Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №240/11897/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/11897/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Міхненко С.С. із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), оформлене протоколом від 11.02.2026 №22, в частині відмови у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_4 надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) (далі - відповідач 1, Відділ) обґрунтовані тим, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації передбачену п.13 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII від 21.10.1993 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3543-XII), у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю 2 групи, його батьком. Однак, за результатами розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та долучених до такої документів, отримав відмову у її задоволенні, з підстав не доведення факту відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Ухвалою суду від 02.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ухвали суду від 26.05.2026 залучено ІНФОРМАЦІЯ_5 до участі у справі № 240/11897/26, як другого відповідача.

20.07.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач 2, ТЦК) надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки за результатами розгляду питання відстрочки позивача від призову на військову службу під час мобілізації з підстав передбачених п.13 ч.1 ст. 23 Закону № 3543-XII, встановлено інших невійськовозобов`язаних осіб, які відповідно до законодавства зобов`язані утримувати особу з інвалідністю 2 групи - батька позивача, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.04.1974, копія якого міститься в матеріалах справи.

ОСОБА_2 , батьку позивача, встановлено інвалідність 2 групи, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії ЖИА № 024366 від 16.01.2008.

З метою оформлення відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за батьком, який є особою з інвалідністю 2 групи позивач звернувся до ТЦК із відповідною заявою від 02.02.2026. До заяви долучив копії наступних документів: копія паспорту та ідентифікаційного коду позивача; довідка про реєстрацію місця проживання; акт про здійснення догляду та спільного проживання за інвалідом II групи, свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , свідоцтво про народження позивача, свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , довідка до акту огляду МСЕК № 024366 від 16.01.2008 про встановлення ОСОБА_5 2 групи інвалідності безтерміново.

У свою чергу, повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1940/1/512 від 12.02.2026 за результатами розгляду заяви позивача доведено до відома, що протоколом від 11.02.2026 №22 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причинами відмови зазначено наявність у батька ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю другої групи, інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані його утримувати.

Прийняте рішення вважають протиправними, а тому звернулися до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII), а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст.1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону , військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 2 ч.6 ст.2 Закону № 2232-XII статті передбачено, що одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

У свою чергу, Закон № 3543-XII встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону №3543-XII.

Підпунктом 13 частина 1 статті 23 Закону № 2232-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

У свою чергу, Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Під час судового розгляду спірних правовідносин встановлено, що з метою отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією позивач звернувся до ТЦК із необхідною заявою та документами на підтвердження підстав для необхідної відстрочки, однак отримав відмову зв`язку із не доведенням факту відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Тобто, дані спірні правовідносини виникли з приводу наявності/відсутності підстав для відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією у період воєнного стану передбачених п.13 ч. 1 ст.23 Закону № 2232-XII.

Як вже зазначалося, однією із підстав за наявності якої не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані слугує інвалідність I чи II групи одного із своїх батьків, однак за умови відсутності інших осіб, які за законом зобов`язані утримувати таких осіб.

У свою чергу, представник ТЦК в обґрунтування узгодженості нормам чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства дій уповноважених осіб вказав, що причиною відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є наявність у ОСОБА_2 (батько позивача), який є особою з інвалідністю II групи, інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані його утримувати.

Представник ТЦК пояснив, що шляхом опрацювання даних реєстру ДРАЦС ТЦК встановлено дружину ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 22.02.2023 та актовий запис № 95 від 22.02.2023. Інших шлюбів укладених ОСОБА_3 не встановлено. Також виявлено двох повнолітніх дітей. Дочку від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та сина від другого шлюбу - ОСОБА_1 (позивача у справі). Вказані особи не є особами з інвалідністю та не потребують постійного догляду, не перебуває під арештом та не відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Долучені до поданої заяви позивачем документи встановлені відповідачем факти не спростовують.

Розглядаючи спірні правовідносини у правовій площин враховуючи встановлений факт наявності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за членом сім`ї, який такого потребує, суд зважає на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 560).

Такий Порядок визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;

процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Відповідно до п.56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За приписами п.57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону (п.58 Порядок №560).

Відповідно абз.1 до п.60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів (абз.3 до п.60 Порядку №560).

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови (абз.4 до п.60 Порядку №560).

Аналіз викладених пунктів Порядку № 560 вказує на те, що заяви з доданими до них документами військовозобов`язаних про надання відстрочки перед прийняттям рішення підлягають попередньому вивченню та оцінці комісією, а у випадку про надання відстрочки з підстав, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України №3543-XII, перевірці підлягають зокрема родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей відповідних державних реєстрів.

Як свідчать матеріали справи, з метою визначення наявності/відсутності підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивача уповноваженими особами ТЦК здійснено вивчення його сімейного стану, за результатами якого складено повідомлення про відсутність підстав для надання вказаної відстрочки. Такий висновок затверджено головою комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 .

За висновками комісії, наявність доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 у ОСОБА_3 , виключає можливість надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбаченої п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII, оскільки позивач не є єдиною особою, що може здійснювати догляд за батьком, який є особою з інвалідністю.

Суд погоджується з такими твердженням відповідача, та вважає, що серед документів, долучених позивачем до заяви про надання відстрочки від мобілізації, відсутні такі на спростування підстави, яка слугувала для прийняття рішення про відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному позивачу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач не має усіх наявних у сукупності умов передбачених п. 13 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII та пункту 58-1 Порядку №560, адже у нього є сестра - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка відповідно до законодавства України зобов`язана утримувати батька - ОСОБА_3 . При цьому слід врахувати, що ОСОБА_7 не є військовозобов`язаною особою, чи особою з інвалідністю, яка потребує постійного догляду, також не перебуває під арештом та не відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з рішенням відповідача щодо відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та вважає, що таке прийняте за встановленою процедурою передбаченою Порядком № 560.

Отже, у даному випадку відсутні правові підстави відповідно до п. 13 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII для надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно прийняте відповідачем рішення правомірно та із дотриманням приписів Закону України №3543-ХІІ та положень Порядку №560.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, судом не вирішується.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задовленні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 28 вересня 2026 р.

28.09.26