Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №260/2411/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2411/26

13:30 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Колушкіна Ю.В.,

за участю сторін:

позивач: Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області - представник Станкович Вікторія Іллівна,

відповідач: Комунальне некомерційне підприємство лікувально-профілактична установа «Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» - представник Борсенко Олександр Вікторович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка,8, код ЄДРПОУ 40479801), в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 40922492) до Комунального некомерційного підприємства «Лікувально – профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області (90000, Закарпатська область, Хустський район, с-ще Міжгір`я, вул. Захисників України, 4, код ЄДРПОУ 43218512) про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 28 вересня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 28 вересня 2026 року у зв`язку з перебуванням судді на підвищенні кваліфікації з 21 вересня 2026 року по 25 вересня 2026 року.

14 квітня 2026 року Західний офіс Держаудитслужби, в особі Управління Західного офісу Дераудитслужби в Закарпатській області звернулося до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Лікувально – профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області, якою просить зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» вчинити дії щодо виконання пунктів 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 12.12.2025 № 130704-14/2173-2025 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань використання і збереження фінансових ресурсів та майна.

20 квітня 2026 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

24 квітня 2026 року позивачем подано позовну заяву у новій редакції, відповідної до якої просять суд: 1) визнати протиправною дію Комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» щодо неналежного виконання пунктів 5,6,8,9,10,11,12 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 12.12.2025 №130704-14/2173-2025; 2) зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Лікувально профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» вчинити дії щодо виконання пунктів 5,6,8,9,10,11,12 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 12.12.2025 №130704-14/2173-2025 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань використання і збереження фінансових ресурсів та майна.

27 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження.

30 червня 2026 року ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної ревізії встановлено порушень на суму 11349647,32 грн, з яких: порушень, що призвели до матеріальної шкоди та збитків 5395154,08 грн, нестачі матеріальних цінностей 114017,18 грн, недоотримано доходів підприємством та місцевим бюджетом 1185390,81 грн, недоотримано доходів фізичними особами (медичними працівниками) 3469608,25 грн, інших порушень, що не призвели до втрат 1185477,00 гривень. Управління зобов`язало Підприємство надати інформацію про вжиті заходи разом із завіреними копіями підтвердних документів до 12 січня 2026 року. Відповідача було проінформовано, що відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 за № 2939-ХІІ (із змінами), законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Водночас, Управління проінформувало Підприємство, що відповідно пунктів 8 та 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 за № 2939-ХІІ (із змінами), в разі не забезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства, орган Держаудитслужби має право звернутися до суду в інтересах держави. За приписами статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю). Станом на момент подання позовної заяви Комунальним некомерційним підприємством «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» у встановлений законом строк не вчинено належні дії щодо усунення виявлених ревізією порушень зазначених у пунктах 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12.

01 травня 2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Примусове стягнення (відшкодування) збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, не може відбуватися шляхом зобов`язання виконати вимогу. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом (про стягнення/відшкодування збитків). Щодо останнього, то в судовому порядку стягувати збитки може той суб`єкт господарювання, якому ці збитки заподіяно. Закон не наділив орган державного фінансового контролю правом звертатися безпосередньо до суду замість підконтрольної установи чи опосередковано за допомогою зобов`язання виконати вимогу, яка містить таку вказівку

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представники відповідача у судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, відповідно до акту Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області № 130704-09/18 (т.1, а.с. 43-165), що відповідно до 3.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на IІІ квартал 2025 року, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області проведено ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» (далі – Підприємство, КНП, КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня», КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ», лікарня) за період з 01.01.2021 по 31.07.2025.

Ревізію проведено з 29.08.2025 по 20.11.2025 у відповідності до питань програми ревізії з відому в.о генерального директора КНП «Лікувально профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2 , а також здійснено відповідний запис у журналі реєстрації перевірок.

Ревізію було зупинено в період: з 01.09.2025 по 05.09.2025, з 19.09.2025 по 03.10.2025, 10.10.2025, з 17.10.2025 по 31.10.2025; 10.11.2025, 17.11.2025 для виконання інших завдань відповідно до наданих повноважень.

Акт ревізії від 25 листопада 2025 року №130704-09/18 підписаний без заперечень 28 листопада 2025 року.

12 грудня 2025 року Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області листом № 130704-14/2183-2025 «Про усунення виявлених порушень» (т.1, а.с. 188-193) вимагає від Комунального некомерційного підприємства «Лікувально – профілактична установа Міжгірська районна лікарня Мжгірської селищної ради Закарпатської області»:

1. Розглянути матеріали ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

2. Розглянути матеріали ревізії та питання щодо пред`явлення цивільних позовів до винних осіб, діями або бездіяльністю яких державі та установі заподіяно матеріальної шкоди (збитків), а також притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

3. Забезпечити відшкодування зайво нарахованих та виплачених виплат за шкідливі умови праці окремим працівникам господарського підрозділу в сумі 356 606,15 грн та єдиного соціального внеску в сумі 77 715,57 гривень, шляхом стягнення з винних осіб, або відповідно до вимог статей 130-136 КЗпПУ чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів.

4. Забезпечити відшкодування зайво нарахованих та виплачених відпускних в сумі 25 553,92 грн, лікарняних в сумі 1 593,94 грн та як наслідок - зайво нараховано та сплачено ЄСВ на суму 5 757,06 грн, шляхом стягнення з винних осіб, або відповідно до вимог статей 130-136 КЗпПУ чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів.

5. Забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних будівельно-ремонтних робіт в сумі 56 388,02 грн відповідно до норм статей 22, 610-625, Цивільного кодексу України чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів.

6. Забезпечити відшкодування втрачених доходів бюджетом селища Міжгір`я у вигляді частини орендної плати в сумі 540 234,50 грн у відповідності пункту 13 Методики розрахунку орендної плати за об`єкти комунальної власності Міжгірської селищної територіальної громади, затвердженої Рішенням ІІІ сесії VIII скликання ІІІ пленарного засідання Міжгірської селищної ради №790 від 15.04.2021 шляхом перерахування коштів в дохід зазначеного бюджету.

7. Забезпечити відшкодування втрачених доходів у вигляді орендної плати в сумі 13 627,84 грн відповідно до норм статей 22, 610-625, Цивільного кодексу України чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів.

8. Забезпечити відшкодування втрачених доходів бюджетом селища Міжгір`я у вигляді частини орендної плати в сумі 193 546,89 грн у відповідності пункту 13 Методики розрахунку орендної плати за об`єкти комунальної власності Міжгірської селищної територіальної громади, затвердженої Рішенням ІІІ сесії VIII скликання ІІІ пленарного засідання Міжгірської селищної ради №790 від 15.04.2021 шляхом перерахування коштів в дохід зазначеного бюджету.

9. Забезпечити відшкодування шкоди (збитків) в сумі 94414,38 грн, заподіяної внаслідок покриття витрат сторонньої юридичної особи (КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради), відповідно до норм статей 22, 610-625, Цивільного кодексу України чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів, з подальшим перерахуванням їх в дохід бюджету селища Міжгір`я.

10. Забезпечити відшкодування Національній службі здоров`я України надміру отриманих коштів за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 07.02.2023 №1769-E123-P000, №1123-E124-P000 від 25.01.2024, №3520-E124-Р000 від 14.02.2024 на загальну суму 2 031 455,00 грн, шляхом перерахування коштів Національній службі здоров`я України.

11. Забезпечити відшкодування зайвих витрат на сплату ПДВ при закупівлі системи мамографічної в сумі 424 710,28 грн відповідно до норм статей 22, 610-625, Цивільного кодексу України чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів.

12. Провести виплату медичним працівникам лікарні доплату до заробітної плати за жовтень, грудень 2024 року, а також за лютий, квітень, травень 2025 року, відповідно до норм Постанови кабінету Міністрів України №28 від 13.01.2023, в загальній сумі 3 469 608,25 гривень.

13. Здійснювати належний внутрішній фінансовий контроль за фінансово-господарською діяльністю Підприємства, зокрема: дотримання правил бухгалтерського обліку, виконання господарських договорів, а також здійснювати контроль щодо активів, пасивів, доходів та видатків у відповідності до нормативно-правових актів України.

Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень і недоліків разом із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів надати Управлінню Західного офісу Держаудитслужби Закарпатській області терміном до 12 січня 2026 року на адресу: м. Ужгород, пл. Народна, 4.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, оскільки Комунальним некомерційним підприємством «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» у встановлений законом строк не вчинено належні дії щодо усунення виявлених ревізією порушень зазначених у пунктах 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної аудиторської служби України» №868 від 28.10.2015 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

При цьому, підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби №278 від 10 грудня 2025 року затверджено Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, (т.1, а.с. 168-175).

Відповідно до підпункту 7 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь; складає адміністративні протоколи; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства; накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; вносить керівництву Західного офісу пропозиції щодо звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань, збереження і використання активів.

Відповідно до підпункту 14 пункту 6 вказаного Положення встановлено, що Управління має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право:

1) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель (у тому числі документи виробників для підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів / товарів у складі робіт та послуг), проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;

4) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;

5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об`єктів, що контролюються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об`єктами - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;

7) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

8) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

9) здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом;

9-1) збирати та отримувати персональні дані особи у випадках, передбачених законом, з метою здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

11) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців документи, матеріали, інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідні для виконання покладених на нього завдань, зокрема інформацію з обмеженим доступом, з урахуванням вимог до забезпечення захисту інформації;

12) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;

12-1) проводити зустрічні звірки з питань дотримання вимог законодавства про локалізацію виробництва у юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та фізичних осіб - підприємців, які брали участь у закупівлі та/або у постачанні товарів (товарів у складі робіт і послуг), наданні послуг та виконанні робіт, з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу, точності та законності господарських операцій, пов`язаних із предметом закупівлі, і розрахунків, для з`ясування їх реальності, повноти відображення в бухгалтерському обліку та підтвердження понесених витрат;

13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;

14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;

15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Таким чином, аналіз наведених положень Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» свідчить про розмежування повноважень органу державного фінансового контролю щодо виявлення порушень законодавства та способів їх усунення.

Вимога органу державного фінансового контролю є обов`язковою для підконтрольної установи в частині усунення саме встановлених порушень законодавства. Водночас така вимога не може підміняти собою передбачений законом спосіб захисту права щодо примусового стягнення грошових коштів, які, на думку органу державного фінансового контролю, були безпідставно витрачені, недоотримані або отримані понад належний розмір.

При цьому, суд враховує зміст спірних пунктів 5, 6, 8, 9, 10, 11 та 12 вимоги від 12 грудня 2025 року. Зі змісту цих пунктів убачається, що Управління фактично визначило конкретний розмір коштів, які, на його думку, підлягають поверненню, відшкодуванню або виплаті, а також визначило конкретних отримувачів таких коштів.

Так, пунктом 5 вимоги зобов`язано забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних будівельно-ремонтних робіт у сумі 56 388,02 грн; пунктом 6 – забезпечити відшкодування втрачених доходів бюджету селища Міжгір`я у вигляді частини орендної плати в сумі 540 234,50 грн; пунктом 8 – аналогічно забезпечити відшкодування 193 546,89 грн; пунктом 9 – забезпечити відшкодування шкоди (збитків) у сумі 94 414,38 грн; пунктом 10 – забезпечити відшкодування Національній службі здоров`я України надміру отриманих коштів у сумі 2 031 455,00 грн; пунктом 11 – забезпечити відшкодування зайвих витрат на сплату ПДВ у сумі 424 710,28 грн, а пунктом 12 – провести виплату медичним працівникам доплати до заробітної плати в загальній сумі 3 469 608,25 грн.

Отже, зміст зазначених пунктів не зводиться до вимоги усунути порушення шляхом приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства на майбутнє. Фактично Управлінням визначено конкретні майнові наслідки виявлених під час ревізії порушень та встановлено обов`язок забезпечити повернення або виплату відповідних грошових коштів.

При цьому, сам факт встановлення під час ревізії порушення та визначення його розміру не означає автоматичного виникнення у органу державного фінансового контролю права на примусове стягнення відповідної суми шляхом пред`явлення вимоги та подальшого звернення до суду саме з позовом про зобов`язання виконати таку вимогу.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 10 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас зазначена норма не передбачає можливості пред`явлення позову про зобов`язання виконати вимогу у тій частині, в якій вимогою фактично визначено обов`язок відшкодувати конкретну суму збитків, повернути надміру отримані кошти або здійснити певні виплати.

Інше розуміння наведених положень призводило б до фактичного надання вимозі органу державного фінансового контролю властивостей виконавчого документа щодо стягнення грошових коштів, хоча законом такого способу реалізації вимоги не передбачено.

Суд також враховує, що встановлення факту заподіяння збитків, їх розміру, особи, відповідальної за їх заподіяння, а також наявності правових підстав для їх стягнення є предметом відповідного спору про відшкодування збитків. У такому спорі суд має надати оцінку як самому факту порушення, так і підставам виникнення майнової відповідальності, розміру збитків, причинному зв`язку між діями відповідної особи та збитками, а також іншим обставинам, які мають значення для вирішення спору.

Тому звернення до суду з вимогою про зобов`язання виконати пункти 5, 6, 8, 9, 10, 11 та 12 вимоги фактично спрямоване на примусове стягнення визначених органом державного фінансового контролю сум без заявлення самостійних вимог про їх стягнення та без визначення належного способу захисту порушеного майнового права.

При цьому, суд не заперечує повноважень Держаудитслужби щодо виявлення під час ревізії порушень законодавства, визначення розміру завданих збитків, пред`явлення обов`язкових вимог щодо усунення порушень та звернення до суду у випадках, передбачених законом. Однак, реалізація таких повноважень має здійснюватися у спосіб та в межах, установлених законом, відповідно до вимог статті 19 Конституції України.

За встановлених у цій справі обставин позивач обрав спосіб судового захисту, який не відповідає характеру правовідносин щодо примусового відшкодування визначених за результатами ревізії збитків та повернення коштів. Звернення з позовом про зобов`язання відповідача виконати зазначені пункти вимоги фактично спрямоване на примусове виконання вимоги в частині майнових зобов`язань, що не є належним способом реалізації відповідних повноважень органу державного фінансового контролю.

Отже, з огляду на зміст заявлених позовних вимог та спірних пунктів вимоги, суд дійшов висновку, що позивач фактично намагається забезпечити відшкодування встановлених за результатами ревізії збитків шляхом зобов`язання відповідача виконати вимогу, тоді як належним способом захисту у разі невідшкодування збитків у добровільному порядку є звернення до суду з відповідним позовом про їх стягнення (відшкодування), із зазначенням належної правової підстави та предмета такого стягнення.

Таким чином, оскільки заявлені позовні вимоги фактично спрямовані на примусове відшкодування конкретно визначених сум коштів шляхом зобов`язання відповідача виконати вимогу органу державного фінансового контролю, правові підстави для їх задоволення відсутні.

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду викладене, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог з мотивів, що зазначені у рішенні суду.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства лікувально-профілактична установа «Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль