Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №160/7138/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/7138/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу ,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 16.02.2026 року №113 «Про застосування до працівника УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0177646), поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.03.2026 року №488 о/с «По особовому складу» в частині звільнити зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0177646), поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та допустити до негайного виконання рішення суду у цій частині;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення зі служби в поліції по день ухвалення рішення суду та допустити до негайного виконання рішення суду у цій частині у межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними наказами, вважає їх необґрунтованими та протиправними. Висновки службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, за наслідками проведення якого до нього застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, на думку позивача, не підтверджено належними доказами. Під час службового розслідування не встановлено наявність чи відсутність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, його характер, не з`ясовано обставини, за яких він був вчинений, не враховано особу, ступінь вини позивача, позитивну характеристику, попередню поведінку. Застосований вид дисциплінарного стягнення є неспівмірним. Відповідачем не доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, настання негативних наслідків, їх тяжкість, порушення Присяги поліцейського. Не конкретизовано, які саме дії позивача кваліфіковано як такі, що дискредитують звання працівника поліції та підривають довіру до органів Національної поліції України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

14.04.2026 надійшов відзив з доданими до нього документами, у тому числі витребуваними судом доказами, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що Наказом ДПП № 488 о/с від 11.03.2026 позивача відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено зі служби в поліції. Підставою для звільнення позивача став наказ ДПП від 16.02.2026 № 113 «Про застосування до працівника УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення», який було видано за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу Управління від 15.01.2026 № 18 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» за фактом порушення позивачем службової дисципліни. Службовим розслідуванням в повній мірі встановлено наявність в діях позивача повного складу дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1.3 розділу 1 та підпунктів 2.2.1, 2.2.5 розділу 2 типової посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 10.06.2025 за № 1917, та виразився у підриві авторитету Національної поліції України шляхом розміщення на засобі індивідуального захисту під час виконання службових обов?язків наліпки із провокативним написом російською мовою, що мало наслідком поширення мережею Інтернет відеозапису, який викликав суспільний резонанс. Виявлене порушення докладно описано у висновку службового розслідування та належним чином підтверджено зібраними дисциплінарною комісією матеріалами. Так, інспектором з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління майором поліції ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook на сторінці Dima Poltava було - виявлено публікацію (відеозапис) за посиланням:https://www.facebook.com/share/r/14TFZAB89m3/?mibextid=wwXIfr, про що ним подано керівництву Управління відповідний рапорт. На підставі наведеного рапорту, у відповідності до положень ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. Зокрема, дисциплінарної комісії була проаналізована зазначена публікація та встановлено, що на відеозаписі зафіксовано наявність на засобі індивідуального захисту поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 Управління старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (позивач), шеврону з написом російською мовою: «Если я тебе не нравлюсь - застрелись - я не исправлюсь!». При цому, автор відеозапису акцентує увагу на наявності на форменому одязі поліцейського такого шеврону. До матеріалів службового розслідування долучено скріншоти коментарів до вищевказаної критичної публікації, які здебільшого є негативними. Під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що подія, зафіксована вказаним відеозаписом, мала місце 10.01.2026 та позивач в наведений період був задіяний до виконання службових повноважень та проведення спільних контрдиверсійних, оперативно-профілактичних та фільтраційних заходів у складі наряду патрульної поліції разом з ОСОБА_3 . Поряд з цим, на відеоплатформі Youtube відеозапис на каналі Dima Poltava посилання: https://www.youtube.com/watch?v=j-9n04Aaff0) дисциплінарною комістєю виявлено аналогічну публікацію, яка містила той самий відеозапис участю старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та яка станом на 19.01.2026 набрала 136 тис. переглядів з переважно негативними коментарями користувачів. Необхідно зазначити в контексті доводів позовної заяви, що мережа Інтернет, в тому числі соціальна мережа Facebook та відеоплатформа Youtube, являє собою популярне джерело інформації, зокрема й щодо актуальних подій міста Дніпра, та кількість її користувачів складає величезне коло осіб, що, в свою чергу, робить наявні у ньому публікації швидко поширеними серед значної кількості людей та сприяє формуванню певної думки відносно тієї чи іншої події. У даному випадку вказаними публікаціями було висвітлено факт розміщення в період здійснення з боку російської федерації збройної агресії щодо України (та, відповідно, її громадян) провокативних написів російською мовою окремими поліцейськими Управління на своїх засобах індивідуального захисту під час виконання своїх службових обов?язків (проведення спільних контрдиверсійних, оперативно-профілактичних та фільтраційних заходів), що безперечно є порушенням службової дисципліни в зухвалій формі та, зважаючи на популярність наведених каналів, підриває рівень довіри населення України до поліції в цілому. При цьому, важливо вказати, що окремими положеннями ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Також дисциплінарною комісією було проаналізовано відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських наряду поліції, у складі якого під час означеної події перебував позивач (№ 473560 та № 474895). Наявні відеозаписи відображають обставини спілкування позивача з водієм зупиненого транспортного засобу під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану (саме цей момент відображений на відеозаписі в критичній публікації). Вказаними відеозаписами підтверджено присутність на місці події старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 Управління старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , а також наявність на засобі індивідуального захисту позивача предмету у формі прямокутника з тканини, із зазначенням інформації наступного змісту - «Если я тебе не нравлюсь – застрелись - я не исправлюсь!» (мовою оригіналу). При цьому позивачу під час проведення службового розслідування було належним чином забезпечено можливість реалізувати свої права, передбачені ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наведене підтверджується наявністю в матеріалах службового розслідування письмових пояснень позивача, які в подальшому отримали належну оцінку дисциплінарної комісії, що в свою чергу, відображено у висновку службового розслідування. Доцільно також зазначити, що описана подія зумовила надходження до Управління чисельних скарг від громадян на вказані дії позивача. Реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення. Кожен поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, дотримуватися норм професійної етики. При застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції ГУНП в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень, у спосіб та в порядку, що передбачені чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що з 10.12.2018 позивач проходив службу в органах Національної поліції України на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №18 від 15.01.2026 «Про проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов?язків поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .

19.01.2026 начальником ГУНП в Дніпропетровській області затверджено висновок дисциплінарної комісії про результати службового розслідування, призначеного з метою повної, об?єктивної та всебічної перевірки відомостей, викладених у рапорті старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечения управління патрульної поліції Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майора поліції ОСОБА_5 , зареєстрованому відділом документального забезпечення УПП в Дніпропетровській області ДПП 15.01.2026 за № 415вн/41/19-2026, за фактом можливого неналежного виконания службових обов?язків поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до вказаного висновку, до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Дніпропетровській області ДПП надійшов рапорт старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторишу та аналітичного забезпечення УПП в Дніпропетровській області ДПП майора поліції ОСОБА_5 , зареєстрований відділом документального забезпечення УПП в Дніпропетровській області ДПП 15.01.2026 за №415вн/41/19-2026, за фактом можливого неналежного виконання службових обов?язків поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .

Зі змісту рапорту встановлено, що під час перегляду соціальної мережі Facebook на сторінці Dima Poltava було виявлено публікацію за посиланням: https://www.facebook.com/share/r/14TFZAB89m3/2mibextid=wwXlfr.

Так, на відеозаписі зафіксовано наявність на засобі індивідуального захисту поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , шеврону з написом російською мовою: «Если я тебе не нравлюсь - застрелись - я не исправлюсь!».

Членами дисциплінарної комісії, було проаналізовано відеозапис наявний в критичній публікації соціальної мережі Facebook на сторінці Dima Poltava за посилання: https://www.facebook.com/share/v14/ABSm3/mibextid-ww.Altr

Поряд з цим, на відеоплатформі Youtube відеозапис на каналі Dima Poltava (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ?y-j-9n04Aaff0) за участю старшого сержанта поліції ОСОБА_1 набрав, станом на 19.01.2026, 136 тис переглядів з переважно негативними коментарями користувачів.

Згідно з розстановкою сил та засобів батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП встановлено, що з 07.00 до 20.35 10.01.2026 поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № / УПП в Дніпропетровській області ДПП старший сержант поліції ОСОБА_1 та інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 виконували службові обов?язки у складі наряду поліції « 0227», на службовому автомобілі PEUGEOT, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні).

Відповідно до довідки, наданої т.в.о. заступника начальника управління - начальником відділу чергової служби УПП в Дніпропетровській області ДПП підполковником поліції Маслюком Вячеславом встановлено, що 10.01.2020 нарядом поліції « 0227» в рамках бойового розпорядження командувача УВ «Схід» від 24.11.2025 № 4827, співробітниками Управління СБУ у Дніпропетровській області (за координації ГВКР Управління), за участі старшого оперативної групи АТЦ на ОКП УВ(с) «Схід» (представника Штабу АТЦ при СБУ), спільно із співробітниками 5 Управління ДВКР СБУ, ГУ НП в Дніпропетровській області, Центрального Територіального Управління Національної гвардії України та ВСП ЗСУ, були проведені спільні контрдиверсійні, оперативно-профілактичні та фільтраційні заходи.

Окрім того, з довідки, наданої інспектором відділу озброєння УПП в Дніпропетровській області ДІШ майором поліції ОСОБА_6 встановлено, що згідно книги нарядів роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДІІ (інвентарний номер 15895 ДСК, зареєстрована від 01.01.2026) поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старший сержант поліції ОСОБА_1 10.01.2026 отримав табельну вогнепальну зорою «Форт-17», два магазина та 28 набоїв до неї.

Опитаний на виконання положення пункту 1 частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту, під час службового розслідування поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старший сержант поліції ОСОБА_1 , пояснив, що підстави проведення службового розслідування йому відомі. Повідомив, що шеврон з написом російською мовою: «Если я тебе не нравлюсь - застрелись - я не исправлюсь!» вдягнув на засобі індивідуального захисту без конкретної мети, наміру когось образити не мав. Зауважень від керівництва з цього приводу не отримував.

Відповідно до службової характеристики, наданої капітином поліції ОСОБА_7 , старший сержант поліції ОСОБА_8 за період служби в Національній поліції України зарекомендував себе як недостатньо ініціативний працівник. В роботі не враховує пропозиції керівництва, до своїх службових обов?язки та поставлених задач відноситься недбало, без особливої ініціатити, постійно шукає можливості ухилитися від їх виковання. Потребує контролю за якістю виконання вказівок. Не завжди дотримується вимог чинного законодавства ти відомчих нормативних актів, що регламентують діяльність поліції. Допускає порушення службової диципліни. За складом характеру спокійний. З громадянами та колегами спілкується ввічливо. Під час стресових ситуацій, конфліктів, при затриманні правопорушників діє зазвичай розсудливо.

Відповідно до довідки, наданої майором поліції ОСОБА_9 , начальником відділу кадрового забезпечення УГІП в Дніпропетровській області ДПП, старший сержант поліції ОСОБА_10 має діюче дисциплінарне стягнення у вигляді догани (наказ УПП в Дніпропетровській області ДПП № 4 від 12.01.2026), заохочень не має. За період проходження служби в Національній поліції України до дисциплінарної відповідальності старший сержант поліції ОСОБА_1 притягувався сім разів, а саме: «Зауваження», застосоване наказом УПП в Дніпропетровській області ДПП № 35 від 13.08.2019. «Догана», застосована наказом УПП в Дніпропетровській області ДПП № 39 від 26.11.2022. «Догана», застосована наказом УПП в Дніпропетровській області ДПП № 80 від 18.07.2023. «Догана», застосована наказом УПП в Дніпропетровській області ДПП № 55 від 25.04.2024. «Сувора догана», застосована наказом УПП в Дніпропетровській області ДПП № 19 від 12.03.2025. «Догана», застосована наказом УПП в Диропетровській області ДПІ № 91 від 22.07.2025. «Догана», застосована наказом УПП в Дніпропетровській області ДПП № 4 від 12.01.2026.

Опитаний під час службового розслідування інспектор взводу № 2 роти 2 батальойону № 1 УПП у Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , повідомив, що він заступив на першу денну зміну спільно із ст. сержант поліції ОСОБА_8 на відпрацювання заходів разом із РТЦК та СП. Протягом зміни шеврон з надписом на російській мові на броніжелеті ОСОБА_1 не бачів, відповідно керівництву за порушення правил носіння форменного одягу поліцейських не доповідав.

Командир взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП сларший лейтенант поліції ОСОБА_11 , пояснив, що 10.01.2026 перед заступанням на службу шеврон з написом російською мовою на форменому одязі старшого сержанта поліції Андрейченка ТІ, опитуваний не бачив.

Опитаний заступник командира роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП майор поліції ОСОБА_12 повідомив, що за фактом призначення службового розслідування, йому стало відомо про критичну публікацію за участю старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Опитуваний зауважив що під час шикувань разом з командиром роти особовому складу наголошується про необхідність спілкування з громадянами тільки українською мовою та про необхідність дотримання правил носіння однострою поліцейських. 10.01.2026 опитуваний не бачив на шикуванні старшого сержанта ОСОБА_13 оскільки перед заступанням на зміну їздив до лікарні. Також опитуваний зауважив, що шеврон з написом російською мовою на форменому одязі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ніколи не бачив. Ніхто з підлеглих опитуваному не доповідав про зазначений шеврон.

Опитаний командир роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП капітан поліції ОСОБА_14 , пояснив, що про подію, яка мала місце 10.01.2026 за участю старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дізнався під час проведення службового розслідування. Відповідно до розстановки сил та засобів батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП 10.01.2026 наряд поліції « 0227» здійснював виїзд на спільне відпрацювання з групами оповіщення. Оскільки виїзд був терміновий, інструктаж старшого сержанта поліції ОСОБА_15 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 був проведений без відеофіксації на портативний відеореєстратор. 10.01.2026 під час виконання службових обов?язків опитуваному не надходила жодна інформація стосовно порушення службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 . Також, опитуваний зауважив, що під час шикувань особовому складу наголошується про необхідність дотримання правил носіння однострою поліцейських. При цьому зазначив, що 10.01.2026 наряд поліції « 0227» особисто не перевіряв, контроль здійснювався за допомогою засобів зв?язку.

Опитаний заступник командира батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП майор поліції ОСОБА_16 пояснив, що 16.01.2026 йому стадо вдомо про наявність критичної публікації за участю старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Опитуваний зауважив, що під час шикувань разом з командиром роти особовому складу наголошується про необхідність спілкування з громадянами тільки українською мовою та про необхідність дотримання правня носіння однострою поліцейських, 10.01.2026 наряд поліції « 0227» здійснював виїзд на спільне відпрацювання з групами оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Опитуваний не бачив на шикуванні старшого сержанта ОСОБА_1 , оскільки перед заступанням на зміну проводив інструктаж командирам рот. 10.01.2026 наряд поліції « 0227» особисто не перевіряв, оскільки в цьому не було службової необхідності, скарг на дії поліцейських не надходило.

Опитаний командир, батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП майор поліції ОСОБА_17 , пояснив, що про ситуацію, яка мала місце 10.01.2026 за участю старшого сержанта поліції ОСОБА_13 дізнався під час проведення службового розслідування. По даній події та в цілому по критичній публікації опитуваному жоден з командирів не доповідав. Опитуваний зауважив, що постійно перед заступанням на службу наголошує особовому складу про необхідність дотримання вимог Правил носіння однострою поліцейських, затвердженого наказом МВС від 19.08.2017 року № 718. Командирам рот наголошується про недопустимість порушення вимог наказу, додатково щоразу на шикуваннях доводиться про необхідність дотримання вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Також, опитуваний зазначив, що з 10.01.2026 знаходився у черговій відпустці, а тому фізично не міг побачити зовнішній вигляд старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Згідно Відомості до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам?яті від 10.01.2026 встановлено, що: старшим дейтенантом поліції ОСОБА_3 було отримано портативний відеоресстратор № 474895; старшим сержантом поліції портативний відеореєстратор № 473560 ОСОБА_18 було отримано Під час службового розслідування членами диспиплінарної комісії було проаналізовано відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських наряду поліції « 0227» (№473560 та № 474895). Так, наявними відсозаписами зафіксовано, що 10.01.2026 о 12.23.59 (дата та час зазначені відповідно до налаштувань відеореєстраторів) старий сержант поліції ОСОБА_1 надав водію зупиненого транспортного засобу для ознайомлення посвідчення уповноваженої особи, якій надано повноваження, щодо перевірки документів осіб під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. В подальшому старший сержант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_4 стояли осторонь, в той час як військовослужбовці спілкувалися з водієм, після чого останній покинув місце події. Відеозаписами підтверджено наявність на засобі індивідуального захисту старшого сержанта поліції ОСОБА_1 предмету у формі прямокутника з тканини, із зазначенням інформації наступного змісту - «Если я тебе не нравлюсь - застрелись - я не справлюсь!» (мовою оригіналу).

Опитаний інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліпії ОСОБА_19 пояснив, що 10.01.2026 під час відпрапрацювання із співробітниками РТЦК та СП та поліцейськими наряду поліції з « 0227» бачив на бронежилеті старшого сержанта поліції ОСОБА_1 шеврон, проте, що на ньому було написано не зворнув увагу.

Опитаний командир взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_20 , пояснив, що 10.01.2026 під час несення служби в денну зміну старший лейтенант поліції ОСОБА_4 виконував службові обов?язки разом з старшим сержантом поліції ОСОБА_21 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 при відпрацюванні з співробітниками РТЦК та СПІ відповідно до доручення. Старший лейтенант поліції ОСОБА_4 стосовно порушення старшим сержантом поліції ОСОБА_22 правил носіння однострою опитуваному не доповідав.

16.02.2026 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області видано наказ №113 «Про застосування до працівника УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення», який було видано за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу Управління від 15.01.2026 № 18 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» за фактом порушення позивачем вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1.3 розділу 1 та підпунктів 2.2.1, 2.2.5 розділу 2 типової посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 10.06.2025 за № 1917, дисциплінарний проступок виразився у підриві авторитету Національної поліції України шляхом розміщення на засобі індивідуального захисту під час виконання службових обов?язків наліпки із провокативним написом російською мовою, що мало наслідком поширення мережею Інтернет відеозапису, який викликав суспільний резонанс.

Наказом ДПП №488 о/с від 11.03.2026 позивача відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено зі служби в поліції. Підставою для звільнення позивача став наказ ДПП від 16.02.2026 № 113 «Про застосування до працівника УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення».

Не погодившись з оскаржуваними наказами про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом частини першої, четвертої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Так, згідно статті 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Таким чином, позивач склавши Присягу, добровільно взяв на себе вищевказані зобов`язання та був обізнаний, що за порушення службової дисципліни може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179).

Відповідно до пункту 1, пункту 2 розділу І Правил № 1179 ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Відповідно до пунктів 1,2 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський виконує свої службові обов`язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.

Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.

Згідно пунктів 4,5 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейських заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості.

Аналіз змісту викладених норм дає підстави для висновку про те, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а також є несумісним з поняттям «гідно нести високе звання поліцейського».

Згідно правових висновків відображених в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18 «в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень».

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків зобов`язані особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» мовою нормативних актів, документації, діловодства, службової діяльності та спілкування з громадянами України в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями є державна мова.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2017 № 718, заресстрованим в Міністерстві юстиції України 13.09.2017 за № 1122/30990 під час виконання службових обов?язків (завдань), участі у спеціальних заходах (операціях), тренуваннях (навчаннях) в однострої поліцейські можуть використовувати засоби індивідуального захисту (шолом, бронежилет, інше скіпірування) та спеціальне спорядження.

Відповідно ло пункту 1.3 розділу 1 типової посадової інструкції поліцейського взводу №2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 10.06.2025 за № 1917, у своїй діяльності поліцейський керується Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції» та іншими законами України, постановами Верховної Рали України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України. Положенням про Департамент, Положенням про Управління, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України, цією Інструкцією, іншими наказами, розпорядженнями та дорученнями керівництва за випятком тих, що порушують Конституцію України та закони України, або є явно незаконними чи злочинними.

Згідно підпункту 2.2.1 розділу 2 цієї Інструкції серед основних обов?язків поліцейського визначено неухильне дотримання положень Конституції України, Правил дорожнього руху, Присяги поліцейського, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Згідно підпункту 2.2.5 розділу 2 цієї Інструкції серед основних обов?язків поліцейського визначено стримане, доброзичливе, відкрите, уважне та ввічливе поводження, яке викликає в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь та гідність людини, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно пункту 4.2 розділу 4 ції Інструкції, поліцейський у разі неналежного виконання своїх посадових обов?язків несе кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до законодавства.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580-VIII).

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, в редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом (частина четверта, п`ята цієї статті Статуту).

Відповідно до частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов`язків поліцейський має право: 1) на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; 3) приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов`язками, рішення або брати участь у їх підготовці; 4) на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов`язків за посадою; 5) на просування по службі, збільшення грошового забезпечення з урахуванням результатів службової діяльності та рівня кваліфікації; 6) на захист персональних даних, переданих у розпорядження Національної поліції України та її територіальних органів; 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; 8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 9) на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; 10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань; 11) на захист від переслідування у разі повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, здійснених керівництвом та працівниками Національної поліції України; 12) на забезпечення спеціальними засобами безпеки з урахуванням особливостей проходження служби.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

За змістом частин третьої, п`ятої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частини перша, друга статті 13 Статуту).

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи.

Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Відповідно до частини першої, другої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення (частина перша статті 27 Статуту).

Частинами третьою, п`ятою та шостою статті 26 цього Статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

З метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок № 893, в редакції на час спірних відносин).

За змістом пункту 1 розділу І Порядку № 893 цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1, 4 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до положень розділу VI Порядку № 893 висновок службового розслідування є підсумковим документом службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (частина друга статті 29 Статуту).

За змістом статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення зі служби в поліції.

На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування, яке проводиться з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.

Під час судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.03.2026 року №488 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0177646), поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області прийнятий у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 16.02.2026 року №113 «Про застосування до працівника УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення», прийнятим за наслідками проведеного службового розслідування.

Вказаним висновком під час службового розслідування були встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, порушенні ним службової дисципліни, що полягає в порушенні вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1.3 розділу 1 та підпунктів 2.2.1, 2.2.5 розділу 2 типової посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 10.06.2025 за № 1917, та виразився у підриві авторитету Національної поліції України шляхом розміщення на засобі індивідуального захисту під час виконання службових обов?язків наліпки із провокативним написом російською мовою, що мало наслідком поширення мережею Інтернет відеозапису, який викликав суспільний резонанс.

Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб`єкт, суб`єктивну сторону, об`єкт і об`єктивну сторону.

Саме з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, проводиться службове розслідування, яке полягає перш за все у зборі, перевірці та оцінці матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського та яке має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (яких) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього, відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, вид і розмір заподіяної шкоди, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

При цьому, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни, і такі обставини щодо вчинення цією особою дисциплінарного проступку, встановлюються під час службового розслідування щодо особи порушника.

Досліджені судом матеріали службового розслідування, висновки якого покладено в основу оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, свідчать про доведеність відповідачем вини останнього у вчиненні в умовах воєнного стану дисциплінарного проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, даючи юридичну оцінку правильності застосування дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру дисциплінарного проступку, обставин, за яких його вчинено, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Суд зазначає, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області дотримано вимоги щодо проведення службового розслідування і не допущено порушення щодо порядку його проведення.

Пунктом 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

З матеріалів службового розслідування встановлено, що позивач скористався правом надати пояснення. Не заперечував тієї обставини, що шеврон з написом російською мовою: «Если я тебе не нравлюсь - застрелись - я не исправлюсь!» вдягнув на засіб індивідуального захисту.

У позовній заяві позивач висловив незгоду із застосованим до нього видом дисциплінарного стягнення, зазначивши про його неспівмірність. Вважав, що відповідачем не доведено порушення ним Присяги поліцейського, вчинення дій, що підривають авторитет поліції, та при визначенні виду дисциплінарного стягнення не враховано особу позивача.

У матеріалах службового розслідування міститься службова характеристика позивача, яку було враховано дисциплінарною комісією, про що зазначено у висновку службового розслідування.

Висновком службового розслідування, наказом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено, в чому саме полягало порушення службової дисципліни та які норми законодавства, вимоги посадової інструкції порушено позивачем. Під час розгляду справи не спростовано висновки дисциплінарної комісії про допущені позивачем порушення службової дисципліни.

З огляду на наведені правові норми та встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час розгляду цієї справи судом, слідує, що відповідач правомірно застосовував до позивача дисциплінарне стягнення у зв`язку з підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Суд звертає увагу, що в силу покладених на поліцейського службових обов`язків, він не повинен був допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

Суд вважає аргументованою правову позицію відповідача щодо того, що поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

На думку суду, дії позивача, які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про порушення ним присяги поліцейського, грубого порушенням службової дисципліни.

Доводи позивача про відсутність достатніх і належних доказів порушення ним службової дисципліни - вчинення дисциплінарного проступку є безпідставними, оскільки це підтверджується висновком службового розслідування, який складено з урахуванням обставин, що підтверджуються відповідними матеріалами.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року у справі № 819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі № 480/4079/18.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.)

Отже повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, від 29.02.2024 у справі № 260/5566/22, від 14.03.2024 у справі № 420/11778/22.

Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку.

Суду не надано жодного доказу, який би свідчив на користь того, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем не були враховані характер проступку та/або його наслідки, а також особа позивача, його характеристика, ступінь вини, та інші обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, відсутні підстави для скасування оскаржуваних наказів.

Позовні вимоги про поновлення позивача на службі в поліції на посаді та стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення позивача зі служби, тому підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська