Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №160/11225/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/11225/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Дніпровського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпровського державного університету внутрішніх справ № 114 від 31.03.2026 в частині звільнення зі служби в поліції курсанта 1-го курсу ФПФПКП НПУ ДДУВС ОСОБА_2 ;

- визнати протиправними та скасувати наказ Дніпровського державного університету внутрішніх справ № 245 о/с від 01.04.2026 про відрахування з навчання в ДДУВС курсанта 1-го курсу ФПФПКП НПУ ДДУВС ОСОБА_2 ;

- поновити ОСОБА_2 на службі в поліції та на навчанні у ДДУВС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 11.09.2025 ОСОБА_2 проходив навчання у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ (ДДУВС) як курсант першого курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України (ФПФІКП НПУ). На підставі наказу Дніпровського державного університету внутрішніх справ № 114 від 31.03.2026 його звільнено зі служби в поліції, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного на підставі проведеного службового розслідування. Позивач вважає, що висновки службового розслідування, проведеного з приводу публікації каналу «Дніпро оперативний» є необ`єктивними, а застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції занадто суворим і невідповідним тяжкості проступку. Позивач також вказав, що керівник вишу не врахував характер порушення, та обставини, що його супроводжували. Не взятий до уваги той факт, що на місці події фотографувались усі курсанти на згадку про свою участь у першій слідчій дії з дозволу і в присутності керівника - заступника начальника курсу ФПФІПКП. НПУ капітана поліції ОСОБА_3 . Саме цей офіцер в першу чергу мав би контролювати належну поведінку курсантів. Попри те, що на місці подій фотографувались усі присутні курсанти у соцмережі без відома ОСОБА_2 потрапила і набрала ознак публічності лише одна фотографія з його зображенням. Однак при проведенні службового розслідування не з`ясовано хто саме з якого облікового запису і на якому ресурсі розмістив фотографію у соцмережі, яким чином вона опинилась у розпорядженні журналістів каналу «Дніпро Оперативний». ОСОБА_2 згоди на публікацію фото не давав і, фактично, став жертвою дій невстановленої особи, яка розповсюдила його фото у соцмережі. Позивач також вважає, що у висновку службового розслідування не врахований той факт, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, до цього дисциплінарних стягнень не мав, навпаки, був одним з кращих на курсі.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.05.2026 року відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Цією ж ухвалою суд витребував від Дніпровського державного університету внутрішніх справ у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії всіх матеріалів, що були підставою для прийняття наказу №114 від 31.03.2026 та №245 о/с від 01.04.2026, а також всі матеріали службового розслідування щодо ОСОБА_2 , проведеного за інформацією про порушення службової дисципліни з боку окремих курсантів факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України, включаючи висновок службового розслідування.

У строк встановлений судом, відповідач надав суду витребувані документи та відзив на позов.

Згідно з наданим відповідачем відзивом, відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, зазначає, що предметом службового розслідування є встановлення факту порушення службової дисципліни з боку курсанта, а не встановлення особи, яка розмістила фото. Факт присутності курсанта ОСОБА_2 на місці події, факт виконання ним жесту рукою поруч із тілом загиблої особи в період, коли могла бути зроблена фотографія, підтверджений самим курсантом у його поясненнях. При цьому саме жест рукою, зафіксований на фотографії, є проявом неетичної поведінки, що суперечить вимогам Присяги поліцейського та нормам поліцейської етики. Відповідач вважає посилання позивача на ч. 1 ст. 308 Цивільного кодексу України щодо необхідності згоди особи на публікацію її фотографії є нерелевантним у даній справі. Дисциплінарна відповідальність курсанта ОСОБА_2 пов`язана не з фактом публікації його фото, а з фактом його власної неетичної поведінки на місці події, яка була зафіксована та опублікована. Відповідно, питання авторства публікації не є визначальним для кваліфікації дисциплінарного проступку. Відповідач наголошує, що суспільний резонанс публікації (канал « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нараховує понад 324 тисяч підписників), характер зафіксованої поведінки (демонстративний жест поруч із тілом загиблої 14-річної дитини) та пов`язана з цим дискредитація органів Національної поліції України є обставинами, що свідчать про значну тяжкість проступку. Застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідає характеру вчиненого.

Згідно з наданою позивачем відповіддю на відзив, позивач не погоджується з доводами викладеними у відзиві, просить задовольнити позовні вимоги та зазначає, що особливості та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських яким не виповнилось 18 років (неповнолітніх осіб) Дисциплінарним статутом, а також іншими спеціальними нормативними актами не визначено. З посиланням на ч.6 ст. 7 КАС України позивач вказує на необхідність застосування аналогії закону, та зазначає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати ст. 198 Кодексу законів про працю передбачено, що звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи роботодавця допускається тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. Також позивач наголошує, що матеріалами службового розслідування факти порушення ОСОБА_2 п. 4, 5 та 13 частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України не підтверджено. Підставою для звільнення ОСОБА_2 стало порушення етичних норм, а не зокрема відмова ОСОБА_2 від виконання наказів керівника, невжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, чи відсутність його інформування про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

3 11.09.2025 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 проходить навчання у Дніпровському Державному Університеті Внутрішніх Справ (ДДУВС) як курсант першого курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України (ФПФІКП НПУ).

Згідно листа Начальника ГУ НП у Дніпропетровській області від 19.02.2026 № 74769-2026, скерованого т.в.о. ректора Дніпровського державного університету внутрішніх справ Ігорю МАГДАЛІНІ, у зв`язку зі встановленням місцезнаходження безвісно зниклої гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка 17.02.2026 приблизно о 21:30 останній раз виходила на зв`язок перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 14 та до теперішнього часу не повернулась, з метою відпрацювання території та необхідності у залученні допоміжних сил, а саме: курсантів ДДУВС висловлено прохання у залученні 19.02.2026 30 осіб з числа курсантів з автотранспортом для доставки за адресою: м Дніпро, пл. Соборна, буд. 14.

Позивача разом з іншими курсантами, на підставі цього листа було залучено до пошуку зниклої ОСОБА_4 .

Згідно листа Департаменту внутрішньої безпеки ГУ НП у Дніпропетровській області №22203-2026 від 19.03.2026, скерованого т.в.о. ректора Дніпровського державного університету внутрішніх справ Ігорю Магдаліні, 18.03.2026 працівниками Дніпропетровського управління ДВБ НП України під час моніторингу в мережі загального доступу Інтернет була виявлена критична публікація за участю працівника поліції, яка може набути суспільного резонансу, в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «Жахливі подробиці загибелі 14-річної ОСОБА_5 з Дніпра, яку знайшли мертвою у лютому», опубліковано статтю щодо обставин виявлення трупу неповнолітньої ОСОБА_6 . Додатком до публікації зазначено інформацію щодо курсанта Дніпровського державного університету внутрішніх справ, який приймав участь у пошукових заходах поліції відносно загиблої, та опублікував своє фото біля трупу останньої, при цьому фотозображення виконане з глузливим та недопустимим підтекстом та жестами. ……. Також з`ясовано, що на опублікованому фото присутній курсант першого курсу ДДУВС рядовий поліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фотографування можливо здійснено курсантом першого курсу Дніпровського державного університету внутрішніх справ рядовим поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які за листом Дніпровського РУП № 1 ГУНП залучались до пошукових заходів відносно неповнолітньої ОСОБА_8 . Ураховуючи вищевикладене, відповідно до статті 14 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, прошу Вас за вказаним фактом призначити службове розслідування за участю старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії корупції Дніпропетровського управління ДВБ НП України капітана поліції ОСОБА_9 .

Наказом Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 19.03.2026 №102 призначено службове розслідування за інформацією про порушення службової дисципліни з боку окремих курсантів факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України ДДУВС.

Згідно висновку службового розслідування, затвердженого 31.03.2026 року т.в.о. ректора Дніпровського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_10 , запропоновано за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 3, 4, 5, 7 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1 та 3 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, п. 1 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, абзацу третього, четвертого, сьомого, дев`ятого п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.4, 2.5, 2.6, 2.12, 3.7, 8.7 та 8.11 Регламенту поведінки осіб перемінного складу, які мають спеціальне звання поліції, Дніпровського державного університету внутрішніх справ, затвердженого наказом ДДУВС від 09.12.2025 № 565, що полягало у вчиненні дій, які не визначені законом, не відносяться до обов`язків поліцейського та здобувача вищої освіти, протирічать вимогам Присяги поліцейського, порушенні норм етичної поведінки поліцейського та вчиненні неетичних дій, нездійсненні належного контролю за етичністю своєї поведінки, невжитті будь-яких заходів, спрямованих на недопущення порушень службової дисципліни, нездійсненні негайної доповіді керівникові про порушення службової дисципліни, застосувати до курсанта 1-го курсу ФПФПКП НПУ рядового поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Згідно пояснень позивача у присутності матері – ОСОБА_1 , відібраних під час службового розслідування, 19.02.2026 близько 14:30 ОСОБА_2 разом з курсантом 1-го курсу ОСОБА_11 , курсантом 2-го курсу ОСОБА_12 та заступником начальника курсу ОСОБА_13 виїхали за межі ДДУВС на службовому автобусі до парку імені Т.Г. Шевченка м. Дніпро. До парку вони прибули близько 14:50. До автобусу увійшов поліцейський територіального підрозділу, який провів інструктаж та сказав про необхідність розбитися на групи. Всі розбилися на групи, він був з курсантом 1-го курсу ОСОБА_11 , курсантом 2-го курсу ОСОБА_12 та старшим групи - заступником начальника курсу ОСОБА_13 . Вони направилися у праву сторону парку, на шляху опитали двох осіб, які нічого не повідомили. Потім вони обійшли територію парку разом з іншими групами. Приблизно о 15:10 вони підійшли до покинутої споруди кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Після цього вони зайшли в середину будівлі та, обійшовши її, піднялися на останній поверх, звідки було видно місце. Один із курсантів, можливо ОСОБА_14 , помітив чорну сумку, вони підійшли подивитися на неї та її вміст. Про знайдену сумку старший групи доповів поліцейським територіального підрозділу. Коли ОСОБА_15 підійшов до краю споруди, за бетонним виступом він подивився вниз та побачив отвір в шифері, через який було видно верхню частину тіла людини, у якої рука була у неприродньому положенні. ОСОБА_16 зателефонував поліцейському територіального підрозділу та повідомив про те, що вони помітили руку людини. Приблизно о 15:40 вони спустилися вниз та побачили тіло людини, яке лежало обличчям вниз. ОСОБА_16 знов зателефонував та повідомив, що вони виявили тіло людини. Приблизно о 16:00 на місце прибули працівники територіального підрозділу поліції, а вони покинули будівлю та на службовому автобусі виїхали до університету, куди прибули приблизно о 16:27. На власний мобільний телефон ОСОБА_15 тіло людини не фотографував та в його присутності ОСОБА_17 цього також не робив. До того як на місце події прибули працівники територіального підрозділу поліції, після того, як вони виявили тіло людини, ОСОБА_15 присів біля тіла та, можливо, в цей час ОСОБА_14 сфотографував його на мобільний телефон. ОСОБА_14 не казав йому, що робив фотографію. Фотографію, яка розміщена в телеграм каналі «Дніпро оперативний», він раніше не бачив. ОСОБА_15 будь-які фотографії тіла людини не робив, однак він робив фотографії виду з будівлі та виду на отвір в шифері, які нікому не надсилав та не передавав. Курсанти ОСОБА_17 та ОСОБА_14 не показували йому будь-яких фото, чи робили вони їх, йому не відомо. Він не просив, щоб його фотографували біля тіла людини. За твердженням ОСОБА_18 він підійшов та присів біля тіла, через те, що був емоційно схвильований від свого першого завдання, нічого глузливого та непристойного не прагнув зробити. Фотографії, які він зробив, він видалив з телефону. Жест рукою на фотографії був емоційним від побаченого, тому що раніше він такого не бачив. Усі дії були зроблені із-за стану схвилювання, нічого поганого нікому він не бажав.

На підставі зібраних пояснень та фактів, дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що курсант 1-го курсу ФПФПКП НПУ рядовий поліції ОСОБА_19 порушив службову дисципліну, вимоги пунктів 1, 3, 4, 5, 7 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1 та 3 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, п. 1 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, абзацу третього, четвертого, сьомого, дев`ятого п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.4, 2.5, 2.6, 2.12, 3.7, 8.7 та 8.11 Регламенту поведінки осіб перемінного складу, які мають спеціальне звання поліції, Дніпровського державного університету внутрішніх справ, затвердженого наказом ДДУВС від 09.12.2025 № 565, що полягало у вчиненні дій, які не визначені законом, не відносяться до обов`язків поліцейського та здобувача вищої освіти, протирічать вимогам Присяги поліцейського, порушені норм етичної поведінки поліцейського та вчиненні неетичних дій, нездійсненні належного контролю за етичністю своєї поведінки, невжитті будь-яких заходів, спрямованих на недопущення порушень службової дисципліни, нездійсненні негайної доповіді керівникові про порушення службової дисципліни. Причинами порушення службової дисципліни з боку ОСОБА_20 є особиста недисциплінованість.

Згідно з витягом з наказу Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 31.03.2026 № 114 за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 3, 4, 5, 7 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1 та 3 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, п. 1 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, абзацу третього, четвертого, сьомого, дев`ятого п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.4, 2.5, 2.6, 2.12, 3.7, 8.7 та 8.11 Регламенту поведінки осіб перемінного складу, які мають спеціальне звання поліції, Дніпровського державного університету внутрішніх справ, затвердженого наказом ДДУВС від 09.12.2025 № 565, що полягало у вчиненні дій, які не визначені законом, не відносяться до обов`язків поліцейського та здобувача вищої освіти, протирічать вимогам Присяги поліцейського, порушенні норм етичної поведінки поліцейського та вчиненні неетичних дій, нездійсненні належного контролю за етичністю своєї поведінки, невжитті будь-яких заходів, спрямованих на недопущення порушень службової дисципліни, нездійсненні негайної доповіді керівникові про порушення службової дисципліни, до курсанта 1-го курсу ФПФПКП НПУ рядового поліції ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Згідно з витягом з наказу Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 01.04.2026 № 245 о/с, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): рядового поліції ОСОБА_2 (0223182), здобувача вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, курсанта першого курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України звільнено зі служби в поліції та відраховано з навчання 01 квітня 2026 року.

Не погодившись з цими наказами та результатами службового розслідування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір в межах підстав та предмету даного позову, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Із вказаних правових норм вбачається, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв`язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку № 893).

За змістом пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Судом у цій справі встановлено, що підставою для призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_2 стала публікація 18.03.2026 в месенджері Telegram на каналі «Дніпро Оперативний» (t.me/dnepr_operativ) з фотоматерією, які вказують на порушення службової дисципліни з боку, зокрема, позивача, як курсанта факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України (далі – ФПФПКП) Дніпровського державного університету внутрішніх справ (далі -ДДУВС).

У ході службового розслідування встановлено, що 19.02.2026 під час проведення пошукових заходів у парку імені Т.Г. Шевченка курсант ОСОБА_2 присів біля тіла загиблої дівчини й у цей час було зроблено фотографію, яка надалі потрапила до Telegram-каналу «Дніпро Оперативний». Публікація супроводжувалась образливим коментарем щодо курсанта ДДУВС та спричинила значний суспільний резонанс.

Зокрема, під фотографію було опубліковано текст наступного змісту: «Ч.3: Знайомтесь: На фото курсант ДДУВС - саме цей майбутній горе поліцейський вирішив, що буде доречно поглузувати біля тіла загиблої ОСОБА_21 . Тіло дівчини знайшли у покинутому кафе «Nautilus» (Маяк) біля парку Шевченка, а курсантів з правоохоронного університету залучали для пошуків підлітка. Знайшли, бляха. Якщо це така форма звіту чи доповіді, то маємо чимало питань до керівництва ВИШу. Взагалі залучати курсантів для пошуків зниклих людей – нормальна практика. Але те що на фото - виходить за межі здорового глузду. Страшно навіть уявити, що ця хвора фантазія витворятиме, коли воно приступить до служби у якості повноцінного поліцейського. Хоча, з морально-етичної точки зору – його потрібно відрахувати на**й. Чекаємо офіційної позиції від університету та публічних вибачень перед рідними загиблої ОСОБА_22 від цього «красеня»».

Зазначене, на думку членів дисциплінарної комісії, свідчить про дискредитацію в очах суспільства правоохоронного органу.

Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19.

Відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону № 580-VІІІ, Дисциплінарного статуту, Закону України «Про вищу освіту», а також відповідних положень Правил етичної поведінки поліцейських та Регламенту поведінки осіб перемінного складу ДДУВС. На переконання відповідача, зазначене призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, враховуючи публікацію в мережі «Інтернет», порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше навчання в Унівеситеті і проходження служби у Національній поліції України.

У цьому аспекті варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Суд у цій справі наголошує, що світлина, яка була опублікована у відповідному месенджері мала широкий розголос та відповідний коментар. При цьому, згідно пояснень ОСОБА_2 , наданих під час службового розслідування, він підійшов та присів біля тіла, через те, що був емоційно схвильований від свого першого завдання, нічого глузливого та непристойного не прагнув зробити. Фотографії, які він зробив, він видалив з телефону. Жест рукою на фотографії був емоційним від побаченого, тому що раніше він такого не бачив. Усі дії були зроблені із-за стану схвилювання, нічого поганого нікому він не бажав.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно із абзацом третім п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила етичної поведінки), поліцейський повинен професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Згідно із абзацом четвертим п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейський повинен поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на 12 вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.

Згідно із абзацом сьомим п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейський повинен виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі.

Згідно із абзацом дев`ятим п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейський повинен контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Згідно із п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Згідно із п. 2.4 Регламенту поведінки осіб перемінного складу, які мають спеціальне звання поліції, Дніпровського державного університету внутрішніх справ, затвердженого наказом ДДУВС від 09.12.2025 № 565 (далі - Регламент поведінки), курсант зобов`язаний постійно контролювати свою поведінку, почуття та емоції, передбачати наслідки своїх вчинків і дій. Вживати необхідних заходів, спрямованих на недопущення порушень службової дисциплін.

Згідно із п. 2.5 Регламенту поведінки курсант зобов`язаний поважати і не порушувати права та свободи людини, не вчиняти будь-яких дій, які ображають або принижують людську гідність, завдають біль, страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми, цькування або булінг.

Згідно із п. 2.6 Регламенту поведінки курсант зобов`язаний по відношенню до інших осіб поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо. Виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання або іншу ознаку.

Згідно із п. 2.12 Регламенту поведінки курсант зобов`язаний негайно доповідати безпосередньому керівнику про потрапляння в надзвичайні події, про допущення порушень службової дисципліни, про тримання травми, про виникнення обставин, які перешкоджають проходженню служби, про притягнення до адміністративної відповідальності або вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із п. 3.7 Регламенту поведінки курсантові заборонено вчиняти неетичне або аморальні дії незалежно від часу та місця перебування.

Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що законодавець пов`язує вибір виду дисциплінарного стягнення не лише з установленим фактом вчинення дисциплінарного проступку та його тяжкістю, а й з необхідністю індивідуалізації дисциплінарної відповідальності з урахуванням обставин, що характеризують особу поліцейського, його попередню поведінку, ставлення до служби, а також наявність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 19 Дисциплінарного статуту для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Як зазначив відповідач, Комісією було враховано позитивну службову характеристику курсанта. Водночас зазначив, що обставиною, що обтяжує відповідальність, визначено настання тяжких наслідків – завдання шкоди авторитету Національної поліції України та ДДУВС. Відповідач також вказав, що суспільний резонанс публікації (канал «Дніпро Оперативний» нараховує понад 324 тисяч підписників), характер зафіксованої поведінки (демонстративний жест поруч із тілом загиблої 14-річної дитини) та пов`язана з цим дискредитація органів Національної поліції України є обставинами, що свідчать про значну тяжкість проступку. Застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідає характеру вчиненого.

Разом з тим, згідно із наявною в матеріалах справи службовою характеристикою позивача, за період навчання в університеті рядовий поліції ОСОБА_19 зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований та вмотивований курсант. Якісно та вчасно виконує поставлені завдання, проявляє ініціативу. Програму навчання засвоює на «відмінно», заліки та екзамени складає своєчасно. Середній бал успішності за підсумками 1 семестру 2025/2026 навчального року становить 90,4. Успішно поєднує навчання з науковою діяльністю. Завжди прагне до удосконалення свого професійного освітнього та культурного рівня. У курсантському колективі має товариські стосунки майже з усіма, службові інтереси ставить вище за особисті. Вміло будує взаємовідносини з керівним складом факультету та науково-педагогічним складом університету. У спілкуванні тактовний та ввічливий. Державною мовою володіє на достатньому рівні. За характером відповідальний, кмітливий, має добре розвинені комунікаційні навички, впевнений у своїх можливостях, схильний до конструктивної співпраці. Проявляє терплячість у складних ситуаціях. Виконавська дисципліна на високому рівні, завжди прагне досягти найкращих результатів. Впевнений у своїх силах, придатний до командної роботи. Службою в Національній поліції дорожить та бажає працювати за обраним фахом. Справі служіння українському народу відданий.

До того ж, в матеріалах відсутні факти притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності станом на час проведення службового розслідування та факти наявності діючих дисциплінарних стягнень.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Дисциплінарним статутом передбачено вичерпний перелік обтяжуючих обставин:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Відповідно до п. 4 розділу 5 Порядку №893, службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Саме по собі відтворення у висновку службового розслідування тексту публікації у Телеграм-каналі, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обгрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 в справі №818/25/17.

У постанові від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20 Верховний Суд зазначив, що правова оцінка судами правильності й обгрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому: чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16 у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.

Застосування дисциплінарного стягнення не може грунтуватися на припущеннях або недоведених фактах, а при прийняти рішень суб`єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обгрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Наведена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 20.05.2021 у справі №420/2916/20, від 20.07.2023 у справі №620/4675/22, яка є обов`язковою для застосування у подібних правовідносинах за приписами ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тож, суд у цій справі зазначає, що попре те, що відповідач у відзиві вказав на врахування позитивної характеристики позивача під час визначення дисциплінарного стягнення, фактично відповідач тільки послався на текст цієї характеристики, однак, у тексті висновку службового розслідування не враховано, що позивач є курсантом тільки 1 курсу університету, що це було його перше практичне завдання такого роду, під час якого у позивача очевидно виник відповідний емоційний стан. До того ж, відповідач не навів доводів та не надав доказів, які б свідчили про проведення відповідного інструктажу перед виконанням курсантами 1-курсу такого роду практичного завдання. Як зазначив позивач, фотографування відбувалось з дозволу та в присутності заступника начальника курсу капітана поліції Д. Циганкова.

Отже, в матеріалах службового розслідування відсутні докази умисного вчинення позивачем дисциплінарного проступку, згідно пояснень позивача, у нього був відсутній умисел подальшого розповсюдження фотографії, до того ж, власні фотографії він видалив.

При цьому, відповідач під час службового розслідування також не з`ясував особу, яка опублікувала фотографію, або обставин того, як ця фотографія потрапила до адміністратора Телеграм-каналу «Дніпро Оперативний», з метою визначення наявності в діях позивача умислу на вчинення дій, які дискретували органи Національної поліції України.

Відповідачем також не встановлено відношення позивача до вчиненого порушення, не враховано те, з яких мотивів він це вчинив, його ставлення до вчиненого діяння так і відношення до загиблої дівчинки, яку він знайшов.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обране стосовно позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідачем належним чином не обгрунтовано.

Суд ще раз наголошує, що конкретний вид дисциплінарного стягнення обирається за результатами з`ясування обставин проступку та одержання письмових пояснень від особи, яка його вчинила, залежно від ступеню вини та тяжкості проступку.

Критерії обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень вимагають як врахування ним обставин, які є обов`язковими в силу закону (встановлення факту порушення поліцейським вимог закону, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності), так і інших обставин, які мають значення для конкретної справи. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, перевірити всі обставини, на яких ґрунтується його рішення з урахуванням того, що обов`язок по наданню доказів вчинення поліцейським дисциплінарного проступку покладено на відповідача як суб`єкта владних повноважень, виходячи з вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, слід зазначити, що згідно з вимогами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, як зазначив Європейський Суд з прав людини у справах Yvonne van Duyn v.Home Office (Case 41/74 van Duyn v.Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб`єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов`язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб`єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб`єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що не з`ясування всіх обставин та не дослідження дисциплінарною комісією у рамках службового розслідування обставин, які зазначені судом (тяжкість проступку, співмірність виявленого проступку із застосованим видом дисциплінарного стягнення, обставини, що пом`якшують та обтяжують ступінь відповідальності, форму вини та інше) суперечать приписам ст. 19 Дисциплінарного статуту та Порядку №893, а також і наведеній статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та наведеній судовій практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене та виходячи з встановлених у цій справі обставин, відповідачем не було дотримано вимог щодо відповідності оскаржуваних наказів критеріям статті 2 КАС України, адже згідно зібраних у справі доказів не вбачається, що під час прийняття оскаржуваних наказів керівником було у повній мірі враховано характер і тяжкість вчиненого порушення, службову характеристику позивача та наявність/відсутність обставин, які обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Отже, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та відрахуванння з навчання є протиправним, оскільки означене відбулося без дотримання приписів ст. 19 Дисциплінарного статуту та Порядку №893, а тому відповідні накази в частині, що стосуються позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч. 1 ст.235, ст.240-1 Кодексу законів про працю України, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Отже, враховуючи те, що звільнення позивача із займаної посади відбулося без законної на те підстави, суд робить висновок, що позовна вимога позивача про поновлення його на службі та поновлення на навчання у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частин 2 та 3 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

З наказу від 01.04.2026 судом встановлено, що позивача звільнили зі служби та відрахували з навчання саме 01.04.2026, а тому саме 01.04.2026 є останнім днем служби для позивача, відтак він має бути поновлений на службі та на навчанні з 02.04.2026.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що за подання даного позову судовий збір сплаті не підлягає, судом не здійснюється розподіл судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 2, 7, 241, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Дніпровського державного університету внутрішніх справ № 114 від 31.03.2026 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції курсанта 1-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України Дніпровському державному університеті внутрішніх справ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправними та скасувати наказ Дніпровського державного університету внутрішніх справ № 245 о/с від 01.04.2026 в частині звільнення зі служби в поліції та відрахування з навчання з Дніпровського державного університету внутрішніх справ курсанта 1-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України Дніпровському державному університеті внутрішніх справ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на службі в поліції та на навчанні у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, з 02.04.2026, як курсанта першого курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України Дніпровському державному університеті внутрішніх справ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 28.09.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна