Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №300/8361/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. справа № 300/8361/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним дії щодо відмови у перерахунку пенсії; зобов`язати здійснити 19.01.2021 перерахунок і виплату розмір пенсії з врахуванням заробітної плати, яка отримана на території російської федерації, яка відображена в довідці від 17.11.2020 № 724, виданої ТОВ «АКВАСЕТЬ» та здійснювати виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому з 19.01.2021 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058 на підставі рішення суду від 04.11.2021 у справі №300/4072/21. Однак при обчисленні пенсії відповідачем не враховано довідки про заробітну плату від 03.08.2020 №515 та від 17.11.2020 №724. Тобто відповідачем на підставі вказаних довідок враховано лише стаж роботи, хоча відповідь про підтвердження страхового стажу та розміру заробітної плати ним була отримана, і фактично будь-які підстави для неврахування заробітної плати при обчисленні пенсії відсутні (лист від 24.08.2021 №2663 отримано відповідачем 09.09.2021). Зазначені довідки від 03.08.2020 №515 та від 17.11.2020 №724 засвідчені печаткою підприємства, підписані уповноваженими особами, місять дані про фактичні суми заробітної плати. Стверджує, що стаж, набутий на території будь-якої з держав учасниць та заробіток за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позов, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що на виконання рішення суду від 04.11.2021 у справі №300/4072/21 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши період роботи з 01.01.2004 по 03.08.2020 в ООО "Аквасеть” до страхового стажу. ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії до пенсійного органу не звертався. 03.10.2025 позивач звернувся до Головного управління із заявою (зверненням) у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян». Листом від 20.10.2025 Головним управлінням надано відповідь, у якій роз`яснено, що відповідно до пункту 51 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності до 01.01.1992 за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу особам, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Стверджує, що у зв`язку з припиненням будь-яких офіційних відносин та обміну інформацією з російською федерацією, витребування зазначених документів є неможливим. При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року. Також зазначає, що з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. При призначенні пенсій громадянам, які проживали та працювали на території російської федерації, пенсії призначаються на умовах, визначених Законом №1058. Звертає увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду із цим позовом. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.69).

У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 в адміністративній справі №300/4072/21, яке набрало законної сили 08.04.2022, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2004 по 03.08.2020 в ООО «Аквасеть» до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

ОСОБА_1 з 19.01.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (а.с.76).

03.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання роз`яснення щодо підстав обчислення розміру пенсії без урахування заробітної плати, отриманої на роботі в підприємствах російської федерації, а також про надання належним чином засвідчених копій розрахунку заробітку на території рф (а.с.13, 58).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за результатами розгляду заяви листом від 20.10.2025 повідомило про те, що 01 січня 2023 року російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, у зв`язку з чим стаж враховується по 31.12.1991. Водночас Порядком підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2025 № 562, визначено механізм підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі (за наявності) для визначення права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави у разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 Закону № 1058. Тобто незалежно від того, чи укладено з країною угоду про взаємне визнання стажу, якщо стаж може враховуватися як стаж за кордоном (та це підтверджується документами), він буде враховуватися для визначення права на пенсію в Україні. Записів у трудовій книжці для цього недостатньо. Необхідно підтвердити документами, що цей стаж може бути врахований до стажу в даній державі (зокрема, в росії). На виконання рішення суду від 04.11.2021 у справі №300/4072/21 позивачу 15.04.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши період роботи з 01.01.2004 по 03.08.2020 в ООО "Аквасеть” до страхового стажу (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі також - Закон №1058-IV).

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Положеннями частини 1 статті 40 Закону 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з абзацами 4, 5 частини 1 статті 40 Закону 1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі також – Порядок №22-1) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (пункт 2.10 Порядку №22-1).

Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії є документи про нарахування заробітної плати. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року враховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу. Видача довідок про заробітну плату проводиться, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на час видачі довідки.

Суд зауважує, що через повномасштабну агресію російської федерації проти України, дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією розірвано, функціонування закордонних дипломатичних установ України на території держави-агресора припинено.

Суд переконаний в тому, що в такій соціальній сфері суспільних правовідносин як пенсійне забезпечення, тим паче враховуючи збройну агресію російської федерації проти України та пов`язані з цією обставиною правові та фактичні труднощі в отриманні інформації про заробіток (дохід) отриманий в російській федерації, буде непропорційним обмеження такого права особи на належне пенсійне забезпечення.

Варто зазначити, що в матеріалах пенсійної справи позивача міститься лист Відділення Пенсійного фонду рф у Ханти-Мансійському автономному окрузі - Югрі від 24.08.2021 № 2663, у якому зазначено, що ООО «Аквасеть» зареєстроване як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду рф у м. Сургуті 28.02.2000. За період з 01.04.2002 по 31.12.2016 фінансово-господарська діяльність підприємства здійснювалася, страхові внески сплачувалися. Платник є чинним.

Також ООО «Аквасеть» також надало пенсійному органу листа від 17.11.2020 №724 надало відповідачу такі документи: копії виписок із розрахункових відомостей – 18 шт (01.2002 – 2.2003), засвідчені розрахункові листи (за 2004-2020 роки – 17 шт) (а.с.22, 54).

Статтею 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (надалі також - Закон № 1788-XII) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

За змістом частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Вимогами статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Згідно статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обрахування пенсії проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць СНД і держав, які входили в склад СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Приписами частин 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (надалі також – Угода) передбачено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Положеннями статті 3 цієї Угоди також визначено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Обрахування розміру пенсії за віком працівнику який працював на підприємстві іншої держави проводиться за наявності інформації про сплату страхових внесків, у разі якщо внески сплачувалися до Пенсійного фонду України така інформація повинна міститися в системі персоніфікованого обліку, або така інформація повинна міститися у довідках, виданих підприємством іншої держави особі яка претендує на призначення пенсії за віком, у разі якщо облік сплати страхових внесків які сплачуються підприємствами інших держав ведеться компетентними органами таких держав.

Суд вказує, що відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

За приписами частини 2 статті 24 Закону України “Про міжнародні договори України” припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов`язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України “Про міжнародні договори України” припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 “Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення” постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.

Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №639 “Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн” припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. москві.

Згідно статті 1 Закону України “Про зупинення у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року” від 29 червня 2023 року № 3192-IX, (набрав чинності 21.03.2023), зупинено у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, вчиненої в місті Москва 15 квітня 1994 року та ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, вчиненого в місті Москва 25 листопада 2005 року та ратифікованого Законом України від 16 березня 2007 року № 757-V.

Суд зауважує, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Угода між Урядом України і урядом російської федерації “Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн” від 14.01.1993 та Угода "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підлягають застосуванню в спірному випадку, оскільки вказані Угоди та Конвенція були чинними на час роботи позивача в росії, республіці Білорусь і позивач мав легітимні очікування щодо його пенсійного забезпечення.

Таким чином, стаж набутий на території російської федерації, республіки Білорусь та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, повинні враховуватись при встановленні права позивача на пенсію і її обчисленні.

Згідно із змістом статті 1 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).

За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Подібні за суттю вимоги передбачені й в законодавстві російської федерації.

Згідно зі статтею 22 Федерального Закону № 167-ФЗ від 15.12.2001 “Про обов`язкове пенсійне страхування в Російській Федерації” страхувальники по відношенню до застрахованих осіб з числа іноземних громадян або осіб без громадянства, які тимчасово проживають на території Російській Федерації, сплачують страхові внески по тарифу, встановленому діючим Федеральним законом для громадян Російської Федерації на фінансування страхової частини трудових (страхових) пенсій, незалежно від року народження вказаних застрахованих осіб.

Відповідно до статті 2 Федерального Закону Російської Федерації № 173-ФЗ від 17.12.2001 “Про трудові пенсії в Російській Федерації”, який застосовувався до 01.01.2015, страховий стаж - та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.

Згідно з частиною першою статті 10 наведеного вище Федерального Закону №173-ФЗ до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування” підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ).

Відповідно до частини другої статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального Закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування” підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.

Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28.12.2013 № 400-ФЗ “Про страхові пенсії” (статті 3, 11, 14).

Отже, як за законодавством України, так і за законодавством російської федерації обов`язковою умовою для врахування відомостей про заробітну плату при обчисленні пенсії позивачу є сплата страхових внесків за спірний період до пенсійного фонду російської федерації.

Верховний Суд в постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 також дійшов висновку про врахування відомостей, зазначених в довідках про заробітну плату, отриману в російській федерації, лише за умови підтвердження належними доказами відрахувань із заробітної плати позивача в пенсійний фонд російської федерації, а також утримання відповідних податків із його заробітної плати.

Як встановлено судом, пенсійним органом на виконання рішення суду від 04.11.2021 в адміністративній справі № 300/4072/21 зараховано до стажу роботи позивача, зокрема, період роботи в ООО «Аквасеть» з 01.01.2004 по 07.08.2020 (а.с.78).

У матеріалах пенсійної справи позивача наявна довідка ООО «Аквасеть» від 03.08.2020 №515, яка містить відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за період з січня 2002 року по липень 2020 року (а.с.52).

Також зазначено, що з усіх включених сум проводилися відрахування до пенсійного фонду, районний коефіцієнт, північна надбавка, одноразові виплати не включені, компенсація за невикористану відпустку не включена.

Означена вище довідка підписана директором, головним бухгалтером, начальником ОК підприємства та містить посилання на підставу її видачі та адресу підприємства.

За вказаних обставин судом не встановлено жодних підстав, які б викликали сумніви щодо достовірності даних, зазначених у довідці ООО «Аквасеть» від 03.08.2020 №515. Відомості, наведені у довідці, є чіткими та зрозумілими.

Отже, описана вище довідка ООО «Аквасеть» від 03.08.2020 №515 підтверджує факт офіційного працевлаштування позивача та отримання заробітку.

У матеріалах пенсійної справи позивача наявна довідка ООО «Аквасеть» від 17.11.2020 №724, яка містить відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за період з січня 2002 року по серпень 2020 року (а.с.55).

Також зазначено, що з усіх включених сум проводилися відрахування до пенсійного фонду, районний коефіцієнт, північна надбавка, одноразові виплати не включені, компенсація за невикористану відпустку не включена.

Означена вище довідка підписана директором, головним бухгалтером, начальником ОК підприємства та містить посилання на підставу її видачі та адресу підприємства.

За вказаних обставин судом не встановлено жодних підстав, які б викликали сумніви щодо достовірності даних, зазначених у довідці ООО «Аквасеть» від 17.11.2020 №724. Відомості, наведені у довідці, є чіткими та зрозумілими.

Отже, описана вище довідка ООО «Аквасеть» від 17.11.2020 №724 може підтверджувати факт офіційного працевлаштування позивача та отримання заробітку.

Суд враховує, що доводи позивача стосуються неврахування відповідачем при обчисленні пенсії відомостей, наведених у довідках від 03.08.2020 № 515 та від 17.11.2020 №724. Водночас у прохальній частині позову позивач просить суд зобов`язати відповідача врахувати лише відомості довідки від 17.11.2020 № 724.

Крім того, відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи ОСОБА_1 від 08.07.2021 форми «СЗИ-ИЛС» за періоди з 01.01.2004 по 02.04.2009, з 25.04.2009 по 26.01.2012, з 10.04.2012 по 11.03.2013, з 12.04.2013 по 12.02.2014, з 01.04.2014 по 31.12.2014 містять відомості про нарахування та сплату страхових внесків за вказані періоди (а.с.45).

Варто зазначити, що в матеріалах пенсійної справи позивача міститься лист Відділення Пенсійного фонду рф у Ханти-Мансійському автономному окрузі - Югрі від 24.08.2021 №2663, у якому зазначено, що ООО «Аквасеть» зареєстроване як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду рф у м. Сургуті 28.02.2000. За період з 01.04.2002 по 31.12.2016 фінансово-господарська діяльність підприємства здійснювалася, страхові внески сплачувалися. Платник є чинним.

Також ООО «Аквасеть» також надало пенсійному органу листа від 17.11.2020 №724 надало відповідачу такі документи: копії виписок із розрахункових відомостей – 18 шт (01.2002 – 2.2003), засвідчені розрахункові листи (за 2004-2020 роки – 17 шт) (а.с.22, 54, 110-235).

Вказане свідчить про те, що відповідач вчиняв дії щодо проведення перевірки відомостей про періоди роботи та заробітку позивача на підставі первинних документів на підприємстві, яке знаходиться на території російської федерації.

Проте, відповідач під час призначення пенсії позивачу з 19.01.2021 не врахував відомості спірної довідки, попри те, що сам же у 2021 році провів її перевірку.

Отже, відомості вказаних вище довідок ООО «Аквасеть» від 03.08.2020 №515, від 17.11.2020 № 724 мають бути враховані пенсійним органом при обрахунку пенсії позивача.

За вказаних обставин судом не встановлено жодних підстав, які б викликали сумніви у достовірності даних, зазначених у довідках ООО «Аквасеть» від 03.08.2020 №515, від 17.11.2020 № 724 (складені російською мовою) є чіткими і зрозумілими та не були підставою для відмови у перерахунку пенсії позивачу.

Відтак, слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у врахуванні при обрахунку пенсії відомостей довідок ООО «Аквасеть» від 03.08.2020 №515, від 17.11.2020 № 724.

Підсумовуючи наведене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 03.10.2025 про надання роз`яснення щодо обчислення розміру пенсії без врахування заробітку на території рф, відповідь пенсійним органом із запитуваними позивачем матеріалами пенсійної справи щодо заробітної плати надана 20.10.2025. Позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався у жовтні 2025 року. Доказів обізнаності позивача із розрахунками заробітної плати до жовтня 2025 року пенсійним органом суду не надано. До суду з позовом позивач звернувся 13.11.2025, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні при обрахунку пенсії відомостей довідок ООО «Аквасеть» від 03.08.2020 №515, від 17.11.2020 №724.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) здійснити з 19.01.2021 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком, з урахуванням заробітної плати на підставі відомостей довідок ООО «Аквасеть» від 03.08.2020 №515, від 17.11.2020 №724.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.