідності до частини 1 статті 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Стаття 18 Закону №580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського. Так, відповідно до частин 1 зазначеної норми поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Так, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

При цьому, порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводи до приниження авторитету органів поліції та унеможливлюе подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбача зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі №160/6819/19.

Між тим інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським Закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.

При цьому, у кореспонденції зі статтею 18 Закону №580-VІІІ інститут Присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Суд зазначає, згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, шо Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Окрім цього, наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі Правила №1179).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з п.п. 1, 4, 9, 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, зокрема, базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з приписами статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У відповідності до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша).

Згідно із частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою. Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт. Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту врегульовано, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС №893 від 07.11.2018, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, судом встановлено, що у даному випадку 13.11.2025 т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП направив ГУНП в Івано-Франківській області доповідну записку про відсутність на службі без поважних на те причин інспектора взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) БПОП (стрілецький) ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , який не прибув до місця тимчасової дислокації підрозділу після планової відпустки. При цьому, під час телефонної розмови позивач повідомив, що не планує повертатись до Донецької області та перебуває за місцем свого проживання в Івано-Франківській області. Про факт відсутності складено відповідні акти від 07.11.2025, від 08.11.2025 та від 09.11.2025.

У зв`язку із цим, наказом ГУНП в Івано-Франківській області №2226 від 19.11.2025 «Про призначення та проведення службового розслідування» за вказаним фактом, що містить порушення службової дисципліни, призначено службове розслідування у формі письмового провадження, яке, у свою чергу, було продовжене на 15 днів на підставі наказу ГУНП в Івано-Франківській області №2329 від 02.12.2025.

При цьому, суд з`ясував в процесі розгляду справи, що позивача повідомлено про розпочате службове розслідування, а також останній надав 17.11.2025 письмові пояснення, які містяться в матеріалах службового розслідування. Так, у вказаних поясненнях зазначено, що позивач вибув у відрядження до Донецької області згідно з наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с ДСК «Про відрядження поліцейських ГУНП в Івано-Франківській області», а також внутрішнім наказом Департаменту превентивної діяльності НПУ його разом із іншими інспекторами переведено у бойове розпорядження зазначеного департаменту. Так, відповідно до наказу зведеного підрозділу ДПД НПУ від 18.10.2025 №1197 дск/вс позивач 19.10.025 з іншими інспекторами вийшов на бойову позицію, де виконували бойові завдання. При цьому, перед виконанням бойових завдань були проведені відповідні інструктажі із заходів безпеки, повністю екіпіровано засобами індивідуального захисту, а також забезпечено засобами зв`язку. Так, 26.10.2026, перебуваючи на позиції, відбувся мінометний обстріл, після чого у позивача погіршився стан здоров`я. В подальшому, позивача та інших двох інспекторів доставили до швидкої медичної допомоги, де бойові медики надали медичну допомогу. Надалі, стан здоров`я позивача не покращився (була нудота, головний біль, дзвін у вухах, ломота тіла), а тому позивач звернувся для надання йому відповідного медичного обстеження, у зв`язку із чим, йому 29.10.2026 надано відпустку. Після вибуття у відпустку та перебуваючи за місцем проживання, позивач продовжив самолікування по рекомендації лікарів у Краматорську, а саме пив парацетамол 4 рази на день, а також звернувся у Косівську ЦРЛ для отримання медичної допомоги. Через погіршення стану здоров`я, лікарем 10.11.2025 створено медичний висновок про непрацездатність та призначено лікування у вигляді прийняття таблеток та відвідування фізіотерапевтичного кабінету. Надалі медичний висновок про непрацездатність продовжувався. З приводу не повернення в Донецьку область, позивач вказав, що повідомив командира роти.

Отже, судом встановлено, що дисциплінарною комісією не було порушено прав позивача, якого повідомлено про розпочате службове розслідування, при цьому, останній скористався своїм правом на захист в процесі його проведення.

Відповідно до частин 1-3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частинами 1, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту зазначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема як звільнення із служби в поліції (п.7).

За ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За припасами статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується (стаття 22 Дисциплінарного статуту).

Суд звертає увагу, що законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов`язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.

В ході судового розгляду справи встановлено, що оскаржувані накази прийняті за наслідками проведеного щодо позивача службового розслідування, оформленого Висновком, який затверджено начальника ГУНП в Івано-Франківській області 12.12.2025.

Вказаним висновком встановлено, що майором поліції ОСОБА_1 свідомо вчинено дисциплінарний проступок, який виразився у тому що він у відповідності до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с ДСК, будучи відрядженим до Донецької області та у відповідності до наказу командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 29.10.2025 №1333 дск/ВС, у зв`язку із сімейними обставинами, припинив виконувати бойові (спеціальні) завдання у складі ЗП ДПД НПУ на період часу з 29.10.2025 до 06.11.2025 та повернувся до свого місця проживання. Після закінчення вказаного періоду, майор поліції ОСОБА_1 , грубо порушуючи службову дисципліну, не повернувся до місця тимчасової дислокації підрозділу в якому проходив службу на території Донецької області та не приступив до виконання службових обов`язків. В період часу з 07.11.2025 до 10.11.2025 був відсутній на службі без законних та поважних на те причин у результаті чого здійснив підрив спроможності підрозділів поліції БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, на високому професійному рівні здійснювати покладені на нього завдання у період правового режиму воєнного стану у зоні проведення бойових дій. Своїми умисними діями, які виразилися у невиконанні наказу, яким майор поліції ОСОБА_1 був відряджений до Донецької області, не сприяв керівнику у зміцненні службової дисципліни в спеціальному підрозділі, а свідомо її підірвав та вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що скоєння майором поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку стало можливим внаслідок відвертого ігнорування та недотримання ним основоположних засад діяльності поліції та вимог пп. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту та Наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 494 о/с дск.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється зокрема у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З огляду на вказане, відповідачем за наслідками проведення службового розслідування винесено спірні накази №2418 від 12.12.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) БПОП (стрілецький) ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » та №667 о/с від 12.12.2025 «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , які направлені адресу позивача, зазначену в його особовій справі, що підтверджується листом УКЗ ГУНП в Івано-Франківській області №231698-2025 від 12.12.2025 (а.с. 69), а також квитанцією АТ «Укрпошта» з трекінговим номером 7601801289028 (а.с. 70).

Сам Позивач у позовній заяві фактично визнає отримання вказаних документів, посилаючись на дані поштового трекінгу. Тому доводи про неознайомлення з наказами не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали службового розслідування, вважає, що відповідач вірно кваліфікував дії позивача як дисциплінарний проступок. При цьому, факт його вчинення ОСОБА_1 (невиходу на службу 07.11.2025) підтверджено опитаними під час службового розслідування командиром батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській полковник поліції ОСОБА_4 , заступником командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській капітаном поліції ОСОБА_5 , старшим інспектором відділення моніторингу та контролю батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, капітаном поліції ОСОБА_6 , тимчасово виконуючим обов`язки командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, капітаном поліції Котелком Віталієм Степановичем, письмові пояснення яких долучені до матеріалів службового розслідування.

Більше того, факт невиходу позивача на службу 07.11.2025 не спростовується і самим позивачем, який у позові фактично вказує не на те, що факту його вчинення не було, а на те, що захід спливу, який до нього застосовано (звільнення зі служби) є неспівмірним із таким проступком.

З цього приводу суд враховує, що воєнний стан покладає на поліцейського виконання як своїх функціональних обов`язків, так і додаткових повноважень і завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України. В той час, дисциплінарний проступок у вигляді порушення службової дисципліни позивачем вчинено в період дії на території України воєнного стану.

Так, наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 26.08.2021 №269 «Про введення в дію Правил внутрішнього трудового розпорядку» встановлено Правила внутрішнього службового (трудового) розпорядку дня поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу апарату ГУНП в Івано-Франківській області та його районних територіальних (відокремлених) підрозділів (далі – Правила).

