Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №280/7841/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2026 року Справа № 280/7841/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10 липня 2026 року № 0800-0605-8/60182, про відмову повернення ОСОБА_1 сплаченого збору з операції купівлі-продажу рухомого майна згідно договору купівлі - продажу нерухомого майна від 26.05.2026 року у розмірі 20 000,00 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 000,00 грн, сплаченого відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 26.05.2026 № ПН60130С1, та подати зазначене подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вперше придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу та під час укладення договору сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі продажу, що склало 20 000,00 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення безпідставно сплаченого збору, однак йому було відмовлено. Позивач вважає таку відмову протиправною, просить задовольнити позовні вимоги.

03.08.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/7841/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 12.08.2026 за вх. №46077. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 звільнення від сплати пенсійного збору осіб, які придбавають житло вперше, здійснюється безпосередньо нотаріусом під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за умови надання визначеного пакета документів (заяви, відомостей з ДРРП та довідок про невикористання житлових чеків). Відповідач наголосив, що чинним законодавством не передбачено повноважень органів Пенсійного фонду України приймати рішення про звільнення громадян від сплати збору чи здійснювати перевірку підстав для такого звільнення після укладення угоди. Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, передбачає формування подання органом, що контролює справляння надходжень бюджету, однак орган ПФУ здійснює власні повноваження у суворій відповідності до норм Порядку № 1740.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 26.05.2025 індексний номер витягу 478912877, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1973031423101).

26.05.2026 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Новіковим Артемом Валерійовичем та зареєстровано в реєстрі за №534, відповідно до якого позивач придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 20000,00 грн, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 26.05.2026 №ПН60130С1.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з листом від 17.06.2026 з проханням повернути сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумi 20000,00 грн, як безпідставно/помилково сплачений.

Листом від 10.07.2026 № 0800-0605-8/60182 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для повернення сплаченого збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.2026 року №535. Відповідно до п. 15-2 Порядку № 1740 збір з операцій купівлі – продажу нерухомого майна не сплачується, якщо

- право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

- особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

- особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у Вашій власності перебувало майно за адресою: АДРЕСА_2 .

Не погодившись з відмовою в поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 20000,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

За змістом пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР (тут надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Пунктом 8 статті 2 цього Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою КМУ від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно із пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (тут надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, крім іншого, якщо:

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що законодавцем визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

У зазначених положеннях Порядку №1740 деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло до цього.

З огляду на викладене, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) як оплатне набуття права власності на певний об`єкт, так і його безоплатну приватизацію.

Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, яка враховується судом в силу вимог ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Щодо твердження відповідача, що позивач не має права звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна через наявність у власності частки квартири за адресою АДРЕСА_2 , суд враховує наступне.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу, відповідачем не наведено жодних доказів, які б підтверджували перебування у власності позивача майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.07.2026 №487717288, право приватної спільної часткової власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , було зареєстровано 03.06.2009, зокрема за особою, зазначеною як « ОСОБА_1 », у розмірі 14/75 часток. Підставою реєстрації зазначено свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 12.03.2009, видане Управлінням житлово-комунального господарства.

Проте у відповідному реєстровому записі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків, дата народження, серія та номер паспорта, місце народження, адреса зареєстрованого місця проживання або будь-які інші відомості, які дозволяли б достовірно ідентифікувати власника як саме позивача. Також у зазначеній довідці зазначено: «причина відсутності коду - інша причина відсутності ІдН».

Таким чином, зазначення у реєстровому записі особи з аналогічними прізвищем, іменем та по-батькові, за відсутності РНОКПП та інших унікальних ідентифікаційних даних, не є достатнім доказом належності відповідного права власності саме позивачу. Такі відомості підтверджують лише існування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про особу з аналогічним до позивача прізвищем, іменем, по-батькові, однак не підтверджує тотожність цієї особи позивачу.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про те, що з 25.07.1994 позивач мав зареєстроване місце проживання виключно на території Запорізької області. Так, у період з 25.07.1994 до 16.09.2011 його місце проживання було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ; у період з 27.09.2011 до 27.03.2013 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 22, гуртожиток; у період з 13.04.2013 до 04.06.2026 повторно за адресою: АДРЕСА_3 ; а з 05.06.2026 за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою Пологівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 11.06.2026 № 944/01-22 підтверджено, що за наявною інформацією Позивач, у період з 25.07.1994 по 16.09.2011 та 13.04.2013 по 04.06.2026 року, участі у приватизації державного житлового фонду не брав. Також, на підтвердження факту невикористання права на приватизацію житла за місцем проживання позивача надається довідка Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району № 47/07-27 від 28.07.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 , 1994 року народження, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , гуртожиток, у період з 27.09.2011 по 27.03.2013. У довідці зазначено, що право на приватизацію житла за цією адресою позивач не використав, а відомості про приватизацію квартири відсутні в районному програмному комплексі «Приватизація житла».

Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна позивачем сплачено за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти в сумі 20000,00 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).

За змістом пункту 1 Порядку №787 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання;

помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.

Відповідно до пункту 5 Порядку №787 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Відповідно до постанови КМУ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 №106, Пенсійний фонд України відноситься до переліку органів, що контролюють справляння надходжень бюджету при купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення позивачу надміру сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,96 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок), сплаченої згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 26.05.2026 №ПН60130С1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 30.09.2026.

Суддя М.С. Лазаренко