Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №300/9151/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. справа № 300/9151/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення №092850007664від 31.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 24.08.1979, період догляду за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.10.2025.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що поступивши на роботу у 1979 році на Болехівський лісокомбінат, відповідальним працівником кадрової служби цього підприємства було заведено трудову книжку НОМЕР_1 від 24.08.1979 року на ім`я ОСОБА_2 (російською мовою). У 1982 році позивач одружилася, і її прізвище змінилося на ОСОБА_3 . Стверджує, що імена ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є фонетичними варіантами, визначаючи одне й те саме ім`я. Також зазначає, що пенсійний орган у випадку виявлення помилок або неточностей у заповненні трудової книжки має право звернутися до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулася із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію. Вважає, що позивач не має нести тягар відповідальності чи зазнавати негативних наслідків через неправильність заповнення трудової книжки, а наявність такого недоліку у трудовій книжці, як, на думку відповідача, невідповідність прізвища, не може бути підставою для не нарахування до мого страхового стажу відповідних періодів моєї роботи згідно із записами у трудовій книжці. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області скористалося правом подання відзиву на позов, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що за результатами розгляду заяви рішенням від 31.10.2025 №092850007664 відмовило у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, а саме 27 років. Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 24.08.1979 № НОМЕР_2 , оскільки прізвище власника трудової книжки не відповідає паспортним даним позивача, та згідно з даними свідоцтва про шлюб ім`я ОСОБА_4 не відповідає паспортним даним позивача; період роботи згідно з виписками з наказів з 07.08.1979 по 03.08.1981 на ОСОБА_6 , оскільки згідно з даними свідоцтва про шлюб ім`я ОСОБА_4 не відповідає паспортним даним позивача; період догляду за дитиною до 3-х років, ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ім`я матері не відповідає паспортним даним позивача. До страхового стажу зараховано періоди з 25.09.1984 по 14.05.1990 як догляд за дітьми до 3-х років та з 01.04.1999 згідно з даними реєстру застрахованих осіб. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.32).

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 24.10.2025 у віці 65 років звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.52).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.10.2025 №092850007664 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 9 років 6 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 24.08.1979 № НОМЕР_2 , оскільки прізвище власника трудової книжки не відповідає паспортним даним заявниці та, згідно з даними свідоцтва про шлюб, ім`я ОСОБА_4 не відповідає паспортним даним заявниці; період роботи згідно з виписками з наказів з 07.08.1979 по 03.08.1981 на ОСОБА_6 , оскільки, згідно з даними свідоцтва про шлюб, ім`я ОСОБА_4 не відповідає паспортним даним заявниці; період догляду за дитиною до 3-х років, ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ім`я матері не відповідає паспортним даним заявниці. До страхового стажу зараховано періоди з 25.09.1984 по 14.05.1990 як догляд за дітьми до 3-х років та з 01.04.1999 згідно з даними реєстру застрахованих осіб (а.с.12).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі також - Закон №1058-IV).

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

За змістом частин 3, 4 статті 26 Закону 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Пенсійний орган зазначає, що стаж роботи позивача становить 09 років 06 місяців 28 днів (а.с.13).

За змістом абзацу 1 частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637), Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637.

20.06.1974 постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (надалі також - Інструкція №162), яка діяла станом на дату заповнення трудової книжки 24.08.1979.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Вказані зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки і засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства чи печаткою відділу кадрів (пункт 2.12 Інструкції № 162).

Аналогічні вимоги містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (надалі також - Інструкція №58).

Згідно пунктів 1.1., 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (надалі також - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

В оскаржуваному рішенні пенсійний орган зазначив, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 24.08.1979 № НОМЕР_2 , оскільки прізвище власника трудової книжки не відповідає паспортним даним заявниці та, згідно з даними свідоцтва про шлюб, ім`я ОСОБА_4 не відповідає паспортним даним заявниці; період роботи згідно з виписками з наказів з 07.08.1979 по 03.08.1981 на ОСОБА_6 , оскільки, згідно з даними свідоцтва про шлюб, ім`я ОСОБА_4 не відповідає паспортним даним заявниці; період догляду за дитиною до 3-х років, ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ім`я матері не відповідає паспортним даним заявниці. До страхового стажу зараховано періоди з 25.09.1984 по 14.05.1990 як догляд за дітьми до 3-х років та з 01.04.1999 згідно з даними реєстру застрахованих осіб.

Суд зауважує, що позивач до заяви про призначення пенсії додала копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Болехівським МВ УДМС України в Івано-Франківській області 30.07.1996 (а. с. 6).

Так, на першій сторінці копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 у графі «прізвище, ім`я, по батькові» зазначено: « ОСОБА_1 », а на другій сторінці вказано (російською мовою): « ОСОБА_7 » (а. с. 6).

За змістом свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 23.05.1982, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 23.05.1982 уклали шлюб (а.с.42).

На титульному аркуші трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 24.08.1979 у рядках «прізвище, ім`я, по батькові, дата народження» вказано: « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

При цьому прізвище « ОСОБА_6 » закреслено однією рискою. Також на титульному аркуші трудової книжки зазначено, що прізвище змінено на « ОСОБА_3 » згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 23.05.1982. Вказаний запис засвідчений печаткою Болехівського лісокомбінату (а. с. 14, 59).

Крім того, у матеріалах пенсійної справи позивача містяться накази Болехівського держлісгоспу від 13.04.1998 № 55/к та від 23.07.1998 № 129/К «Про прийняття на роботу, надання відпусток», у яких зазначено ОСОБА_1 , а також наказ від 18.05.1998 № 76 «а» «Про звільнення з роботи», у якому також зазначено ОСОБА_1 (а. с. 47, 72).

Також наявні витяги з наказів Болехівського лісокомбінату від 03.08.1981 № 335/к про звільнення з роботи ОСОБА_10 та від 03.08.1979 № 341/С про прийняття ОСОБА_10 на роботу до Болехівського лісокомбінату.

Щодо зазначеної невідповідності власного імені позивача, яке зазначене в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 24.08.1979, свідоцтві про укладення шлюбу - « ОСОБА_4 », та імені позивача, яке вказане в паспортних даних, - « ОСОБА_5 », суд зазначає, що відповідальність за організацію ведення обліку робочого часу покладається на роботодавця, а тому формальні неточності в записах щодо власного імені ОСОБА_1 , які містяться на титульному аркуші трудової книжки позивача, не можуть мати негативних наслідків для особи, щодо якої такі документи складені.

Необхідно враховувати, що на час заповнення поданих позивачем документів, в тому числі, трудової книжки, усі відомості вносились двома мовами, російською та українською, тобто здійснювався переклад з російської мови на українську. Досліджуючи зазначені документи можна дійти висновку, що перекладаючи ім`я позивача з російської на українську відповідальною особою було зазначено саме “ ОСОБА_4 ”, а не “ ОСОБА_5 ”.

При цьому суд зауважує, що зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 24.08.1979 та свідоцтві про укладення шлюбу імена « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » є співзвучними та стосуються одного й того самого власного імені, а відмінність у їх написанні не свідчить про те, що відповідні документи належать різним особам.

На переконання суду, помилка в перекладі імені позивача у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 24.08.1979, свідоцтві про укладення шлюбу не може впливати на достовірність зазначених даних, не може не підтверджувати факт періодів роботи позивача.

Також суд зауважує, що прізвище « ОСОБА_6 », зазначене на титульному аркуші трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 24.08.1979, та прізвище « ОСОБА_6 », зазначене у наказах Болехівського лісокомбінату, є варіантами написання одного й того самого прізвища, зумовленими використанням російської та української мов при оформленні відповідних документів.

В спірному випадку пенсійний орган формально підійшов до виконання своїх обов`язків щодо вирішення питання призначення пенсії позивачу, без врахування в сукупності наявних в матеріалах заяви про призначення пенсії документів та безпідставно не взяв до уваги відомості трудової книжки позивача.

Органом пенсійного фонду не наведено жодних аргументів про те, що вказана трудова книжка позивача стосується іншої особи, а не ОСОБА_1 .

За змістом трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 24.08.1979 позивач у період з 07.08.1979 по 03.08.1981 працювала у Болехівському лісокомбінаті; з 10.04.1998 по 08.05.1998 та з 27.07.1998 по 05.08.1998 - у Болехівському держлісгоспі. З 23.10.1998 розпочато виплату допомоги по безробіттю, яка закінчена 17.10.1999. У періоди з 22.04.1999 по 30.06.1999 та з 23.07.1999 по 31.08.1999 позивач працювала у Болехівському лісгоспі. Крім того, відповідно до записів у трудовій книжці, позивач працювала у Болехівському лісгоспі в такі періоди: з 12.04.2000 по 11.05.2000, з 01.06.2000 по 09.06.2000, з 03.07.2000 по 10.07.2000, з 19.04.2001 по 23.05.2001, з 29.06.2001 по 16.07.2001, з 01.10.2001 по 31.10.2001, з 17.04.2002 по 08.07.2002, з 01.09.2002 по 17.09.2002, з 01.09.2003 по 30.09.2003, з 19.04.2004 по 17.06.2004, з 02.08.2004 по 03.08.2004, з 15.04.2005 по 03.08.2005, з 03.05.2006 по 31.05.2006, з 02.04.2007 по 10.05.2007, з 24.03.2008 по 18.03.2009, з 17.04.2018 по 05.11.2018. Також у трудовій книжці зазначено періоди виплати позивачу допомоги по безробіттю: з 28.08.2000 по 22.08.2001, з 22.01.2002 по 16.01.2003, з 20.02.2004 по 11.06.2004, з 08.09.2004 по 13.05.2005, з 14.03.2006 по 08.03.2007 та з 20.11.2018 по 14.11.2019.

Крім того, стаж роботи позивача в Болехівському держлісгоспі, Болехівському лісокомбінаті підтверджується наказами Болехівського держлісгоспу від 13.04.1998 № 55/к, від 23.07.1998 № 129/К, від 18.05.1998 № 76 «а» та наказами Болехівського лісокомбінату від 03.08.1981 № 335/к та від 03.08.1979 № 341/С, у яких зазначено прізвище позивача - ОСОБА_1 .

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Відтак, відповідальність за зазначення імені не у відповідності до паспортних даних, не може перекладатись на позивача і в спірному випадку бути підставою для відмови в призначенні пенсії.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19.

Відтак, пенсійний орган протиправно відмовив у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивача згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 24.08.1979, наказів Болехівського держлісгоспу від 13.04.1998 № 55/к, від 23.07.1998 № 129/К, від 18.05.1998 № 76 «а», наказів Болехівського лісокомбінату від 03.08.1981 № 335/к, від 03.08.1979 № 341/С.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

У спірному рішенні зазначено про неврахування періоду догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на те, що ім`я матері не відповідає її паспортним даним. Вказаним доводам судом уже надано оцінку вище у тексті цього рішення.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку.

Позивачем до заяви про призначення пенсії було надано відповідне свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_5 від 27.09.1982 згідно якого ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи зарахувати до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до трьох років згідно із свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_5 від 27.09.1982 до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу приписів пункту «ж» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 статті 181 Кодексу законів про працю України до стажу роботи зараховується період догляду за дитиною саме до досягнення нею трирічного віку. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 27.09.1982 ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а досягла трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відтак, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в спірному випадку період з 17.09.1982 по 16.09.1985 має бути зараховано позивачу до страхового стажу.

Разом з цим, суд враховує, що згідно розрахунку страхового стажу до стажу роботи позивача зараховано період з 25.09.1984 по 14.05.1990.

З огляду на те, що страховий стаж відповідно до абзацу дев`ятого частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховується в одинарному розмірі, період догляду за дитиною, що припадає на час, який уже зарахований до страхового стажу, повторному зарахуванню не підлягає.

Відтак, до страхового стажу роботи позивача слід зарахувати період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 17.09.1982 по 24.09.1984. Отже, позов в цій частині слід задовольнити частково.

Підсумовуючи наведене вище суд висновує про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.10.2025 № 092850007664 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відтак, воно підлягає скасуванню.

Враховуючи, що суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб`єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.10.2025, задоволенню не підлягають.

Отже, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 24.10.2025 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

За результатами розгляду цієї справи суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 847,84 грн. (70% задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.10.2025 №092850007664.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 24.08.1979 та період догляду за дитиною з 17.09.1982 по 24.09.1984.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 847,84 грн (вісімсот сорок сім гривень 84 копійки)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, вул. С. Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009),

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.