Розділом III Правил встановлено, що поліцейський ГУНП повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом; у разі недотримання поліцейським вимог п. 1 цього розділу складається акт про його відсутність на службі; у разі ненадання поліцейським доказів поважної присни своєї відсутності на службі він повинен подати письмові пояснення на ім`я керівника ГУНП щодо причин своєї відсутності; для з`ясування причин відсутності поліцейського на службі призначається службове розслідування.

Крім того, суд бере до уваги, що Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 24.02.2022 №67 «Про переведення особового складу ГУНП в Івано-Франківській області на посилений варіант службової діяльності та ситуаційного центру в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», особовий склад ГУНП в Івано-Франківській області на час дії правового режиму надзвичайного стану переведений на посилений варіант службової діяльності згідно з Інструкцією про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом МВС України від 10.12.2015 №1560 (далі – Інструкція №1560).

Приписами статей 23, 24 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості (п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону); у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (ч. 2 ст. 24 Закону).

При цьому, як уже зазначено вище, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися усіх законів України, в тому числі, що стосуються забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі їх введення на всій території України.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №580-VІІІ, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 13.06.2024 №190 «По особовому складу» у ГУНП в Івано-Франківській області створено батальйон поліції особливого призначення (стрілецький).

Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 26.09.2024 №299 затверджено Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), відповідно до приписів якого БПОП (стрілецький) відповідно до покладених на нього завдань здійснює участь, зокрема, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану.

Як встановлено судом, відповідно до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 03.10.2025 №496 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), звільнивши з посади інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення (стрілецький).

Також довідкою від 26.11.2025 №980 підтверджується, що відповідно до бойових розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил України від 15.05.2024 №7309 ОКП-КИЇВ, від 18.10.2024 №20804 ОКП-КИЇВ, з метою виконання у взаємодії з Державною прикордонною службою України бойових (спеціальних) завдань з посилення охорони державного кордону, несення служби на блокпостах, контрольних постах, бойових позиціях у межах операційних зон угруповань військ (сил оборони держави) в контрольованих прикордонних районах, які межують з українсько-білоруською ділянками державного кордону, наказами ГУНП від 23.10.2024 №481 о/с дск та від 22.04.2025 №174 о/с дск до ЗБП «Скеля» ГУНП у Волинській області дійсно був відряджений ОСОБА_1 (0103514), інспектор взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. Наказом ГУНП від 23.07.2025 №356 о/с дск відрядження до ЗБП «Скеля» ГУНП у Волинській області було припинено та, відповідно до бойового розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 22.07.2025 №17124. ОКП -КИЇВ., з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти У країни, з 24.07.2025 майор поліції ОСОБА_1 був відряджений до оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Наказом ГУНП від 02.10.2025 №494 о/с дск з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 03.10.2025 майор поліції ОСОБА_1 був відряджений до угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Суд зазначає, що відповідно до посадової інструкції майора поліції ОСОБА_1 , якою визначені права, обов`язки та повноваження, відповідність та вимоги до кваліфікації призначеного на посаду поліцейського, відповідальність за порушення службової дисципліни та вимог чинного законодавства, до завдань та обов`язків ОСОБА_1 відноситься, зокрема:

участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в уповноваженими операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;

участь у заходах із забезпечення публічного (громадського) порядку та безпеки громадян, зокрема під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану;

виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії, проведення штурмових, контр диверсійних та пошуково-фільтраційних заходів.

При цьому, інспектор взводу роти №1: застосовує і використовує зброю та бойову техніку в установленому для з`єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України порядку та випадках, у разі залучення до здійснення заходів із забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а також при виконанні завдань щодо участі в обороні держави під час дії правового режиму воєнного стану; здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань та передбачені законами України «Про Національну поліцію», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про правовий режим воєнного стану», іншими актами законодавства України.

Таким чином, суд констатує, що позивач був зобов`язаний неухильно дотримуватись визначених законодавством України вимог, положень нормативно-правових актів, наказів керівництва, правил службової дисципліни, безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, а також утримуватись від будь-яких дій, що можуть перешкоджати виконанню службових обов`язків або підривати авторитет Національної поліції України, і не порушувати встановлені вимоги, зокрема під час виконання завдань у межах дії правового режиму воєнного стану, ведення бойових дій, виконання бойових (спеціальних) завдань чи інших дій, що регламентуються законодавством у сфері національної безпеки та оборони.

В той же час, судом встановлено та підтверджується матеріалами службового розслідування, що після завершення наданої позивачу відпустки у період з 29.10.2025 по 06.11.2025, ОСОБА_1 до місця тимчасової дислокації підрозділу на території Донецької області не повернувся та до виконання службових обов`язків не приступив, чим фактично самовільно припинив виконання наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с дск про відрядження.

Зазначені обставини підтверджуються актами про відсутність на службі, рапортами керівництва підрозділу, поясненнями посадових осіб, а також іншими матеріалами службового розслідування, згідно з якими встановлено, що у період з 07.11.2025 по 09.11.2025, а також з 08.12.2025 по 11.12.2025 майор поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин, при цьому, про обставини, що унеможливлюють виконання службових обов`язків, керівництво у встановленому порядку не повідомив.

Судом встановлено, що при обранні виду дисциплінарного стягнення комісією взято до уваги службову посередню характеристику майора поліції ОСОБА_1 (за час служби в органах поліції та на займаній посаді зарекомендував себе посередньо, байдуже ставиться до результатів своєї праці, не поспішає усувати вказані у роботі недоліки, не проявляє вимогливості у вирішенні службових питань), рівень його кваліфікації, поведінку у минулому, відсутність діючих дисциплінарних стягнень (відповідно до ч. 4 ст. 19 Статуту не є обставиною, що пом`якшує дисциплінарну відповідальність поліцейського), але проаналізувавши всі матеріали отримані у межах службового розслідування, врахувавши ступінь його вини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що дії позивача підривають авторитет Національної поліції та довіру до неї, як носія влади, а також свідчать про низькі морально-ділові якості та його особисту недисциплінованість, що унеможливлює подальше виконання ним своїх службових обов`язків,

Також, комісією враховано, що у даному випадку вина інспектора взводу №1 роти №2 (безпілотних систем) БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто порушуючи вимоги законодавства, свідомо допустив настання несприятливих наслідків, які у свою чергу негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони прав та свобод людини, забезпечення публічної безпеки та порядку, а також у виконанні завдань по відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпечені та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану.

Суд погоджується із відповідачем, що майор поліції ОСОБА_1 , погодившись проходити службу в поліції, зокрема після призначення на посаду у батальйоні поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, свідомо взяв на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України, дотримуватись Присяги поліцейського.

У цьому контексті невихід позивача на службу без поважної причини може розцінюватись, як грубе порушення законодавства та службової дисципліни, що, в свою чергу, формує негативний приклад для особового складу БПОП (стрілецький) ГУНП, дискредитує підрозділ, знижує його авторитет і боєздатність, здійснює негативний вплив на морально-психологічний стан особового складу, а також підриває довіру до органів правопорядку в цілому.

Отже, під час складання Присяги на вірність Українському народові майор поліції ОСОБА_1 присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та Законів України, втілювати їх у життя та поважати і охороняти честь держави, а також з гідністю нести високе звання поліцейського. Проте, позивач, знаючи, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 було введено в державі воєнний стан та усвідомлюючи той факт, що в цей час на працівників поліції покладено обов`язок у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, починаючи з 07.11.2025 не приступив до несення служби. Вказане, на переконання суду підтверджує вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

При цьому, зважаючи на те, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача зі служби, то підстави для їх задоволення також відсутні.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд вважає відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх рішень, натомість, доводи позивача нічим не підтверджуються, а тому оскаржувані накази є правомірними та не підлягають скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування наказів від 12.12.2025 №2418 та №667 о/с, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua