Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №260/2290/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/2290/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046050016990 від 05.02.2026 про відмову призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (юридична адреса: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до пільгового стажу, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи: з 19.01.1993 року по 24.11.1994 рік.; з 06.12.1999 року по 05.01.2001 рік; з 02.01.1991 року по 27.01.1993 рік, з 16.12.1994 року по 01.03.1995 рік, з 06.06.1995 року по 15.01.2003 рік - на посаді санітарки по обслуговуванню психічно хворих; з 01.09.2011 року по 02.08.2016 рік - на посаді молодшої медичної сестри буфетниці; з 03.08.2016 року по 28.02.2020 рік - на посаді молодшої медичної сестри рентген

кабінету;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (юридична адреса: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , від 06.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» та прийняти рішення по суті заяви.

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн та судового збору у розмірі 1331, 20 грн.

Заявлені позовні вимоги представник позивачки обґрунтовує тим, що згідно записів в трудовій книжці позивача в період часу з 02.01.1991 року по 27.01.1993 рік, в період часу з 16.12.1994 року по 01.03.1995 року, з 06.06.1995 року по 15.01.2003 року - перебувала на посаді санітарки по обслуговуванню психічно хворих; в період часу з 01.09.2011 року по 02.08.2016 року - позивач перебувала на посаді молодшої медичної сестри буфетниці, в період часу з 03.08.2016 року по 28.02.2020 року - позивач перебувала на посаді молодшої медичної сестри рентген кабінету. Враховуючи той факт, що назва посади позивачки, які вона займала в зазначені періоди входили до списку посад, які мають прав на пільгову пенсію, вважає, що ці періоди повинні бути зараховані до пільгового стажу. Відтак, не погоджується із рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та просить суд його скасувати, а вказані періоди зарахувати до її пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

ГУ ПФУ в Закарпатській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечило, просило відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що за результатами розгляду заяви позивачки від 06.01.2026 року їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи. Зазначено, що страховий стаж становить, з врахуванням кратності - 44 роки 10 місяців 20 днів, стаж за Списком №2 - 09 років 0 місяців 10 днів. До страхового стажу не зараховано період з 19.01.1993 року по 24.11.1994 року, оскільки відтиск печатки при звільненні не придатний для сприйняття змісті. Також не зараховано періоди догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно пільгової довідки від 01.12.2025 року №216.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.01.2026 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року.

За принципом екстериторіальності вказана заява розглянута Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області, в результаті чого винесено рішення № 046050016990 від 05.02.2026 року, яким позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Свою відмову відповідач мотивував тим, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI (далі - Закон №1058-IV) пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, жінкам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вказано, що працівникам, зокрема, жінкам які не мають необхідного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу (5 років) на зазначених роботах, та відповідний страховий стаж пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах додається довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (додаток № 5) (далі Порядок № 637).

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 № 383 (надалі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами

відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення

атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Страховий стаж заявниці - з врахуванням кратності - 44 роки 10 місяців 20 днів. Стаж за Списком № 2 - 09 років 0 місяців 10 днів.

Результати розгляду документів поданих:

до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 03.09.1987: - з 19.01.1993 по 24.11.1994 р.р., оскільки відтиск печатки при звільнені не придатний для сприйняття змісту;

до страхового стажу не зараховано періоди догляду до три річного віку за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 26.10.1999, оскільки відмітка про отримання паспорту відсутня, інформація про здійснення догляду не зазначена;

до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно пільгової довідки від 01.12.2025 № 216:

з 02.01.1991 по 27.01.1993 р.р., з 16.12.1994 по 01.03.1995 р.р., з 06.06.1995 по 15.01.2003 р.р., оскільки назва професії в довідці не відповідає назві професії в розділі XXIV поз. 2260000 ПКМУ від 11.03.1994 № 162;

з 01.09.2011 по 02.08.2016 р.р., оскільки у довідці не зазначено назву посади;

з 03.08.2016 по 28.02.2020 р.р., зазначена посада відсутня в розділі XXIV ПКМУ від 24.06.2016 №461.

У наказах про результати атестації робочих місць від 10.09.1994 № 92-а та від 06.10.1999 № 97 посада санітарки по обслуговуванню психічно хворих відсутня.

Заявниця - працює.

Враховуючи вищевикладені обставини прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивачка із вказаним рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області про відмову призначенні пенсії за віком на пільгових від 05.02.2026 року № 046050016990 не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 19.01.1993 року по 24.11.1994 року.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788- XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-XII Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, трудова книжка має містити дані щодо факту перебування особи в трудових відносинах для підтвердження наявності трудового стажу та є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Так, як вбачається із дослідженої судом копії трудової книжки позивачки НОМЕР_4 така з 19.01.1993 року прийнята на посаду телятниці, а з 01.04.1993 року переведена на посаду помічника запліднювача, 24.11.1994 року - звільнена за власним бажанням.

Таким чином, позивачка в період з 19.01.1993 року по 24.11.1994 року працювала в с-з "Гойковский"

Відтиск печатки підприємства на якому працювала позивач у вказаний період у трудовій книжці відсутній.

Разом з тим, суд вказує на те, що Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі

№490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 та від 30.11.2018 у справі № 235/4179/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки

не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку

стажу при призначенні пенсії.

Крім того, відповідно до висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства; вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист при вирішенні питань з призначення пенсії за віком.

Аналізуючи наведене, суд вказує на те, що неврахування до страхового стажу позивачці періоду її роботи з 19.01.1993 року по 24.11.1994 року з підстав непридатності для сприйняття змісту печатки, не може бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що період роботи позивачки з 19.01.1993 року по 24.11.1994 року підлягає зарахуванню до загального страхового стажу ОСОБА_1 .

Щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду догляду до трирічного віку за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, тобто ті періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону № 1788-XII та законодавством СРСР.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відпустка без збереження заробітної плати, згідно із частиною 6 статті 179 Кодексу законів про працю України, надається, у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов`язковому порядку тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3- річного віку мати не працювала. При цьому, вимоги про обов`язкову наявність у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта чинним законодавством не передбачені.

Так, на підтвердження факту перебування у декретній відпустці позивачкою відповідачу було надано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 , серія НОМЕР_3 від 26.10.1999 року, на яке у своєму рішенні посилається позивач.

Окрім того, інформація щодо перебування позивача ОСОБА_1 у декретній відпустці підтверджується Довідкою КНТ "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги "ДОР " № 100 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.03.2026 року, довідкою КП "Гейківська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги " ДОР" від 01.06.2023 року № 65, довідкою КП "Гейківська агатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги " ДОР" від 01.06.2023 року № 66.

Як вбачається із змісту вказаних документів, на підставі наказу № 200 - к від 02.12.1999 року ОСОБА_1 була надана відпустка з частковою оплатою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 06.12.1999 року по 25.09.2002 року.

Згідно наказу № 5-к від 05.01.2001 року позивачка приступила до виконання своїх обов`язків з 05.01.2001 року на 0,5 ставки.

Згідно наказу № 40-к від 26.02.2001 року переведена працювати на 1,0 ставку з 01.03.2001 року.

Враховуючи та аналізуючи наведене, суд вказує на те, що період перебування ОСОБА_1 у декретній відпустці в період часу з 06.12.1999 року по 05.01.2001 року, підлягає зарахування до її загального страхового стажу.

Щодо неврахування до пільгового стажу періоди роботи з 02.01.1991 року по 27.01.1993 року, з 16.12.1994 року по 01.03.1995 року, з 06.06.1995 року по 15.01.2003 року з підстав назва професії в довідці від 01.12.2025 року не відповідає назві професії в розділі XXIV поз. 2260000 ПКМУ від 11.03.1994 року № 162.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.09.1994 року наказом головного лікаря Гейківської обласної психоневрологічної лікарні № 92-а було затверджено перелік робочих місць, робіт, професій та посад, працівники яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 та № 2.

Так, вказаним переліком встановлено посади, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 та № 2, а саме посади: медична сестра, процедурна медична сестра, медична сестра по фізіотерапії, санітарка палатна, санітарка - буфетниця, санітарка - ванщиця.

Наказом головного лікаря Гейківської обласної психоневрологічної лікарні №97 від 06.10.1999 року "Про результаті атестації робочих місць за умовами праці для визначення прав працівників на пільгове пенсійне забезпечення" затверджено Список № 1 та Список № 2, посади яких мають право на пільгову пенсію, а саме: медична сестра, процедурна сестра, молодша медсестра палатна, молодша медсестра - буфетниця, молодша медсестра ванщиця, молодша медсестра по супроводу хворих.

Наказом головного лікаря ОКЗ "Гейківська психоневрологічна лікарня" №179 від 27.12.2004 року "Про результаті атестації робочих місць за умовами праці для визначення прав працівників на пільгове пенсійне забезпечення "затверджено Список № 1 та Список № 2, посади яких мають право на пільгову пенсію, а саме: медична сестра палатна, медична сестра процедурна, молодша медична з догляду за хворими, молодша медична сестра буфетниця, молодша медична сестра - ванщиця, сестра господарка.

Наказом головного лікаря ОКЗ "Гейківська психоневрологічна лікарня" №186 від 25.12.2009 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення прав працівників на пільгове пенсійне забезпечення "затверджено Список № 1 та Список № 2, посади яких мають право на пільгову пенсію, а саме: сестра медична палатна, медична сестра процедурна, молодша медична сестра з догляду за хворими; молодша медична сестра - буфетниця, молодша медична сестра - ванщиця, сестра господиня, молодша сестра з догляду за хворими рентгенкабінету, сестра медична приймального відділення, молодша медсестра приймального відділення.

Наказом головного лікаря КЗ "Гейківська психоневрологічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" № 201 від 15.12.2014 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення прав працівників на пільгове пенсійне забезпечення" затверджено Список № 1 та Список № 2, посади яких мають право на пільгову пенсію, а саме: сестра медична палатна, сестра медична процедурна, молодша медична сестра з догляду за хворими, молодша медична сестра - буфетниця, молодша медична сестра - ванниця, сестра - господиня, молодша медична сестра приймального відділення, молодша медична сестра з нагляду та супроводженню хворих, інструктор з трудової терапії, сестра медична з фізіотерапії.

Наказом головного лікаря КЗ "Гейківська психоневрологічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" № 234 від 13.12.2019 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення прав працівників на пільгове пенсійне забезпечення" затверджено Список № 1 та Список № 2, посади яких мають право на пільгову

пенсію, а саме: сестра медична стаціонару, сестра медична процедурна, молодша медична сестра з догляду за хворими, молодша медична сестра - буфетниця, молодша медична сестра - ванниця, сестра - господиня, молодша медична сестра приймального відділення, молодша медична сестра з нагляду та супроводженню хворих, інструктор з трудової терапії, сестра медична з фізіотерапії.

Наказом генерального директора КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" № 102/3 від 11.03.2024 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення прав працівників на пільгове пенсійне забезпечення, пільг та компенсацій" затверджено Список № 1 та Список № 2, посади яких мають право на пільгову пенсію, а саме: сестра медична палатна, сестра медична процедурна, молодша медична сестра, молодша медична сестра - буфетниця, старша сестра медична, молодша медична сестра з догляду за хворими та їх супроводженню.

Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_5 ОСОБА_1 в період з 02.01.1991 року по 27.01.1993 рік, з 16.12.1994 року по 01.03.1995 року, з 06.06.1995 року по 15.01.2003 року працювала на посаді санітарки по обслуговуванню психічно хворих; в період часу з 01.09.2011 року по 02.08.2016 року - на посаді молодшої медичної сестри буфетниці, з 03.08.2016 року по 28.02.2020 року - на посаді молодшої медичної сестри рентген кабінету.

Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.

Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список №2), затверджені: постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173; постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 (3 01.01.1992); постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (з 11.03.1994); постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (з 16.01.2003); постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 (з 03.08.2016).

Так, Верховним Судом у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-a, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловлена правова позиція, про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком № 1, 2 саме записами у трудовій книжці.

Враховуючи той факт, що назви посади позивачки, які вона займала в спірні періоди, а саме: з 02.01.1991 року по 27.01.1993 рік, з 16.12.1994 року по 01.03.1995 року, з 06.06.1995 року по 15.01.2003 року (посада санітарки по обслуговуванню психічно хворих); з 01.09.2011 року по 02.08.2016 року (посада молодшої медичної сестри буфетниці), з 03.08.2016 року по 28.02.2020 року (посада молодшої медичної сестри рентген кабінету) входили до списку посад, які дають право на призначення пільгової пенсію, то відповідно такі періоди повинні бути зараховані до пільгового стажу.

Додатково суд враховує і те, що 09.06.2023 року позивач ОСОБА_1 вже зверталася до пенсійного органу з приводу призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

За результатами розгляду такої заяви, Рішенням про відмову у призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.06.2023 року № 046050016990 позивачці було відмовлено в призначенні пенсії саме з підстав недосягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зазначена дата з якої така матиме право на пенсію: 07.11.2025 року. Разом з тим, вказаним рішенням спірні періоди були зараховані до пільгового стажу позивачки.

З огляду на вищенаведене суд вважає оскаржене рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 05.02.2026 року за №046050016990 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п.4), або застосувавши інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п.10).

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, щодо зобов`язальної частини рішення суду суд враховує процесуальні норми, відповідно до яких суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В даному випадку питання обчислення страхового стажу з урахуванням висновків суду та вирішення питання його достатності для призначення пенсії за віком відносяться до виключної компетенції органу Пенсійного фонду України. Тобто, відповідач має обов`язок перевірити чи виконано всі умови, визначені законом, які є необхідними для прийняття законного рішення щодо призначення пенсії.

Тому суд доходить висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління ПФУ в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до її страхового стажу періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 03.09.1987 з 19.01.1993 по 24.11.1994 року та період догляду за дитиною ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до досягнення нею 3-х річного віку та до пільгового стажу періоди роботи з 02.01.1991 по 27.01.1993, з 16.12.1994 по 01.03.1995, з 06.06.1995 по 15.01.2003 (посада - санітарка по обслуговуванню психічно хворих), з 01.09.2011 по 02.08.2016 (посада - молодша медична сестра - буфетниця), з 03.08.2016 по 28.02.2020 року (посада - посада - молодша медична сестра рентген кабінету), з урахуванням періодів, що були зараховані під час первинного розгляду поданої заяви, і за результатами повторного розгляду прийняти обґрунтоване рішення, з врахуванням висновків суду.

Разом з тим, суд зазначає, що період роботи з 19.01.1993 по 24.11.1994 року згідно записів трудової книжки позивачки підлягає до зарахування на загальних умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області витрати на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розумінні ч. 3 зазначеної статті належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Ч. 4 зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач долучила копію договору про надання правничої допомоги №23/03/26 від 23.03.2026; акт приймання - передачі наданих послуг до договору №23/03/26 від 23.03.2026, квитанцію №1 від 23.03.2026 року на суму 12000,00 грн.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору клієнт оплачує адвокатському об`єднанню гонорар за надання правничої допомоги. Розмір гонорару, порядок його визначення та оплати можуть встановлюватися цим Договором, додатковоми угодами або актом приймання - передачі наданих послуг.

Згідно з актом приймання - передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №23/03/26 від 23.03.2026, вартість наданих послуг адвокатом з правового супроводу справи становить 12 000,00 грн.

Так, відповідно до квитанції, ОСОБА_1 оплатила вартість наданих послуг у розмірі 12000,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у поданому до суду відзиві проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу заперечив, оскільки вважає, що їх розмір неспівмірний зі складністю справи.

Суд вважає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з прецедентною практикою такого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, п. 269).

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на оплату гонорару представника позивача у заявленому розмірі 12000 грн є неспівмірним зі складністю справи, фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на вищевикладене, суд враховує, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката пов`язаною з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) - справа відноситься до категорії незначної складності, враховує час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом позивачу послуг та виконаних робіт, ціну позову та значенням справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, про стягнення із бюджетних асигнувань відповідача судових витрат як витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн, оскільки вважає її достатньою та співмірною і пропорційною до предмету спору.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046050016990 від 05 лютого 2026 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійною фонду України в Закарпатській області (пл. Наробна, буд. 4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 06.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до її страхового стажу періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 03.09.1987 з 19.01.1993 по 24.11.1994 року та період догляду за дитиною ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до досягнення нею 3-х річного віку та до пільгового стажу періоди роботи з 02.01.1991 року по 27.01.1993 року, з 16.12.1994 по 01.03.1995 року, з 06.06.1995 по 15.01.2003 року, з 01.09.2011 по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 по 28.02.2020 року, з урахуванням періодів, що були зараховані під час первинного розгляду поданої заяви, і за результатами повторного розгляду прийняти обґрунтоване рішення, з врахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Наробна, буд. 4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.А. Гебеш