Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №240/6873/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/6873/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, у якому просить:

визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року по справі 240/33851/22;

зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року по справі 240/33851/22.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року по справі 240/33851/22 Адміністрацією Держприкордонслужби України 26 листопада 2025 року виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.06.2020 включно у розмірі 116 508.60 грн., при цьому здійснено з нарахованої суми утримання військового збору за ставкою 5%, що становить у грошовому еквіваленті 6132,03 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що оскільки дохід позивача, який виник внаслідок виконання відповідачем рішення суду, не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, сума такого доходу оподатковується податковим агентом податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах, без застосування положень пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року адміністративний позов по справі 240/33851/22 задоволено повністю, зокрема зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її грошового доходу за період з 01.03.2018 по 25.06.2020 включно, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року по справі № 240/33851/22 залишено без змін.

26 листопада 2025 року Адміністрацією Держприкордонслужби України на виконання рішення суду виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.06.2020 включно у розмірі 116 508,60грн., що підтверджується копіями, платіжної інструкції № 7848 від 26.11.25, довідкою-розрахунком та платіжно-розрахунковою відомістю.

Виплату грошового забезпечення відповідач здійснив з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5%, що становить у грошовому еквіваленті 6132,03 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №240/33851/22 відповідачем було виплачено належне позивачу грошове забезпечення, з одночасним утримання військового збору 5% та податку на доходи фізичних осіб 18%.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, чинній до внесення змін за Законом № 4015-ІХ) визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпунктів 1.1-1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 3 пункту 18 розділу І Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі Закон № 4015-ІХ), який набрав чинності з 01 грудня 2024 року, внесено зміни у пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, зокрема підпункти 1.1-1.3 викладено в такій редакції:

"1.1. Платниками збору є:

1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу;

2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;

3) платники єдиного податку третьої групи.

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».

1.2. Об`єктом оподаткування збором є:

1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу;

2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить:

1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту;

2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;

3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу;

4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту - 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX», ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту".

Тобто, починаючи з 01 грудня 2024 року збільшено ставку військового збору для платників - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, з 1,5 відсотка до 5 відсотків від об`єкта оподаткування.

Однак, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-ІХ встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.

Враховуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відсотка незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Закону № 4015-ІХ, а також те, що відповідач на виконання судового рішення у справі №240/33851/22 здійснив перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом (до 01 грудня 2024 року), суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно застосовано до нарахованого позивачу на виконання цих рішень суду сум доходу ставку 5 % військового збору замість 1,5 %, внаслідок чого безпідставно та надмірно утримано 3,5 % військового збору з нарахованих позивачу сум.

Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву твердження не спростовують встановлених обставин та не впливають на висновки суду, тому суд не надає їм правової оцінки, як таким, що не мають значення для вирішення справи.

За встановлених обставин, враховуючи нормативне врегулювання спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу надмірно утриманий військовий збір в розмірі 3,5 відсотків від нарахованого на виконання судового рішення у справі № 240/33851/22 індексації грошового забезпечення.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01001, РНОКПП/ЄДРПОУ: 00034039) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року по справі 240/33851/22.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року по справі 240/33851/22.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

29.09.26